Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Краєзнавча характеристика Долинського району. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Краєзнавча характеристика Долинського району. Реферат

Історія досліджень. Населення, склад та населені пункти Долинського району. Населені пункти Долинського району. Господарство краю. Будівництво. Торгівля, громадське харчування, побутові послуги. Житлово-комунальне господарство

Історія досліджень

Історія Долини сягає сивої давнини, адже місто виникло у другій половині X ст. і належить до найстаріших міст Прикарпаття. Заселення тутешніх земель швидше за все зумовлено тим, що тут виявлені поклади солі, а ліси багаті на деревину, гриби та ягоди. Перші згадки про Долину пов'язані з правлінням польського короля Владислава Ягайла. Оскільки в давнину руські князівства були поділені на повіти і Долина належала до Жидачівського. Земельні акти засвідчують те, що в 1443 році після смерті Ягели володарем Долини став Михайло Кастелян. У 1525 році на клопотання городян Долині було надане Магдебурзьке право і право на "роблення солі", а трохи пізніше на - палення горілки.

Прибутки від цього йшли на ремонт міських валів. Поруч з Долиною виникали і розвивалися інші населені пункти, де також було виявлено соляні джерела. Так з'явилися Тростянець, Солуків, Слобода-Долинська, Раків та ін. Місцеве населення взялося видобувати ропу, та перша Долинська солеварня - прообраз сьогоднішнього солекомбінату - з'явилася лише в 1900 році.

Але не тільки солевиварюванням славилася Долинщина. В таких селах, як Витвиця, Гузіїв, Гериня наприкінці XVIII ст. діяли власні папірні. В Велдіжі (Шевченковому), Максимівці, Мізуні видобували залізну руду, займалися ливарною справою. Поряд з цими ремеслами розвивалися торгівля, землеробство, скотарство.

Часто мирну працю мешканців Долини та її околиць порушували набіги монголо-татарських завойовників, війни. У XVI ст. повітове містечко захопили польські магнати і воно переходило від одного орендаря до іншого. Небувале спустошення пережило місто у 1594 році, коли опинилося у важкому ярмі татарських ненаситників.

Але долиняни не мирилися із поневоленням. Досить, наприклад, було спалахнути визвольній війні українського народу проти польських загарбників під проводом Богдана Хмельницького, як багато з них пішло в загін Семена Височана. Коли ж вибухнуло визвольне повстання 1740—61 p., то зброю в руки взяло майже все населення.

Але сил, щоб здобути волю, а відтак утримати владу, було замало. При першому поділі Польщі 1772 року землі Долинщини потрапляють до рук Австро-Угорщини, яка зберегла своє панування в краї до 1918 року.

Коли в Україні з'явилась можливість здобути державну незалежність, багато жителів міста і повіту стали на захист Західноукраїнської Народної Республіки, гарячою лавиною влилися в ряди Української Галицької Армії. Після того, як УНР (Українська Народна Республіка) перестала існувати, у Долину, а це був 1919 рік, знову повернулася польська влада, яка придушувала найменші прояви волі та незалежності. Весною, а саме 26 травня того ж року в урочищі Букова, що на окраїні міста, вони розстріляли січових стрільців - Миколу Фрищина, Осипа Фрищина, Осипа Бойдуника, Володимира Мазуркевича.

У тридцяті роки на теренах Долинщини виникають підпільні осередки ОУН. Тут буває, оскільки його родина жила в с Тростянець, провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера.

Долиняни мужньо боролися супроти німецько-фашистських загарбників (1941-44 p.), протидіяли новому приходу більшовицької влади. Уже в 60-ті роки на Долинщині, зокрема в селах Кальні, Лужках, Слободі Болехівській, Солукові, зародилася нова політична організація - Український Національний Фронт. Його провідниками були Дмитро Квецко, Михайло Дяк, Ярослав Лесів, Зіновій Красівський, Микола Крайник.

Хоч і славилася Долина своєю сіллю, та найбільше про неї довідалися тоді, коли тут в 1950 році розпочалося промислове виробництво нафти. Нафтовою називають її і тепер, як минуло 50 років цій події, а в місті розвиваються інші галузі народного господарства.

Населення, склад та населені пункти Долинського району

Загальна кількість сімей в 1999 р. становила 20935. Середнє число осіб на сім'ю складає 3,4 чол. Середня кількість дітей на сім'ю - 2 чол.

