Osvita.ua Вища освіта Реферати Державне регулювання Місцеве самоврядування: матеріальна та фінансова основа. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Місцеве самоврядування: матеріальна та фінансова основа. Реферат

Бюджетна система України. Принципи бюджетного устрою України. Міжбюджетні відносини. Фінанси органів місцевого самоврядування. Участь держави та рад вищого адміністративного рівня у формуванні місцевих бюджетів. Місцеві податки і збори. Фінансові ресурси підприємств, установ та організацій комунальної власності. Позабюджетні кошти органів місцевого самоврядування. Валютні фонди місцевого самоврядування. Фінансові ресурси органів самоорганізації населення

Питання про створення гарантій стабільності матеріальної бази та місцевих бюджетів є надзвичайно важливими, оскільки без їх вирішення самоврядні територіальні громади не в змозі виконувати свої функції та повноваження.

Слід знати будову бюджетної системи та принципи бюджетного устрою України, чинні міжбюджетні взаємовідносини, які є також інструментом організації влади і місцевого самоврядування, основні законодавчі акти про функціонування фінансово-бюджетної системи місцевого самоврядування на сучасному етапі.

Важлива також інформація про повноваження самоврядних територіальних громад села, селища щодо своєї власності та їхньої участі у фінансово-кредитних та виробничих відносинах зі створення та функціонування соціально-економічної інфраструктури території.

Бюджетна система України

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Ці фонди формуються шляхом перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) - Головним засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл (ВВП), є Державний бюджет.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.

Бюджетну систему України утворюють Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, становить зведений бюджет держави. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет, бюджети районів і міст республіканського підпорядкування півострова.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні у містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів І міст обласного підпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських рад за наявності необхідної фінансової бази.

Бюджет міста, яке мас районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У разі, коли міській чи районній у місті раді адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то їхні бюджети об'єднуються в бюджеті міста або в бюджеті району в місті.

Принципи бюджетного устрою України. Бюджетний устрій нашої держави ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності і прозорості, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України:

  • принцип єдності передбачає існування єдиного рахунку доходів і витрат кожної із ланок бюджетної системи;
  • принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті всіх доходів та видатків;
  • принцип достовірності вимагає формування бюджету згідно з науково обґрунтованими та реальними показниками;
  • принцип гласності та прозорості полягає в обов'язковому відкритому обговоренні бюджетів на засіданнях відповідних органів місцевого самоврядування, повному й обов'язковому оприлюдненні рішень про всі види бюджетів;
  • принцип наочності передбачає обов'язкове відображення показників бюджету в повному взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в нашій державі та за її межами шляхом використання всіх можливих результатів порівняльного аналізу, визначення темпів та пропорцій соціально-економічного розвитку;
  • принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел поновлення бюджетів з одночасним правом визначення напрямів їх використання відповідно до існуючих потреб у межах чинного законодавства за обов'язкового врахування загальнодержавних інтересів.

Міжбюджетні відносини. Під час визначення порядку розподілу доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи обов'язково слід врахувати два основні принципи:

  • збалансованість кожного бюджету, незалежно від обсягу закріплених за ним джерел доходів і забезпеченість фінансування заходів соціально-економічного розвитку всіх без винятку адміністративно-територіальних одиниць, чи їх складників;
  • створення умов для ініціювання зацікавленості місцевих органів самоврядування у збільшенні бюджетних ресурсів та виконання встановлених планом надходжень як місцевих так і загальнодержавних платежів на своїй території, а також для запобігання можливості виникнення касових розривів.

Модель міжбюджетних взаємовідносин у будь-якій державі базується на існуючому державному та територіальному устроєві. Міжбюджетні взаємовідносини є інструментом розподілу компетенції між "центром" та територіями. В Україні до них належать такі основні елементи, як закріплені та регульовані доходи, субвенції, субсидії, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

Фінанси органів місцевого самоврядування. Головною ланкою фінансів органів місцевого самоврядування є їх бюджет (з англійської budget, що значить торба, гаманець), тобто затверджений на певний період часу розпис доходів та витрат самоврядної територіальної громади у грошовому вираженні.

