Osvita.ua Вища освіта Реферати Географія Видатний географ України Олексій Івановський. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Видатний географ України Олексій Івановський. Реферат

У рефераті подано відомості про внесок професора Олексія Івановського в українську географію

Останнім часом в Україні багато робиться для того, щоб повернути в науковий обіг імена видатних вчених, які з різних причин були вилучені за радянських часів з історичного процесу нашої пам'яті і лише з набуттям державної незалежності повертаються народові.

У цьому ряду знаходиться і забуте ім'я засновника географічного факультету Харківського університету, людини багатогранного таланту, професора О. А. Івановського /1866-1934/.

Олексій Арсентійович Івановський народився 23 лютого 1866 року у містечку Муюта на Алтаї. Середню освіту отримав у Томській гімназії, вищу – на історико-філологічному і фізико-математичному факультетах Московського університету. Протягом 1894-1895 років проходив стажування при Лейпцігському університеті у відомих німецьких географів Ратцеля і Геттнера та антрополога Шмідта, де отримав диплом доктора філософії.

Після повернення з-за кордону О. А. Івановський склав у Московському університеті магістерські іспити (з географії, метеорології і антропології) і після захисту дисертації "Об антропологическом составе населения России" отримав ступінь магістра географії.

У 90-х роках ХІХ ст. молодий вчений багато подорожує. Він здійснює цілий ряд наукових експедицій у важкодоступні віддалені райони Киргизії, Монголії, Південного Алтаю, де зібрав унікальні антропологічні матеріали, значно поповнивши колекції Антропологічного та Зоологічного музеїв Московського університету. У 1891 р. О. А. Івановський проводить гіпсеометричні дослідження у Московській губернії і спільно з професором Д. М. Анучиним здійснює поїздку на Кавказ, де досліджував Цейський льодовик.

Згодом були нові подорожі до Персії, Туреччини, знову Закавказзя, в яких поєднувалися дослідницькі інтереси географа і антрополога. Молодий вчений багато друкується у популярних часописах "Русские ведомости", "Русская мысль", "Землеведение". Окремими книжками виходять праці вченого, присвячені Монголії, зокрема "Монголы-Торгуты /М., 1893/, "Dіe Mongoleі" /Лейпціг, 1895/.

О. А. Івановському разом з його вчителем, а згодом і колегою, відомим географом Д. М. Анучиним належить велика заслуга у становленні вітчизняної науки про людину. Цьому у великій мірі сприяло заснування за ініціативи О. А. Івановського у 1900 р. "Русского антропологического журнала", беззмінним редактором якого він був до 1911 р. Редакторську роботу вчений плідно поєднував з педагогічною. У 1903 р. його обрали приват-доцентом Московського університету, де він читав лекції з антропогеографії, антропології та географії Росії. Паралельно О. А. Івановський читав також лекції на Московських педагогічних та комерційних курсах.

У 1913 р. сталася визначна подія у житті О. А. Івановського. Після захисту дисертації "Население земного шара. Опыт антропологической классификации" йому присвоїли звання доктора географії. А невдовзі його запрошують до Харківського університету. Якщо у московський період життя і діяльності наукові інтереси вченого навпіл розділялися між географією і антропологією, то після переїзду у 1914 р. до Харкова, де його було обрано ординарним професором по кафедрі географії та етнографії університету, О. А. Івановський повністю присвячує себе географії. Починається 20-річний, надзвичайно плідний період наукової діяльності вченого в царині географії в Україні.

Насамперед це стосується видавничої діяльності О. А. Івановського. До книжок, що побачили світ ще за життя вченого у Москві, зокрема "Об антропологическом составе населения России" /1904/, "Население земного шара" /1911/, "Географические имена" /1914/, поспіль виходять його книжки "География Российской империи" /1915/, "Отечествоведение" /1915/, обидві у співавторстві з К. М. Курдовим, а також "О преподавании географии" /1915/.

Примірник останньої книжки знаходиться у приватному зібранні доцента Харківського державного університету О. О. Жемерова. Навіть побіжне ознайомлення з нею переконливо наводить на два відомі міркування: що нове, це добре забуте старе, а також про наше байдуже ставлення до здобутків і надбань попередників. Ці міркування, безумовно, не нові, але резюме є очевидним.

Книжка "О преподавании географии", що побачила світ у 1915 р., не втратила своєї актуальності і по сьогодні. Ось, як автор вбачав роль краєзнавства (тоді воно називалося батьківщинознавством) у навчально-виховному процесі: "Батьківщина – перше джерело знань кожної дитини, вона – найважливіший наочний об’єкт на перших кроках її життя, і, природно, з боку школи на неї має бути звернуто особливу увагу. Завдання школи – через безпосереднє вивчення батьківщини зробити уявлення дітей більш чіткими, впорядкувати їх, посилити і тільки таким чином поглибити".

На жаль, у даній публікації немає можливості оприлюднити хоча б головні положення книжки, але навіть з наведеного уривку можна скласти уявлення проте, що й через 86 років після виходу її в світ, висловлені О. А. Івановським думки напрочуд співзвучні з методичними проблемами шкільної географії сьогодення і могли б слугувати передмовою до підручника з географії рідного краю.

Після революції О. А. Івановський очолив роботу із створення нових навчальних програм з географії, які отримали назву краєзнавчих, і використовувалися у 20-х роках в школах України.

Після реорганізації університету в Інститут народної освіти вчений працював професором географії в Академії теоретичних знань /1920-1922 р. /, в Інституті народної освіти /1922-1930 р. /, а також до 1929 р. завідувачем науково-дослідної кафедри антропології і географії.

Незважаючи на тяжкий недуг /О. А. Івановський страждав деформуючим артритом/, вчений не забував про проблеми школи. У 1925 р. він видав посібник "География в школе". На замовлення Всеукраїнського інституту підвищення кваліфікації вчителів підготував підручник "Фізична географія", багато працював над виданням науково-популярної літератури. Під його керівництвом студенти наукового гуртка кафедри географії склали і видрукували у п’яти випусках посібник для учнів шкіл України "Земля та її життя" /1928/.

І ще про одну корисну справу вченого варто згадати. Йому належить заслуга у заснуванні 1928 р. географічного факультету відновленого Харківського університету.

Помер О. А. Івановський 4 травня 1934 р., залишивши після себе велику наукову спадщину, яка вимагає творчого осмислення і повернення в науковий обіг.


24.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!