Табл. 2. Національний склад населення району (згідно з даними перепису 1989 року)

Національність

Чисельність%

Українці

86779 96.8

Росіяни

2009 2.2

Поляки

378 0.4

Білоруси

142 0.2

Євреї

29 0.03

Інші (цигани, греки, угорці, чехи, німці)

313 0.3

Разом

89650 100.0

 

Важливою особливістю району є людські ресурси. Висококваліфікований потенціал сприяє соціально-економічному розвитку району. Населення району на початок 2000 року становило 72626 чол., з них сільське - 48653 чол.

Табл. 3. Динаміка росту населення

Рік

Населення, тис. чол.

Ріст,%

1980

65.2

 

1985

63.0

-3.4

1990

71.4

13.3

1999

72.3

1.3

 

Населені пункти Долинського району

Велика Тур'я - село прилягає до річки Тур'янки, за 27 км від районного центру та залізничної станції.

Долина. Населення - дві тисячі шістсот тридцять три чоловік. Є школа № 9, дві бібліотеки, клуб, лікарня, аптека, відділення зв'язку, 6 магазинів.

Споруджено 540 житлових будинків.

Витвиця - лежить у долині річки Лужанки за 17 км від районного центру. До залізничної станції Болехів 11 км. Населення 1200 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Вигодське. Є школа І - II ст., клуб, дві бібліотеки, амбулаторний пункт, дільнична лікарня, аптека, ветлікарня, п'ять магазинів, відділення зв'язку.

Вишків - знаходиться на річці Мізунці, за 45 км. від районного центру. Населення - 835 чоловік. У сільраді розташовані лісництво й лісопункт вигодського лісокомбінату.

Гошів - розташований в долині біля річки Лужанки і Свічі, 12 км. від міста Долина. Посеред села проходить автомагістраль Львів - Івано-Франківськ.

Гузіїв - розташоване на березі річки Свіча. Віддаль до районного центру - 18 км, до залізничної станції Болехів-4 км. На території села існували поселення первісної людини. Тут знайдено крем'яні знаряддя праці епохи бронзи.

Кальна - опоясується передгір'ям зелених Карпат. Знаходиться за 24 км від міста Долина та за 18 км від залізничної станції Болехів.

Княжолука - розташована на правому березі річки Свіча, за 11 км від районного центру. Населення 705 чоловік.

Козаківка - лежить у передгір'ї Карпат. Тут є лісництво Болехівського лісокомбінату.

Кропивник - розташований за 15 км від районного центру.

Лолин - розташований за 19 км від районного центру та залізничної станції Долина. Через село проходить річечка Лолинець. На відстані 4 км від села проходить автомагістраль Долина- Вишків. Тут народилась подруга Івана Франка-Ольга Рошкевич (1858- 1935 p.), вона переклала повість Еміля Зойя "Довбня", збирала фольклорні матеріали про весільні обряди, які видав Іван Франко у 1886 р. Протягом 1874 - 1879 p. у селі часто перебував Іван Якович Франко, де написав оповідання "Вугляр", "Два приятелі". У 1985 році в селі встановлено пам'ятник великому Каменяреві, а при школі створено літературно-меморіальну музейну кімнату.

Міжгір'я - опоясується річками Свіча і Сукель. Роташоване за 27 км від районного центру. Населення – 1903 чоловіки. У XVII ст. тут був Шляхетний замок.

Надіїв - 9 км від Долини. Перша літописна згадка - 1469 р. На території села встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку. Поблизу Надієва виявлено могильник культури карпатських курганів (III - VI ст. н. е.).

Новичка - розташований на річці Тур'янка, за 2 км від райцентру. Село відоме в документах XVII ст. В селі споруджено пам'ятник - обеліск на честь загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Солуків - лежить на річці Лугаві, 11 км від Долини. Перша історична письмова згадка про село датується XVII ст. Селяни брали участь у відомому антифеодальному повстанні на Долиншині в 1658 р.

Шевченкове - розташований у передгір'ї Карпат на р. Свіча за 14 км від Долини. Поблизу села є мальовниче місце відпочинку - урочище Шандра. В селі народилась українська поетеса К. К. Попович - Боярська (1863 - 1945 p.). У Шевченковому споруджено пам'ятник великому Кобзареві та обеліск жителям села, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Вікова класифікація та демографічні аспекти. Населення району майже порівну складається з осіб чоловічої та жіночої статі, причому чоловічої статі 47,7%, жіночої - 52,3%. Загалом, як бачимо, жінок більше, ніж чоловіків. У середньому віці розбіжностей майже немає. Найбільші розбіжності у відсотковому відношенні між жінками і чоловіками спостерігаються у віковій групі 70 років і старші, відповідно 67,9% і 32,1%.

