Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Ринок цінних паперів: суть та функції. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Ринок цінних паперів: суть та функції. Реферат

Характеристика відносин ринку цінних паперів. Історія ринку цінних паперів. Функції ринку цінних паперів

Приватизація і акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку грошових і кредитних відносин. Виникає особливий сектор господарювання, який пов'язаний з обігом цінних паперів – фінансовий ринок.

Фінансовий ринок умовно можна поділити на дві частини: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту та взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позички на тривалий час (більше року). Цінні папери дають змогу отримати кошти на довгий період (на десятиріччя – облігації) чи у безстрокове користування (акції).

Перш ніж перейти власне до цінних паперів, потрібно зупинитися на такому понятті, як фіктивний капітал, оскільки саме рух фіктивного капіталу і є основою функціонування фондового ринку і існування цінних паперів як таких. Фіктивний капітал являє собою суспільне відношення, суть якого полягає в його здатності вловлювати деяку частину додаткової вартості.

Історично основа виникнення фіктивного капіталу перебувала у відособленні позикового капіталу від виробничого і утворенні кредитної системи, а технічний відрив фіктивного капіталу від реального стався на базі позики капіталу, внаслідок чого в руках власника позикового капіталу залишається титул власності, а реально розпоряджається цим капіталом функціонуючий підприємець.

Тим самим фіктивний капітал виявляється в формі титулу власності, здатного вступати в обіг, і більш того здатного звертатися відносно незалежно від руху дійсного капіталу. Реально фіктивний капітал опосередковує процеси руху капіталу, розподілу і перерозподілу прибутку, а також перерозподілу національного прибутку через систему державних фінансів.

Цінний папір являє собою документ, який виражає пов'язані з ним майнові і немайнові права, може самостійно обертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу і інших операцій, служить джерелом отримання регулярного або разового прибутку. Таким чином, цінні папери виступають різновидом грошового капіталу, рух якого опосередковує подальший розподіл матеріальних цінностей.

У минулому цінні папери існували виключно в фізично відчутній, паперовій формі і друкувалися друкарськими способами на спеціальних паперових бланках. Цінні папери, як правило, виготовляються з досить високою мірою захищеності від можливих підробок. Останнім часом в зв'язку зі значним збільшенням обороту цінних паперів багато хто з них став оформлятися у вигляді записів в книгах обліку, а також на різних носіях інформації, тобто перейшли в фізично невідчутну (не паперову) форму.

Тому на ринку цінних паперів випускаються, обертаються і гасяться як власне цінні папери, так і їх замінники. Об'єкти операцій на ринку цінних паперів також називають інструментами ринку цінних паперів, фондами (в значенні грошові фонди) або фондові цінності.

Сучасний етап становлення ринку цінних паперів характеризується значними темпами росту емісії цінних паперів, постійним збільшенням кількості суб’єктів господарської діяльності, які виступають у ролі емітентів. Отже, з усією очевидністю видно, що дана область ринкових відносин є дуже важливою, складною та актуальною. На сьогоднішній день.

Характеристика відносин ринку цінних паперів

В економічній теорії особливе місце займає питання о виробничих відносинах, як суспільній формі розвитку продуктивних сил. Вони являють собою відносини з приводу привласнення засобів виробництва та продуктів праці (таким чином виступають, як відносини власності, засоби виробництва та продукти праці), вони включають в себе і відносини, які виникають з приводу емісії та купівлі-продажу цінних паперів. Емісія акцій та частково облігацій опосередковує привласнення засобів виробництва, виплати дивідендів та процентів відбивають розподіл додаткової вартості, а купівля-продаж цінних паперів – її перерозподіл.

Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які виявляються через випуск спеціальних документів (цінних паперів, які мають власну вартість і можуть продаватися, купуватися та погашатися). Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту та взаємодіє з нею.

Сутність ринка цінних паперів визначається законами розвитку капіталістичного суспільства, такими як всезагальний закон капіталістичного накопичення, закон тенденції норми прибутку до зниження, закон попиту, пропозиції та інші. Тенденція норми прибутку до зниження сприяє виникненню надлишкового капіталу, інвестування якого в реальний процес не видно з точки зору окремого капіталу, з зв’язку з його обмеженим об’єктом. Власники такого капіталу змушені віддавати його в борг під звичайний процент, цифра якого нижче цифри середньої норми прибутку.

Ця суперечність може бути вирішена шляхом заснування акціонерних товариств, які, з однієї сторони, дозволяють зібрати воєдино достатню для прибуткового функціонування суму капіталів, а з іншої сторони – дають їх власникам надію на отримання дивідендів, які будуть більше виплат позичкового процента на аналогічний капітал. Однак при цьому інвестори несуть певний ризик, пов’язаний, по-перше, з тим, що фінансові результати діяльності акціонерного товариства можуть бути нижче середнього рівня або вони взагалі можуть збанкрутувати, по-друге, з можливістю збільшення позичкового відсотка.

