Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Приватизація та роздержавлення Української РСР. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Приватизація та роздержавлення Української РСР. Реферат

"Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки" декларувала проведення роздержавлення і приватизації

Декларувалось, що роздержавлення здійснюється "з метою забезпечення дії на ринку України великої кількості самостійних, вільних, економічно відповідальних не тільки своїми поточними доходами, але й майновою власністю товаровиробників, подолання відчуження робітників від засобів і результатів виробництва, відновлення і розвитку конкуренції, структурної перебудови виробництва і управління економікою, залучення іноземних інвестицій…".

Роздержавлення мало ґрунтуватися на принципах додержання інтересів трудящих та суспільства, добровільності, рівноправності існування та захисту усіх форм власності, врахування специфіки різних галузей народного господарства, гласності.

Процеси роздержавлення власності планувалося здійснити в такий спосіб:

  • за рахунок продажу акцій і створення акціонерних товариств. На першому етапі роздержавлення акції було намічено продавати лише працівникам підприємств, що перетворювалися на акціонерні (як правило, великих підприємств). Акції мала право придбати й держава в особі органів державного управління чи державного підприємства. Частку акцій мали право придбати іноземні фізичні і юридичні особи;
  • за рахунок власних коштів, шляхом викупу у держави підприємств їх колективами, приватними особами, кооперативами та об’єднаннями (у першу чергу середніх та дрібних підприємств).

Передбачалося, що продаж і передача державної власності у комерційний сектор буде здійснюватися на базі ринкових цін, що враховують споживчу вартість основних фондів і оборотних засобів. Будуть широко використані аукціони при роздержавленні таких галузей, як торгівля і громадське харчування, сфера послуг, будівництво, автомобільний транспорт тощо. Мали бути створені органи по роздержавленню власності і зосередженню коштів від реалізації майна.

Передбачалась розробка республіканської програми роздержавлення власності.

Роздержавлення власності – перетворення державної власності в інші її види: приватну, колективну, акціонерну, змішану та ін. Форми роздержавлення:

  • оренда підприємства з правом викупу, виділення або утворення малих підприємств;
  • перетворення великих підприємств в акціонерні товариства або в товариства з обмеженою відповідальністю;
  • приватизація малих підприємств торгівлі та громадського харчування, побутового та комунального обслуговування і продаж у власність громадян державних легкових та вантажних автомобілів, об’єктів незавершеного будівництва, обладнання, матеріалів;
  • передача частини земельного фонду у власність громадян і в їх користування (без права перепродажу);
  • передача (викуп, продаж) частини житлового фонду у власність громадян.

Приватизація – передача державної або муніципальної власності за плату чи безкоштовно в приватну власність. Приватизація може виступати як форма субсидіювання приватного капіталу за рахунок держави. Так, в США з 1850 по 1871 рік залізничні компанії отримали 180 млн. акрів землі, лісопромислові – 12 млн. акрів лісу по ціні 400 $ за ділянку, яка коштувала 10-12 тис. $.

Одна з форм приватизації – відкуп (продаж або передача на час за відповідну плату державних прав приватним особам чи компаніям). В державах Західної Європи на відкуп віддавалась державна монополія на продаж тютюну, солі, гральних карт, в Росії – право на продаж горілки (майже до кінця 19 сторіччя).

Наприкінці 80-х років більш як 80 країн світу прийняли програми скорочення державного сектору, приватизації. Узагальнення світового досвіду приватизації дозволяє виділити кілька моделей приватизації.

Британська модель характеризується продажем низькорентабельних та збиткових підприємств на ринку. При продажу великої кількості державних корпорацій уряд резервував так звану "золоту акцію", яка давала йому можливість контролювати нову компанію. Без згоди власника "золотої акції" не можна: одній особі володіти більш як 15% акцій з правом голосу; іноземним інвесторам тримати всім разом більш як 15% акцій; випускати акції з правом голосу, відмінні від звичайних акцій; знімати директорів, призначених урядом. Головною виконавчою особою компанії повинен бути британський громадянин. Обмежувалось право компаній на добровільну ліквідацію або розформування, на перепродаж всіх або значної частини активів.

Французька модель групового централізованого продажу передбачала визначення ведучого інвестора – сильної конкурентоздатної фірми, для якої резервувався певний пакет акцій по значно вигідніших цінах, ніж на відкритому ринку. Така фірма була здатна налагодити управління підприємством, реорганізувати виробництво.

"Тверде ядро". Французький уряд при приватизації державних підприємств приймав міри по формуванню твердих ядер стабільних акціонерів, на кожного з яких припадало 0,5-5% капіталу приватизованого підприємства. "Тверде ядро" в цілому володіло 15-30% акцій протягом, як мінімум двох років, забезпечуючи тим самим стабільний контроль за управлінням підприємством і захист від небажаних інвесторів, які могли б отримати небажаний контроль над підприємством.

