Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Казахстан: загальна характеристика країни. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Казахстан: загальна характеристика країни. Реферат

Географічне розташування. Економіка країни. Національний доход. Економічна географія. Трудові ресурси. Енергетика. Транспорт. Сільське господарство. Видобуток і переробка корисних копалин. Виробництво споживчих товарів. Машинобудування. Зовнішньоекономічні зв'язки

Офіційна назва - Республіка Казахстан (скорочено - Казахстан, по-казахськи - Казахстан Республикасы), КЗ.

Державний устрій - Конституційна республіка з президентською формою правління.

Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Азії. Межує з Китаєм (загальний кордон 1533 км), Киргизстаном (1051 км), Росією (6846 км), Туркменістаном (379 км), Узбекистаном (2203 км). Загальна довжина кордонів - 12012 км.

Площа території - 2,717 млн. кв. км (9 місце в світі).

Адміністративний поділ - Казахстан складається з наступних адміністративних одиниць: 14 областей (регіонів), 84 міста, 159 районів, 241 селище міського типу, 2049 аулів (селищ).

Чисельність населення - 16,7 млн. осіб (за станом на 1 липня 2001 р.). У країні проживають представники понад 100 національностей. Казахи 53,4%, росіяни 30%, українці 3,7%, узбеки 2,5%, німці 2,4%, татари 1,7%, уйгури 1,4%, білоруси 0,7%, корейці 0,7% тощо.

Столиця - з 10 грудня 1997 року офіційною столицею Республіки Казахстан є місто Астана. За оцінками 2000 року, тут проживає 322400 осіб.

Інші великі міста: Алмати (1,066 млн.), Караганда (412,5 тис.), Чимкент (340 тис.), Тараз (311,7 тис.), Павлодар (299,8 тис.), Оскемен (293,6 тис.).

Державна мова - офіційною державною мовою є казахська (тюркська мова, споріднена з узбецькою, киргизькою, туркменською і турецькою).

Релігія - переважає іслам течії Суфізм. Також представлені російська православна та єврейська релігії.

Національне свято - 16 грудня - День незалежності.

Державний прапор Республіки Казахстан - собою синьо-блакитне прямокутне полотнище, у центрі якого зображене променисте сонце, а під ним орел, що парить у небі. Колір прапора означає ясне небо і спокій. На лівій стороні прапора - пряма смуга з національних орнаментів золотистого кольору.

Автор державного прапора Республіки Казахстан - художник Шакен Онласинули Ніязбеков.

Державний герб - на блакитному фоні державного герба Республіки Казахстан зображений шанирак, що символізує купол юрти. Шанирак підтримують уики, виконані у вигляді променів сонця. Шанирак обрамовують крила міфічного коня, оспіваного в легендах і віршах. У верхній частині герба зображена п'ятикутна зірка, а в нижній - напис "Казахстан". П'ятикутна зірка символізує високі цілі й ідеали, як це прийнято у багатьох країнах земної кулі.

Автори державного герба - відомі художники Казахстану Жандарбек Малібеков і Шота Уаліханов.

Грошова одиниця - теньге, рівний 100 тиїнам (уведена 15 листопада 1993р.)

Членство у міжнародних організаціях - Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо.

Економіка країни. Національний доход

За 6 місяців 1999 року порівняно з аналогічним періодом 1998 року забезпечений ріст видобутку газового конденсату на 21,7%, руд кольорових металів - 11,5%, сирої нафти і газу - 5%, виробництва паперу, картону, продукції видавничої справи - 14,6%, у хімічній промисловості - 5,4%, текстильній і швейній - 0,8%. Збільшився випуск основних видів кольорових металів: срібла, свинцю, цинку, глинозему, міді рафінованої.

Виконано прогнозні дані за червень по податкових і неподаткових надходженнях на 101%. Порівняно з червнем 1998 року надходження цих платежів збільшилися більше, ніж на 19%.

У червні 1999 року порівняно з червнем 1998 р. індекс фізичного обсягу промислової продукції гірничовидобувної промисловості становив 104,1, видобутку сирої нафти і газу - 118,4, руд кольорових металів - 112,7, видобутку природного газу - 193,9, виробництва електричного й електронного устаткування - 140,5, видобутку матеріалів для енергетики - 109,4, виробництва взуття - 181,9, хімічної промисловості - 103,6, неметалічних мінеральних ресурсів - 120,6, металургійної промисловості й обробки металів - 120,6, виробництва кольорових металів - 111,9.