Збільшення надлишкового капіталу по мірі зростання органічної будови капіталу в наслідок науково-технічного прогресу призводить до постійного збільшення фіктивного капіталу, який являє титули власності на дійсний та позичковий капітал.

К. Маркс писав: "… акції та всякого роду різні інші цінні папери, суть сфери вкладання для позичкового капіталу, для капіталу призначеного приносити відсотки. Вони суть форми віддачі його в позику. Але вони не репрезентують той позичковий капітал, який в них вкладається." /5 - т. 25. –ч. ІІ. –стор. 20-21/.

Цінні папери, будучи титулами власності на дійсний капітал, утворюють як би дублікат, тінь цього капіталу, абсорбуючи, таким чином, надлишковий капітал, по вартості співвідносний з усім реально діючим капіталом. З одного боку, акції утворюють початковий капітал акціонерного товариства, а з іншого – не мають безпосереднього впливу на його діяльність. К. Маркс відмічав з цього приводу: "Вони становляться номінальними представниками неіснуючого капіталу" / 5. – т. 25. – ч. ІІ – с. 19/.

Капітал, який був сплачений за акції, давно вже використаний на купівлю засобів виробництва, предметів праці, а власник акції продовжує отримувати доход з прибутку, який виникає в результаті функціонування реального капіталу, пов’язаного з первісним акціонерним капіталом лише походженням.

Ринок цінних паперів складається, як і любий інший ринок, з попиту, пропозиції і ціни, яка їх порівнює. Закон попиту та пропозиції визначає курс цінних паперів на ринку, який може відхилятися від їх вартості, яка визначається дивідендом та позичковим відсотком. К. Маркс у зв’язку з цим писав, що "величина їх вартості може збільшуватися та знижуватися незалежно від руху вартості дійсного капіталу, титулами на який вони є" /5. – т 25 – ч. ІІ – с. 19/. Попит створюється компаніями та державою, яким не вистачає своїх доходів для фінансування інвестицій.

Бізнес та уряд виступають на ринку цінних паперів чистими одержувачами позик (основна маса з них більше бере позик ніж надає), а чистими кредиторами є, в основному, населення, приватний сектор, у якого з різних причин доход перевищує розходи на споживання та інвестиції в матеріальні активи. Основним складовим ринка цінних паперів є само поняття "цінний папір".

"Цінний папір являє собою документ, який відображає пов’язані з ним майнові права, може самостійно бути в обігу ринку цінних паперів і бути об’єктом купівлі-продажу та інших операцій, є джерелом регуляторного або разового доходу, виступає різновидом грошового капіталу".

Історія ринку цінних паперів

Цінні папери відомі з пізнього середньовіччя. Тоді в наслідок великих географічних відкриттів істотно розширилася міжнародна торгівля, і підприємцям знадобилися великі суми капіталів, щоб використати нові можливості. Витрати по освоєнню нових територій були не в змозі покрити окремі підприємці. В результаті виникли акціонерні товариства – англійські та голландські компанії для торгівлі з Ост-Індією, компанії Гудзонової затоки, які й стали першими емітентами цінних паперів. В ХVІ - ХVІІ ст. в Англії акціонерні товариства створювались також для фінансування видобутку вугілля та інших капіталоємних робіт.

Тільки з початком промислової революції і створенням великих обробних підприємств торгівля акціями стала розповсюдженою. В 1773 році утворюється Лондонська фондова біржа. Перша американська фондова біржа з’явилась в 1791 році в місті Філадельфія, і в 1792 році з’явилась предтеча відомої Нью-Йоркської фондової біржі.

Спочатку біржі вели торгівлю не стільки акціями, скільки облігаціями, які охоче випускали уряди та залізничні компанії, які потребували величезних капіталів для створення інфраструктури великого машинного виробництва. Переможний марш акціонерної власності з кінця минулого століття привів до спеціалізації бірж на торгівлі акціями, а торгівля та робота з облігаціями сконцентрувалася на "вуличному ринку".

В 60-их роках ХІХ століття ще одна важлива подія: в Німеччині з’явилися універсальні інвестиційні банки, які взяли на себе весь комплекс посередницьких операцій з цінними паперами. Розробляючи нетрадиційні джерела капіталу то формуючи майже не цілі галузі промисловості, вони зіграли видатну роль в індустріалізації таких передових країн, як США, Швеція, Німеччина.

