Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Бельгія: загальна характеристика країни. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Бельгія: загальна характеристика країни. Реферат

Історія розвитку бельгійської економіки. Природні ресурси. Промисловість. Зовнішня торгівля. Морське сполучення. Автошляхи. Авіатранспорт

Офіційна назва - Королівство Бельгія (Royaume de Belgique).

Географічне положення - розташоване в Західній Європі, на узбережжі Північного моря.

Площа території - 30,5 тис. кв. км.

Населення - 10,2 млн. осіб (за даними перепису 2002 року).

Релігія. Більшість населення країни - католики. Невелика частина сповідує іслам, іудаїзм, православ'я, протестантизм та англіканство.

Столиця - Брюссель (Brussel) - 959 тис. осіб (за переписом 2002 р.)

Брюссель одночасно є столицею регіону з своїм урядом і парламентом. Назву міста можна перекласти двояко. Древньофламандською мовою вона означає "лебедине гніздо". Однак існує і більш прозаїчна версія її походження від фламандського "брук селла" - "село на болоті".

Цифра сім - фатальна для Брюсселя: сім пагорбів, сім доріг ведуть у місто, вся влада була закріплена за сімома знатними родами, сім тварин охороняють головну площу міста Гроті Маркт (по-французьки Гран-Плас); за нідерландською версією назви міста - сім літер, сім доріг ведуть у місто, сім парламентів має сучасний Брюссель і сім епох, сім кілець розвитку, сім Підмурків лежать в основі міста: епоха герцогів Брабантських, епоха іспанських Габсбургів (1482-1713 роки), епоха австрійських Габсбургів (1713-1794 роки), епоха Франції (1794-1814 роки), епоха Голландії (1815-1814 роки), і, нарешті, епоха сучасної Бельгії (з 1830 року до заснування держави).

В середині XX ст. місто стало важливим культурним і міжнародним центром. У ньому розташовуються штаб-квартира військово-політичного блоку НАТО і Рада Європейського Союзу (ЄС) та інших міжнародних організацій.

Інші великі міста - Антверпен, Лубен, Мехелен, Льєж, Лімбург.

Адміністративний поділ: 3 регіони: Брюссельський столичний (включаючи Брюссель і 18 приміських комун), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії і Валлонії), а провінції - на комуни.

Державний прапор Королівства Бельгія складається з чорної, жовтої і червоної вертикальних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, які досягаються мудрістю. Червоний - символ перемоги, досягнутої в результаті виявленої хоробрості, мужності і принесення жертви. Прапор прийнятий у 1831 році.

Державний герб Королівства Бельгія зображений у вигляді щита чорного кольору, укріпленого на схрещених скіпетрах, на фоні щита зображений лев - символ влади. Щит увінчаний князівською короною - символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: "У єднанні - сила".

Офіційні мови - французька, нідерландська і німецька. У Фландрії та Валлонії населення розмовляє в основному французькою мовою, в Брюссельському районі - французькою і нідерландською мовами, у східних районах - німецькою.

Грошова одиниця - EURO/ 1 EUR=0,9923 на 03.07. 2002 р.

Національне свято - 21 липня.

Членство в міжнародних організаціях: Бельгія є членом багатьох міжнародних організацій, у тому числі СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, СЄ.

Історія розвитку бельгійської економіки

Промисловість і ремесла в Бельгії виникли давно, і цим частково обумовлюється сучасний високий рівень розвитку країни. Вовняні і лляні тканини вироблялися ще в середні віки. Сировинною базою для цього виробництва були вовна англійських і фламандських овець і місцевий льон. Такі міста, як Брюгге і Гент, наприкінці середньовіччя стали великими центрами текстильної промисловості. У XVI-XVII століттях головною галуззю промисловості стало виробництво бавовняних тканин. На рівнинах на північ від Арденн розвинулося вівчарство, а в найстарішому центрі вовняної промисловості - місті Верв'є - виробництво вовни.