Структура населення району за віковими групами. Демографічна вікова оцінка населення району доводить, що більшість населення - переважно молодь. Значна кількість населення (67%) - люди віком до 45-ти. Побільше, майже 40% населення - люди віком до 25 років.

Зайнятість і трудові ресурси

Трудовий потенціал району - 43,2 тис. чол.., або 60% від загальної чисельності населення. Всього в працездатному віці в районі нараховується близько 36,1 тис. чол. У виробничій сфері працює більша половина населення, зайнятого у всіх галузях народногосподарського комплексу району (близько 16 тис. чол.), а зокрема у промисловому виробництві - 6,1 тис. чол.

Надлишок трудових ресурсів відзначається в таких галузях матеріального виробництва, як легка та деревообробна промисловості, а також на підприємствах будівельної галузі та транспорту.

Станом на 01.01. 2000 р. цей показник по району досить високий і складає 9,2% до працездатного населення.

Надлишок робочої сили в районі при сприятливих економічних умовах та наявній сировинній базі можна використовувати при розвитку нових підприємств.

Табл. 4. Розрахунок чисельності зайнятого населення станом на 01.01. 2000 р.

Всього трудових ресурсів в тому числі:

43210

— Працездатне населення в працездатному віці

36189

— Особи старшого віку і підлітки, зайняті в народному господарстві

3818

Розподіл трудових ресурсів

 

Зайнято в усіх сферах економічної діяльності в тому числі:

27050

— Робітники і службовці, зайняті на підприємствах, в установах, організаціях та громадських об'єднаннях

12170

— Зайнято на малих та спільних підприємствах

1473

— Зайнято на підприємствах споживчої кооперації

472

— Зайнято в селянських фермерських господарствах

36

— Зайняті в особистому підсобному господарстві

6361

Зайняті в інших сферах економічної діяльності

6538

Безробітні

 

Незайняте працездатне населення у працездатному віці

15571

в% до трудових ресурсів

36.0

 

Господарство краю

Наш район - один із основних промислових районів області. Завдяки наявності дуже важливих корисних копалин його народногосподарський комплекс має багатогалузевий характер.

Найдавнішою галуззю промислового виробництва є солеваріння. Промисловою розробкою соляних родовищ району в даний час займається Долинський солеварний комбінат.

Дуже важливе значення для розвитку району мало відкриття покладів нафти і газу. Розпочата в 1948 році експлуатація нафтогазових родовищ триває донині, а об'єм видобутих нафти і газу складає близько 55% від загального обсягу товарної продукції, що виробляється промисловим комплексом району.

Багатий район і на поклади торфу. Розробляється родовище в с Одиниця, розвідане біля с. Княжолука.

На території району знаходяться поклади гідромінеральних ресурсів, деякі із родовищ використовуються для випуску столової та лікувальних вод.

Також наявні поклади горючих сланців, залізної та мінеральних руд, які в даний час не розробляються.

Для розвитку будівельної галузі є запаси гравію, глини і каменю та значні лісові ресурси.

Лісовий фонд району складає 90901,4 га. Раціональним використанням лісових ресурсів, веденням державного обліку лісів, державного лісового кадастру, організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та

Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства.

В гірських карпатських лісах багато природних ягідників суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Природозаповідний фонд Долинщини — 4928,6 га.

Економіка району багатогранна і представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, побутово-торговельне обслуговування.

Нематеріальна сфера - це освіта, здоров'я, соціальні служби, житлово-комунальне господарство і ін.

Провідною галуззю економіки району, в якій сконцентрована більша частина виробничих фондів і в якій зайнята значна кількість населення району, є промисловість,

Промисловість

Промисловий потенціал району станом на 01.01. 2000 р. нараховує 21 промислове підприємство з чисельністю працівників 6081 чоловік та річним обсягом промислового виробництва близько 133130 тис. грн. Промисловий потенціал включає різні галузі промисловості.

До основних відносяться нафтогазова та деревообробна промисловості. Це такі підприємства, як НГВУ "Долинанафтогаз", "Долинський газопереробний завод", ДП "Деревообробний завод" і ТОВ "Уніплит", ВАТ "Вигодський лісокомбінат", ВАТ "Долинський ДОЗ". Основна спеціалізація - видобуток нафти, газу (природного і попутного), виробництво відбензиненого газу, стабільного газового бензину, віконних та дверних блоків, плити ДВП, паркету.

Промисловість будматеріалів, до якої відносяться такі підприємства, як ВАТ "Будзалізобетон", ВАТ "Волинський завод залізобетонних виробів". Вони виробляють збірний залізобетон, бетонні блоки, товарний бетон.

