Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Фінансові ресурси підприємства: поняття та джерела формування. Реферат
Загрузка...

Фінансові ресурси підприємства: поняття та джерела формування. Реферат

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійсненню витрат по розширеному відтворенню й економічному стимулюванню працюючих

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження коштів від фінансово банківської системи в порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент становлення підприємства, коли утвориться статутний фонд. Його джерелами в залежності від організаційно-правових форм господарювання виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні засоби. Величина статутного фонду показує розмір тих коштів - основних і оборотних, - які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основного й іншого видів діяльності) і амортизаційних відрахувань.

Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів також виступають:

  • виторг від реалізації вибулого майна,
  • стійкі пасиви,
  • різні цільові надходження (плата за перебування дітей у дошкільних установах і т. д.),
  • мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін.

Поряд з перерахованими вище важливу роль грає ще одне джерело фінансових ресурсів - пайові й інші внески членів трудового колективу.

Значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їхньої мобілізації є: продаж акцій, облігацій і інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.

До переходу на ринкові умови господарювання значні фінансові ресурси підприємства одержували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу коштів і бюджетного фінансування. Однак принципи ринкового господарювання, упровадження комерційних початків у діяльність підприємств, природно, зажадали принципово інших підходів до формування фінансових ресурсів.

Орієнтація на ініціативу і заповзятливість, повна матеріальна відповідальність обумовили дві найважливіші зміни в області фінансових взаємозв'язків підприємств з іншими структурами:

  • по-перше, розвиток страхових операцій,
  • по-друге, істотне скорочення сфери безоплатно одержуваних асигнувань.
     

У цьому зв'язку при переході на ринкові основи господарювання в складі фінансових ресурсів, формованих у порядку перерозподілу, усе велику роль поступово будуть грати виплати страхового відшкодування, що надходять від страхових компаній, і все меншу - бюджетні і галузеві фінансові джерела.

Підприємства зможуть одержувати фінансові ресурси:

  • від асоціацій і концернів, у які вони входять (лише в тому випадку, якщо це передбачено механізмом використання відповідних грошових фондів);
  • від вищестоящих організацій - при збереженні галузевих структур;
  • від органів державного керування - у виді бюджетних субсидій на строго обмежений перелік витрат.

Зате в умовах функціонування ринку цінних паперів з'являться такі види фінансових ресурсів, як дивіденди і відсотки по цінних паперах інших емітентів, а також прибуток від проведення фінансових операцій.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямкам, головними з яких є:

  • платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов'язань. Сюди відносяться; податкові платежі в бюджет, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше узятих позичок, страхові платежі і т. д.;
  • інвестування власних засобів у капітальні витрати (реінвестування), зв'язане з розширенням виробництва і технічним його відновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання "ноу-хау" і т. д.;
  • інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, що здобуваються на ринку: акції й облігації інших фірм, звичайно тісно зв'язаних кооперативними постачаннями з даним підприємством, у державні позики і т. п.;
  • напрямок фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;
  • використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство і т. п..

В даний час надзвичайно зростає не тільки роль керівників підприємств, членів правлінь акціонерних компаній, але і фінансових служб, що грали другорядну роль в умовах адміністративно-командних методів керування. Вишукування фінансових джерел розвитку підприємства, напрямків найбільш ефективного інвестування фінансових ресурсів, операції з цінними паперами й інші питання фінансового менеджменту стають основними для фінансових служб підприємств в умовах ринкової економіки.

Суть фінансового менеджменту полягає в такій організації керування фінансами з боку відповідних служб, що дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси на самих вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи і перепродуючи цінні папери. Досягнення успіху в області фінансового менеджменту багато в чому залежить від такого поводження працівників фінансових служб, при якому головними стають ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність операцій і виправданий ризик, ділова хватка.

Мобілізуючи кошти інших власників на покриття витрат свого підприємства, працівники фінансової служби насамперед повинні мати ясне представлення про цілі інвестування ресурсів і уже відповідно до них давати рекомендації про форми залучення засобів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби в засобах доцільно використовувати позички кредитних установ.

При здійсненні великих капітальних вкладень у реконструкцію і розширення підприємства можна скористатися випуском цінних паперів; однак, подібна рекомендація може бути дана лише в тому випадку, якщо фінансисти ґрунтовно вивчили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, врахували можливу зміну кон'юнктури і, зваживши все це, проте упевнені в порівняно швидкій і вигідній реалізації цінних паперів свого підприємства.

Література

  1. Задоя А. О., Ткаченко І. П. "Структура та функції сучасного фінансового ринку" // Фінанси України №5,1999.
  2. Павлюк К. В. "Фінансові ресурси держави. Монографія.", - Київ: Ніос, 1998.
  3. Паламарчук В. О. "Фінансові підвалини держави" // Фінанси України №2,1999.
  4. Економіка підприємства: Підручник / За редакцією проф. С. Ф. Покропивного. -К.: У "Хвиля-Прес", 1995.
  5. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник. / За редакцією М. Г. Грещака – К.:КНЕУ, 2001.
  6. Руденко А. І. Стратегічне планування на підприємстві. КФ КІЕУ. Сімферополь, 1997.
  7. Самоукин А. И. Потенциал нематериального производства - М.: Знание, 1991г.
  8. Этимологический словарь русского языка. / Ред. Шаинского Н. М.. - М., 1994 г.
  9. Словарь иностранных слов. / Ред. Васюкова. - М., 1972 г.
  10. Словарь русского языка. / Ред. Ожегова С. И. - М., 1984г.
  11. Большая Советская Энциклопедия. / Ред. Введенский Б. А. т. 34.


02.08.2011

Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!