Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Непал: загальна характеристика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Непал: загальна характеристика. Реферат

Географічне розташування. Загальна інформація. Сільське господарство. Обробна промисловість. Туризм. Зовнішня торгівля. Транспорт

Офіційна назва - Королівство Непал (Nepal Adhirajya).

Державний устрій - конституційна монархія. Глава держави - король. Законодавча влада належить королю і двопалатному парламенту, який складається з Палати представників і Національної ради. Виконавча влада належить королю і Раді Міністрів (уряду) на чолі з прем'єр-міністром.

Географічне розташування - країна знаходиться у передгір'ї Гімалаїв, межує з Китаєм (спільний кордон - 1236 км) та Індією на півдні, сході і заході (1690 км). Довжина Непалу з заходу на схід - 885 км., з півночі на південь - від 145 до 241 км.

Площа території - 140,8 тис. кв. км (94 місце в світі).

Адміністративний поділ - 14 зон (zone), які поділяються на 75 районів (district).

Кількість населення - 25,284 млн. осіб (на липень 2001 р.).

Столиця - Катманду (Kathmandu) - 712,8 тис. осіб.

Інші великі міста: Біратнагар - 170,7 тис. мешканців, Лалітпур - 165,3 тис. мешканців.

Державна мова - непалі.

Релігія - індуїзм, буддизм.

Державне свято - 28 грудня - День народження Короля (1945 р.).

Державний прапор - має унікальну форму. Всупереч нормативам ООН, за якими прапор країни повинен бути прямокутним, прапор Непалу має форму двох зшитих трикутників червоного кольору. На кожному з них білим кольором зображені Місяць і Сонце.

Національні символи - королівський фазан і червоний рододендрон.

Грошова одиниця - непальська рупія = 100 пайсам.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП.

Загальна інформація

Непал - одна з найбідніших і найменш розвинутих країн світу. Сільське господарство - основа економіки, дає засоби до існування для більше ніж 80% населення і становить 41% ВВП. Індустріальне виробництво в основному включає обробку сільськогосподарської продукції, такої як джут, цукрова тростина, тютюн і зерно. Виробництво текстилю і килимів в останні три роки зросло, і становить приблизно 80% валютного доходу.

Починаючи з травня 1991, уряд впроваджує економічні перетворення, заохочуючи іноземні інвестиції. Уряд скоротив державні витрати за рахунок зниження субсидій і скорочення кількості державних службовців.

Непал має значний запас для прискорення економічного зростання за рахунок гідроенергетики, туризму і закордонних інвестицій.

Перспективи для зовнішньої торгівлі або вкладів в інші сектори економіки малі, через невеликий розмір економіки Непалу, технологічне відставання, географічну віддаленість, відсутність виходу до моря і ризик стихійних лих. Допомога міжнародного співтовариства, що фінансує понад 28% бюджетних витрат, швидше за все залишатиметься головною умовою розвитку.

ВВП Непалу на кінець 1999 року становив $27,4 млрд., реальний темп зростання ВВП - 3,4% (1999), ВВП на душу населення - $1,100 на 1999 р.

ВВП по секторах: сільське господарство - 41%; промисловість - 22%; послуги - 37% (1998).

Інфляція на 1998-99 роки становила 11,8%.

Сільське господарство

В Непалі вирощують рис, зернобобові суміші, пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У значній кількості вирощують джут (на продаж), тютюн, цукрову тростину, індиго та опійний мак. Культивують також овочі, овес, пряності і ряд плодових культур.

У джунглях економічний інтерес становлять дерева твердих порід, а також бамбук і ротангова пальма. Землеробством виділяються долини Катманду і Покхара. Виробництво зернових культур дещо скоротилося по всій країні, що призвело до необхідності збільшення імпорту зерна з Індії.

Сільське господарство Непалу слабо механізоване. На нижніх схилах хребтів і в долинах активно практикується терасування з метою розширення орної площі. Тваринництво за своїм значенням поступається землеробству.

Майже усюди розводять овець, кіз, свиней і домашню птицю. Поголів'я волів зосереджене в більш низьких міжгірних долинах, а яків розводять високо в горах.

Обробна промисловість

В основному ведеться переробка сільськогосподарської сировини на дрібних підприємствах.

Продукція, що випускається, включає бавовняні, джутові та інші текстильні вироби, цукор, сірники, тютюнові вироби, килими і взуття.

Головні індустріальні центри країни - Біратнагар і Біргандж. В обох містах, що виросли в смузі тіраїв, виробництво значною мірою орієнтоване на збут у сусідні області Індії і в Бангладеш. Велика частка товарів перетинає державний кордон контрабандним шляхом і тому не враховується статистикою зовнішньої торгівлі.

