Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Біосфера в океані: основні компоненти. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Біосфера в океані: основні компоненти. Реферат

Океан - це навколишнє середовище різноманітних організмів. В океані проживає біля 150 тис. видів тварин і біля 15 тис. видів рослин. Особливо багато одноклітинних організмів, зокрема одноклітинних водоростей. Вони складають до 80% всієї фітомаси океану

Ще недавно багатство й велика чисельність органічного світу в океані різко переоцінювалось. За сучасними даними на частку океану припадає біля 40% первинної продукції і не більше 0,5% всієї біомаси планети.

За умовами існування всі морські організми підрозділяються на планктон, бентос і нектон.

Планктон включає в себе багато-чисельні види одноклітинних водоростей, із тварин - різних простіших, рачків, деякі види червів, кишковопорожнинних та молюсків. Організми планктону не мають органів активного плавання і пересуваються буквально по волі хвиль і течій. До складу планктону входять кременисті організми (діатомові водорості і радіолярії), вапнякові організми (водорості кокколитофориди), з найпростіших - фераминіфери.

До бентосу відносяться різноманітні тварини й рослини, що живуть або на поверхні морського дна, або в донному ґрунті. Це різні водорості, морська трава (представники квіткових рослин), багато видів молюсків, ракоподібних, червів, голкошкірих, деякі найпростіші. До бентосних організмів відносяться також "оброщувальники" - молюски, губки, водорості, які поселяються, зокрема, на поверхні штучних споруд. Багатьом бентосним притаманні явища симбіозу (наприклад, одноклітинна зелена водорість зооксантелла, яка поселяється в порожнині живих коралових поліпів).

Рис. 1. Голкошкірі:

1 - морська лілея, 2 - морська зірка, 3 - офіура, 4 - голотурія (морський огірок, трепанг), 5 - морський їжак.

Нектон об’єднує всіх морських тварин, що активно переміщуються у воді або ж по її поверхні. Це риби, морські ссавці (китоподібні, ластоногі), деякі представники молюсків (осьминоги, кальмари, каракатиці та ін.), рептилій (коралові змії, черепахи та ін.).

Хоча нектон представлений переважно крупними тваринами, його біомаса у 23 рази менше сумарної біомаси планктону. Таким чином, роль нектону, планктону і бентосу як по біомасі, так і по продуктивності неоднозначна.

Поширення життя в океані

В океані виділяється дві області життя - пелагіаль (грец. - море) - поверхня, а також товща вод морів і океанів, а також бенталь (дно океану).

У пелагіалі найбільш населена верхня 50-метрова товща води, але й тут життя поширюється нерівномірно. Ближче до берега воно незрівнянно більш багате, ніж у відкритому океані.

У бенталі також більша частина життя зосереджена на малих приберегових глибинах.

На 7,6% площі океану, що лежить на глибинах менше 200 м, зосереджено 59% усієї біомаси океану. На ту частину океану, що має глибини від 200 до 3000 м (16,5% площі), припадає 31,1% біомаси, а на глибини більше 3 тис. м (75,9% площі океану) - тільки 9,5%.

Найбільшу насиченість життям мають прибережні води, а також субполярні води в обох півкулях. Підвищеною кількістю первинної продукції характеризуються пригирлові ділянки океанів, а також зони апвелінгу - райони підйому глибинних вод на поверхню океану: Біскайська затока, райони Канарської, Перуанської, Бенгальської течій, райони зародження пасатів, вітрів сорокових широт південної півкулі, область мусонної циркуляції в північній частині Індійського океану.

У помірних широтах у процесах збагачення поверхневої водної товщі біогенними елементами велике значення мають сезонні зміни температури повітря і води. Зимові холодні води з початку прогрівання поступово спускаються на глибину, викликаючи в свою чергу підйом глибинних вод на поверхню. Цей процес забезпечує розквіт життя, наприклад, у північних районах Атлантичного океану, в таких класичних рибопромислових районах, як Ньюфаундлендська банка, Норвезьке море, пригренландські води та ін.

Ділянки сталого опускання вод - області конвергенції - бідні на життя. Мала первинна продукція і в тропічних водах відкритого океану.

Раніше вже йшла мова про те, що за останні десятиліття відбувся суттєвий перегляд дуже широко поширених раніше уявлень про безмежні біологічні ресурси океану:

  • По-перше, виявилось, що загальна маса живої речовини на Землі в 4 - 4,5 рази менше, ніж припускав свого часу В. І. Вернадський, - 2,5. 1012 т замість 1. 1013 т.
  • По-друге, сумарна маса живої речовини на суходолі в 750 раз більше, ніж в океані. Із всієї річної продукції фітомаси, що оцінюється в 219 млрд. т, тільки на продукцію лісів припадає 84 млрд. т.

