Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Професійний відбір та консультації незайнятого населення. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Професійний відбір та консультації незайнятого населення. Реферат

Сутність, мета і основні принципи профорієнтації незайнятого населення. Основні елементи профорієнтації. Діяльність служби зайнятості щодо профорієнтації незайнятого населення

Державною програмою зайнятості населення на 2001-2004 pp., Основними напрямами соціальної політики на цей же період передбачається насамперед активне державне регулювання рівня зайнятості й балансу попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. Світовий досвід підтверджує, що активна політика зайнятості сприяє утриманню рівня безробіття в межах 3% загальної чисельності працездатного населення.

До активних заходів сприяння зайнятості населення, які здійснює державна служба зайнятості згідно із Законом про зайнятість населення, належать: професійна орієнтація, професійне навчання звільнених працівників і безробітних, допомога у зв'язку з трудовою міграцією, безвідсоткові позики для створення нових підприємств для безробітних, організація так званих додаткових робіт та оплачуваних громадських робіт (табл. 1).

Пасивна політика зайнятості зорієнтована на передчасний вихід безробітних на пенсію, допомогу по безробіттю та інші грошові виплати, що призводять до неефективного використання робочої сили.

Після набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" розміри і строки виплати допомоги по безробіттю визначаються за принципами, що спонукають безробітних до активного пошуку роботи.

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян на підприємствах, в установах і організаціях за формами власності та галузями економіки.

Показник

Код рядка

Працевлаштоване населення

Разом

3 них

жінки

молодь у віці до 28 років

на місця робітників

на посади

службовців

на місця, які не потребують спеціальної підготовки

А

Б

1

2

3

4

5

6

Разом (р. 02 + 26)

01

772726

373699

279120

34543

177790

160393

Утому числі

 

 

 

 

 

 

 

особи, що працевлаштовані в Україні (сума рядків з 03 по 07)

02

772670

373686

279099

434492

177790

160388

Форми власності

 

 

 

 

 

 

 

приватна

03

96319

54315

32668

56828

20716

18775

колективна

04

381617

169014

140220

227509

69151

84957

державна

05

293390

149512

105799

149404

87690

56296

власність інших держав

06

0

0

0

0

0

0

власність міжнародних організацій та юридичних осіб

07

1344

845

412

751

233

360

Галузі економіки

 

 

 

 

 

 

 

промисловість

08

260491

101736

104785

174016

38942

47533

сільське господарство

09

78004

35865

25652

38823

10757

2842

 лісове господарство

10

14033

4890

5236

8716

1116

420

транспорт і зв'язок

11

39371

18092

14953

20876

13870

4625

будівництво

12

43167

11155

14837

27903

7186

8078

торгівля і громадське харчування

13

89023

56980

32046

52753

21416

14854

матеріально-технічне постачання, збут та заготівля

14

7009

2914

2345

3694

1529

1786

Інформаційно-обчислювальне

обслуговування

15

1307

864

432

296

920

91

інші види діяльності сфери матеріального виробництва

16

16768

7309

6068

9391

4380

2997

житлово-комунальне господарство

17

51913

22531

14161

32351

7755

11807

невиробничі види побутового обслуговування населення

18

7498

4269

2630

4060

2116

1322

охорона здоров'я, фізична культура та соц. страхування

19

48288

36002

17356

23326

17568

739

народна освіта

20

36969

24808

12143

11308

16505

9156

культура І мистецтво

21

5684

3568

1865

1568

2918

1198

наука І наукове обслуговування

22

4367

2172

1408

1800

1796

771

фінансування та страхування, пенсійне забезпечення

23

9350

7210

3175

1356

7410

584

апарат органів держ. та госп. управління, кооперативних І громадських організацій

24

24074

15110

8331

7348

13079

3647

Інші

25

35354

18211

11676

14907

8527

11920

особи, які працевлаштовані за кордоном

26

56

13

21

51

0

5

                 

 

В основі вибору (зміни) професії лежить складний довготривалий процес професійного самовизначення особистості. В умовах формування ринкових відносин він набуває нових ознак. Тому економістом Тюхтенко Н. А. вперше запропонована модель професійного самовизначення особистості з урахуванням ринкових змін (рис. 1).

 

Рис. 1. Модель взаємозв'язку всіх складових професійного самовизначення особистості з урахуванням ринкової інфраструктури економіки.