Місцевий бюджет забезпечує фінансування заходів соціально-економічного розвитку відповідної території або окремого населеного пункту (села, селища), що здійснюється органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня.

Функціонування фінансово-бюджетної системи місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, законодавством України, зокрема Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про бюджетну систему України", "Про Державний бюджет України на наступний (поточний) рік".

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування конкретизується розділом III Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", де в ст. 61 цього Закону сказано, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети.

Доходи місцевих бюджетів відповідно до ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" формуються за рахунок власних джерел, визначених чинним законодавством на основі закріплених ним загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Видатки бюджетів сільської, селищної ради визначаються прийнятими рішеннями і ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вона, зокрема, передбачає, що сільські, селищні ради та їх виконавчі комітети самостійно розпоряджаються коштами, визначають напрями їх використання, забезпечуючи їх цільове спрямування.

У видатковій частині бюджетів сільських і селищних рад окремо визначаються видатки поточного бюджету та бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на поточне фінансування установ і закладів сільської, селищної ради і не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території села, селища, а також фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням.

Участь держави та рад вищого адміністративного рівня у формуванні місцевих бюджетів. Конституція України (ст. 142), Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 62) передбачають, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. З цією метою держава встановлює об'єкти оподаткування, ставки податків та інших обов'язкових платежів, види податків, зборів, їх поділ на загальнодержавні та місцеві.

Верховна Рада України під час прийняття Державного бюджету на кожен поточний рік визначає пріоритети бюджетного фінансування. Зокрема, починаючи з 1998 року, у Законі про бюджет на поточний рік встановлюються захищені статті видатків на такі цілі: оплату праці працівників бюджетних установ (у тому числі оплату праці під погашення заборгованості з неї за минулі роки), придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, витрати, пов'язані із соціальним захистом та соціальним страхуванням (пенсії, допомоги, стипендії), повернення заощаджень громадянам, видатки місцевих бюджетів. У Законі про Державний бюджет на 1999 рік передбачено (ст. 19), що фінансування витрат відповідно до захищених статей здійснюється в першочерговому порядку.

У разі наявності заборгованості з пенсій, що фінансується з Державного бюджету, заробітної платні працівників бюджетних установ, стипендій, допомог сім'ям з дітьми 90 відсотків надходжень до відповідних бюджетів спрямовується на її покриття до повного погашення цієї заборгованості. Крім цього, ст. 47 цього ж Закону зобов'язує обласні, районні, міські, селищні, сільські ради під час затвердження відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потреби в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну І теплову енергію та природний газ, які споживаються бюджетними установами на їхніх територіях.

Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя держави, що встановлюються Верховною Радою України.

До доходів місцевих бюджетів рад нижчого рівня можуть бути внесені дотації, субсидії та субвенції, які надаються з державного або місцевих бюджетів рад вищого адміністративного рівня. Надання дотацій і субвенцій селищним, сільським радам регламентується Законом України "Про бюджетну систему України" в редакції 1995 р. (ст. ст. 12-15). Цей самий Закон визначає також і певний механізм контролю за використанням наданих субвенцій. Так, згідно зі ст. 38 цього Закону органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування вищого рівня здійснюють нагляд за дотриманням вимог законодавства, рішень органів влади вищого рівня з питань виконання бюджету відповідними виконавчими органами місцевого самоврядування нижчого рівня.

У разі невитрачення у встановлений термін або використання не за цільовим призначення субвенцій, виділених бюджетові нижчого територіального рівня, фінансування припиняється, а надані кошти підлягають поверненню до бюджету, з якого їх було отримано. Практика субсидіювання місцевих бюджетів досить поширена в Україні, що зумовлено недостатнім фінансовим забезпеченням окремих територіальних громад за рахунок наявних надходжень від податків, місцевих зборів та від прибутку підприємств комунальної власності.

Місцеві податки і збори. Питання формування місцевих бюджетів, зокрема на рівні села, селища, отримало вирішення в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст. 69, у Декреті Кабінету1 Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20 травня 1973 року Із змінами на 2 лютого 1999 року, а їхні граничні розміри та ставки місцевих податків і зборів зазначені ст. 15 Закону України "Про оподаткування".