Легка промисловість, підприємства якої виробляють пряжу, вату, швейні та інші вироби (ВАТ "Волинська бавовнопрядильна фабрика", КП "Довіра", ЗАТ фірма "Спецодяг", ЗАТ Долинська фабрика "Едельвейс").

Порівняно невисокий відсоток у структурі промислового виробництва займає харчова промисловість (0,5%).

Із продуктів харчування в районі виробляється молочна продукція, виварювальна кухонна сіль та хлібобулочні вироби.

Лісохімічну промисловість представляє ВАТ "Живиця", що продукує реагенти для буріння, карбомідоформальдегідні смоли. В нашому районі можна отримати також поліграфічні послуги (ВКП "Долинська друкарня", п/п Кузьмінчук).

Нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз"

Півстоліття минуло з тих пір, як 30 серпня 1950 року на околиці Долини із свердловини № 1 вдарив потужний нафтовий фонтан, підтвердивши прогнози геологів проте, що Долинська земля багата не тільки добірними карпатськими лісами, соляними джерелами, а й потужними родовищами чорного золота. Від того дня розпочався для Долини і її мешканців новий відлік часу - початок оновлення старовинного міста і його околиць, бурхливий розвиток нафтогазової промисловості, будівельної індустрії, соціально-культурної сфери тощо.

Про наявність нафти у надрах прикарпатської землі було відомо ще понад сто років тому, а в селі Ріпному колишнього Долинського повіту нафту почали видобувати в кінці XIX століття.

Відкриття нових нафтових родовищ, що започаткувалося фонтаном із свердловини № 1, вивело Волинський нафтопромисловий район в число найбільших в Украйні. В 1963 році було досягнуто максимального видобутку газу - 1,2 млрд. кубометрів, а в 1966 році -2 млн. тонн нафти.

Всього за 50 років на родовищах Долинського нафтового регіону видобуто 49 мільйонів тонн нафти і 19 мільярдів кубометрів газу. Нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз" виросло в сучасне підприємство з розгалуженою виробничою і соціальною інфраструктурою і кваліфікованими спеціалістами.

На сьогоднішній день, внаслідок природного виснаження родовищ, видобуток продукції зменшився, але все ж Нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз" є найбільшим підприємством в регіоні, позитивно впливає на політичний і соціальний розвиток району, залишається лідером нафтовидобутку нафти на Прикарпатті.

Потенційні ресурси Долинського нафтопромислового району ще далеко не вичерпані і на перше січня 2000 року становили понад 120 млн тонн умовного палива.

За прогнозами геологів значні запаси нафти і газу криються на глибині понад 6-7 тисяч метрів і в Долинських буровиків є досвід будівництва таких свердловин. Значного підвищення нафтовилучення продуктивних пластів можна досягти бурінням горизонтально-розгалужених і похилих свердловин, вдосконаленням системи заводнення покладів.

На дев'яти перспективних площах регіону потрібно вести пошуково-розвідувальне буріння з метою виявлення нових родовищ. Все це підтверджує, що Долинщина і в майбутньому вважатиметься важливим нафтовим регіоном незалежної У країни, краєм невичерпних природних багатств.

У Долинському регіоні, де нині експлуатується десять родовищ, промисловий нафтовидобуток започаткувався в підгір'янському селі Ріпному (до 1880 року - Ріпне), де віддавна селяни використовували маслянисту чорну рідину для змащування возів та для інших господарських потреб.

З нафтовидобутком й пов'язане заснування села Ріпного. Його назва походить від назви потічка, який бере початок в урочищі Росище на висоті 785 метрів над рівнем моря. У сільській історії зазначено, що відомості про цей струмок сягають 1411 року в описах князя Теодора Лабартовича. Власне, цей струмок привернув увагу тим, що на поверхні води з'явилися маслянисті плями. Це спонукало людей шукати витоки незвичайної рідини, копати колодязі для її збору.

Перший колодязь для видобування нафти був викопаний в 1786 році. Згодом, глибина тих "криниць" сягала 30 і більше метрів. З них нафту черпали дерев'яними коновками (відрами). А з винаходом львівським бляхарем Братковським та аптекарем Лукасевичем гасової лампи виникла потреба збільшення видобутку нафти і цим почали займатися промисловці. Які, маючи кошти, шукали можливості вигідно вкласти свій капітал.

До нафтових джерел хлинули іноземні комерсанти.

Більшість свердловин у Ріпному належала французькій фірмі "Альфа". Наприкінці XIX ст. колодязний спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин механічним ударним методом.

