Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Український географ та ландшафтознавець Міллер Гаврило Петрович. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Український географ та ландшафтознавець Міллер Гаврило Петрович. Реферат

Одна з перших праць, присвячена морфологічній структурі гірських ландшафтів, з’явилася у 1957 році. Її автором був тоді ще молодий вчений Львівського державного університету Гаврило Петрович Міллер

Наприкінці 40-х років минулого століття, завдяки працям М. А. Солнцева [22, 23], вітчизняне ландшафтознавство мало непогано розроблену морфологічну структуру свого основного об’єкта дослідження – географічного ландшафту. Разом з тим, щодо ландшафтної структури гірських територій, було лише зрозуміло, що вона має бути значно складнішою. Ця складність виникала внаслідок значної подрібненості ландшафтних виділів, їхнього динамізму в просторі та часі, експозиційної, літологічної, висотно-кліматичної відмінностей.

Відсутність наукових напрацювань з морфології гірських ландшафтів почала стримувати загальний розвиток ландшафтознавства в цілому. Значний доробок у розробку цих питань внесли представники Львівської наукової школи ландшафтознавства, яка почала формуватися з 50-х років ХХ ст., під керівництвом професора К. І. Геренчука.

Одна з перших праць, присвячена морфологічній структурі гірських ландшафтів, з’явилася у 1957 році [5]. Її автором був тоді ще молодий вчений Львівського державного університету Гаврило Петрович Міллер.

Із спогадів Гаврила Петровича. Каленик Іванович Геренчук був невтомним дослідником природи і беззастережним прихильником, ще молодого на той час наукового напрямку – ландшафтознавства. Якось під час подорожі в Чорногору, з висоти полонини, оглядаючи буйне різноманіття гірської природи, він промовив до студентів, серед яких був і я: "Чи зможе хтось коли-небудь по-справжньому розібратися у всьому цьому буйстві кольорів, компонентів і властивостей?" Ці слова чомусь глибоко мене вразили і я дав тоді собі слово зробити таку спробу.

Після першої статті Міллер починає інтенсивно досліджувати сліди давнього зледеніння в Українських Карпатах. Проблема ускладнювалась тим, що на той час багато з відомих дослідників зледеніння вважало, що якраз в Карпатах його не було взагалі. Гаврило Петрович здійснює декілька експедицій Карпатами (див. рис.) і переконливо доводить, що зледеніння тут таки було. Більш того, воно залишило численні наслідки. У 1960 році він друкує результати своїх досліджень з питань карово-долинного зледеніння в ландшафтах Українських Карпат [6].

А далі: про закономірності висотної структури ландшафтів Карпат [1]; морфологічну структуру гірських ландшафтів (на прикладі Українських Карпат) [2]; структуру, генезис і раціональне використання гірських ландшафтів [7]; про бланкову форму обліку гірських ландшафтів [8]; поширення і закономірності розвитку в них шкідливих стихійних явищ [9]; про методи і принципи ландшафтного картографування гірських територій [4, 10].

Підсумовуючою стала основна праця автора – "Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий" (1974), яка разом із попередніми напрацюваннями стала основою його докторської дисертації.

На початок 70-х років Г. П. Міллером був створений фундамент не тільки для картографування ландшафтів гірських територій, але і для вивчення їхньої динаміки та господарського використання.

Фрагмент польового щоденника Г. П. Міллера за 1960 р.

Цікавий факт, який характеризує Гаврила Петровича як зрілого, вже на той час, науковця. Однією з проблем компонентної наповненості гірських природних територіальних комплексів була не зрозуміла, на той час, поява букових лісів серед смерекових фітоценозів у середньогірських ландшафтах північно-східного макросхилу Чорногори. Схиляючись до думки свого вчителя – К. І. Геренчука, – Міллер вважав, що це наслідок температурних інверсій в Карпатах. Про це він писав у збірнику "Географічні ландшафти України" (1966).

Та дальші дослідження змусили його кардинально змінити свою точку зору. Він переконливо довів, що це пов’язано з літологічними особливостями ландшафтних систем. Букові ліси чітко приурочені до виходу карбонатних порід (для Чорногори, як правило, карбонатних пісковиків). Отже, вже тоді для молодого науковця доведений факт беззаперечно переважав авторитетну думку.

У цей час зусилля дослідника були спрямовані і на поглиблене вивчення тенденцій поширення шкідливих стихійних явищ у гірських ландшафтах та можливості їхнього просторово-часового прогнозування [11, 12].

Під безпосереднім керівництвом Г. П. Міллера були розгорнуті потужні великомасштабні експедиційні дослідження Карпат, спрямовані на врахування шкідливих стихійних процесів і динамічної активності ландшафтних комплексів під час промислового (лісогосподарського) використання.

