Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Обслуговування та споживання населення: державне регулювання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Обслуговування та споживання населення: державне регулювання. Реферат

Механізм державного регулювання розвитку сфери обслуговування включає регулювання суб'єктів ринку, що надають платні послуги населенню і державну підтримку розвитку некомерційного сектору сфери обслуговування. Особливістю сучасного регулювання сфери послуг є те, що тут поєднується два види планування: індикативне платних послуг населення і директивне планування галузей послуг некомерційної орієнтації

Особливістю соціальної політики України у перехідний до ринку період є пріоритет проблем соціального захисту населення, підвищення ролі особистого трудового доходу, формування нового механізму фінансування та регулювання розвитку соціальної сфери.

З урахуванням кризового стану економіки України метою державного регулювання доходів та споживання населення є захист населення від зростання цін для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян. Таке регулювання здійснюється реалізацією таких заходів:

  • Визначення мінімальних споживчих бюджетів, прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати;
  • Створення пенсійних фондів і фондів соціальної допомоги;
  • Зміна умов оплати праці, розробка нової системи пенсій, допомог, стипендій, ставок і окладів у бюджетних організаціях;
  • Запровадження системи індексації зростання цін, доходів і збереження населення;
  • Запровадження компенсаційного механізму для громадян у зв'язку з підвищенням цін на товари та послуги.

Суспільні фонди споживання - це матеріальні блага або послуги, які надаються населенню державою безплатно або на пільгових умовах, а також грошові виплати, які не є оплатою за працю.

В основу прогнозно-планових розрахунків суспільних фондів споживання покладено групування елементів за їх призначенням: утримання і виховання підростаючого покоління, підготовка кадрів, охорона здоров'я та відпочинок населення, утримання старих і непрацездатних членів суспільства, культурно-побутове обслуговування населення.

Головним комплексом у прогнозі показників народного добробуту і основою державного регулювання стають показники соціальних гарантій населенню: мінімальний споживчий бюджет, межа бідності, мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій, допомог.

Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному виразі, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.

Рівень життєвих потреб, що виходить із задоволення необхідного фізіологічного і соціального мінімуму, обчисляється за методом "споживчого кошика", а рівень можливостей особи (сім'ї) - сумою усіх видів кінцевих особистих доходів. Якщо перша частина перевищує другу, то вважається, що людина (сім'я) живе за межею бідності.

Мінімальна зарплата не обов'язково співпадає з прожитковим мінімумом. Вона може бути вищою, якщо фінансові можливості держави і господарських суб'єктів поліпшуються, а може бути і нижчою, як це характерно для сучасного кризового стану економіки України.

Ще одним критерієм визначення межі бідності є структура споживання сім'ї (закон Енгеля) - його суть, що із зростанням доходів сім'ї частка витрат на харчування зменшується, на одяг, житло і комунальні послуги залишається незмінною, а частка витрат на соціально-культурні потреби зростає.

Сьогодні загальновизнано: по частці витрат сім'ї на харчування можна судити про рівень добробуту (і межу бідності) різних груп населення однієї країни і порівнювати добробут громадян різних країн. (У США-10%, Японії-15%, Швеції-16%, Греції-30%). В Україні цей показник піднявся до 60%, такий же рівень витрат на харчування в Західній Європі, США спостерігався 100 років тому. Виходить, що Україна повернулась за законом Енгеля на 30-40років назад.

Отже, якщо в структурі сімейного бюджету витрати на харчування перевищують певну межу (у США це 30%), то така сім" я вважається бідною і потребує соціальної допомоги.

До системи державного регулювання життя входить індексація грошових доходів населення, дотації та компенсації. Спільним для них є те, що вони використовуються як форма державного захисту населення від соціально болючих наслідків інфляції.

В економічно розвинених ринкових країнах система соціального забезпечення втілюється у дві форми: Соціальне страхування - передбачає регулярні внески до страхових фондів з боку працедавців та самих найманих осіб, виплати фактично є заробленими і не мають відбитку державної благодійності: пенсії (у США 65років, 26років стаж) виплати по втраті утриманця, виплати по втраті працездатності, виплати по безробіттю (приблизно половина номінального рівня зарплати).

В економічно розвинутих країнах крім державної існує приватна система соціального страхування-укладаються колективні договори між профспілками та підприємцями, який передбачає певні соціальні виплати та гарантії (медичні страховки, приватні пенсії, оплачувані відпуски, виплати на випадок безробіття).

Трансфертні виплати здійснюються у вигляді допомоги особі з боку держави незалежно від її трудового (грошового) внеску до загального доходу нації, які не мають принаймні мінімального доходу або взагалі не здатні до праці (ці виплати є вкрай низькими, у 4 рази менші державних пенсій і охоплюють не більше 40%людей, що потребують їх).

Особливістю розвитку сфери обслуговування у період формування ринкової економіки є збільшення питомої ваги послуг, які надаються населенню за плату, розвиток комерційного сектору у цій сфері діяльності. До платних послуг населення належать побутові послуги, житлово-комунальні, пасажирського транспорту, зв'язку, культури, санаторно-курортні.

Механізм державного регулювання розвитку сфери обслуговування включає регулювання суб'єктів ринку, що надають платні послуги населенню і державну підтримку розвитку некомерційного сектору сфери обслуговування. Особливістю сучасного регулювання сфери послуг є те, що тут поєднується два види планування: індикативне платних послуг населення і директивне планування галузей послуг некомерційної орієнтації (освіта, охорона здоров'я, спорту, культури).

Метою державного регулювання і підтримки некомерційного сектору сфери обслуговування є захист населення від такого явища, як зникнення з ринку соціально-необхідних послуг (бібліотеки, театри).

Література

  1. А. Ф. Мельник "Державне регулювання економіки" К: 1994р ст 220-248.
  2. Т. Г Морозова А. В. Пикулькин "Государственное регулированиеэкономики и социальный комплекс" М: 1997.


02.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!