Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Австралія: загальна інформація про країну. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Австралія: загальна інформація про країну. Реферат

Загальна інформація. Сучасне економічне становище. Енергетика. Транспорт. Обробна промисловість. Лісове господарство. Зовнішня торгівля. Грошовий обіг і банківська справа. Система оподаткування. Сільське господарство

Офіційна назва - Австралія (Australia). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 р. за кордоном країна називається Австралія, уряд - австралійським, у країні називається Австралійський Союз і уряд Союзу.

Державний устрій - Австралія входить до складу Британської Співдружності. Глава держави - королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Глава уряду - Прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Палата представників і Сенат).

Географічне розташування - Австралія розташована на Австралійському материку, острові Тасманія та ряді інших малих островів у Тихому й Індійському океанах. З півночі омивається Тіморським та Арафурським морями і протокою Торреса; на сході - Кораловим і Тасмановим морями; на півдні - протокою Басса й Індійським океаном; на заході - Індійським океаном. Австралійському Союзу належать також острови Картьє та Ешмор, острів Різдва, Кокосові острови, острови Херд, Макдональд і Норфолк.

Площа території - загальна площа Австралії становить 7 686 850 кв. км (6 місце у світі); площа континенту - 7 614 500 кв. км.

Адміністративний поділ. Австралія - федерація у складі 6 штатів і 2 територій (Північна територія і Австралійська столична територія).

Кількість населення - 19,358 млн. осіб (на липень 2001 р.).

Столиця - Канберра (Canberra) - 315,4 тис. мешканців.

Інші великі міста:

  • Сідней (4,21 млн. мешканців),
  • Мельбурн (3,37 млн.),
  • Брісбен (1,54 млн.),
  • Перт (1,36 млн.),
  • Аделаїда (1,07 млн.).

Державна мова - англійська.

Релігія: католики - 26%, англікани - 26%, протестанти - 20% (Об'єднана Церква, Союз Баптистів, Лютеранська Церква і Церква Христа), православні - 4%; іудеї, буддисти, мусульмани.

Національне свято - 26 січня - День Австралії (1788 р.).

Державний прапор. Державний прапор Австралійського Союзу синього кольору. У верхньому лівому куті розміщений прапор Великобританії - символ приналежності до Австралійського Союзу і Британської Співдружності націй. Синій колір прапора - символ океану, що оточує з усіх боків Австралію. В середині прапора розташоване зображення сузір'я Південного хреста. 6 зірок на прапорі символізують шість штатів Австралійського Союзу. Сім променів зірки означають шість штатів і територію Папуа. П'ятикутна зірка символізує федеральний округ Канберру. Прапор затверджений у 1954 році.

Державний герб зображений у вигляді щита, який підтримують з двох боків кенгуру і страус Ему; обрамлений квітучими гілками евкаліпта. Щит розділений на 6 частин, кожна з яких вміщує емблему відповідного штату. У верхній частині герба розміщена семикутна зірка, шість променів якої означають 6 штатів, а сьомий - символізує федеральний округ Канберру. Герб у нинішньому вигляді існує з 1912 року.

Емблема Австралії (квіткова) - Золота акація. Вона була оголошена офіційною національною квітковою емблемою у серпні 1988 р. Золота акація - виткий кущ або невисоке деревце, що росте в низинах відкритого лісу і лісистій місцевості, у Південній Австралії, Вікторії, Новому Південному Уельсі і Території столиці Австралії.

Грошова одиниця - австралійський долар = 100 центам.

Членство в міжнародних організаціях - ООН, МБРР, МВФ, СОТ, АТЕС, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.

Загальна інформація

Австралія це країна з багатогалузевою економікою і високим науково-технічним потенціалом. Посідає 12-е місце серед членів Організації економічного співробітництва і розвитку за основними статистичними показниками, включаючи життєвий рівень населення.

