Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Специфіка планування зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Специфіка планування зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах. Реферат

Планування зовнішньоекономічної діяльності здійснюється державними органами управління зовнішньоекономічною діяльністю, причому принципова структура інституцій, які керують зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинених країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова

Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність. План зовнішньоекономічної діяльності включає в себе:

  • міжнародну торгівлю товарами й послугами;
  • міжнародний рух капіталу й зарубіжних інвестицій; міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини; міжнародний поділ праці; міжнародну міграцію робочої сили; міжнародну економічну інтеграцію.

Зовнішньоекономічна діяльність ґрунтується на економіці окремих держав або світовій економіці й значною мірою залежить від них.

Основними завданнями плану є:

  • поглиблення ступеня міжнародного розподілу праці у світовому господарстві;
  • зростання масштабів і якісних змін характеру традиційної міжнародної торгівлі готовою продукцією - з чисто комерційної вона перетворилася багато в чому на засіб безпосереднього обслуговування національних виробничих процесів;
  • інтенсифікація міграції капіталів;
  • швидкий обмін науково-технічними знаннями й розвиток сфери послуг;
  • збільшення масштабів міграції робочої сили;
  • прискорення й розширення процесів інтеграції економік країн і регіонів.

Ця діяльність знаходить своє відображення, у першу чергу, в основних планових балансах. У матеріальних балансах імпорт і експорт є частиною ресурсів або споживання того чи іншого товару. У фінансових балансах передбачено надходження від експортних та інших операцій, а також платежі за імпортні товари та послуги іноземних контрагентів. У балансі робочої сили передбачається виділення спеціалістів для роботи в системі зовнішньої торгівлі. Планування зовнішньоекономічних зв'язків ґрунтується на розробці плану експорту й імпорту товарів і валютного плану (платіжного балансу).

Експортно-імпортний план складається з трьох розділів. Перший розділ - план експорту та імпорту в розрізі країн і товарів. Номенклатура експортних та імпортних товарів визначається насамперед торговими угодами з тією чи іншою країною. У розрахунках плану зовнішньої торгівлі велике значення має облік категорій і форм розрахунків. У плані виділяються такі види розрахунків:

  • по клірингу (розрахунок шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань без оплати готівкою);
  • за вільно конвертовану валюту (тобто валюту, яка визнається світовою та яку, в принципі, можна обміняти на золото);
  • за замкнуту валюту (тобто валюту, яка є в обігу в одній країні або групі країн);
  • у державний кредит;
  • у комерційний кредит.

Обсяг експорту й імпорту товарів подається в натуральному виразі й у іноземній валюті. Для визначення вартості експортних товарів застосовують ціни "ФОБ (вільний на борту) порт країни" (наприклад, України). Ціна ФОБ включає ціну товару в місці продажу плюс усі страхові й митні витрати до моменту доставки товару на борт судна або ціни франко-кордону країни при відправленні вантажів сухопутним транспортом.

Для імпорту застосовуються ціни СІФ (вартість, страховка, фрахт) при водних перевезеннях і ціни франко-кордон країни відправки при сухопутних перевезеннях. Ціна СІФ зобов'язує продавця зафрахтувати судно, сплатити вартість перевезення (фрахт) і митні витрати й страховку, узяти на себе ризик до моменту перетинання вантажем борту судна при завантаженні.

Обсяг експорту (імпорту) у вартісному виразі визначається для торгівлі за цінами контрактів, а за відсутності їх - за світовими цінами.

У другому розділі плану експорту й імпорту визначаються експортні ресурси, а також постачальники продукції на експорт. План поставок розробляється окремо для машин і устаткування, сировини, матеріалів і товарів народного споживання.

Третій розділ - план поставки економіці імпортних товарів. Завдання цього плану подаються у двох підрозділах:

  • машини та устаткування;
  • сировина, матеріали й товари народного споживання.

Зведений валютний план (платіжний баланс) охоплює платежі не тільки по зовнішній торгівлі, а й по інших формах економічних відносин, якщо їх терміни настають у даний період.

Валютний план розробляється з виділенням таких груп країн:

  • вільно конвертованої валюти й клірингу з вільною конверсією;
  • замкнутої валюти й клірингу з обмеженою конверсією.

Затверджується зведений валютний план по статтях і країнах. Надходження й платежі з усіх видів операцій плануються в іноземних валютах.

Схема зведеного валютного плану

Назва розділу

Надходження

Видатки (платежі)

/ розділ. Торгові операції (товари, торгові й накладні витрати) // розділ. Послуги (транспорт, зв'язок, технічна та інша допомога, страхування, туризм) /// розділ. Неторгові операції (утримання закладів за кордоном, витрати на відрядження, банківські операції, внески в міжнародні організації та ін. /V розділ. Кредити й майно (державні, комерційні, банківські кредити, капітальні вкладення, придбання та продаж майна та ін.) V розділ. Безоплатна допомога Сальдо (+, -)

 

 

 

Щоб правильно спланувати валютні надходження від експорту товарів, з їх суми виключають вартість тих товарів, які будуть поставлені в плановому році іншим країнам у формі комерційного кредиту. Коли плануються платежі для закупівлі товарів, за основу беруть імпортний план відповідного року.