Перші бурові роботи в Ріпному розпочалися в 1887 році, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин. Ще через чотири роки з 28 свердловин за рік було видобуто 2360 тонн нафти.

Ці та інші відомості з історії нафтовидобутку в Ріпному почерпуємо із другого збірника "Нафтові і газові промисли Польщі", який розпочав видаватися в 1928 році під редакцією бориславського геолога-нафтовика К. Толвінського.

Видобуток нафти в Ріпному стрімко збільшився після відкриття в 1919 році нових покладів. Уже в 1920 році на новій площі Гомотівка знаходилося 24 свердловини, які дали за рік 7970 тонн нафти.

У 1924 році в розробку вступають дільниці "Підлісся" і "Сергів", завдяки чому ріпнянський промисел в 1934 році досягає видобутку 22528 тонн нафти і 13420 тисяч кубометрів газу.

Новий спосіб буріння дозволяв заглибитись в земні надра на 800 і більше метрів, що підвищене на линві металеве долото під своєю вагою при падінні розрушувало породу, яку спеціальним пристроєм підбирали і витягували наверх. Перші пробурені таким чином свердловини були побудовані на Ганібалі та Польонії, а також біля теперішнього стадіону в місті Долина.

Усі роботи, які вимагають певної кваліфікації, виконували поляки.

Місцеві жителі переважно на важких земельних роботах, зокрема на підготовці майданчиків під бурові.

Приміром, щоб розпочати будівництво свердловини, треба було спочатку вирубати і викорчувати ліс, вирівняти майданчик на схилі гори, де переважно будувалися свердловини. За підрахунками інженерів, цю роботу вручну певний час мали виконувати 45 робітників.

Виборюючи свої права на роботу, нафтовики Ріпного неодноразово вдавалися до акцій протесту. Так, в 1920 році вибухнув великий політичний страйк. Двічі, навесні і восени, страйкували ріпники в 1926 році.

Підприємці та їх управителі змушені були йти на деякі уступки.

Таким чином був запроваджений 8-годинний робочий день., збільшено платню і поліпшувалися побутові умови.

До 1939 року в Ріпному діяли кілька іноземний фірм та українського барона Думки.

Промисли обслуговували: електростанція, дві механічні майстерні, водокачка в селі Слобода Дубенська (Підлісся), працював газоліновий завод. Дільниця промислу була в селі Небилові. У Перегінську в урочищі Башти мав кілька свердловин поляк Ліндерський. Звідси нафту возили в бочках у Креховичі. Туди ж самотьоком по трубопроводу поступала нафта з Ріпного.

Всі ці нафтопромислові об'єкти були націоналізовані в 1939 році після приєднання Західноукраїнських земель до радянської імперії.

Нафтогазовидобувне управління (НГВУ) "Долинанафтогаз" розробляє десять нафтових родовищ, розташованих в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. За обсягом видобутку нафти і газу посідає четверте місце серед шести споріднених підприємств ВАТ "Укрнафта".

В 1999 році видобуто 310 тис. тонн нафти і 80 млн. кубометрів газу, реалізовано товарної продукції на суму 104 млн. грн., отримано прибутку 49 млн. грн., балансова вартість основних фондів на 1.01. 1999 року становила 512 млн. грн.

Основний обсяг видобутку нафти і газу припадає на Долинське, Північно-Долинське, Струтинське і Спаське родовища. Експлуатаційний фонд видобутих свердловин складає 392, нагнітальних - 132. Середня глибина свердловин 2700 м. Розробка родовищ здійснюється з підтриманням пластового тиску (ППТ) шляхом нагнітання води в продуктивні горизонти.

Всі основні родовища знаходяться на пізній стадії розробки, для якої характерний високий рівень обводнення продукції (86%) і поступове зниження видобутку нафти і газу. Експлуатація видобувних свердловин проводиться механізованим способом за допомогою глибинних штангових насосів.

Свердловини облаштовані потужними верстаками-качалками вантажопідйомністю 10-12 тонн. Необхідно відзначити, що майже все свердловинне обладнання (труби, штанги, насоси, верстати-качалки) виготовляються на вітчизняних заводах.

В 80-их роках, з метою збільшення відборів рідини, а отже, і видобутку нафти, робились спроби застосувати електровідцентровані заглиблені насоси продуктивністю 120-200 кубометрів за добу. Однак через шкідливий вплив високого вмісту в рідині газу ці насоси працювали неефективно, а тому від них відмовились. Натомість широко застосовуються високопродуктивні глибинні штангові насоси діаметром 55- 93 мм.

