Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Формування географічних понять: роль краєзнавства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Формування географічних понять: роль краєзнавства. Реферат

У процесі безпосереднього і опосередкованого сприймання об’єктів природи рідного краю відбувається нагромадження термінів, фактів, уявлень. Усвідомлення їх – необхідна передумова для осмислення сутності географічних понять

Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що у процесі його вивчення учні знайомляться з реальним життям у навколишньому середовищі, з життям суспільства у всіх його проявах і зв’язках.

Засвоєні при цьому географічні знання у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей, теорій, а також сформовані загально – навчальні та локальні вміння і навички дають змогу школярам усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях своєї держави та світу в цілому.

Зауважимо, що фундаментом змісту шкільної географії як науки є система географічних понять, яка ніколи не зводиться до системи географічних знань, оскільки остання має значно ширший обсяг.

"Поняття, - як зазначає К. Д. Саная, - це одна з вищих форм мислення, пізнання дійсності, а також існування людських знань, які своїм змістом виражають різний рівень пізнання предмета, а за формою являють собою уявне відтворення об’єкта як єдності (сукупності, взаємозв’язку) ознак." * (*Саная К. Д. Понятие как форма отражения. – Тб.: Мицниереба, 19776. – С. 34.) /

Таким чином, географічне поняття – це узагальнення суттєвих ознак предметів чи явищ навколишньої дійсності, встановлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними. Кожне поняття позначається відповідним терміном, який являє собою слово або словосполучення. Термін виконує дві функції: називає поняття і відображає його зміст.

Він входить у поняття, але поняття не зводиться до нього. (Нагадаємо, що зміст поняття утворює сукупність основних суттєвих ознак того чи іншого виду конкретних предметів чи явищ навколишньої дійсності, а обсяг поняття – це множина предметів (клас), кожному з яких належать ознаки, які відносяться до змісту поняття).

Результативність засвоєння учнями географічних понять знаходить своє відображення у таких формах: знання понять (яке не вичерпуються лише знанням визначень) і правильне оперування ними в конкретних видах розумової діяльності.

Проте, як показали власні спостереження за навчально-виховним процесом у школі та результати наукового дослідження, ці форми засвоєння понять учнями часто перебувають у різних відношеннях одна до одної, а саме:

  • поняття засвоєне, але учневі оперувати ним важко або неможливо. Це проявляється, насамперед, тоді, коли учень опиняється в нових умовах (наприклад, повинен виконати завдання іншого типу);
  • поняттям оперувати учень вміє, але достатньо не розуміє його сутності, тобто його змісту. Це відбувається в тому випадку, коли поняття засвоєні учнем формально (запам’ятовування термінів, визначень), а не осмислено в процесі активної пізнавальної діяльності.

Щоб запобігти цьому, вчителеві слід дотримуватися методики формування географічних понять, яка передбачає наступну послідовність етапів спеціально організованого цілісного психолого-педагогічного процесу:

  • мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння географічного поняття;
  • організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи;
  • організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття;
  • узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном;
  • введення сформованого поняття в систему географічних знань.

Як бачимо, одним із важливих етапів процесу формування географічних понять є "Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи", який спрямований на використання краєзнавчого принципу.

Краєзнавчий принцип навчання на цьому етапі припускає обов’язкову роботу на місцевості чи використання місцевих матеріалів у процесі формування загальних географічних понять.

Наприклад, формування поняття "план місцевості", "азимут" не обходиться без роботи на місцевості, а саме окомірного її знімання; формування поняття "погода", "клімат" потребує систематичного спостереження за температурою, опадами, напрямом і силою вітру, атмосферним тиском на тій місцевості, де учні проживають; осмислення сутності поняття "природний комплекс" відбудеться лише в тому випадку, коли учні ознайомляться з компонентами природи своєї місцевості та виявлять взаємозв’язки між ними; поняття "промислове підприємство" буде краще засвоєне при умові, що школярі безпосередньо побувають на ньому під час навчальної екскурсії тощо.