Згідного з чинним законодавством до місцевих податків належать:

  • податок з реклами - від 0,2 до 0,5 відсотків вартості реклами;
  • комунальний податок - до 10 відсотків річного фонду зарплатні, виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

  • готельний збір - до 20 відсотків вартості найманого житла (без додаткових послуг);
  • збір за припаркування автотранспорту - до 3 відсотків неоподаткованого мінімуму доходів громадян;
  • ринковий збір - до 20 відсотків мінімуму заробітної платні громадян і 3-х - для юридичних осіб;
  • збір за видачу ордера на квартиру - до ЗО відсотків неоподаткованого мінімуму доходів громадян;
  • курортний збір - до 10 відсотків вартості неоподаткованого мінімуму доходів громадян;
  • збір за участь на бігах на іподромі - до 3-х неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
  • збір за виграш на бігах на іподромі - до 6 відсотків суми виграшу;
  • збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі - до 5 відсотків надбавки суми доплати за участь у грі;
  • збір за право використання місцевої символіки - до 0,1 відсотка вартості доходу, отриманого з використанням символіки;
  • збір на право проведення кіно - і телезнімання - не більше від фактичних витрат на знімання;
  • збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей - до 0,1 відсотка від заявлених сум;
  • збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон - встановлює обласна рада;
  • збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг - до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за постійної торгівлі і 1-го на день - за одноразову торгівлю;
  • збір з власників собак - до 10 відсотків неоподаткованого мінімуму доходів громадян щороку з громадян-власників, які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізми здійснення та порядок їх сплати встановлюють сільські, селищні ради відповідно до наведеного переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Законами України, окрім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспортних засобів, що прямують за кордон, який встановлюється обласними радами.

При цьому такі податки і збори (обов'язкові платежі), як комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг і збір з власників собак є обов'язковими для встановлення місцевими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів. Законами України закріплена обов'язковість лише тих податків та зборів, які ними і передбачені. Будь-які нові податки та збори можуть вводитися лише шляхом внесення змін І доповнень до законодавства.

Місцеві ради самостійно визначають порядок сплати місцевих податків І зборів, зокрема терміни сплати платежів, а також терміни подання звітів до податкової адміністрації.

Фінансові ресурси підприємств, установ та організацій комунальної власності. Однією зі складових частин фінансів органів місцевого самоврядування є фінансові ресурси підприємств, установ, організацій, які є власністю цих органів. В Україні органи місцевого самоврядування отримали право мати свою власність на початку 90-х років. Така форма власності згідно із законодавством отримала назву комунальної.

У зв'язку з тим, що суб'єктами права комунальної власності в Україні є місцеві ради відповідних адміністративно-територіальних одиниць, існують різновиди комунальної власності: комунальна власність областей, міст, районів, районів у містах, сіл і селищ.

Закон України "Про власність" визначає комунальну власність як одну Із форм державної власності. Таким чином підприємства, що перебувають У комунальній власності відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мають правовий статус державних комунальних підприємств.

У зарубіжних країнах, які мають сталі традиції місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, що належать місцевій владі, мають дещо інший правовий статус. їх майно І фінанси перебувають у муніципальній (корпораційній) власності територіальних колективів громадян відповідних адміністративно-територіальних одиниць і, таким чином, відокремлені від майна і фінансів органів державної влади. Зміцнення місцевого самоврядування в Україні потребує запровадження муніципальної форми власності і відокремлення фінансів місцевих органів влади від Державних фінансів.

Фінанси підприємств комунальної власності функціонують на основі загального законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур в економіці України. Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності має свої особливості. їх прибуток розподіляється у співвідношенні, визначеному відповідними місцевими радами Згідно зі статутами цих підприємств, що затверджуються місцевими радами, "ким вони підпорядковані.

