Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Соціальна політика та соціальний захист населення в Україні. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Соціальна політика та соціальний захист населення в Україні. Реферат

Державні соціальні стандарти - встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій

Модель соціальної політики в Україні. Модель соціальної політики Української держави має представляти собою симбіоз лібералізму та соціальної орієнтації. Перший дає можливість в умовах відсутності достатніх фінансових коштів у держави створити умови для самореалізації і самозабезпечення економічних суб'єктів. Друга складова передбачає формування раціональної системи соціального захисту населення.

В умовах соціально-ринкової трансформації держава має виступити соціальним амортизатором перетворень і одночасно проводити активну соціальну політику на нових, адекватних ринковим вимогам засадах.

Соціальні амортизатори - це механізми соціального захисту.

Підвищення ролі соціальних амортизаторів має місце на етапах:

  • системної, соціально-економічної трансформації;
  • структурної перебудови;
  • виходу на новий щабель економічного розвитку;
  • переходу до нового рівня цивілізації.

Цілі соціальної політики перехідного періоду

Стратегічного характеру:

  • наповнення реформ соціальним змістом;
  • розвиток демократії, забезпечення прав і свобод, формування громадянського суспільства;
  • активізація соціальної ролі держави, відпрацювання механізму взаємодії держави і суспільства в соціальній сфері;
  • забезпечення гідних і безпечних умов життя та праці, зростання добробуту громадян;
  • створення кожній людині можливостей реалізувати її здібності, одержувати доход відповідно до результатів праці, компетентності, таланту;
  • стимулювання мотивації до трудової та підприємницької діяльності, становлення середнього класу;
  • забезпечення відтворення населення, оптимізація ситуації на ринку праці;
  • гармонізація відносин між різними соціальними групами, формування почуття соціальної солідарності;
  • формування ефективної системи соціального захисту населення;
  • реформування пенсійної системи;
  • розвиток соціальної інфраструктури, створення умов для виховання, освіти, духовного розвитку дітей, молоді;
  • зміцнення сім'ї, підвищення її ролі у суспільстві.

Поточного характеру:

  • погашення заборгованості з заробітної плати та соціальних виплат;
  • забезпечення прожиткового мінімуму;
  • боротьба з бідністю, надання адресної допомоги;
  • захист громадян від інфляції за допомогою своєчасної індексації доходів;
  • обмеження безробіття та стимулювання зайнятості населення;
  • створення екологічно та соціальне безпечних умов життя;
  • запобігання соціальній деградації тощо.

Методи впливу держави на розвиток соціальної сфери:

  • правове забезпечення соціального захисту населення, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів;
  • прямі державні витрати із бюджетів різних рівнів на фінансування соціальної сфери (розвиток освіти, науки, медичне обслуговування, охорона навколишнього середовища тощо);
  • соціальні трансферти у вигляді різного роду соціальних субсидій;
  • впровадження ефективної прогресивної системи оподаткування індивідуальних грошових доходів населення;
  • прогнозування стану загальнонаціональних і регіональних ринків праці; створення мережі центрів служб зайнятості й бірж праці;
  • встановлення соціальних і екологічних нормативів і стандартів; контроль за їх дотриманням;
  • державні програми з вирішення конкретних соціальних проблем (боротьба з бідністю, освітні, медичні, екологічні та інші);
  • державний вплив на ціни та цінотворення;
  • обов'язкове соціальне страхування в різних формах;
  • пенсійне забезпечення;
  • розвиток державного сектору економіки та виробництво суспільних товарів і послуг;
  • підготовка та перепідготовка кадрів;
  • організація оплачуваних громадських робіт;
  • соціальне партнерство.

Державні соціальні стандарти - встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні гарантії - встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Ринкова трансформація економіки України неможлива без створення надійної соціальної бази її здійснення.

Соціальна база ринкового реформування - соціальні верстви і групи, зацікавлені в проведенні реформ, які сприяють їхній реалізації шляхом трудової і політичної активності.

У широкому розумінні опорою реформування є середній клас. Його ключовими характеристиками є: особиста свобода, самостійна економічна діяльність, наявність власності, рівень доходів, професія, спосіб і якість життя, роль у суспільстві. [1,161-166].

Система соціального захисту населення в Україні

Система соціального захисту в Україні включає:

  • пенсії (ПФ, ФСС);
  • допомога по безробіттю (ФЗ);
  • система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ);
  • Універсальні системи;
  • програма допомоги сім'ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);
  • державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);
  • допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);
  • державна система охорони здоров'я (МБ, ДБ, ЧФ);
  • державна система освіти (МБ, ДБ);
  • Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС
  • Система соціальних допомог;
  • цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті);
  • соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів);
  • Соціальний захист через недержавні організації;
  • Соціальна допомога з фондів підприємств [8, 2-3];

Система соціального захисту населення складається з:

  • Соціального страхування;
  • Соціальної допомоги;
  • Соціальних гарантій [2,371].

Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе:

  • пенсійну систему;
  • соціальне страхування на випадок безробіття;
  • соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
  • соціальне страхування від нещасних випадків.

За даними Міністерства праці і соціальної політики України і пенсійного фонду, системою соціального страхування та пенсійного забезпечення охоплено приблизно 21 млн. застрахованих осіб та 14,4 млн. пенсіонерів. [3, 5]

Державну соціальну допомогу, що надається в Україні, можна поділити відповідно до критеріїв відбору отримувачів:

  • соціальна допомога, яка надається з урахуванням потреб, але без урахування майнового стану або доходу.
  • адресна соціальна допомога, яка надається з урахуванням доходу або майнового стану[4,65]

В Україні у 2000 році було прийнято Закон "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", у якому зазначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Державні соціальні гарантії - встановленні законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечую рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. [5]

Основні соціальні гарантії в Україні:

  • мінімальний розмір заробітної плати;
  • мінімальний розмір пенсій за віком;
  • мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
  • стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів;
  • індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін;
  • забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки[6, 122-124].

Згідно з розрахунками Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом - 31% населення, за професійною ознакою - 13,8% економічно активного населення. Загальний обсяг пільг потребує щороку понад 30 млрд. гривень.


06.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!