З одного боку, такий підхід забезпечує процес формування понять конкретним наочним географічним матеріалом, з другого – підвищує науковий рівень знань учнів.

Першоосновою географічних понять є уявлення про предмети та явища навколишньої дійсності, які формуються за допомогою чуттєвого сприймання об’єктів природи своєї місцевості.

Сприймання відбувається через відчуття їх окремих ознак, властивостей (колір, температура, запах, смак, форма тощо), які діють на аналізатори суб’єкта. Всі ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єктові. Тому у свідомості дитини виникає його образ. Кожна ознака зіставляється з цілим образом і ним визначається, а цілісний образ залежить від особливостей його ознак.

На свідомість сприймання предметів і явищ довкілля (на основі яких формуються географічні уявлення, а вслід за ними поняття) значний вплив має правильно організоване спостереження в природі; спостереження натуральних об’єктів; точне і образне слово вчителя; пізнавальні завдання, які уточнюють сприймання; використання набутих знань і життєвого досвіду дітей; попередній добір і демонстрування об’єктів природи своєї місцевості, які за змістом відповідають змістові того поняття, яке формується.

У дібраних для спостереження чи демонстрування об’єктів істотні ознаки незмінні, а всі інші, неістотні, контрастно відрізняються. Такі об’єкти викликають зацікавлення у дітей, позитивні емоції, естетичні почуття.

У разі відсутності на території свого краю безпосередніх об’єктів сприймання, використовується опосередковане сприймання необхідних їх ознак.

Опосередковане сприймання реалізується через живе та друковане слово, що має свої особливості. Воно полягає у тому, що на відміну від чуттєво – предметного змісту, який одночасно сприймається кількома аналізаторами, усний чи письмовий зміст сприймається не цілісно, а фраза за фразою, одним органом чуття. Щоб сприймання було цілісним, використовують прийоми, які одночасно актуалізують чуттєвий досвід дитини: унаочнення, спонукання до згадування через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об’єктів, про які йдеться, стислого пояснення вчителя.

При цьому особливу пропедевтичну роль відіграватимуть знання, вміння і навички учнів, сформовані під час вивчення курсу "Рідний край" (5 клас). Краєзнавчий зміст курсу передбачає формування уявлень не тільки про рельєф, води, клімат своєї місцевості, але й про такі компоненти як ґрунти, рослинний і тваринний світ, а також населення своєї місцевості, його побут та господарську діяльність.

Об’єкти і явища природи, які охоплені змістом даного курсу. доступні безпосередньому сприйманню школярів під час програмних екскурсій, спостережень, а також життєвого досвіду учнів.

Усвідомленому та осмисленому формуванню географічних понять передують знання про об’єкти природи, сформовані в позаурочний час. Під час прогулянок, екскурсій у природу, туристичних походів, суспільно корисної праці учні безпосередньо виділяють істотні ознаки предметів і явищ навколишньої дійсності, а також збирають найрізноманітніший природний матеріал, який слугує наочністю для формування теоретичних знань.

Цей матеріал доцільно систематизувати в одному з розділів краєзнавчого куточка "Люби і знай свій рідний край" - у розділі "Природа рідного краю ". Тут знайде своє місце колекція корисних копалин, колекція місцевих ґрунтів, гербарії рослин, чучела плазунів і птахів, колекції шкідників саду, лісу, поля городу і таке інше.

У процесі безпосереднього і опосередкованого сприймання об’єктів природи рідного краю відбувається нагромадження термінів, фактів, уявлень. Усвідомлення їх – необхідна передумова для осмислення сутності географічних понять.

Література

1. Панченко Г. Д., Уварова Г. Є. Формування у школярів наукових понять // Радянська школа. – 1983. -№ 12. -С. 17-22.

2. Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально – методичний посібник. – К.: Стафед –2, 2000. -320с.

3. Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. - М.: Педагогика. 1970.

4. Дорн В.,, Ян В. Формирование представлений и понятий при обучении географии. – М.: Педагогика, 1970.

5. Саная К. Д. Понятие как форма отражения. – Тб.: Мицниереба, 1977. -14с.


26.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!