Збір і транспортування продукції видобувних свердловин здійснюється по герметизованій напірній однотрубній системі. Рідиногазована суміш від свердловини по викидних лініях подається під тиском на груповий нафтозбір, де на автоматизованих установках типу "Супутник" проводиться замір дебіту рідини, а на блочних установках УБСН - сепарація газу.

Відсепарований газ по системі промислових газопроводів подається на переробку на Волинський газопереробний завод. Система газорозбору забезпечує щорічне споживання газу до 98%. З групових нафтозборів вся рідина (нафта і вода) насосами періодично перекачується на головні споруди дільниці підготовки нафти. Туди ж після попередньої підготовки транспортується нафтопроводом Струтин-Долина нафта Струтинського і Спаського родовищ.

На термохімічній установці головних споруд здійснюється обезводнення, обезсолювання, очищення від механічних домішок та доведення нафти до товарної якості. До 1998 р. вся товарна нафта перекачувалася по нафтопроводу (58 км) в м. Дрогобич на ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина".

Варто відзначити, що нафта Долинських родовищ має високу якість. В ній відсутні шкідливі сполуки сірки, вміщує в собі до 12% парафіну і смол. При переробці з неї отримують понад 50 відсотків високоякісних світлих нафтопродуктів, мазут, бітум і парафін. Починаючи з 1998 р., майже 80 відсотків Долинської нафти транспортується потужними нафтовозами в м. Надвірну на ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Для цього на головних спорудах побудовано наливну естакаду, потужність якої може забезпечити поставку в Надвірну всієї Долинської нафти.

Таким чином, нафтогазовидобувне управління тепер має двох споживачів, що вигідно як з економічної точки зору, так і з технологічної.

По-перше, припинилось монопольне становище як єдиного споживача ВАТ "НПК "Галичина", яке інколи не виконувало договірних зобов'язань.

По-друге, ліквідовано загрозу зриву видобутку нафти при аварійних ситуаціях на нафтопроводі Долина-Дрогобич.

Одним з найбільш ефективних методів підвищення нафтовилучення родовищ є підтримання пластового тиску шляхом заводнення. Для здійснення цього процесу створено цілий комплекс об'єктів: водозабори на річках Свіча і Чечва, фільтрувальні станції, насосні станції, система низько і високонапірних водоводів.

Нагнітання води в продуктивні горизонти проводиться підтиском 16-20 МПа за допомогою кущових насосних, обладнаних електровідцентрованими насосами продуктивністю 180 кубометрів за годину.

Щорічно в продуктивні пласти закачується майже 3 млн. кубометрів води. На всіх родовищах в системі підтримування пластового тиску використовується підтоварна мінералізована пластова вода, яка відділяється від нафти в процесі її підготовки. Це має суттєве значення, бо не допускається забруднення оточуючого середовища. Крім цього підтоварна вода за рахунок вмісту в ній поверхнево-активних речовин має кращі, порівняно з прісною водою, відмиваючі властивості.

В процесах нафтогазовидобування застосовується найновіша на даний час техніка і технологія, що у поєднанні з оптимальною структурою управління забезпечує в умовах ринкової економіки досягнення високих техніко-економічних показників.

Сфера малого бізнесу

Мале підприємництво є одним із дійових важелів зміцнення економічної бази району, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами, забезпечення зайнятості значної частини населення. Розвитку підприємницьких структур у районі приділяється максимальна увага.

За останні три роки кількість малих підприємств збільшилась на 25% і станом на 01.07. 2000 р. в районі зареєстровано 398 малих підприємств та 1383 громадян-підприємців, які займаються діяльністю без створення юридичної особи.

Всього в малому бізнесі зайнято 1913 чоловік, що становить 7,1% від загальної кількості зайнятих у всіх галузях народногосподарського комплексу району.

Більшість працівників малого бізнесу працює в торгівлі, громадському харчуванні та побутовому обслуговуванні. Однак намітилась позитивна тенденція до росту питомої ваги малого бізнесу у виробничих галузях економіки.

Сільське господарство

Загальна площа Долинського району становить 125 тис. га, а площа сільськогосподарських угідь - 27 тис. га. Агропромисловий комплекс об'єднує 9 реформованих агроформувань та 15 фермерських господарств, у користуванні яких є 54 га землі.

Природні умови дозволяють вирощувати кормові, овочеві, зернові, технічні культури, а також нарощувати виробництво м'яса та молока.

На початок 2000 року у господарствах всіх форм власності було 23628 голів великої рогатої худоби.

В індивідуальному секторі зосереджено 94 відсотки великої рогатої худоби.