Сума платежів за товари, як правило, не збігається з сумою імпорту за цей же рік унаслідок того, що в плановому році можуть надійти платежі за товари, які були ввезені в країну за імпортними планами в минулі роки. У плановому році передбачаються також авансові платежі за товари (устаткування), які будуть поставлені в країну в наступному році або навіть пізніше і знайдуть відображення в імпортних планах відповідних років.

У минулому в країнах, що входили до колишнього СРСР, активно розвивався процес становлення національних систем валютно-грошових відносин і дезінтеграції та розпаду рублевої зони. За цих умов особливої ваги набуло питання налагодження цивілізованих валютних відносин між цими країнами, бо вони є й будуть упродовж тривалого часу основними економічними партнерами.

На нинішньому етапі першочерговим завданням є утворення між країнами, що входили до колишнього СРСР, ефективної платіжно-розрахункової системи, заснованої на конвертованості національних валют, прямих (не лише міждержавних, а й кореспондентських) зв'язках комерційних банків. Така система могла б сприяти успішнішому розв'язанню проблеми неплатежів та незбалансованих розрахунків, що досягли критичного стану.

Планування зовнішньоекономічної діяльності здійснюється державними органами управління зовнішньоекономічною діяльністю, причому принципова структура інституцій, які керують зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинених країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова.

В Україні система управління зовнішньоекономічною діяльністю включає Кабінет Міністрів України, Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі. Національний банк, Держмитком, Експортно-імпортний банк. Міністерство закордонних справ. Державну податкову адміністрацію, Держкомстат України.

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України здійснює функції керівництва, регулювання й контролю в галузі зовнішньої торгівлі, готує розпорядження й стежить за їх виконанням усіма підвідомчими йому організаціями. Нині міністерство виконує такі важливі функції:

  • розробляє та здійснює методичні та загальні заходи, націлені на розвиток торгових відносин з іноземними державами;
  • розробляє проекти торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі, провадить переговори з іноземними державами й підписує за повноваженнями свого уряду торгові договори й угоди, контролює їх виконання;
  • складає проекти експортно-імпортних зовнішньоторгових планів, регулює та контролює їх виконання, намічає заходи щодо контролю якості експортних та імпортних товарів;
  • регулює та контролює діяльність експортних та імпортних об'єднань, торгових представництв за кордоном та торгових радників при посольствах і місіях своєї країни;
  • розробляє та здійснює заходи щодо валютно-фінансових питань, регулює надходження платежів за зовнішньоторговими операціями;
  • вивчає питання транспортування зовнішньоторгових вантажів і контролює виконання планів перевезень товарів;
  • спостерігає за виконанням наказів, постанов і правил, які стосуються зовнішньої торгівлі; видає експортні й імпортні ліцензії, реєструє контракти;
  • займається добором, підготовкою та розстановкою кадрів.

Як правило, основною структурною одиницею Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України є управління. За характером діяльності всі управління міністерства можна об'єднати в три групи:

  • Торгово-політичні управління (регіональні) займаються питаннями розвитку торгових відносин з окремими групами країн;
  • вони розробляють основи торгової політики країни, а також заходи щодо зміцнення економічних зв'язків із зарубіжними країнами.
  • Головні товарні (галузеві) управління здійснюють контроль за виконанням експортних та імпортних планів, вивчають комерційні умови експорту й імпорту, розглядають заявки іноземних держав на поставку й закупівлю товарів, провадять з іноземними делегаціями переговори з питань експорту й імпорту, спостерігають за товарною структурою зовнішньої торгівлі, видають дозволи на ввезення і вивезення товарів, беруть участь у підготовці типових контрактів і загальних умов поставок.
  • Функціональні управління й відділи. Існує кілька видів таких управлінь - наприклад, договірно-правове (готує проекти торгових договорів і угод, урядових постанов; контролює виконання правових норм договорів і угод), валютне управління (складає валютні баланси по торгівлі з окремими країнами, видає дозволи на платежі в іноземній валюті), управління цін (здійснює загальний контроль за дотриманням цін відповідно до умов контрактів) тощо.

Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права своєї країни. Вони підпорядковуються безпосередньо Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України та виконують такі функції й завдання:

  • представляють інтереси своєї країни, регулюють питання в галузі зовнішньої торгівлі та сприяють розвитку торгівлі й інших господарських відносин своєї країни з країною перебування торгового представництва;
  • вивчають економічні умови зовнішньоекономічних зв'язків і кон'юнктуру ринків країни перебування, ураховуючи інтереси зовнішньої торгівлі своєї країни, і надають відповідну інформацію Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України й Міністерству закордонних справ України, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям і компаніям своєї країни.