Прибуток підприємств комунальної власності підлягає оподаткуванню. Згідно із Законом "Про бюджетну систему України" сто відсотків податку на прибуток цих підприємств зараховується до бюджету місцевої ради того рівня, якому вони належать. Місцеві ради можуть надавати пільги або цілком звільняти від оподаткування підприємства комунальної форми власності у тій частині, у якій ці податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Позабюджетні кошти органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування мають право формувати позабюджетні та цільові фонди (ст. 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". До цих фондів входять:

  • додаткові доходи та зекономлені кошти, отримані в результаті успішного виконання певних організаційних заходів розв'язку соціально-економічних проблем територіальної громади;
  • добровільні внески та пожертви підприємств, установ й організацій, окремих громадян;
  • доходи від випуску місцевих позик та проведення місцевих аукціонів та грошово-речових лотерей;
  • доходи від розпродажу майна ліквідованих, підприємств комунальної власності або надання його в оренду;
  • оплата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;
  • інші позабюджетні кошти.

З фондів соціального розвитку підприємств, установ і організацій усіх форм власності пропорційно виділяються певні суми коштів на соціальний розвиток міських житлових масивів, сіл та селищ, на території яких проживає відповідна кількість їхніх працівників. Окрім того, до позабюджетних фондів місцевого самоврядування належать:

  • частина орендної плати за землю;
  • частини штрафів та платежів за забруднення довкілля, нераціональне використання природних ресурсів або утилізацію відходів на території самоврядної громади, а також інші платежі за порушення законодавства про охорону довкілля, санітарних норм і правил;
  • штрафи за адміністративні порушення, що вчинені на території самоврядної громади;
  • доходи від продажу населенню квартир та будинків із фонду комунальної власності. Органи місцевого самоврядування отримані вищеназваним шляхом кошти розміщують на спеціальних рахунках установ банків України та витрачають їх на свій розсуд відповідно до положень про ці кошти, що затверджуються сільською, селищною радою.

Валютні фонди місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування мають право мати валютні кошти. Ці кошти формуються за рахунок:

  • доходів від власної зовнішньоекономічної діяльності;
  • надходжень від реалізації товарів, робіт та послуг іноземним юридичним та фізичним особам, які виконуються підприємствами, установами й організаціями комунальної власності;
  • добровільних внесків та пожертв юридичних осіб і окремих громадян;
  • інших не заборонених чинним законодавством джерел.

Порядок формування та використання валютних коштів місцевого самоврядування визначається положенням про ці кошти, яке затверджується відповідною місцевою владою. Кошти валютних фондів розміщують на спеціальних валютних рахунках установ банків і вилученню не підлягають.

Фінансові ресурси органів самоорганізації населення. Фінансові ресурси органів самоорганізації населення утворюються за рахунок передачі частини відповідних фінансових ресурсів місцевої ради, яка дозволила створення цих органів, та за рахунок доходів від господарської діяльності створених ними підприємств з виконання робіт та надання послуг, пов'язаних із задоволенням соціально-культурних, господарських та побутових потреб населення, добровільних внесків та пожертв.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" за рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть запроваджуватися також місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування, яке є формою залучення коштів населення для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру відповідної території.

Органи самоорганізації населення самостійно використовують наявні у їх розпорядженні фінансові ресурси відповідно до мети своєї діяльності і мають право відкривати в установах банків рахунки для грошових операцій.

Література

1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - Київ1. Вид-во, "Просвіта", 1996. - 42 с.

2. 18 липня 1963 року. Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР".

3. 2 липня 1968 року. Закон Української РСР "Про сільську Раду народних депутатів Української РСР".

4. 2 липня 1968 року. Закон Української РСР "Про селищну Раду народних депутатів Української РСР".

5. 15 липня 1971 року. Закон Української РСР "Про районну Раду народних депутатів Української РСР".

6. 15 липня 1971 року. Закон Української РСР "Про міську, районну в місті Раду народних депутатів Української РСР".

7. 31 жовтня 1980 року. Закон Української РСР "Про обласну Раду народних депутатів Української РСР".

8. 5 грудня 1990 року. Закон Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР".

9. 7 грудня 1990 року. Закон Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування".

10. 7 лютого 1991 року. Закон України "Про власність".

11. 25 червня 1991 року. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

12. 25 червня 1991 року. Закон України "Про систему оподаткування" (стара редакція).

13. 26 березня 1992 року. Закон України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування".

14. З липня 1992 року. Закон України "Про плату за землю".

15. 26 жовтня 1992 року. Закон України "Про охорону атмосферного повітря".


28.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!