Протягом XVI століття виникали невеликі металургійні підприємства, а потім і майстерні з виготовлення зброї. У 1788 році у Льєжі було 80 невеликих заводів з виробництва зброї, де працювали майже 6 тис. людей. Бельгійська скляна промисловість має велику історію. Вона базувалася на місцевій сировині - алювіальних кварцових пісках і деревині, що використовувалася як паливо і надходила з району Арденн. Великі скляні заводи і дотепер працюють в Шарлеруа і пригороді Брюсселя.

У наш час Бельгія - країна з високорозвинутою економікою, де провідна роль належить приватному сектору. Промисловість сконцентрована в основному у Фландрії, більш населеній частині Бельгії, хоча уряд заохочує інвестиції у південну частину країни - Валлонію. Небагата на природні ресурси Бельгія змушена ввозити великі обсяги сировини для своєї промисловості, що робить її економіку залежною від стану на світових ринках.

Вигідне географічне положення країни з добре розвинутою транспортною мережею сприяє розвитку міжнародної торгівлі, дві третини обсягів якої припадає на частку країн ЄС.

Згідно з останньою "Доповіддю про розвиток людини" Програми розвитку ООН, Бельгія посідає 5 місце серед країн світу за цим показником (після Норвегії, Австралії, Канади, Швеції).

Природні ресурси

Бельгія має дуже сприятливі умови для ведення сільського господарства: помірні температури, рівномірний сезонний розподіл опадів і тривалий вегетаційний період. Ґрунти в багатьох районах відрізняються високою родючістю. Найродючіші ґрунти в приморській частині Фландрії і на центральних плато.

Традиційно головним мінеральним ресурсом Бельгії було вугілля. До 1955 року щорічно добувалося близько 30 млн. т вугілля у двох головних басейнах: південному, біля підніжжя Арденн, і північному, в районі Кампіна. Оскільки в південному басейні вугілля залягає на великій глибині і під час його видобутку виникають технологічні труднощі, з середини 1950-х років шахти почали закриватися, останню з них було закрито наприкінці 1980-х років. Слід зазначити, що видобуток вугілля на півдні було почато в ХІІ столітті і свого часу це стимулювало розвиток промисловості країни. Тому у передгір'ях Арденн, на ділянці від французького кордону до Льєжа, зосереджено багато промислових підприємств.

Вугілля північного району було вищої якості, а його видобуток - більш рентабельним. Оскільки експлуатація цього родовища почалася лише під час Першої світової війни, видобуток вугілля розтягнули на більш тривалий час, але вже наприкінці 1950-х років він не задовольняв потреби країни. З 1958 року імпорт вугілля перевищив його експорт. У 1980-х роках більшість шахт не працювали, останню шахту закрито в 1992 році.

Протягом ХІХ століття значними темпами добуваються залізні і цинкові руди у Самбра-Мааському басейні. У наші дні їх видобуток припинився, але продовжують діяти підприємства з очищення металевих руд. Виробництво цементу зосереджене в Льєжі, крейду та вапняк добувають у Турні. У Кемпенланді ведеться видобуток піску (для виробництва скла).

ВВП

У 2000 році валовий внутрішній продукт Бельгії становив 259 млрд. доларів США (найбільшу частку у ВВП отримано за рахунок сфери послуг - 72,6%, частка промисловості -26%, сільського господарства - 1,4%). У підрахунку на душу населення валовий внутрішній продукт країни становить 25,3 млрд. доларів США.

Зайнятість

Бельгійські робітники відрізняються високою професійною кваліфікацією, а технічні школи готують робітників вузької спеціалізації. Країна має досвідчені сільськогосподарські кадри, зайняті у високомеханізованих господарствах в центрі і на півночі Бельгії. Однак перехід до постіндустріального суспільства, в якому перевага віддається сфері послуг, призвів до значного і стабільного безробіття, особливо у Валлонії. Станом на 2000 рік рівень безробіття становив 8,4%.