Національний банк України відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансових інструментів, передусім регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

Експортно-імпортні банки здійснюють кредитно-розрахункові функції від імені уряду.

Держмитком України виконує безпосередній контроль за експортно-імпортними потоками на митному кордоні України. Він формує митну статистику, розробляє митні правила й процедури, здійснює митні збори, мита й податки, керує регіональними митними організаціями та контролює дотримання ними законодавства й правил митної справи; вивчає питання митної політики, готує проекти митних тарифів, бере участь у розробці проектів міжнародних угод у частині, яка стосується митної справи.

Міністерство економіки України координує всю планово-економічну та зовнішньоторговельну діяльність, здійснює підготовку проектів документів із цих питань.

Міністерство закордонних справ України сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів і здійснює зовнішньополітичне забезпечення інтересів національних експортерів та імпортерів.

Кабінет Міністрів України здійснює координацію діяльності органів, які беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом погодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади України.

Усі вищенаведені органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності є учасниками розробки її планів, основним завданням яких є збільшення частки експорту товарів і послуг та скорочення імпорту.

Торгівля товарами й послугами завжди була однією, з важливих форм міжнародних відносин. Вона може бути предметом протистояння або співробітництва, але в кожному разі є об'єктом конкуренції.

Експорт та імпорт займають настільки важливе місце у виробництві й споживанні промислове розвинених країн з ринковою економікою, що раптове закриття кордонів здається неймовірним.

Реальна взаємозалежність держав у комерційній галузі неминуче є джерелом напруги. Ця ситуація не нова: в історії багато конфліктів виникали в результаті розходжень у комерційних інтересах. Сьогодні обмін рішуче впливає на процеси економічного розвитку та збагачення держав. Проблеми зовнішньої заборгованості зумовлюють переміщення власності й центрів прийняття рішень із країн з негативним у країни з позитивним платіжним сальдо.

Тільки жорстка економічна політика може підірвати подібні процеси: для багатьох країн наслідком міжнародного обміну є "зовнішнє попередження", з яким урядам і громадській думці інколи важко погодитися. Сьогодні міжнародне співробітництво розвивається тими ж темпами, що й торгівля. Держави прагнуть вирішувати свої конфлікти в цій галузі шляхом переговорів. І завдання всіх - знайти спосіб конвергенції національних інтересів шляхом збільшення економічної інтеграції на міжнародному рівні.

Що стосується України, то в ній відсутній ефективний механізм зовнішньоекономічних зв'язків. Тому під час його розробки доцільно виходити з таких теоретичних принципів:

  • включення України в систему міжнародних економічних відносин на постійній основі;
  • поетапний перехід від державно-адміністративної монополії на зовнішньоекономічну діяльність до саморегульованої системи, яка забезпечує економічну безпеку України;
  • використання як основних критеріїв ефективності міжнародного економічного співробітництва вигоди й доцільності з точки зору інтересів України, подолання економічної прив'язки до країн СНД і перехід до взаємодії з усіма країнами світу.

Україна стоїть на шляху формування необхідної законодавчої бази, створення відповідного економічного середовища й розвитку вищеназваних інституційних структур.

Передусім Україні необхідно вирішити ряд специфічних питань: залучення іноземної валюти в країну, створення валютного фонду й ринку валют, організація валютної біржі. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено. По-перше, для організації та функціонування Української валютної біржі прийнято ряд документів з удосконалення валютного регулювання.

У 1996 р. проведена грошова реформа й стабілізація національної грошової системи. Розробляються спеціальні державні програми заохочення іноземних інвестицій. У сфері зовнішньоекономічної діяльності держава фінансує експортні програми, освоєння нових видів продукції, упровадження у виробництво нової техніки, видає експортерам субсидії для покриття різниці між високою внутрішньою ціною товару й низькою ціною аналогічного товару за кордоном.

Міжнародний обмін послугами стає вагомим фактором економічного зростання, а тому Україна вже розпочала й продовжує обслуговувати міжнародні зв'язки, оскільки вона має різноманітні транспортні та комунікаційні системи.

Україна може взяти участь у спорудженні нафто- й газопроводів, транспортних коридорів. Вона має благодатні умови для розвитку іноземного туризму, що буде сприяти не тільки збільшенню валютних надходжень, а й розвитку довіри та взаєморозуміння між народами. Україна повинна стати важливим регіональним центром торгівлі валютою, зберігання грошей та кредитних операцій. Важливим напрямом співробітництва є розширення міжнародних культурних і спортивних зв'язків.

Слід зазначити, що слабка активність України в міжнародному розподілі праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам.


03.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!