По всіх категоріях господарств у середньому виробляється: зерна - 3,1 тис. тонн; картоплі - 21,7 тис. тонн; овочів - 2,5 тис. тонн; молока - 32,3 тис. тонн; м'яса (в живій вазі) - 4,5 тис. тонн.

Район має змогу забезпечити населення молоком, м'ясом та картоплею власного виробництва, інші продукти харчування завозяться.

На 6-гектарній площі Теплично-овочевого комбінату вирощуються овочі методом закритого ґрунту.

На комбінаті з року в рік істотно зростає врожайність, а за якістю долинські овочі завоювали особливий попит у вимогливих українських та зарубіжних споживачів. Продукція комбінату знана на овочевих прилавках нашої столиці, понад десяти областей України, а також в Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Прибалтики.

Основним переробним центром молочної продукції на Долинщині є ВАТ "Долинський молокозавод" потужністю 30 тонн переробки молока на добу. Підприємство виготовляє масло, сири, незбираномолочну та кисломолочну продукцію.

Транспорт і зв'язок

В районі налічується близько 8,7 тис. транспортних одиниць, із них 6,9 тис. приватного транспорту. Послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом в загальному режимі надає спеціалізоване транспортне підприємство ВАТ "Долинське АТП-12627".

Обслуговуванням пасажирів в режимі таксомоторних перевезень займаються підприємці, що отримали дозвіл на такі послуги. В районі зареєстровано 124 підприємці з надання транспортних послуг і більша кількість їх припадає на міські маршрути та приміські з високим рівнем пасажиропотоку (Долина-Вигода, Долина-Болехів).

Мережа автомобільних доріг єднає Долину зі столицею України - м. Києвом, обласними центрами: Івано-Франківськом, Львовом, Тернополем, Хмельницьким, Вінницею; містами Польщі (Варшавою, Островцем, Любліном); містами Чехії (Прагою, Брно, Наход) та Словаччини (Кошице). залізничне сполучення.

Через район проходить гілка Львівської залізниці. Пасажирські поїзди відправляються зі станції м. Долини до міст Івано-Франківськ, Чернівці, Мінськ, Моршин, Калуш.

В касі попереднього продажу можна замовити квитки на будь-який пасажирський поїзд, що відправляється зі станції Івано-Франківськ, Стрий, Львів.

Послуги телефонного зв'язку в районі надаються Долинським центром електрозв'язку Івано-Франківської дирекції ВАТ "Укртелеком".

На території району розміщено 3 міські та 11 сільських телефонних станцій. Сьогодні центр електрозв'язку обслуговує понад 7 тис. абонентів, в т. ч. 5,7 тис. домашніх абонентів.

Послуги поштової пересилки надає робочий вузол поштового зв'язку, який має свої відділення в 30 населених пунктах. Вузол приймає платежі за комунальні послуги телефон, переговори, радіо. В районі регулярно виходить в ефір телерадіокомпанії "Захід", яка належить Долинській районній раді народних депутатів. Вона ознайомлює населення з новинами краю транслює художні фільми і різноманітні розважальні програми.

Будівництво

В районі є великий потенціал для розвитку будівельної індустрії - сировинні ресурси, висококваліфіковані спеціалісти та значна виробнича база.

Будівельну галузь району представляють 6 спеціалізованих організацій, які виконують повний спектр будівельно-монтажних та ремонтних робіт.

За період з 1997 до І півріччя 2000 р. збудовано 364 індивідуальних житлових будинки загальною площею 36323 м2, здано в експлуатацію 8200 м2 житлової площі для працівників підприємств та організацій району.

Завершено будівництво школи, 2 будинків культури, районної санітарно-епідеміологічної станції, 2 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Табл. 5.

Хід будівництва в районі

 

Од. виміру

Рік

1997

1998

1999

Житлове будівництво

м2

9660

11515

12322

Об'єкти соціально-культурної сфери -

Посадочних місць

80

180

 

Об'єкти охорони здоров'я -

м2

215

1020

 

Об'єкти виробничого призначення

Тис. грн.

13488

19247

75736

 

Торгівля, громадське харчування, побутові послуги

Торговельна мережа Долинського району представлена державними, колективними, приватними і кооперативними підприємствами торгівлі і громадського харчування.

Роздрібна торгівля здійснюється через мережу магазинів та ринків.

Станом на 01.01. 2000 р. діє понад 230 магазинів торговою площею 12500 м2. За 1999 р. роздрібний товарообіг склав 20413,5 тис. грн.