Загальна кількість зайнятих у 1999 році становила 4,34 млн. осіб, з них 73% працювали у сфері послуг, 25% - у промисловості, 2% - у сільському господарстві.

Промисловість

Виробничий сектор становить близько чверті всього ВВП. Домінуючі галузі промисловості - металургія, хімічна, текстильна, харчова. В наш час швидкими темпами розвивається транспортне машинобудування.

Металургія

Більшість старих металургійних заводів розташовувалися біля вугільних шахт навколо Шарлеруа і Льєжа або поблизу родовищ залізної руди на самому півдні країни. Більш сучасний завод, який використовує високоякісну імпортну залізну руду, розташований уздовж каналу Гент-Тернезен на північ від Гента.

Для виробництва кольорових металів Бельгія здавна використовувала цинкову руду з родовища Тореснет, але тепер цинкову руду доводиться імпортувати. Крім того, у Бельгії виробляються мідь, кобальт, кадмій, олово, свинець.

Забезпеченість сталлю і кольоровими металами стимулювала розвиток важкого машинобудування, особливо в Льєжі, Антверпені і Брюсселі. Виробляються верстати, залізничні вагони, тепловози, насоси і спеціалізовані машини для виробництва цукру, хімічної, текстильної і цементної промисловості. Крім великих військових заводів, зосереджених в Ерсталі та Льєжі, заводи з виробництва важких верстатів відносно невеликі. В Антверпені знаходиться судноверф, що випускає судна міжнародного класу.

У Бельгії немає власної автомобільної промисловості, хоча там розміщені іноземні автоскладальні заводи, чому сприяють низькі мита на імпорт деталей автомобілів і висококваліфіковані робочі кадри. Фламандські міста і Брюссель розмістили в себе заводи іноземних автовиробників, тоді як заводи з виробництва тракторних причепів і автобусів розміщені по всій країні.

Хімічна промисловість

Друга за значенням галузь промисловості країни - хімічна - почала розвиватися в ХХ столітті. Як і в інших галузях важкої індустрії, її ріст стимулювався наявністю вугілля.

До початку 1950-х років Бельгія виробляла такі основні види хімічної продукції - сірчану кислоту, аміак, азотні добрива і каустичну соду. Більшість заводів були розміщені у промислових районах Антверпена і Льєжа. До Другої світової війни переробка сирої нафти і нафтохімічна промисловість були дуже слабко розвинуті. Однак після 1951 року в порту Антверпена були збудовані нафтосховища, а "Петрофіна", головний бельгійський дистриб'ютор нафтопродуктів, а також іноземні нафтові компанії інвестували великі кошти в будівництво нафтопереробного комплексу в Антверпені. У нафтохімічній промисловості значне місце належить виробництву пластмас.

Текстильна промисловість

Бельгія є великим виробником бавовняних, вовняних і лляних тканин. Традиційні ремісничі виробництва - плетиво мережив, виготовлення гобеленів і шкіряних виробів - значно скоротили випуск продукції, але деякі з них ще діють у розрахунку на обслуговування туристів.

Переробка алмазів

Бельгійське місто Антверпен - світовий центр з ограновування і продажу діамантів. У фірмах Антверпена зайнята приблизно половина світових різьбярів алмазів, і вони забезпечують майже 60% світового виробництва оброблених діамантів. Ювелірні прикраси (переважно намиста), виготовлені в Бельгії, розходяться по всьому світі. В останні роки намітився спад у цій галузі виробництва, викликаний старінням кваліфікованих кадрів (в основному жінок) і повсюдним використанням ручної праці. Щоб запобігти занепаду цієї галузі промисловості, уряд відкрив школи з підготовки молодих кадрів у містах Монс і Бенше.

Сільське господарство - інтенсивне, високопродуктивне. У країні переважають дрібні і середні фермерські господарства. Провідні галузі - м'ясне і молочне тваринництво, овочівництво, виробництво зерна. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Бельгія - одна з найбільших у Європі країн з виробництва молока і молочних продуктів. Виробляють також яловичину й свинину. Розводять велику рогату худорбу, свиней, курей.