Австралія має досить значні запаси енергетичної і мінеральної сировини (нафта, природний газ, кам'яне і буре вугілля, залізна, марганцева й уранова руди, боксити й ін.). Високо розвинуті також хімічна, електротехнічна, металургійна галузі промисловості і машинобудування.

За запасами залізної руди вищої якості Австралія посідає друге місце у світі, має великі запаси нафти і природного газу, є одним з найбільших виробників і експортерів вугілля, алюмінію, міді, титанової руди, урану, алмазів, входить у п'ятірку найбільших у світі виробників золота, цинку і свинцю.

Асортимент виробленої в Австралії продукції дуже і дуже широкий - від продуктів харчування і модного одягу, від електроніки і предметів домашнього побуту до найскладніших виробів точного приладобудування і найсучасніших комплексів для нафтопереробної промисловості і виробництва пластмас.

Австралія є найбільшим у світі виробником і постачальником високоякісної вовни, одним з провідних експортерів м'яса і пшениці. Важливу частину експорту Австралії становлять молочні продукти, рис, цукор, фрукти, високоякісні вина, а також бавовна.

Торговельні відносини зв'язують Австралію майже з 200 країнами світу.

Сучасне економічне становище

На початку 1990-х років економіка Австралії переживала спад. Висловлювалися думки, що економічна криза в країнах Азії у 1997-1998 роках позначиться на Австралії, але на початку 1999 стало ясно, що австралійська економіка успішно подолала цю кризу і вступила в період підйому з низькими темпами інфляції. У 1997-1998 фінансовому році валовий внутрішній продукт (ВВП) Австралії оцінювався в 360 млрд. дол. США (за курсом на кінець 1998). Зростання ВВП Австралії восени 1998 характеризувалося рекордним показником 5%. У 1999 ВВП Австралії становив 389 млрд. дол. США, а у 2000 році - 394 млрд. дол. США.

Енергетика

Австралія відносно добре забезпечена енергетичними і мінеральними ресурсами. На частку цієї країни припадає приблизно 8% світових запасів кам'яного вугілля і 15% запасів бурого вугілля, а по запасах урану Австралія, ймовірно, посідає друге місце у світі, поступаючись тільки колишньому СРСР.

Ресурси нафти в Австралії обмежені, а газу - великі. Використовувати гідроенергоресурси можна лише в Сніжних горах і Тасманії, за рахунок цього джерела забезпечується 10% усієї електроенергії, що виробляється в країні.

Транспорт

Морські перевезення. За масштабами обороту масових вантажів провідні позиції посідають порти Дампір (залізна руда), Порт-Хедленд (залізна руда), Ньюкасл (кам'яне вугілля і залізна руда) і Хей-Пойнт (кам'яне вугілля).

Столиці всіх штатів розташовані на узбережжі і є вантажними портами загального типу. Мельбурн, Сідней, Брісбен і Фрімантл (аванпорт Перта) є найбільшими портами за показниками загального вантажообороту.

Залізниці. Перша австралійська залізниця була побудована в Мельбурні в 1854. Некоординоване будівництво доріг з різною шириною колії, яке проводилося колоніальною владою, призвело до створення системи, що була незручною, дорогою і неоперативною. Першочерговим завданням стало створення національної системи залізниць з єдиним стандартом. У цьому відношенні важливе значення мала перебудова залізничної лінії Аделаїда - Мельбурн у 1995.

Австралійський уряд розглядав залізниці як засіб освоєння країни. Максимальна довжина - 42 000 км - була досягнута в 1921. Згодом довжина мережі трохи скоротилася, і в 1996 рух підтримувався на державних залізницях загальною довжиною 33 370 км.

Крім того, діяли ще приватні лінії, які належали головним чином компаніям з видобутку залізної руди, у тому числі лінія Маунт-Ньюмен довжиною 425 км і лінія Хамерслі довжиною 390 км (обидві в районі Пілбара в Західній Австралії). Система державних залізниць тривалий час роздільно підпорядковувалася різним штатам, а з 1991 вся система залізничного транспорту була підпорядкована Національній залізничній корпорації.