Основну питому вагу в роздрібному товарообігу займають підприємства з колективною формою власності - 50,8 відсотка, з приватною формою власності - 37,9, державною - 11,3 відсотка. Торгові підприємства споживчої кооперації в загальному товарообігу складають 8 відсотків.

В районі нараховується 110 закладів громадського харчування на 2550 посадкових місць. Кількість їх постійно зростає. Зокрема, в 1999 році відкрито 12 підприємств громадського харчування та в першому півріччі 2000 року

До послуг населення району відкриваються нові сучасні заклади торгівлі та громадського харчування, серед них: магазини "Слов'янка", "Квіти", "ABC", ресторан "Нафтовик" в м. Долині, бар "Володар" у смт. Вигоді.

З метою впорядкування торгівлі в районі розширюється мережа торгових ринків.

На даний час функціонує 7 постійно діючих ринків у м. Долині та 1 у смт. Вигоді, з них 2 - продовольчі, 2 непродовольчі (промислові), 3 змішані.

Найбільшими є ринки Районного споживчого товариства, розрахований на 270 торгових місць, та приватного підприємства "інсайт" на 176 торгових місць.

Побутові послуги жителям району надають 72 підприємства. За 1999 рік обсяги їх реалізації склали 600,8 тисячі гривень.

Житлово-комунальне господарство

Житловий фонд Долинського району на початок 2000 р. складає 297426 м2. При цьому 42,3% всього житлового фонду знаходиться в державній, колективній та власності житлово-будівельних кооперативів, а 57,7% - в особистій власності громадян. Забезпеченість житлом на одного мешканця складає 16,9 м2 при нормативі 18 м2.

Табл. 6. Житловий фонд м. Долина та смт. Вигода

Кількість поверхів

Кількість будинків

Загальна площа, тис. м2

1-2

343

52.32

3-4

26

34.98

5

45

159.09

9

+ 9

51.2

Всього

423

594.82

 

Одним із основних показників забезпечення населення комунальними послугами є задоволення потреб у питній воді відповідних обсягу та якості. Обсяг водопостачання склав 180 л/добу на чоловіка при нормативному 240 л/добу на чоловіка. Індекс відповідності фактичного рівня нормативному складає 75%.

Надання цього виду послуг здійснюється Долинським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства. Потужність водопостачання становить 10 тис. мЗ на добу. Водопостачанням та водовідведенням забезпечені м. Долина, смт. Вигода, с. Мала Тур'я та бюджетні установи с. Оболоня, с Тяпече, с Солуків, с Яворів.

Теплопостачання здійснює підприємство "Долинатепло-комуненерго", яке об'єднує 11 котелень потужністю 53,56 Гкал/год., 5 центральних теплових пунктів, 14,5 км теплових мереж. Цими послугами користуються жителі м. Долини та смт. Вигоди.

Література

  1. Рідний край: Географія та краєзнавство.. - К.: Просвіта, 1999. - 97с.
  2. Економічна і соціальна географія світу.. - К.: Артек, 2000. - 288с.
  3. Дольницький Мирон. Географія України.. - Мюнхен: Вернигора, 1947. - 91с.
  4. Соціально - економічна географія України. - Львів: Світ, 2000. - 680с.
  5. Заставний Ф. Д. Економічна і соціальна географія України.. - К.: Форум, 2000. - 240с.
  6. Заставний Федір Дмитрович Фізична географія України. - К.: Форум, 2000. - 239с.
  7. Бейдик Олександр Олексійович, Падун Микола Миколайович Географія. - К.: Либідь, 1996. - 304с.
  8. Заставний Федір Дмитрович Економічна і соціальна географія України. - К.: Форум, 2001. - 239с.
  9. Юрківський Віктор Минович Регіональна економічна і соціальна географія. - К.: Либідь, 2001. - 416с.
  10. Сиротенко Анатолій Йосипович, Чернов Борис Олексійович Географія України. - К.: Благовіст, 1998. - 256с.
  11. Маринич Олександр Мефодійович, Шищенко Петро Григорович Фізична географія України. - К.: Знання, 2005.
  12. Юрківський Віктор Минович Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжних країни. - К.: Либідь, 2000. - 416с.
  13. Маринич Олександр Мефодійович, Шищенко Петро Григорович Фізична географія України. - К.: Знання, 2003. - 480с.
  14. Оришкевич Петро Початкова географія України й українських поселень. – Нью-Йорк: Видавництво Шкільної Ради, 1987. - 208с.
  15. Безуглий Віталій Вікторович, Козинець Світлана Вікторівна Регіональна економічна та соціальна географія світу. - К.: Академія, 2003. - 688с.


27.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!