Сільське господарство в кожному районі країни має свої особливості. В Арденнах вирощується невелика кількість культур. Виняток становить родючий район Кондроз, де сіють жито, овес, картоплю і кормові трави (переважно, для великої рогатої худоби).

Центральні вапнякові плато Ено і Брабанта з глинистими ґрунтами використовуються під посіви пшениці і цукрового буряка. В околицях великих міст вирощують фрукти й овочі. У центральному регіоні в малих кількостях практикується розведення домашньої худоби, хоча на деяких фермах в околицях Брюсселя і на захід від Льєжа розводять коней (у Брабанті) і велику рогату худобу.

У Фландрії переважають невеликі ферми, а тваринництво і молочне господарство більш розвинуті, ніж на півдні країни. Вирощуються культури, найбільш пристосовані до тутешніх ґрунтів і вологого клімату, - льон, коноплі, цикорій, тютюн, фрукти й овочі.

 Розведення квітів і декоративних рослин характерне для районів Гента і Брюгге. Тут вирощують також пшеницю і цукровий буряк.

Рибальство

Головні рибальські порти - Зеєбрюгге і Остенде, траулерний флот, що базується тут, виходить на промисел у прибережні води Північного моря.

Майже весь улов розходиться на внутрішньому ринку країни.

Лісова промисловість

Ліси в Арденнах і Кемпенланді забезпечують сировиною національну лісопереробну галузь. Ріст механізації лісопереробної промисловості після Другої світової війни допоміг країні зменшити її залежність від імпорту деревини.

Банківська система Бельгії відрізняється високим рівнем концентрації капіталу, і об'єднання банків починаючи з 1960-х років лише підсилило цей процес. Держава володіє 50% акцій Національного банку Бельгії, який виконує функції центрального банку країни. У Бельгії - 128 банків, з них 107 іноземних. Найстарішим і найбільшим комерційним банком, а також найбільшою холдинговою компанією в країні є "Сосьєте женераль де Бельжік". Існують також спеціалізовані фінансові установи - ощадні банки і фонди сільськогосподарського кредиту.

Іноземні інвестиції сприяли значному підвищенню промислового виробництва в Бельгії наприкінці ХХ століття. У країні діють заводи з складання автомобілів американських, шведських, німецьких і французьких компаній; підприємства, що спеціалізуються на виробництві промислових електроустановок. У Бельгії є багато заводів з виробництва верстатів і пластмас спеціального призначення.

Зовнішня торгівля

Бельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці змусила її в 1921 році об'єднатися в економічний союз з Люксембургом, відомий під назвою БЛЕС, а потім, у 1948 році, об'єднатися з Нідерландами в Бенілюкс. Членство в Європейському об'єднанні вугілля і сталі (1952 рік) та Європейському економічному співтоваристві (1958 рік, нині Європейський Союз) і підписання Шенгенської угоди (1990 рік) підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і Люксембургом до поступової економічної інтеграції з Францією, Німеччиною та Італією.

Експорт: чорні і кольорові метали, вироби з неметалевої сировини, машини, устаткування, хімічні і фармацевтичні товари, транспортні засоби, текстильні вироби, діаманти, продукти харчування. У 2000 році обсяг експорту країни становив 181,4 млрд. доларів США (f. o. b.).

Імпорт: хімічні продукти, вироби з неметалевої сировини, продовольчі товари, енергетична сировина, машини й устаткування. У 2000 році обсяг імпорту країни становив 166 млрд. доларів США (с. i. f.).

Головні зовнішньоекономічні партнери: Німеччина (експорт - 18%, імпорт - 18%), Нідерланди (експорт-12%, імпорт - 17%), Франція (експорт - 18%, імпорт - 14%), Великобританія (експорт 10%, імпорт - 9%).