Автомобільні дороги. Загальна довжина дорожньої мережі в 1997 становила 803 000 км, але вона розподілена нерівномірно. Достатньою мірою забезпечені дорогами тільки східні, південно-східні і південно-західні райони країни. Лише 40% усіх доріг має тверде покриття - асфальтове або бетонне.

Багато доріг лише грубо укочені або мало відрізняються від стежок, інші мають гравійне або пухке кам'яне покриття. У сільських і віддалених місцевостях у вологий сезон дорожнє сполучення іноді припиняється на тижні. Є кільцева дорога з твердим покриттям, що оперізує материк, і субмеридіональна дорога Дарвін - Аделаїда.

В Австралії існує національна система автомобільних доріг, фінансована федеральним урядом. Вона включає понад 1000 км доріг, якими можна користуватися безкоштовно. У 1990-х роках почалося будівництво платних доріг.

Повітряний транспорт. Розвиток повітряного транспорту в Австралії допоміг налагодити сполучення із зовнішнім світом і всередині країни. На внутрішніх лініях пасажирські перевезення забезпечуються головним чином авіакомпаніями "Куонтас" і "Ансетт". Крім того, міжнародними перевезеннями займалася державна компанія "Куонтас". У 1990-х роках компанії "Куонтас" і "Остреліен ерлайнз" злилися, об'єднана компанія "Куонтас" була приватизована і тепер обслуговує і внутрішні, і міжнародні рейси.

Обробна промисловість

Розвитку обробної промисловості в Австралії сприяло скорочення імпорту в роки Другої світової війни. Розширення цієї галузі продовжувалося в 1950-х і 1960-х роках, і зайнятість там зросла на 70%. У 1970-х роках зростання зайнятості в обробній промисловості загальмувався, і ця тенденція зберігається й досі.

Гірничодобувна промисловість

За останні 40 років видобуток корисних копалин в Австралії розширювався, і нині країна є великим постачальником мінеральної сировини на світовий ринок. Австралія випереджає інші країни за виробництвом бокситів, алмазів, свинцю і цирконію і за експортом кам'яного вугілля, залізної руди, бокситів, свинцю, алмазів і цинку.

Австралія посідає друге місце у світі за експортом бокситів і урану і третє місце - за експортом золота й алюмінію. Найбільшою галуззю видобувної промисловості є вугільна, на частку кам'яного вугілля припадає 10% австралійського експорту. В цілому в 1995-1996 видобувна промисловість давала 4% ВВП Австралії, а продукція цієї галузі становила 22% експорту. Крім кам'яного вугілля, з Австралії експортувалися залізна руда, нафта, мідь, цинкові руди й уран.

У минулому найважливішим мінеральним ресурсом було золото. У 1851-1865 родовища в штатах Вікторія і Новий Південний Уельс, де вперше було знайдене золото, щорічно в середньому давали 70,8 т цього шляхетного металу. Пізніше родовища золота були відкриті в Квінсленді, Північній території і Західній Австралії. У нинішній час золото добувають у багатьох районах країни, але переважно в Західній Австралії. Усього в 1995-1996 було добуто 264 т золота, причому 78% - у Західній Австралії, де виділяється найбагатше родовище Калгурлі.

З 1950 розвідка корисних копалин розширилася. У результаті вперше з часів золотої лихоманки 1850-х років відбувся гігантський бум у гірничодобувній промисловості. Фінансування цієї кампанії здійснювалося за рахунок капіталів Японії, США і Великобританії, а також самої Австралії. Найбільш активна діяльність розгорнулася в Західній Австралії, особливо з видобутку залізної руди.

Вугільна промисловість має виключно важливе господарське значення, у тому числі для виробництва електроенергії, організації експорту і вирішення проблем зайнятості.