В складі експедиції перебували і науково зростали такі нині відомі дослідники, як: проф. О. Топчієв та проф. І. Волошин, доц. М. Кіт і багато інших яскравих вчених. За розмахом досліджень ці експедиції не мають аналогів і на сьогодні (для Карпатського регіону). Були опрацьовані території практично всіх лісокомбінатів карпатського регіону України. Складені ландшафтні карти і описи до них відрізнялися локальністю фіксації процесів та їхнього просторового поширення, що робило їх надзвичайно кондиційними у використанні.

Кінець 70-х–початок 80-х років у ландшафтознавстві характеризувався інтенсивним розвитком стаціонарних досліджень. Основні роботи проводились на стаціонарах АН Сибіру (А. А. Краукліс), інституті Географії СРСР в Курську та Московському університеті в Мещері (І. П. Герасимов, І. І. Мамай), Тбіліському університеті (Н. Л. Беручашвілі), Інституті геофізики ім. Суботіна АН України в Димірі (В. Т. Гриневецький).

Гаврило Петрович організовує стаціонарні ландшафтознавчі дослідження в Карпатах на базі Чорногірського географічного стаціонару [14]. Всі стаціонарні дослідження вивчали один об’єкт - ландшафтні системи - і водночас всі вони мали свої індивідуальні особливості. Так, на Чорногірському стаціонарі в Карпатах дослідження ландшафтних фацій (основний об’єкт вивчення) відбувалися на просторовому мікрорівні, тобто завданням було вивчення закономірностей формування внутрішньої їхньої структури, а вже через неї планувався вихід на механізми формування більш складних ландшафтних утворень [15, 16].

Наслідком цих робіт стало розкриття закономірностей структурної організації фацій [17]. Вже тоді стало зрозумілим, що архіважливе значення мають процеси, що відбуваються у контактних ділянках ландшафтних структур [18], що, до речі, в наші дні стало однією з основних проблем ландшафтознавства.

Набутий досвід і виявлені ландшафтні закономірності надавали можливість їхнього практичного використання. Під керівництвом Г. П. Міллера на кафедрі фізичної географії у Львівському університеті (яку він очолював протягом 20 років), наприкінці 80-х – початку 90-х років починаються роботи над розробленням серії ландшафтознавчих досліджень прикладного спрямування. Здатність Гаврила Петровича охоплювати проблему загалом у всій своїй яскравості проявилась і в цьому питанні. Він зумів виділити основні проблеми, що потребували нагального вивчення, і чергові – найбільш актуальні для Карпатського регіону.

До основних були віднесені проблеми теоретичного обґрунтування і методів здійснення ландшафтного моніторингу [3] та ландшафтно-екологічної експертизи [19]. Вирішення цих проблем надавало можливість із значним науковим доробком підійти до питань прикладного характеру. В полі зору дослідника в цей час перебував не тільки улюблений Карпатський регіон, а практично вся Західна Україна. Із значної кількості регіональних проблем були виділені дві, які він вважав найбільш актуальними: магістральні трубопроводи в Карпатах і проблема міст.

Дослідження природних територіальних комплексів у зонах прокладання карпатських магістральних трубопроводів спонукали Г. Міллера виступити на багатьох рівнях із закликом до негайної ландшафтно обґрунтованої їхньої оцінки, враховуючи реальну загрозу природі Карпат [20, 21].

Не менш важливими він вважав і проблеми міст. Здавалося б, значна відстань від слабозмінених ландшафтних систем гір до надзвичайно модифікованих урболандшафтів має спричинити певні труднощі у їхньому вивченні. Та Гаврило Петрович вважав, що закономірності просторово-часового функціонування ландшафтних систем, досліджені на будь-якій території, є адекватними і для рівнин, і для гір, і для техно-, і для урболандшафтів і, можливо, навіть для ландшафтів планети Марс, оскільки природа у нашому Всесвіті організована за одними законами.

Засновник гірського ландшафтознавства, вчений, що зробив значний внесок у розуміння загальних закономірностей динаміки і розвитку природних територіальних систем, прогнозування їхніх станів, експертизи сучасного стану і станів з різноваріантними антропогенними модифікаціями, активний прибічник застосування ландшафтної парадигми практично у всіх можливих напрямках життя сучасного суспільства – таким був Гаврило Петрович Міллер.

Один із фундаторів Львівської школи ландшафтознавства, школи своєрідної, справи якої продовжують його вихованці, – доктори і кандидати наук, і яка, можливо, є останнім "притулком" класичного ландшафтознавства, Гаврило Петрович був абсолютно переконаним у тому, що всі найсучасніші тенденції будь-якої науки, і ландшафтознавства в тому числі, мають бути основані на міцних класичних засадах, добре перевірених практикою. Тільки в такому разі вони чогось варті.

