Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Гірські зони України: загальна характеристика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Гірські зони України: загальна характеристика. Реферат

Гірські зони України представлені Українськими Карпатами і Кримськими горами. Дані регіони є вкрай цікавими і перспективними для рекреаційного комплексу України

Українські Карпати простягаються підковою на 1500 км від Братислави до Залізних воріт, в кримські гори простягаються вздовж Північного узбережжя Чорного моря, на 180 км.

Наприклад: Перед-карпатська підвищена рівнина простягається широкою смугою вздовж гірської дуги. На межиріччях поширені глина і лесові суглинки, а в заплавах – піски, галька. Карпати порівняно молоді, їм близько 25 млн. р. Геологічну будову Карпат становлять метаморфічні породи (гнейси, кварцит). А ось Кримські гори відносяться до Альпійської складності. Вони на відміну від Карпат складаються з трьох паралельних пасм – головного, внутрішнього і зовнішнього.

Континентальність клімату в Карпатах зростає з північного заходу на південний схід, а у Кримських горах клімат помірно-континентальний. В Карпатах випадає до 630-750 мм опадів, а в Криму від 900 до 1200 мм на головному пасмі.

Ліси в Карпатах досить різноманітні – гірські та передгірні (ялина, бук, дуб). Є й дуже рідкісні рослини, серед них: цибуля ведмежа, зозулинці, билинець та ін. Кримська рослинність починається з молодих, мішаних дібров, там є лучні степи – яйли, вони вкриті чебрецем і шавлією.

Тваринний світ Криму – олень, козуля, муфлон, борсук, а в Карпатах – тхори, куниці, кроти, рисі, олені, лосі.

Серед птахів: корольок, рябчик, тетерів. У Криму багато геологічних і гідрологічних заказників, є природний заповідник, а Карпати багаті на пам’ятки природи, серед них: геологічні, гідрологічні та ландшафті пам’ятки. Є біосферний заповідник.

Екологія в Криму досить забруднена, а екологія Карпат помірно забруднена. Забруднення атмосферного повітря в Криму сягає від 5 до 10 т. шкідливих речовин, а Карпатах від 100 до 500 т.

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для ефективного розвитку рекреаційного комплексу. Мальовничі низькогірні ландшафти, рельєф і клімат, сприятливі для гірськолижного спорту та відпочинку, різноманітні (в тому числі - унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж у 4 млн. чол. на рік тільки для потреб відпочинку та туризму (без врахування короткострокового).

Разом з потребами у санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. на рік. Але у 1993 р. у регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів загальною місткістю близько 82 тис. місць (або у 8-10 разів менше, ніж у аналогічних закордонних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервісу, інфраструктурне забезпечення. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10-12%.

Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері.

На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку. Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи.

Наявність природно-ресурсної бази. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси – у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами – служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні.

Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні у відношенні розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону складає 2,2 млн. чол., тоді як річна - 8 млн. туристів та відпочиваючих, а також 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня. Навіть при 50-відсотковому рівні цих показників значний діапазон для перспективного зростання туризму у регіоні збережеться.

Вигідне географічне положення. Карпатський регіон знаходиться у центрі Європи. Через нього проходять різноманітні зв'язки. Його непогана транспортна доступність є сприятливим фактором для залучення контингента відпочиваючих не тільки зі східних регіонів, але й з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для розміщення центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.

Фактор територіального поділу праці. Фактично в Україні є 2 регіони, умови яких дозволяють забезпечити задоволення суспільних потреб у рекреаційних послугах: Чорноморсько-Азовський і Карпатський. На фоні перевантаженості першого з них і при зростаючому попиті на оздоровлення та відпочинок, Карпати виступають практично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на ці послуги.

Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно висока екологічна безпека регіону і наявність у ньому великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань зумовлюють потребу у створенні у Карпатах широкої мережі спеціалізованих лікарень для населення, що постраждало від радіоактивного забруднення.

Екологічний феномен території. З одного боку, у порівнянні з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А це дуже важливо для різноманітних форм відпочинку і туризму. З іншого боку, виключно важливе клімато- та водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, зумовлює гостроту питання збереження унікальної природи краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цієї задачі, то туризм і відпочинок у екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

Соціально-економічна специфіка гір. У гірських районах чотирьох карпатських областей проживають близько 1,3 млн. чол. (тобто близько 20% всього їх населення, з них третина - на висоті 500 м и вище). Гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання та господарювання (особливо - у сільському господарстві), тому тут надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і як наслідок - низький рівень матеріального добробуту жителів гір.

Послабленню цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості та розвитку інфраструктури буде сприяти розвиток туризму з відповідною організацією обслуговування, де може бути задіяне місцеве населення. У даному контексті розумної альтернативи рекреації просто не існує.

Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, у Іспанії він дає 17 млрд. доларів США., що дорівнює 30% доходів від щорічного експорту цієї країни, Безумовно, поки показники економічної результативності вітчизняного туризму далекі від зарубіжних, хоча у Карпатах є окремі центри, у господарській структурі яких рекреаційна галузь є провідною.

У цілому сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні по об’єму доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається тільки Криму (відповідно, 42%), випереджуючи Причорномор’я (17%) і Приазов’я (13%).

На мою думку, необхідність реформування і розвитку рекреаційної індустрії Карпат має бути усвідомлена на всіх рівнях державного управління, оскільки це – єдиний найперспективніший шлях розв’язання соціально-економічних проблем цього краю. Але це ні в якому разі не означає, що, форсуючи економічні процеси у даному напрямку, буде відразу ж досягнуто бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації у регіоні розглядається в контексті структурної перебудови його господарського комплексу, у перспективній моделі якого ця галузь повинна стати однією з профілюючих.

Прикладом розвитку рекреації, туризму і спорту для Карпат можуть бути Австрійські Альпи, адже там щороку буває близько 9 млн. чоловік. Річний прибуток від індустрії туризму та відпочинку в цій Альпійській країні (з розрахунку на 1 жителя) становить понад 100 доларів США. Але для цього австрійці зробили все необхідне стосовно як транспорту і зв’язку, так і комфорту проживання у будь-якому куточку краю.

Саме такі орієнтири мають бути закладені у державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, які повинні на практиці реалізувати ідею забезпечення соціально-економічного прогресу його території через державну підтримку пріоритетних секторів регіональної економіки, і у першу чергу - рекреації.

Література

  1. П. О. Масляк, П. Г. Шищенко. Географія України. – Київ, 1997.
  2. М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – Київ, 1998.
  3. Соціально-економічна географія України (за ред. О. І Шаблія) – Львів, 1994.
  4. Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів (зп ред. П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка, П. Г. Шищенка) – Київ, 1998.
  5. Р. Іванух, В. Жученко. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України. "Економіка України" № 1, 1997.
  6. Н. Коржунова. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я. "Економіка України" № 2, 1999.
  7. О. Живицький М. Тараканов. Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в Україні // "Економіка України" № 1, 2000.


04.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!