Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Вивчення корисних копалин українських Карпат: внесок Я. О. Кульчицького. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вивчення корисних копалин українських Карпат: внесок Я. О. Кульчицького. Реферат

Я. О. Кульчицький зробив значний внесок у вивчення геології корисних копалин Українських Карпат. Його праці є цінними для сьогодення, і їх ще довго використовуватимуть у практиці геологорозвідувальних робіт на різноманітні корисні копалини Карпатського краю

Я. О. Кульчицький належить до когорти геологів широкого профілю і є одним з найкращих знавців геології Карпатського краю. У його багатогранній науковій спадщині важливе місце посідають дослідження, пов’язані з вивченням корисних копалин Українських Карпат.

Майже всі геологічні праці Ярослава Онуфрійовича тектонічного і палеонтолого-стратиграфічного характеру містили елементи практичного спрямування, тобто були націлені на прогнозування і розшуки різноманітних родовищ корисних копалин, перш за все, горючих, неметалевих руд і мінеральних вод.

Найголовнішим здобутком у вивченні корисних копалин Карпатського регіону є колективна двотомна фундаментальна праця з геології та корисних копалин Українських Карпат, опублікована з ініціативи, за участю і редакцією Я. О. Кульчицького [1, 2].

Це перше монографічне узагальнення, в якому викладені й систематизовані відомі на той час уявлення про геологічну будову та закономірності розміщення корисних копалин Українських Карпат.

Основою цих книг стали оригінальні дослідження, а також розрізнені публікації й фондові матеріали за результатами геолого-знімальних, розшукових і тематичних робіт післявоєнних років. Характерною особливістю цих праць є те, що аналізу закономірностей розміщення корисних копалин передує добротна геолого-структурна основа і досить ґрунтовне мінералого-геохімічне і літологічне дослідження порід флішу.

У першій частині монографії висвітлено загальне структурне положення регіону, в історичному плані розкрито розвиток поглядів на його геологічну будову від перших праць ХІХ ст. до новітніх, досить детально схарактеризовано особливості стратиграфії утворень верхнього протерозою і палеозою, тріасу і юри, крейди і палеогену. В описі флішових відкладів значну увагу приділено вивченню складу глинистих фракцій, карбонатності і залізистості, а також розсіяній органічній речовині та вмісту бітумоїдів.

Друга частина монографії присвячена тектоніці, питанням літогенезу, магматизму і метаморфізму, закономірностям розміщення корисних копалин. У перших двох розділах Я. О. Кульчицький описав головні риси тектоніки Українських Карпат з аналізом схеми тектонічного районування і механізму покривоутворення, а також особливості підводно-зсувних явищ у фліші Східних Карпат, які значно поширені і погано вивчені.

У другій книзі вперше зроблено узагальнення щодо корисних копалин Складчастої області Українських Карпат. Я. О. Кульчицькому належить характеристика горючих і неметалевих копалин та мінеральних вод. Серед горючих копалин виділені нафта і газ, гумолітові утворення типу янтаря і менілітові аргіліти як сировина для одержання нафтопродуктів.

Найбільша заслуга вченого у вивченні нафтогазоносності Карпатського регіону. Цій проблемі присвячена низка окремих публікацій, у яких ідеться про час і умови формування нафтогазоносних покладів у Східних Карпатах, про перспективи нафтогазоносності Дуклянської, Магурської і Пенінської зон, південно-східної частини Українських Карпат і всієї території Українських Карпат, про оцінку прогнозних запасів за даними кількісного фаціального аналізу тощо. В монографії наведено характеристику нафтогазоносності окремих структурно-фаціальних зон, включаючи поверхневі нафтогазопрояви, а також діючі (Битківський промисел, Східницька група родовищ) і давно закинуті (Козівське, Лузьке та ін.) родовища.

Аналізуючи проблеми генезису й умов формування нафтогазових покладів Я. О. Кульчицький зазначає таке [2]:

  • нафта і газ перебувають у вторинному заляганні й, очевидно, генетично пов’язані з горизонтами, що глибоко залягають;
  • час кінцевого формування нафтогазових покладів приурочений до останньої стадії карпатської фази складчастості, що виявилася в середньому пліоцені;
  • головним типом нафтогазових родовищ є пластові склепінні поклади. Зрідка можуть траплятися масивні та літологічно обмежені поклади;
  • головні скупчення нафти і газу приурочені до крейдових і палеогенових флішових відкладів. Колекторами є переважно пісковикові горизонти.

