Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Географія: вічна мерзлота. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Географія: вічна мерзлота. Реферат

Вічна мерзлота, багаторічномерзлі породи – товща гірських порід, температура яких протягом ряду років не піднімається вище за 0 градусів. Розрізняють багаторічномерзлі (зцементовані льодом), морозні (без включень льоду) й охолоджені (насичені розсолами) гірські породи

Особливістю вічної мерзлоти є велика льодистість відкладів (на лід припадає подекуди до 80% об'єму гірської маси).

Під час танення відбувається осідання земної поверхні – термокарст. Вічна мерзлота – природній фактор, який зумовлює характер ландшафтів Арктики й Сибіру та впливає на господарську діяльність льодовиків.

В північній півкулі вічна мерзлота займає близько 25% суходолу. Максимальна потужність вічної мерзлоти досягає 1500 м. (Середньосибірське плоскогір'я), середня річна температура її змінюється від 0 до – 15 – 16 градусів на вершинах високих гір і до – 12 градусів на арктичних низовинах.

Багаторічна ("вічна") мерзлота поширена в районах, де середні річні температури від'ємні. Гірські породи на певній глибині дуже довго, практично постійно, мають від'ємні температури.

Розрізняють кілька видів багаторічної мерзлоти: мерзлий ґрунт, суха мерзлота (сухий пісок, скельні породи тощо), викопний, або "кам'яний", лід, який залягає у вигляді лінз чи значних шарів (названий так за давнє утворення та тривалий час існування - тисячоліття). Основною з них є мерзлий ґрунт, частинки якого зцементовані замерзлою вологою в його порах у суцільний міцний моноліт.

Мерзлотою на суші зайнято понад 21 млн. км2, або 14% площі суші. Крім Гренландії і Антарктиди, під льодовиками яких суцільного мерзлотного шару, мабуть, немає, де вона займає близько 11 млн. км2, або 47% площі країни, на Алясці - близько 75%, в Канаді - 68% (див. у карту). У південній півкулі мерзлота займає приблизно лише 1 млн. км2. У цих межах мерзлота не скрізь суцільна.

Серед площ суцільної мерзлоти поширені таліки-ділянки немерзлих ґрунтів, зумовлені теплими підземними водами або потужним шаром снігу. Зустрічається острівна мерзлота - серед суцільних площ немерзлих ґрунтів ділянки вічномерзлого ґрунту. Поверхневий шар, який відтає влітку, називається діяльним.

Загальний об'єм підземного льоду - 0,3 млн. кмг. Потужність мерзлоти різна - від кількох десятків сантиметрів на південній межі поширення до 1500 м на лівобережжі річки Вілюй. З висотою (в горах) потужність вічномерзлого шару зростає.

За походженням вічна мерзлота або релікт, або сучасне утворення. Вічна мерзлота як давнє утворення безперервно існує десятки тисячоліть. Свідченням того є знаходження в ній трупів мамонтів, які збереглися з льодовикової епохи. Вічна мерзлота як сучасне утворення відома в ряді місць суворого континентального клімату. Основною умовою можливого утворення мерзлоти є низькі температури за тривалої малосніжної зими та короткого літа, за яке мерзлота не встигає розтанути і накопичується в ґрунті.

Вплив вічної мерзлоти на природу визначається її значним поширенням та особливостями, які потребують певного підходу в процесі господарського використання районів поширення її.

Особливостями рельєфу областей вічної мерзлоти є значне поширення термокарстових заглиблень (утворюються від розтавання прошарків льоду в ґрунті), гідролаколітів, або булгуньяхів (якутське), що являє собою горби з ядром льоду всередині (утворюються від раптового замерзання переохолодженої води), порізані соліфлюкцією (сповзанням ґрунту) схили гір та ін.

Багаторічна мерзлота, водонепроникна, у зв'язку з чим виділяються води надмерзлотні (води діяльного шару), міжмерзлотні (розташовані між шарами мерзлоти) і підмерзлотні (незамерзаючі, часто напірні і різною мірою мінералізовані). Надмерзлотні води зумовлюють поширене тут заболочення та негативно впливають на процеси ґрунтоутворення. На річках, які промерзають до дна, утворюються річкові наледі, які вкривають великі площі заплав (вода, що прибуває з верхів'їв стає напірною, розриває лід, розливається і замерзає). Поряд з виникненням нових мерзлотних районів відомі і великі райони деградації багаторічної мерзлоти. Причини цього явища різні.

Багаторічна мерзлота створює особливі умови для рослинності, зокрема умови фізіологічної сухості. Холодна вода з мерзлоти недоступна для коріння рослин, Коріння дерев не може заглиблюватись вертикально. Воно розвивається вище мерзлоти, горизонтально. Дерева з поверхневою горизонтальною кореневою системою погано тримаються в ґрунті. Вітри часто вивертають їх з корінням. У тайзі часто зустрічаються ділянки вітровалів.

Райони з розвитком багаторічної мерзлоти потребують певної техніки будівництва наземних і підземних споруд, шляхів сполучення тощо.

Література

  1. Маркин В. А. Планеты ледяной венец. Гидрометеоиздат, 1981. – 120 с.
  2. Назаров Г. Н. Оледенение и геологическое развитие Земли. М., Наука, 1921.


25.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!