"Тверде ядро" організовувалось при зачинених дверях, на основі переговорів між державною адміністрацією (міністерством), керівництвом підприємства, що приватизується, та зацікавленими інвесторами.

В КНР підприємства, створені з участю іноземного капіталу, контролюються державою: їй повинен належати контрольний пакет акцій. Після 10 років функціонування такого підприємства воно переходить у власність держави.

Визначається необхідність розвитку багатоукладності при ведучій ролі суспільної власності. На державних підприємствах це означає вдосконалення різних форм підряду. Їх акціонування і переведення на оренду дозволяється в дослідному порядку. Вважається, що і без зміни власності (без приватизації) можна перетворити державні підприємства в самостійні, відповідальні за прибутки і збитки підприємства, які самостійно розвиваються. Переважна більшість економістів КНР вважає, що перетворення державної власності в колективну (через акціонування) є головним напрямком переходу економіки до ринку.

Приватизація: аргументи "за" і "проти". На користь приватизації висуваються певні аргументи; не менше і контраргументів. Розглянемо основні з них.

1. Державні підприємства малоефективні, їх характеризує низька продуктивність праці, висока капіталоємність, мала прибутковість. Державне регулювання діяльності таких підприємств не стимулює більш ефективне використання сировини, робочої сили, застосування кращих технологій. Приватизація стимулює підвищення ефективності таких підприємств, дозволяє відокремити політичні і економічні фактори і тим самим підвищити відповідальність за прийняття інвестиційних рішень.

Контраргументи. Значна частина державних підприємств була створена за рахунок націоналізації збиткових галузей (наприклад, в Англії - вугільних шахт, залізниць та ін.). Це відповідно позначилося на рентабельності державних підприємств. До того ж в підприємствах паливно-енергетичного комплексу, на залізницях переважає капітал, що обертається повільно. Ці підприємства виконують і соціально-політичні функції: через занижені ціни на їх продукцію національний доход перерозподіляється на користь її споживачів; існування таких підприємств, навіть при умові, що держава дотує їх, необхідне для нормального функціонування економіки.

Для того, щоб ці підприємства діяли на тих засадах, що й приватизовані, достатньо зняти з них політичні і соціальні функції, ліквідувати дотації і пільги, які вони отримують від держави. Приватизація в цьому випадку не є обов’язковою умовою пристосування державних підприємств до ринкового регулювання економікою.

2. Приватизація веде до комерціалізації, встановлює безпосередній зв’язок підприємств з ринком. Більш ефективним стає контроль ринку за діяльністю підприємства, відновлюється конкуренція, яка змушує підприємство застосовувати нову техніку і технологію, підвищувати якість продукції, ефективність виробництва.

Контраргументи. Конкуренція залежить не від форм власності, а від умов функціонування ринку: чи насичений ринок товарами, чи є резервні потужності, достатня чи ні кількість незалежних товаровиробників, скільки продукції імпортують, чи зацікавлений колектив підприємства в кращих наслідках роботи та ін.

Для створення ринкового середовища не обов’язково проводити приватизацію, достатньо передати підприємству майно на умовах оренди чи повного господарського ведення, поставити його в ті ж умови, в яких знаходяться інші підприємства.

Приватизація створює нові, сильні стимули економічної діяльності, сприяє вихованню чуття господаря у робітників підприємств.

Контраргументи. Реальним господарем на виробництві робітник стає тоді, коли рівень розвитку продуктивних сил вимагає від нього приймати рішення, керувати виробничим процесом, коли він має необхідні для цього можливості (кошти, матеріали, засоби праці та ін.), коли він зацікавлений у вдосконаленні виробництва і його заробіток суттєво залежить від кінцевих наслідків діяльності підприємств. Такі можливості для робітника створюються на підприємствах, оснащених сучасною технікою, де виробництво в значній мірі автоматизоване, тактикою малих колективів, розвитком лізингу, венчура і т. ін.

Безпосередньо з приватизацією створення таких умов для перетворення робітника на господаря не пов’язане.

Приватизація створює сильний зв’язок між наслідками діяльності підприємства і доходами тих акціонерів, які мають значну кількість акцій. Але в сучасних умовах реально керує підприємством не власник акцій, а спеціаліст-менеджер. Саме його в першу чергу слід зацікавити в кращих наслідках роботи підприємства. Приватизація для цього не потрібна.

Приватизацію розглядають як засіб оздоровлення фінансів: скорочення дотацій, збільшення надходжень в бюджет за рахунок продажу акцій або самих підприємств.

Продаж підприємств чи їх акцій веде до перерозподілу коштів на користь державного бюджету (на першому етапі приватизації фактично перерозподілялися державні кошти).


04.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!