Надзичайно важливі висновки щодо подальших досліджень менілітових аргілітів як корисних копалин. Тут, крім розробленої оптимальної безвідходної технології їхнього використання і передусім сухого переганяння з метою значного збільшення виходів смоли, запропоновано вишукати ефективні й економічні способи їхнього збагачення та наукове обґрунтування граничних кількостей твердих залишків. Особливу увагу звернуто на потребу розробки захисних заходів з можливого впливу аргілітопереробного підприємства на довкілля. Серед них рекомендовано принципи рекультивації земель, охорону поверхневих і підземних вод від можливого забруднення шкідливими речовинами, наприклад, фенолами та ін.

Незвичайним і специфічним серед корисних копалин є опис мінеральних вод, за багатством і різноманітністю яких Українські Карпати посідають провідне місце не тільки в Україні. Я. О. Кульчицький зазначає, що численні вуглекислі і сірководневі джерела вод за лікувальними властивостями аналогічні до мінеральних вод прославлених курортів, що дає змогу порівнювати Карпатський регіон з Кавказом.

Серед вуглекислих мінеральних вод виділені і детально схарактеризовані води типу "Нарзан", "Боржом", "Єсентуки", "Арзні". Відомі також води високої мінералізації різного складу. Серед них найпоширеніші хлоридні джерела, які на території Українських Карпат приурочені до двох смуг, витягнутих у загальнокарпатському напрямі з північного заходу на південний схід.

Перша смуга розміщена в крайовій частині флішових Карпат, і її високонасичені хлоридні джерела (Стара Сіль, Ростоки) пов’язані з процесами вилуговування водами соленосних міоценових відкладів. Друга південна смуга розвитку високомінералізованих хлоридних джерел простягається від району сіл Сіль-Чорноголово в басейні Ужа до району Селятин – Солонцівка в басейні Білого Черемошу.

В цій смузі виділяють три типи вод: вуглекислі хлоридно-натрієві, метаново-хлоридно-натрієві і вуглекисло-азотні хлоридно-натрієві. Характеризуючи мінеральні води, Я. О. Кульчицький справедливо зазначав, що дивовижна краса гір, покритих вічнозеленими, дрімучими хвойними лісами, і чисте гірське повітря прекрасно доповнюють бальнеологічні ресурси цього живописного кутка України і відкривають можливості подальшого розвитку мережі курортів, санаторіїв і будинків відпочинку. Ці висловлювання, без сумніву, важливі й актуальні сьогодні [2].

Я. О. Кульчицький є також співатором ще однієї невеликої монографії, присвяченої тектоніці і металогенії Українських Карпат [4], у якій проаналізовано розміщення і формування головно металічних і неметалічних родовищ корисних копалин. Надзичайно важлива його остання публікація у співавторстві з П. Лозиняком і М. Петрашкевичем на сторінках Записок наукового товариства імені Т. Шевченка, присвячена проблемним питанням геології і корисних копалин Карпатського регіону [3], яка побачила світ уже після смерті Ярослава Онуфрійовича.

У цій праці розглянуто дискусійні питання геологічної будови Передкарпатського передового та Закарпатського внутрішнього прогинів і Карпатської складчастої споруди, а також деякі аспекти перспектив розшуків нафти, газу і золота. Зокрема, перспективи розшуків нових покладів нафти і газу у Зовнішніх Карпатах пов’язано з двома районами: Верховинським, що є тильною південно-західною частиною Скибового прогину, перекритого Чорногірським покривом та Лютським, який охоплює південно-західну ділянку Сілезької зони і параавтохтонну її частину, перекриту Дуклянським покривом [3].

Перпективним на золото є дві металогенічні зони: каледоно-герцинська, де золоте зруденіння пов’язане з доверхньопалеозойськими метаморфічними утвореннями північно-західного закінчення Мармароського масиву, якому притаманна складна шар’яжна будова; неогенова, виникнення якої зумовлене тектономагматичною активізацією в завершальну стадію розвитку Закарпатського басейну і пов’язане з потужними вулканогенними комплексами андезит-базальтової і ліпарито- ігнімбритової формацій.

Отже, Я. О. Кульчицький зробив значний внесок у вивчення геології корисних копалин Українських Карпат. Його праці є цінними для сьогодення, і їх ще довго використовуватимуть у практиці геологорозвідувальних робіт на різноманітні корисні копалини Карпатського краю.

Література

1. Габинет М. П., Кульчицький Я. О., Матковський О. И. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1976. Ч. I.

2. Габинет М. П., Кульчицький Я. О., Матковський О. И., Ясинская А. А. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1977. Ч. II.

3. Кульчицький Я., Лозиняк П., Петрашкевич М. Основні проблеми геологічної будови та пошуків корисних копалин Карпатського регіону // Праці НТШ. 1997. Т. 1. Геологія, геофізика, хемія, біохемія, матеріалознавство, механіка матеріалів. С. 25-45.

4. Тектоника и металлогения Советских Карпат / Ю. А. Аверин, Я. О. Кульчицкий, Е. А. Лазаренко и др. / Препринт. Киев, 1988.


29.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!