Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Інвестиційна діяльність в Україні: розвиток багаторівневої системи державного регулювання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інвестиційна діяльність в Україні: розвиток багаторівневої системи державного регулювання. Реферат

Метою реферату є дослідження можливостей держави в реалізації інвестиційної політики на всіх рівнях державного регулювання інвестиційної діяльності

Найважливішим важелем впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання й економіку країни є інвестиційна політика - одна з основних складових економічної політики держави. За допомогою інвестиційної політики держава безпосередньо може впливати на зміну обсягів виробництва, на прискорення науково-технічного прогресу, на зміну структури суспільного виробництва і розв'язання багатьох соціальних проблем.

Разом з тим розробці інвестиційної державної політики має передувати глибокий аналіз невирішених проблем та причин, що визначають низьку ефективність економіки. Вивченню цих проблем та рекомендаціям по їх подоланню присвячені ґрунтовні праці вітчизняних дослідників [3,5, 8], які спираються на досвід країн зі сталими ринковими відносинами, а також на теоретичний та практичний доробок представників країн з транзитивною економікою.

Важливим і актуальним питанням є також організаційно-правове забезпечення рівнів державного регулювання інвестиційної діяльності, вибір її пріоритетних напрямків, форм і засобів активізації.

Під інвестиційною політикою держави в [6, с. 47] розуміється комплекс цілеспрямованих заходів, проведених державою зі створення сприятливих умов для всіх суб'єктів господарювання з метою пожвавлення інвестиційної діяльності, піднесення економіки, підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем.

На нашу думку, у даному визначенні мети державної інвестиційної політики скоріше відбиваються напрямки соціально-економічної політики держави, в той час як шляхи їхньої реалізації чітко не визначені.

Інше тлумачення державної інвестиційної політики знаходимо в [3, с. 133]: "це комплекс правових, адміністративних і економічних методів держави, спрямованих на розширення й активізацію інвестиційних процесів". Однак державна інвестиційна політика не завжди повинна і має кінцевою метою розширення й активізацію інвестиційної діяльності, в ряді випадків потрібне гальмування інвестиційної активності тих чи інших об'єктів інвестування.

Розробка інвестиційної політики в [6, с. 240] представлена як одна з функцій інвестиційного менеджменту, що визначає інвестиційні цілі клієнта, при цьому особлива увага приділяється співвідношенню очікуваної прибутковості і ризику, а також обсягам і термінам інвестування.

Більш широке поняття інвестиційної політики держави дано у фінансовому словнику. Інвестиційна політика - це загальнодержавні принципові рішення і способи, що визначають напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки, з метою забезпечення ефективності і пропорційності її розвитку, подолання міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних відносин між розвитком матеріального виробництва і невиробничою сферою [7, с. 346]. Однак дане визначення не охоплює міжнародний аспект інвестиційної політики держави, а більше націлене на взаємозв'язок галузевої і регіональної політики.

Аналіз визначень поняття "державна інвестиційна політика", урахування особливостей економіки України перехідного періоду дає підстави сформулювати поняття державна інвестиційна політика - як послідовну діяльність держави, спрямовану на формування сприятливого інвестиційного клімату, за допомогою раціонального взаємозв'язку способів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному, регіональному і галузевому рівнях. Виходячи з цього, багаторівнева система державного регулювання покликана забезпечити досягнення цілей державної інвестиційної політики.

Ведута Е. Н. формулює головний принцип структурної інвестиційної політики як "підпорядкування галузевого і регіонального розвитку ефективної реалізації державних пріоритетів у розподілі фінансових засобів між напрямками непродуктивного використання кінцевого продукту" [4, с. 399]. Тим самим підкреслюється пріоритет загальнодержавних стратегічних цілей і задач. Якщо сфокусувати увагу на інвестиційній політиці, то видається доцільним і обґрунтованим зробити висновок про те, що пріоритети регіональної і галузевої інвестиційної політики мають формуватися виходячи зі стратегічної спрямованості загальнодержавної інвестиційної політики.

Пріоритетність і важливість цієї проблеми в умовах обмеженості фінансових ресурсів підкреслюють у своїх дослідженнях С. Юрій і І. Іващук: "…необхідна погоджена державна і регіональна політика з мобілізації і залучення всіх можливих джерел інвестиційних ресурсів" [5, с. 113].

Необхідність узгодження інвестиційної політики на різних рівнях ієрархії державного управління повинна поєднуватися з урахуванням специфіки конкретних регіонів і галузей, через різний рівень їхнього розвитку, різні інвестиційні потреби і можливості залучення інвестицій.

Інвестиційна політика держави (регіону, галузі) повинна бути спрямована на створення сприятливих умов здійснення інвестиційної діяльності для досягнення цілей соціально-економічного розвитку держави (регіону, галузі). Формування і реалізація інвестиційної політики на різних рівнях ієрархії являє собою комплекс регулятивних, організаційних і методологічних заходів, здійснюваних на основі цілеспрямованих і погоджених дій державного управління.

Під регіональною інвестиційною політикою розуміється система заходів, проведених на рівні регіону, що сприяють мобілізації інвестиційних ресурсів і визначенню напрямків їх найбільш ефективного і раціонального використання в інтересах населення регіону й окремих інвесторів [2, с. 49].

Інвестиційна політика кожного регіону має свої особливості, обумовлені специфікою економічної і соціальної політики, що проводиться в регіоні; величиною виробничого потенціалу; географічним місцем розташування і природно-кліматичними умовами; привабливістю регіону для іноземних інвесторів.