Програма розвідки нафтових родовищ, розпочата в 1950-х роках за підтримки держави, сприяла чіткому виділенню принаймні 20 басейнів; з них у дев'ятьох зараз добувається нафта. Найважливіші родовища знаходяться в районах Гіпсленд (Вікторія), Карнарвон (Західна Австралія), Бонапарт (Північна територія і Західна Австралія) і Купер-Ероманга (Південна Австралія і Квінсленд). Австралія майже досягла рівня самозабезпечення нафтопродуктами.

Австралія - основний виробник цинку і свинцю, що часто зустрічаються у поєднанні зі сріблом. Найважливіший район видобутку цих металів - Маунт-Айза - Клонкаррі в західному Квінсленді. Район Маунт-Айза - Клонкаррі є також найважливішим місцем видобутку міді.

Після відкриття родовищ алмазів на північному сході Західної Австралії в 1979 Австралія стала їх головним виробником. Видобуток алмазів на руднику Аргайл почався в 1983, і на сьогодні він вважається одним з найбільших у світі. Більша частина алмазів має промислове значення. Добувається також значна кількість опалів і сапфірів. На родовищах Кубер-Педі, Андамука і Мінтабе в Південній Австралії добувається більша частина дорогоцінних опалів у світі. Сапфіри добуваються біля Глен-Іннеса і Інверелла в Новому Південному Уельсі.

Австралія володіє 30% світових запасів дешевої уранової сировини. Лейбористський уряд, що перебував при владі, з міркувань безпеки обмежив видобуток урану двома рудниками. Коаліційний уряд, який прийшов до влади в 1996, скасував обмеження на видобуток урану.

Лісове господарство

Австралія слабо забезпечена хорошою деревиною. Лише 20% площі країни покрито корінними лісами, причому 72% лісів знаходиться на державних землях, решта - на приватних. Місцеві види м'якої деревини мають особливо вузьке застосування.

Щоб скоротити дефіцит, були проведені посадки екзотичних дерев з м'якою деревиною, переважно величної новозеландської сосни, на площі близько 1 млн. га. Однак Австралії доводиться імпортувати деревину, головним чином м'яких порід, з Канади і США. У свою чергу Австралія експортує лісоматеріали, що заготовляються в Тасманії і Новому Південному Уельсі.

Зовнішня торгівля

Австралія завжди залежала від заморських ринків, куди збувалася продукція її ранчо, ферм, рудників і - з недавніх пір - підприємств обробної промисловості. У 1996-1997 вартість експорту становила майже 79 млрд. австрал. дол., у тому числі готові вироби - 61,4%, мінеральна сировина - 22,7% і сільськогосподарські продукти - 13,6%. У тому ж році 75% експорту Австралії направлялося в країни азіатсько-тихоокеанського басейну. Головним покупцем австралійських товарів була Японія, потім Південна Корея, Нова Зеландія, Тайвань, Китай, Сінгапур, Індонезія і Сянган.

Економічні зв'язки Австралії і США привертають особливу увагу. Австралія вважається активним союзником США, але по лінії зовнішньої торгівлі баланс складається не на користь Австралії - точно так само, як у торгівлі між США і Японією у виграші залишається остання (яка в свою чергу поступається Австралії). Австралія і США є конкурентами в сфері експорту деяких товарів, наприклад зерна. Державні субсидії, надані американським фермерам, що виробляють експортну продукцію, розглядаються в Австралії як прояв нечесної конкуренції.

Протягом ХХ ст. Австралія намагалася захистити свою промисловість шляхом введення мита на імпортні товари, одночасно намагаючись налагодити вільний експорт товарів. З початку 1970-х років мита різко скоротилися, що істотно вплинуло на виробництво і зайнятість у ряді галузей господарства, наприклад, в обробній промисловості - у виробництві автомобілів, одягу і взуття.