В середині 1990-х років відбулися великі зміни в промисловому секторі, насамперед завдяки запланованому гідроенергетичному будівництву в центральному гірському районі.

Нещодавно енергопостачання було задовільним лише в смузі тераїв, зв'язаній лініями електропередач з територією Індії. На сьогодні з'явилася можливість для надійного забезпечення власною дешевою електроенергією гірських місцевостей, які знаходяться в центральній частині країни, тому починається спорудження порівняно великих промислових об'єктів у Катманду, Покхарі та інших гірських поселеннях.

Туризм

Туризм є важливим джерелом валютних надходжень. Іноземців приваблюють насамперед індуїстські і буддистські культові споруди. Обслуговування західних альпіністів також стало джерелом стабільного заробітку місцевих жителів гімалайських поселень, особливо шерпів.

Зовнішня торгівля

З початку ХІХ ст. зовнішня торгівля Непалу була орієнтована на Індію. Торговельні зв'язки з Тибетом через Гімалаї, що зводилися насамперед до обміну рисом, завжди мали другорядне значення, хоча для деяких малолюдних сільських громад у високогірних місцевостях Гімалаїв ця торгівля відігравала важливу роль.

Торговельні відносини з іншими державами Азії, Європи і США фактично були відсутні. Становище стало повільно змінюватися після Другої світової війни, коли Непал різко розширив експортно-імпортні операції з такими країнами, як Японія, Німеччина, Великобританія і США.

Згідно з офіційною статистикою, частка Індії в непальському експорті становила приблизно лише 50%, але фактично його вагому частину складали контрабандні товари, включаючи попередньо імпортовані з третіх країн.

У відповідності з торговельною угодою 1996 р. Індія приступила до лібералізації умов імпорту з Непалом, і контрабанда непальських товарів стала невигідною. Відповідно у 1997-1998 роках частка Індії в експорті Непалу зросла до 75%.

В другій половині 1990-х років були укладені міжнародні угоди, що сприяли розвитку зовнішньої торгівлі Непалу: чотиристороння угода між державами, що мають інтереси на північному сході Південної Азії, - Непалом, Індією, Бангладеш і Бутаном (1995); угоди між Непалом і Бангладеш (1998), що передбачають пряме сполучення через територію Індії, яке раніше жорстко регулювалося; між Непалом і Індією в галузі гідроенергетичного й іригаційного будівництва (1997).

Торговельні відносини з Китаєм визнаються в Катманду справою першорядної важливості, але ускладнюються через високу вартість перевезення вантажів через Тибет і важкодоступні перевали в Гімалаях. У багатьох випадках Китай воліє направляти свої товари в Непал морем через порт Калькутту і далі дорогами Індії. Велика частка цього експорту контрабандою розходиться по Індії і Бутану.

Основні статті експорту Непалу (350 млн. дол. у 1996) - шерстяні килими, джутові і бавовняні вироби, рис, олійна і шкіряна сировина, лікарські трави, спеції, вироби художніх промислів.

Імпорт (1352 млн. дол. у 1996) складається з нафтопродуктів, хімікатів і ліків, машин та устаткування, верстатів, автомобілів і запасних частин до них, електроустаткування, будівельних матеріалів, продуктів харчування.

У країну надходять також грошові перекази і пенсії гуркхів, службовців або тих, хто покинув службу за наймом в англійських і індійських збройних силах.

Транспорт

У 1991 за підтримки Великобританії і Швейцарії почалося будівництво автомобільних доріг, що з'єднують центр Непалу з віддаленими районами. У 1998 довжина дорожньої мережі країни перевищила 11,2 тис. км доріг, з них 4,0 тис. км з твердим покриттям, 4,8 тис. частково асфальтованих і 2,4 тис. км ґрунтових.

Станом на березень 1998, 21 із 75 адміністративних центрів округів не був охоплений національною мережею шляхів сполучення. На територію Непалу заходять з Гангзької рівнини три залізничних лінії, але жодна з них не досягає його гірських районів.

Повітряні траси, багато з яких обслуговуються приватними компаніями, зв'язують Катманду з кількома містами в різних частинах країни. Непал з'єднаний також авіарейсами з Індією (Делі, Лакхнау, Калькутта й ін.), Бангладеш, Пакистаном, Таїландом, Сянганом і Москвою.

Непальська залізниця Джанакпур - Джаянагар здійснює пасажирські перевезення в східних Тераях.

Внутрішні райони Непалу з'єднані між собою автомобільними дорогами. Міжміська автобусна станція Катманду знаходиться недалеко від Баладжу - це автобусний термінал Гогабу.

У Катманду можна скористатися послугами таксі або авторикш з лічильниками оплати. Крім того, мотоцикли, велосипеди і велорикші також до ваших послуг.


05.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!