Буяють зеленню Карпати, чути як монотонно шумить водоспад Гук, ледь помітною стрічкою між сосновим стелюхом в’ється гірська стежина і так реально здається, що ось зараз розсунуться гілки і на полонину вийде чоловік із наплічником, польовою планшеткою і незмінним висотоміром у шкіряній торбинці – Гаврило Петрович Міллер – дослідник, ландшафтознавець, вчений, без праці і відданості якого наша наука не була б наукою.

Література

  1. Геренчук К. І., Міллер Г. П. Про закономірності висотної структури ландшафтів в Радянських Карпатах // Ювілейна наукова серія присвяч. 300-літтю Львів. ун-ту. Секція геол. і геогр. Львів, 1961.
  2. Геренчук К. И., Миллер Г. П., Трохимчук С. В. О морфологической структуре горных ландшафтов (на примере Украинских Карпат) // Вопр. Ландшафтов. Алма-Ата, 1963.
  3. Мельник А. В., Міллер Г. П. Ландшафтний моніторинг. К., 1993.
  4. Милкина Л. И., Миллер Г. П. К методике полевых ландшафтных съёмок горных территорий // Пробл. методики ландшафт. исследов.: Семинар в Ин-те геогр. АН СССР. М., 1968.
  5. Миллер Г. П. Опыт анализа морфологической структуры ландшафта Хустско-Солотвинской котловины в Закарпатье // Доп. та повідомл. Львів. ун-ту, Ч. 3. Львів, 1957. Вип VI.
  6. Миллер Г. П. Следы карово-долинного оледенения в Черногогорском ландшафте Украинских Карпат // Краевые образов. покровных и горных оледенений. Киев, 1960.
  7. Миллер Г. П. Структура, генезис и вопросы рационального использования ландшафта Черногоры в Украинских Карпатах: Автореф. дисс… канд. геогр. наук. Львов, 1963.
  8. Міллер Г. П. Про бланкову форму обліку гірських ландшафтів // Тези доп. Львів, 1965.
  9. Міллер Г. П. Ландшафтні дослідження шкідливих стихійних процесів в Українських Карпатах // Географ. ландшафти України. К.; 1966.
  10. Миллер Г. П. Полевая ландшафтная съёмка горных территорий. Львов, 1972.
  11. Миллер Г. П., Птичкин Н. Н. Экспедиционные исследования терралогических (ландшафтных) комплексов гор для прогноза их развития, оценки и охраны // Третий Междунар. Симпоз. "Содержание и предмет комплексного исследования ландшафтов". 1973.
  12. Миллер Г. П. Особенности прогнозирования динамики ландшафтных комплексов по данным экспедиционных исследований //VII совещ. по вопр. Ландшафтов. Пермь, 1974.
  13. Миллер Г. П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов, 1974.
  14. Міллер Г. П., Петлін В. М. Розробка ландшафтних основ природокористування на Чорногірському стаціонарі // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1982. Вип. 13.
  15. Миллер Г. П., Петлин В. Н. Стационарные исследования динамики внутренней структуры фаций Черногоры // Физ. геогр. и геоморфол. Вып. 30. Киев, 1983.
  16. Миллер Г. П., Петлин В. Н. Стационарные исследования динамики и развития ПТК. Львов, 1985.
  17. Миллер Г. П., Петлин В. Н. Структурная организация ландшафтных фаций // Физ. географ. и геоморфол. Вып. 35. Киев, 1988.
  18. Міллер Г. П., Петлін В. М., Федірко О. М. Контактні зони природних територіальних систем // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1990. Вип. 17: Геогр. системи.
  19. Міллер Г. П., Петлін В. М. Ландшафтно-екологічна експертиза // Суч. Геогр. пробл. Української РСР: Тези доп. VI з" їзду Геогр. Тов-ва УРСР. К: 1990.
  20. Миллер Г. П., Петлин В. Н. Функционирование природных территориальных комплексов в зонах прокладки магистральных трубопроводов (на примере Карпат) // Изв. ВГО. Т. 123. Вып. 6. 1991.
  21. Міллер Г. П., Петлін В. М. Карпати – зона потенційних екологічних катастроф // Карпати – український міст в Європу: проблеми і перспективи. Тези доп. Міжнар. наук. -практ. конф. Львів, 1993.
  22. Солнцев Н. А. Природный географический ландшафт и некоторые его общие закономерности //Тр. Втор. Всесоюз. Геогр. съезда. Т. 1. М., 1948.
  23. Солнцев Н. А. О морфологии природного географического ландшафта // Вопр. геогр. 1949. Вып. 16.


22.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!