У результаті такої політики економіка Австралії стала більш конкурентоспроможною, і в експорті значно зросла частка готових виробів. Завдяки більш стабільній структурі економіки Австралія до кінця 1998 змогла без особливих втрат пережити сильні потрясіння, що відбувалися в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Австралія утвердила свої позиції в т. зв. Кернській групі торговельних партнерів і в Азіатсько-Тихоокеанському економічному співробітництві, відстоюючи принцип вільної торгівлі. Наприкінці 1990-х років уряд Австралії, занепокоєний високим рівнем безробіття і небажанням інших партнерів по Азіатсько-Тихоокеанському економічному співробітництву продовжувати політику зниження мита, сам ввів мораторій на подальше їх скорочення до 2004.

Грошовий обіг і банківська справа

В Австралії з 1966 прийнята десяткова грошова система. Австралійський долар випускається Резервним Банком Австралії, який регулює процентні ставки і здійснює контроль за фінансовою системою.

Чотири найбільших австралійських банки - Національний Банк Австралії, Союзний Банк Австралії, банківська корпорація Вестпак і Австралійська і Новозеландська банківська група - контролюють більше половини всіх банківських активів. Злиття цих чотирьох великих банків заборонене державою, що прагне забезпечити конкурентоздатність банківського сектора.

Система оподаткування

В системі оподаткування найважливіше місце займає прибутковий податок. Хоча в цілому рівень податків в Австралії значно нижчий, ніж в інших розвинутих індустріальних країнах, ставки прибуткового податку досить високі.

Прибутковий доход з фізичних осіб розраховується по прогресивній шкалі, починаючи з мінімальної ставки в 20%, стягнутих з доходів, що перевищують неоподатковуваний річний доход у 5,4 тис. австрал. дол., і аж до максимальної ставки в 47% з доходу, що перевищує 50 тис. австрал. дол. Протягом останніх десятиліть відбулося плавне зменшення максимальної ставки прибуткового податку, що становила раніше 60%.

Податок на майно і нерухомість порівняно невеликий і становить в цілому 5% від загальних податкових відрахувань, крім того, не існує податку на одержане у спадок майно (податок на спадщину був відмінений у 1970-х роках).

Сільське господарство

Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20% світового експорту сільськогосподарської продукції), що об'єднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14% усього світового поголів'я овець (понад 150 млн. голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30% усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна - один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони - капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт.

Орні території займають менше 10% від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70% до 80% врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу.

У Квінсленді і на північних прибережних рівнинах Нового Південного Уельсу вирощують цукрову тростину. Її виробництво високо механізоване, традиційне ручне збирання тростини залишилося в минулому. В Австралії вирощують також бавовну, рис, тютюн, фрукти помірних і тропічних широт, сорго, олійні культури. В усіх штатах, а особливо в Новому Південному Уельсі, Вікторії і Південній Австралії, розвинуте виноградарство. Австралійські вина йдуть не тільки на внутрішній, але й на світовий ринки.

Вівчарство набуло поширення у всіх штатах країни. Третина національного поголів'я овець знаходиться в посушливому "пасторальному" поясі, причому більшу його частину становлять мериноси. В областях, де випадає від 380 до 635 мм. дощу в рік, тваринництво межує з рослинництвом, де зосереджено 40% усього поголів'я овець.

У цьому випадку характерний приклад штату Вікторія, де сільське господарство має змішаний характер, і розведення овець і ягнят супроводжує виробництво пшениці. Більша частина поголів'я великої рогатої худоби зосереджена в штатах Квінсленд, Новий Південний Уельс. Популярні англійські породи худоби - херефорди і шорторни - були замінені згодом на менш вибагливі породи - африкандерів, брахманів і санта-гертруд.

Уряд Австралії працює в тісному контакті з національними асоціаціями виробників сільськогосподарської продукції. Держава ініціює наукові дослідження, консультативні й освітні послуги, організовує служби національного і міжнародного маркетингу, регулює рівень цін, допомагає фермерам під час засух і повеней, стимулює розвиток екологічно безпечних систем виробництва.


28.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!