Така модель системного професійного самовизначення потребує послідовного виконання відповідних заходів в кожній підсистемі, що дає змогу свідомо та обґрунтовано обрати чи змінити сферу трудової діяльності, професію, фах.

У запропонованій моделі професійна орієнтація стосується тих категорій населення, що вперше обирають професію (фах) (переважно до них належить молодь, що закінчує загальноосвітні школи); виробнича адаптація стосується всіх, хто увійшов до трудового чи навчального колективу; професійна переорієнтація стосується насамперед тих, хто за власним бажанням чи з приводу структурних змін в економіці знову вирішує питання професійного вибору.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні пріоритетний напрям у наданні допомоги у професійному самовизначенні мають такі категорії населення:

  • молодь, що закінчує загальноосвітню школу і вперше обирає професію (фах);
  • незайняте і безробітне населення, що опинилось без роботи у зв'язку із структурними перебудовами в економіці чи за власним бажанням вирішило змінити сферу діяльності;
  • соціальне незахищені категорії населення.

Саме в умовах переходу до ринкової економіки, коли інтенсифікується процес вивільнення робочої сили і підвищуються вимоги до кваліфікації працівників, особливого значення набуває професійна орієнтація (далі — профорієнтація).

Роль профорієнтації у формуванні ефективної зайнятості населення зумовлюється тим, що науково обґрунтований і усвідомлений вибір громадянами професії створює передумови для отримання максимальних результатів від трудової діяльності. Профорієнтація сприяє також раціональній структурній перебудові народного господарства з урахуванням раціональної потреби у професіях (спеціальностях), є засобом запобігання стресовій поведінці осіб, яким загрожує безробіття. Цю роботу потрібно виконувати постійно, системно і забезпечувати свідомий вибір професії всіма групами населення.

З метою визначення основних напрямків державної політики у сфері професійної орієнтації, забезпечення єдиного науково-методичного підходу до її реалізації Кабінет Міністрів України постановою від 27 січня 1994 р. № 48 ухвалив Концепцію державної системи професійної орієнтації населення. Згідно з цією Концепцією професійна орієнтація — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.

Основним призначенням системи методів профорієнтації є ефективне та якісне забезпечення підприємств, фірм і організацій кадрами потрібних професій і кваліфікацій. Профорієнтація є засобом раціонального, дбайливого використання трудових ресурсів, що забезпечує максимальний ефект і мінімальні витрати на підготовку і подальше професійне удосконалення спеціалістів.

Профорієнтація має сформувати у людини інтерес до якогось виду трудової діяльності, вибір найбільш доцільної для цієї людини професії з урахуванням її психофізичних характеристик, інтересів, здібностей, а також потреб економіки країни в кадрах працівників відповідних професій.

Професійна орієнтація здійснюється шляхом ознайомлення людей зі сферами діяльності, професіями, підприємствами, умовами та профілем їх роботи і становить комплекс заходів, які здійснюються соціальними інститутами (державою, підприємствами, центрами професійної орієнтації, сім'єю) і допомагають людині у свідомому професійному самовизначенні.

Основна мета профорієнтаційної роботи полягає у сприянні за допомогою специфічних методів посиленню конкурентноздатності працівників на ринку праці й досягненню ефективної зайнятості населення.

Під час профорієнтаційної роботи використовують соціально-економічні, медико-фізіологічні та психолого-педагогічні методи та методики.

Основними принципами профорієнтаційної роботи є:

  • комплексний характер профорієнтаційних послуг;
  • узгодження інтересів особи і суспільства через ринок праці;
  • діяльніший підхід до визначення професійної придатності;
  • надання громадянам України та громадянам іноземних держав, з якими Україна має відповідні угоди, незалежно від місця їх роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань рівних можливостей щодо отримання профорієнтаційних послуг;
  • доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форми навчання і працевлаштування;
  • добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;
  • конфіденційний і рекомендуючий характер висновків профконсультацій та проф. добору, дотримання працівниками профорієнтаційних служб норм професійної етики.

Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте і незайняте населення, у тому числі молодь, що навчається, вивільнювані працівники й особи з обмеженою працездатністю.

Розглянемо елементи профорієнтації (рис. 2).

 

Рис. 2. Елементи профорієнтації.

Професійна інформація — це система заходів нагромадження й поширення відомостей про зміст та перспективи сучасних професій і вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх одержати, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, стан і потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи.

Професійна консультація — це науково організована система взаємодії психолога - профконсультанта та особи з метою допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я особи з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний добір — це система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для неї.