Це вдвоє більше всієї річної продукції фітопланктону в океані. Щільність живої біомаси густонаселених районів Світового океану менше або дорівнює щільності населення пустель та напівпустель суходолу (від 0,2 др 1,2 кг/м2).

Біогеографічні області Світового океану

Океан по особливостях органічного світу ділиться на біогеографічні області. Відсутність різких кордонів, нездоланних перешкод і поступовість зміни життєвих умов на поверхні Світового океану сприяє тому, що ці області в значній мірі співпадають з певними фізико-географічними зонами або включають навіть декілька зон. Біогеографічні області в океані - це дуже великі акваторіальні одиниці, які далеко виходять за межі поняття "область" в його звичайному географічному розумінні.

У Світовому океані виділяються наступні біогеографічні області:

  • Арктична,
  • Північно-Тихоокеанська,
  • Північноатлантична,
  • Тропічно-Індо-тихоокеанська,
  • Тропічно-Атлантична,
  • Антарктична.

Кожна з них у свою чергу підрозділяються на літоральну (прибережну) і пелагіальну підобласті. В Антарктичній області нерідко виділяють також Нотальну біогеографічну підобласть.

Обширна Антарктична область подібна по природних умовах до Арктичної у своїй південній частині (циркумполярна Антарктична підобласть). Серед риб, що мають промислове значення, найбільш характерні нототенієві. Із ссавців ендемічні південний і малий кити і деякі види ластоногих.

Північноатлантична і Північно-Тихоокеанська (або Бореальні) області відповідають субарктичним і помірним умовам температур повітря та води. Рослинний і тваринний світ більш багате в порівнянні з Арктичною і Антарктичною областями. Продуктивність його дуже висока. Тут зосереджені найважливіші рибопромислові райони. Із риб для Північноатлантичної області найбільш характерні тріска, пікша, сайда, різні камбалові, а південніше - губан, кефаль, султанка. Типові крупні ракоподібні - омари, лангусти, креветки. Із ссавців характерні тюлені, а з птахів - чайки, кайри, гагари, чистикові.

У Північно-Тихоокеанській області найважливіше промислове значення мають лососеві риби, далекосхідна сардина, а з безхребетних - камчатський краб. Характерні ссавці - морський котик, сивуч, калан, китоподібні. З птахів найбільш поширені різноманітні чистикові.

Тропічно-Атлантична і Тропічно-Індо-тихоокеанська області мають схожі природні умови, обумовлені їх екваторіально-тропічним положенням, постійно теплими водами, гарним освітленням. В цих областях у найбільшій мірі проявляється різна щільність населеності прибережних вод і пелагіалі, особливо тих її частин, де панує антициклональна циркуляція, яка зумовлює опускання вод.

Щільність населення тут менша, ніж у бореальних областях, за деяким виключенням, але видовий склад найбільш різноманітний. Із риб характерні різні акулові, скати, летючі риби, зрослощелепні (їжак-риба), тунці тощо. Тільки в межах цих областей поширені колоніальні корали, що складають цілком специфічні літоральні біоценози. Особливо характерні вони для Індо-тихоокеанської області. Із ссавців у Тропічно-Індо-тихоокеанській області специфічні дюгонь (морська корова), малий кашалот, дельфінові, в Тропічно-Атлантичній - ламантини. З птахів - фаетони і фрегати.

Арктична область характеризується постійно низькою температурою води, крижаним покривом, відносно малою солоністю. Склад фауни і флори бідний, продуктивність організмів невелика. Тільки літнього часу біля крижаного узбережжя розвивається рясний фітопланктон, відповідно виникають умови і для розвитку зоопланктону та інших тварин. У цей час тут багато промислової риби, з’являються тюлені, китоподібні, моржі, білі ведмеді. Центральна частина Арктичної області завжди покрита кригою і найбільш бідна по видовому складу та біомасі.

Географічне поширення рослинних організмів виявляє приналежність до тих чи інших біогеографічних областей. Так, діатомові водорості особливо поширені і різноманітні в північній частині Бореально-Пацифічній (Північно-Тихоокеанській) області та Нотально-Антарктичній підобласті. Ламінарієві водорості найбільш типові для Північно-Тихоокеанської та Антарктичної областей, а саргасові - для тропічних областей. Для останніх характерні також різноманітність і багатство вапнякових водоростей.

Джерела

1. Волошин І. І., Чирва В. Г. Географія Світового океану: Навч. посібник для вчителів серед. загальноосвіт. шк. - К.: Перун, 1996. - 224 с.

2. Географія світу: Підручн. Для 7 кл. серед. шк. / В. Ю. Пестушко, В. О. Сасиков, Г. Є. Уварова. - К.: Абрис, 1995. - 288 с.

3. Степанов В. Н. Природа Мирового океана. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.

4. Физическая география материков и океанов: Учеб. для геогр. спец. ун-тов / Под общей ред. А. М. Рябчикова. - М.: Высшая школа, 1988. -592 с.


28.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!