Під галузевою інвестиційною політикою розуміється вибір і інвестиційна підтримка пріоритетних галузей господарства, розвиток яких забезпечує економічну й оборонну безпеку країни, експорт готової продукції, прискорення науково-технічного прогресу і динаміку розвитку економіки країни на найближчу і подальшу перспективу [2, с. 49]. У сучасних умовах розвитку української економіки важливо формувати чинну інвестиційну політику, тому що вона обумовлює структуру й ефективність розвитку галузей і економіки в цілому.

На мікрорівні інвестиційна діяльність підприємства підлягає певній інвестиційній політиці, розробленій підприємством у складі його фінансової стратегії. Інвестиційна політика підприємства являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що передбачає вибір і реалізацію найбільш ефективних шляхів розширення обсягу його активів для забезпечення основних напрямків його розвитку [8, с. 85].

Тому доцільно розглянути взаємозв'язок інвестиційної політики підприємства з інвестиційною політикою галузі (регіону), держави, а також виділити критерії, що визначають їхню взаємодію (рис. 1).

"Зовнішнім середовищем" при формуванні інвестиційної політики підприємства є регіональна і галузева політика, що висувають критерії розвитку підприємств. У свою чергу, державна інвестиційна політика є визначальною і такою, що формує галузеву і регіональну інвестиційні політику й одночасно являє собою інтегральний ефект регіональної і галузевої інвестиційної політики. Соціально-економічна політика держави і світові глобалізаційні процеси визначають основні напрямки державної інвестиційної політики. У результаті взаємодії всіх рівнів інвестиційної політики досягається сукупний ефект (ефект взаємодії).

ІПП - інвестиційна політика підприємства

ДІП - державна інвестиційна політика

Рис. 1. Багаторівнева система інвестиційної політики

Це дає можливість більш детально і глибоко досліджувати і формувати структуру й основні напрямки інвестиційної політики регіону й інвестиційної політики галузі, а також визначити їхню роль у структурі багаторівневої інвестиційної політики з позиції формування ефективної системи державного управління.

Аналіз методів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності дозволив сформувати організаційну систему державного регулювання інвестиційної діяльності, у якій об'єктом впливу є інвестиційна діяльність як найважливіший елемент державної економічної політики України (рис. 2).

1 - бажані характеристики

2 - реальні характеристики

3 - рівень відповідності бажаних і реальних характеристик

4 - регулятивний вплив

Рис. 2. Організаційна система державного регулювання інвестиційної діяльності

На підставі вхідної мети (що залежить від стратегічних цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку держави) формуються бажані характеристики інвестиційної політики на різних рівнях ієрархії: національному, галузевому і регіональному. Інструментом досягнення цих цілей є багаторівнева система державного регулювання інвестиційної діяльності. Керуючий вплив цієї системи здійснюється з метою забезпечення спрямованості розвитку інвестиційних процесів на певний момент часу в майбутньому виходячи з базових цілей.

Таким чином, багаторівнева система державного регулювання являє собою взаємозалежну сукупність форм і способів впливу держави на інвестиційні процеси на різних рівнях перерозподілу інвестиційних ресурсів.

Для досягнення відповідності очікуваного і реального результатів, за умови адекватно обраної мети інвестиційної політики, необхідний обґрунтований механізм, що припускає раціональне поєднання використовуваних інструментів на міжнародному, національному, галузевому і регіональному рівнях.

Невідповідність бажаних і реальних характеристик вимагає внесення змін в інструменти впливу на інвестиційні потоки і, насамперед, у систему державного регулювання.

Висновки. Державна інвестиційна політика має поєднуватися і узгоджуватися з іншими напрямками державного управління. Відсутність такого поєднання та сполучуваності поглядів призведе до зниження ефективності, що виражається в недоодержанні інвестицій у необхідному обсязі, відповідно до загальнодержавних, галузевих і регіональних пріоритетів.

Окремі кроки в цьому напрямку вже зроблені в Україні. Першим і найважливішим кроком стало прийняття Закону України "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні", який охоплює широкий спектр складових державної інвестиційної політики: формування нормативно-правової бази; удосконалювання механізмів корпоративного управління; підвищення ефективності процедур банкрутства; реформування податкової системи; продовження адміністративної реформи; розвиток банківського сектора.

Аналіз змісту категорій "інвестиційна політика" і "державне регулювання інвестиційної діяльності" дозволило структурувати нормативно-правове забезпечення процесів інвестування, а також обґрунтувати можливі способи і форми впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності в Україні. Завдяки цьому в перспективі можна визначати і розробляти нові напрямки розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності.

Література

1. Указ Президента України "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" від 12 липня 2001 року №512/01// Офіційний вісник України. - 2001. - №28. - Ст. 1244.

2. Сергеев И. В., Веретенникова Г. И. Организация и финансирование инвестиций. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 272 с.

3. Державне регулювання економiки: Навч. посiбник / С. М. Чистов, А. Е. Накифоров, Т. Ф. Куценко та iн. - К.: КНЕУ, 2000. - 316 с.

4. Ведута Е. Н. Государственные экономические стратегии. - М.: Рос. экон. акад., 1998. - 440 с.

5. Юрій С. І., Іващук І. О. Активізація інвестиційної діяльності на регіональному рівні // Фінанси України. - 2000. - №4. - С. 106 -113.

6. Бродский М. Н., Бродский Г. М. Право и экономика: инвестиционное консультирование. - СПб.: Питер, 1999. - 496 с.

7. Фінансовий словник / Упор. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. - 4 -те вид., випр. та доп. - К.: Т-во "Знання", КОО; Л.: Вид - во Львів. банк. ін-ту НБУ. - 566 с.

8. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП "ИТНМ лтд", СП "АДЕФ - Украина", 1996. - 534 с.


29.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!