Економічна географія

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика.

У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво.

У Південному Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство.

Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Трудові ресурси

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%.

У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

Енергетика

У 1990 р. виробництво електроенергії у Казахстані становило 87,4 млрд. кВт/г, з яких 85% було використано в середині республіки, а 15% передано в російські регіони (Урал, центр). У 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%.

Більша частина енергії виробляється на 37 теплових електростанціях, що працюють на вугіллі Майкубинського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі гідроелектростанції - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Або), що забезпечують 10% потреб країни, та атомна електростанція недалеко від Актау.

Хоча виробництво електроенергії залишається важливою галуззю і в пострадянський період, все більшого значення набуває видобуток вуглеводневої сировини, зокрема, нафти. У 1997 було добуто 25,8 млн. т нафти і газового конденсату.

Однак, через нестачу переробних потужностей і відсутність необхідних нафтопроводів Казахстан змушений був імпортувати з Росії приблизно 12 млн. т нафти і 1,8 млрд. куб. м природного газу. В останні роки великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на півострові Мангишлак, на Каспійському шельфі і в Південному Казахстані. Для розробки й експорту цих нафтових ресурсів створені міжнародні консорціуми.

Транспорт

Транспортна мережа Казахстану розвинута недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Найважливіші магістралі з'єднують Алмату з Уральськом, Астаною і Семипалатинськом.

На півночі залізнична мережа є складовою частиною російських залізниць, особливо шляхи через Петропавлівськ, на напрямках Кокчетав - Кустанай і Павлодар - Астана - Тобол. У 1991р. було відкрито залізницю, що з'єднувала Казахстан з Китаєм, а в 1993 - з Іраном і Туреччиною через Туркменістан.

Однак, досі відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни. Автодороги дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і вантажів у важкодоступні райони республіки. Водний транспорт використовується на р. Іртиш і в Каспійському морі. Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн).

Сільське господарство

Казахстан був одним з основних виробників м'яса, вовни і зерна в колишньому Радянському Союзі. Однак у 1990-х роках сільськогосподарське виробництво скоротилося. Посівні площі в 1991-1997 зменшилися на 13,2 млн. га (38%). У 1997 було зібрано 12,4 млн. т зерна - на 3% більше, ніж у 1991.

У той же час виробництво цукрового буряка, соняшника, картоплі та овочів скоротилося відповідно на 82%, 50%, 31% і 8%. Виробництво м'яса знизилося на 53%, молока на 40%, яєць - на 70%. Практично вдвічі скоротився експортний потенціал сільського господарства країни. Різке скорочення сільськогосподарського виробництва пов'язане з міграцією сільського населення, особливо німців, та з неврегульованістю питання про власність.

Видобуток і переробка корисних копалин

У 1989 р. у Казахстані було добуто 23,8 млн. т залізної руди і 151,9 тис. т марганцевої руди, вироблено 6,8 млн. т сталі і 5 млн. т чавуну. У 1997 обсяг виробництва чорних металів скоротився на 45%, кольорових металів - на 16%.

У країні є значні запаси свинцю, цинку, урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, однак їх розробка потребує значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану - "Шеврон", "Ельф-Акітен", "Аджип" тощо.

Виробництво споживчих товарів

У 1989 р. приблизно 75% промислового виробництва Казахстану припадало на важку промисловість і тільки 25% - на виробництво товарів народного споживання.

У 1997 частка виробництва споживчих товарів скоротилася до 17%, оскільки казахстанська промисловість не витримала конкуренції з китайськими, турецькими та іншими закордонними виробниками.

Машинобудування

Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості за обсягом продукції після кольорової металургії і харчової промисловості. У 1990-х роках галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування:

  • тракторне,
  • сільськогосподарське,
  • важке машинобудування,
  • електротехнічна промисловість,
  • приладобудування,
  • будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування,
  • збагачувальне і гірничошахтне устаткування,
  • бурові верстати,
  • екскаватори,
  • металорізальні верстати,
  • ваговимірні прилади тощо.

Великими центрами машинобудування стали Павлодар, де розташований тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш", які виробляють протиерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Казахстан залишається державою, яка економічно дуже пов'язана з іншими державами СНД і насамперед Росією.

Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії.

70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивну зовнішню торгівлю.

Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Китай, США, Швейцарію, більше ніж 50% імпорту йде в Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому підтримувати взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.


09.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!