Професійний відбір — це система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативами.

Професійна адаптація — це комплексна система заходів, покликана сприяти пристосуванню особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, її професійному становленню.

Профорієнтаційну роботу виконують підрозділи державної служби зайнятості. Окремі її елементи застосовуються в дошкільних, загальноосвітніх, професійних та вищих навчальних закладах, системі післядипломного навчання та військкоматах. Останнім часом більше приділяється уваги профорієнтації осіб з обмеженою працездатністю.

Система профорієнтації покликана забезпечити свідомий вибір професії всіма групами населення. За даними наукових досліджень профорієнтація сприяє підвищенню продуктивності праці (залежно від галузі на 10-30%), скороченню плинності кадрів (на 20-25%), зниженню аварійності і травматизму (на 35-45%), подовженню періоду працездатності (на 8-10%), а також зменшенню кількості відрахувань учнів з професійних навчальних закладів (у 3-4 рази).

До 1996 р. у кожному регіоні України функціонували центри профорієнтації, а в більшості міських і районних центрів зайнятості, де працювали дипломовані психологи та профорієнтатори, професійно-кваліфікаційні пункти. На жаль, у 1996 р. всі ці центри було закрито. Дехто із спеціалістів був переведений до відділів професійного навчання і профорієнтації відповідних центрів зайнятості, а значну їх кількість було скорочено і нині кваліфіковані фахівці з питань профорієнтації працюють у посередницьких комерційних структурах, що надають послуги у працевлаштуванні і професійній орієнтації.

Хоча в останній редакції ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення" у структурі державної служби зайнятості передбачаються центри профорієнтації населення, фактично їх не існує, а цей запис зроблено у надії на кращі часи, коли економічна ситуація у країні, надходження коштів до Державного фонду сприяння зайнятості населення уможливлять створення таких спеціалізованих органів служби зайнятості.

Останнім часом обсяг роботи щодо професійної орієнтації значно збільшився. У 1998 р. з метою розширення інформації про обрані професії, забезпечення правильного підбору роботи з урахуванням відповідних здібностей громадян державною службою зайнятості безкоштовні профорієнтаційні послуги було надано майже 1,4 млн. чол.

Порівняно з 1997 р. чисельність громадян, що скористалися профінформацією, профконсультаціями, взяли участь у профвідборі, збільшилась у 1,6 рази, а в Автономній Республіці Крим, Волинській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях, м. Севастополі — у 2,0-3,3 рази.

Обсяги наданих послуг з профорієнтації збільшилися в усіх регіонах. Так, у 1996 р. 37% зареєстрованих службою зайнятості громадян було охоплено профорієнтаційними послугами, у 1997 p. — 35,8%, у 1998 p. — 43%, в 2000 p. — 44,7%. Динаміка цього показника свідчить про постійне зростання значення профорієнтаційної роботи в діяльності служб зайнятості.

Крім незайнятого населення до служби зайнятості за профорієнтаційними послугами звертаються особи, що навчаються у навчальних закладах різних типів, громадяни, що перебувають у вимушених адміністративних відпустках або працюють у скороченому робочому режимі, працівники підприємств, на яких тривалий час не виплачується заробітна плата.

Література

  1. КалепЛ. Профессиональная переориентация. Формирование мотивации выбора новой профессии у безработных //Персонал. — № 2. — С. 66-68.
  2. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні //Право України. — 1996. — № 5. — С. 30-33.
  3. Пашков А. С. Занятость, безработица, трудоустройство. — СПб.: СКФ "Россия—Нева", 1994. — 54 с.
  4. Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов //Отв. ред. А. Р. Мацюк, 3. К. Симорот. — К.: Наук, думка, 1989. — 224 с.
  5. Терюханова І. М. Соціально-економічні аспекти професійного навчання незайнятого населення: Автореф: дис.... канд. екон. наук. — К., 2002.
  6. Тюхпгенко Н. А. Організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації: Автореф. дис. — Одеса, 1999.
  7. Ушенко Н. В. Зайнятість населення та удосконалення економічного механізму її державного регулювання в ринкових умовах: Автореф. дис. — К., 2003.
  8. Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Економіка України. — 1996. — № 9.
  9. Юрлова Н. Рабсила есть... Механизм регулирования процессов высвобождения и трудоустройства рабочей силы в Украине //Персонал. — 1998. — № 2. — С. 26-28.


06.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!