Функції ринку цінних паперів

Найбільш повно суть ринку цінних паперів можна розкрити аналізуючи функції, які ним виконуються в економіці. До них відносяться:

  • мобілізація та концентрація тимчасово вільних грошових нагромаджень та заощаджень шляхом продажу цінних паперів посередниками на первинному та вторинному ринках;
  • кредитування та фінансування держави і приватного сектора шляхом придбання їхніх цінних паперів на первинному ринку, а також біржових спекулянтів і фінансово-кредитних закладів на вторинному ринку;
  • концентрація операцій з цінними паперами, встановлення цін на них, що відбивають рівень попиту та пропозиції, а також формування фіктивного капіталу;
  • забезпечення публічності цінних паперів, залучає вільні грошові капітали і нагромадження на первинний ринок.

Залучені ринком цінних паперів засоби використовуються для купівлі нових цінних паперів уряду та корпорацій на первинному ринку, тим самим їх покупці якби надають кредит під заставу облігацій та інших грошових боргових зобов’язань або фінансують приватні підприємства та державу, отримуючи в обмін акції або безстрокові облігації. При фінансуванні або кредитуванні приватних компаній відбувається формування прав власності на дійсний та позичковий капітал. Виконуючи цю функцію ринок цінних паперів сприяє концентрації та централізації капіталу.

Мобілізація довгострокових капіталів на ринку акцій і облігацій обмежуються двома головними факторами:

По-перше, в окремі періоди зменшується доля зовнішніх заємних коштів в загальному капіталі корпорацій в результаті використання самофінансування для здійснення своєї діяльності. Дія цього фактора підсилюється інфляцією.

По-друге, існує конкуренція між емісією цінних паперів та отриманням банківської позики, яка дешевше в обслуговуванні однак, не дивлячись на декотре зменшення ролі ринку акцій як джерела фінансування корпорацій, вони все ж звертаються до їх послуг в двох основних випадках:

  • а) коли альтернативні можливості залучення грошей вичерпані;
  • б) для фінансування компаній, які засновані в молодих перспективних галузях виробництва.

Емітенти використовують ринок цінних паперів не тільки в якості посередника при мобілізації грошових коштів. Оскільки однією з передумов отримання ними кредитів та позик є сприятлива ситуація руху цінних паперів (ринкового курсу, дивідендів, загального прибутку на акції та ін.), то емітенти прагнуть підтримувати курс цінних паперів на високому рівні різними методами, навіть вдаючись до їх скуповування.

Питання о ролі Ринку цінних паперів є одним з ключових у розумінні взаємозв’язку грошових та виробничих факторів у розвитку економіки, так як власність на засоби виробництва є основою способу виробництва. Відносини, які виникають з приводу емісії та розміщення, а також купівлі-продажу цінних паперів, опосередковують рух позичкового капіталу, відбивають процес виробництва та привласнення додаткової вартості.

Цінні папери виступають своєрідним товаром, який не маючи вартості (за виключенням праці, яка була витрачена на їх виготовлення, перевезення і т. д.), має споживчу вартість, яка є правом на отримання витраченої частини прибутку, яка за сучасних умов складає приблизно половину його маси.

Таким чином, аналіз змін, які виникають у функціонуванні ринку цінних паперів показує, що він зберігає свою сутність в якості важливого елемента економіки, який обслуговує процес мобілізації, концентрації та перерозподілу грошових капіталів.

Ринок цінних паперів виступає в якості посередника між грошовими та функціонуючими капіталами і впливає на процес інвестування, який є однією з рушійних сил економічного розвитку.

Література

  1. Алексеев М. Ю. "Рынок ценных бумаг и организация работы на нём". – М.: Финансы и статистика, 1992 г.
  2. Алехин Б. И. "Рынок ценных бумаг" - Самара. Сам Вен 1992 г.
  3. Бороздин П. Ю. "Ценные бумаги и фондовый рынок": учебное пособие – М.: Институт экономики и права, 1994 г.
  4. Колесник В. В. "Введение в рынок ценных бумаг" К., А. Л. Д., 1995 г.
  5. Маркс К. "Капитал" // Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2 вид., т. 23, 24, 25 – ч. І, ІІ.
  6. Маркс К., Энгельс Ф. соч. – 2-ое издание т. 23, 24, 25 – ч. І, ІІ
  7. Мочерний С. В. "Основи економічної теорії" – Тернопіль АТ "Тарнекс", 1993 р.
  8. Міркин Я. М. Цінні папери і фондовий ринок. - М.: Перспектива, 1995.
  9. Оскольский та ін. "Фондовий ринок України" – К: УФБ "Скарбниця", 1994.
  10. Павлов С. В. "Фондовая биржа и ее роль в экономике несовременного капитализма" – М, 1989.
  11. Словник ділової людини. - М.: Економіка, 1992.
  12. Чухно А. А. "Основи економічної теорії" – К., 1994.
  13. "Новий етап розвитку фондового ринку" // Закон і бізнес – 1996, № 9.
  14. "Становлення фондового ринку: роль держави" // Урядовий кур’єр – 1996, № 9.
  15. "Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України" // голос України – 1995, № 206-207.


31.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!