Торгівля з Україною

Бельгія є одним з найбільших споживачів українських послуг - у 2001 році експорт послуг з України в Бельгію становив 77,2 млн. доларів (третє місце після США і Німеччини), це також на 10% більше ніж у 2001 році. У той же час експорт послуг з Бельгії до України зменшився в 2001 році порівняно з 2001 роком на 6,7%.

Морське сполучення

Антверпен - морські ворота Бельгії. Інші важливі порти: Брюгге, Зеєбрюгге, Гент, Брюссель. Антверпен є вузлом всієї системи водних шляхів і центром зовнішньої торгівлі Бельгії. Він є також транзитним портом для зовнішньої і внутрішньої торгівлі Рейнської області (ФРН) і північної Франції. Крім сприятливого положення біля Північного моря, цей порт має ще одну перевагу: морські припливи в широкій частині нижнього плину річки Шельди забезпечують достатню глибину для проходження океанських суден.

Через Антверпен проходить близько 80% обсягу вантажів Бельгії і Люксембургу. Порт площею 100 га має 100 км причальних ліній і 17 сухих доків, його пропускна здатність 125 тис. т на добу. Більшість вантажів - насипні і наливні продукти, включаючи нафту та її похідні.

Власний торговий флот Бельгії невеликий: 25 суден загальною водотоннажністю 100 тис. брутто-реєстрових т (станом на 1997 рік). По внутрішніх водних шляхах курсують майже 1300 суден.

Завдяки спокійному плину і повноводдю бельгійські річки судноплавні і забезпечують зв'язок між регіонами. Русло ріки Рюпел було поглиблено, так що в Брюссель тепер можуть заходити океанські судна, а по ріках Маас (аж до французького кордону), Шельда і Рюпел можуть ходити судна водотоннажністю 1350 т з повним навантаженням. Крім цього, завдяки рівнинному рельєфу в приморській частині країни були збудовані канали, які з'єднують між собою природні водні шляхи. Кілька каналів було споруджено ще до Другої світової війни.

По Альберт-каналі (127 км), що з'єднує річку Маас (і промисловий округ Льєжа) з портом Антверпен, можуть проходити баржі вантажопідйомністю до 2000 т. Другий великий канал з'єднує промисловий район Шарлеруа з Антверпеном, утворюючи велику трикутну систему водних шляхів, сторонами якої є Альберт-канал, ріки Маас і Самбра, і канал Шарлеруа - Антверпен. Інші канали з'єднують міста з морем - наприклад Брюгге і Гент з Північним морем. Наприкінці 1990-х років у Бельгії було близько 1600 км судноплавних внутрішніх водяних шляхів.

Крім системи водних шляхів, Бельгія має добре розвинуту мережу залізниць та автомобільних доріг.

Залізнична мережа - одна з найщільніших у Європі (130 км на 1000 кв. км). Брюссель - центр залізничного сполучення. Найбільш напружена ділянка руху - Брюссель-Антверпен.

Автошляхи

Велика система шосейних доріг доповнена мережею сучасних хайвеїв, що з'єднують Брюссель з Остенде (через Гент і Брюгге), Антверпеном, Люксембургом (через Намюр); Антверпен з Аахеном (через Хассель і Льєж), з Контрейком (через Гент); Брюссель з Парижем (через Монс і Шарлеруа). Загальна довжина автомобільних шляхів станом на 1998 рік становила 145,9 тис км (з них автошляхів з твердим покриттям - 117,7 тис. км, хайвеїв - 1,7 тис. км).

Авіатранспорт

Національна авіакомпанія "SABENA" була заснована в 1923 р. і належить як уряду, так і компанії "SwissAir". Вона здійснює велику частину міжнародних і внутрішніх перевезень. Між Брюсселем та іншими містами країни налагоджене регулярне вертолітне сполучення.

Брюссельський міжнародний аеропорт - центр повітряного руху. Менші за значенням аеропорти знаходяться в Антверпені, Льєжі, Шарлеруа та Остенде.


12.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!