Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Сутність та роль конкурентної боротьби. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сутність та роль конкурентної боротьби. Реферат

Однією з рушійних сил розвитку економічної системи, як уже зазначалося, є конкуренція. Термін "конкуренція" походить від латинського слова concurere, що означає "зіштовхують"

Сама тема дослідження настільки актуальна, що не може залишити байдужим жодної людини, принаймні найменш зацікавленої в питаннях економіки. Життя показує, що в умовах, коли ринок досягає визнання в якості загальноцивілізаційної цінності, сила та потужність будь-якої держави й народу залежать не тільки і навіть не стільки від воєнної міці, скільки від незвичних для багатьох категорій і понять якостей життя, ефективності виробництва, здатності конструктивно вирішувати виникаючи проблеми, в тому числі соціальні, в режимі громадського діалогу. Ми в Україні дуже добре це відчуваємо.

Насправді, ні розміри країни, ні сліпа віра в свою начебто первинну зверхність над іншим людством через належність до більш передового та прогресивного строю (соціалізму), ні посилання на військово-політичні підсумки минулого, ні апеляції до героїзму цілого покоління людей, але здатність забезпечить гідне життя людям вже зараз, а не в далекому майбутньому – тільки цей шлях може забезпечити розквіт країни та її дійсний авторитет в сучасному світі.

Всупереч багатьом зауваженням про особливо несприятливе відношення світового ринку до російської економіки і про безпрецедентний характер тягаря ринкової трансформації, гадаю, що в світі немає жодної країни, котра була б конкурентоспроможна у всьому і при цьому мала б гарантовані на всі часи конкурентні переваги перед усіма країнами. Не існує також жодної країни, яка б змогла досягти і тим більш вдержати конкурентні переваги інакше, ніж довгою цілеспрямованою працею, пов’язаною з немалими жертвами та втратами.

Такі висновки я роблю спираючись на дослідження американського економіста Майкла Портера, який у своїй книзі "Міжнародна конкуренція" проаналізував составні успіху та причини невдач таких країн, як США, Великобританія, ФРН, Японія, Італія, Швейцарія, Данія та декотрих інших. Країна не може і не повинна досягати успіху у всіх галузях. Втрата конкурентної переваги на якійсь конкретній ділянці сама по собі не повинна бути причиною тривоги. Найбільш важливим є характер втраченої позиції та причини її втрати.

В основі конкурентних переваг кожної країни лежить постійна і послідовна турбота про національну економіку та її дійсно ефективних галузях. Ніякі навіть самі урочисті декларації та посилання на авторитети неспроможні виправдати ерозію якості національних людських ресурсів, деградацію загальних і тим більш специфічних факторів виробництва, розпад раціонально та динамічно діючих господарських зв’язків у себе вдома.

Світовий ринок за нас ці проблеми не вирішить. Що ж до нашої країни, то, на мою думку, ми зараз знаходимось лише на перших ступенях історії розвитку конкуренції та її методів.

Переходячи на національний рівень, можна розділити види конкуренції в залежності від рівня економічної зрілості суспільства. Одна справа – коли умови конкуренції диктують природні ресурси, вартісні фактори і т. ін., інша – інвестиційні інтереси, і зовсім інше – коли рушійну силу створює стимул до нововведень.

Щодо рушійних сил конкуренції та вибраних стратегій, то це питання заслуговує на особливу увагу. Зокрема, щодо несприятливих факторів, як на мене, є справедливим вбачати в них важливе джерело стимулу та поштовху до пошуку більш економічних рішень. Адже розвиток – це історія не використання переваг, а історія боротьби з несприятливими умовами. Окремі несприятливі умови, якщо до них підходити правильно, породжують енергію для інновацій та змін.

Тиск та виклик, а не "спокійне життя" веде фірми та країни до розквіту. І це не пуста фраза, а безкомпромісний висновок, підтверджений аналізом. Ті, хто замість пошуку методів підвищення конкурентоспроможності звично звертаються до державної "годівниці" для отримання субсидій, різнопланового протекціонізму – це свого роду наркотики, які шкодять організму економіки і від яких, один раз прийнявши, неможливо вилікуватися. Тому тема методів конкурентної боротьби є особливо актуальною саме в нашій країні, де обмежені можливості державного бюджету не дозволяють підприємствам розраховувати на субсидування державою.

Однією з рушійних сил розвитку економічної системи, як уже зазначалося, є конкуренція. Термін "конкуренція" походить від латинського слова concurere, що означає "зіштовхують".

Як економічна категорія конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Конкуренція – органічний елемент ринку. Поза ринком практично неможлива здорова економічна конкуренція, а без використання й розвитку механізму конкуренції неможливі ринкова рівновага і повноцінний ринок. Конкуренте господарювання є ефективним організатором виробництва, найбільш дійовим механізмом відтворення рівноваги.

Економічна конкуренція є одним з регуляторів пропорцій суспільного виробництва, що стимулює його ефективність є фактором утворення середньої норми прибутку, формування ринкової вартості товару, диференціації товаровиробників за доходами, реалізації матеріального інтересу товаровиробників.

Конкуренція являє собою відносини між товаровиробниками з приводу одержання максимальних прибутків на основі розумного ризику та підприємливості.

Конкуренція генерує дійові стимули для того, щоб господарюючий суб’єкт не заспокоювався на досягнутому; відкриває реальні можливості для вільного вибору господарського маневру для всіх учасників економічних відносин; культивує саме ринковий компонент практичних навичок та знань.

Глибинне коріння економічної конкуренції як механізму ринкової рівноваги має свій початок в матеріальних потребах та інтересах людини. Переплітаючись і стикаючись, економічні інтереси (а це усвідомлені потреби конкретної людини) висвічують усю гаму економічних відносин і механізм, що їх збалансовує, - ринок. Саме в ринково – конкурентному середовищі економічні інтереси формуються в ринкову складову суспільної необхідності.

Відомо, що виробничі відносини формуються завдяки і через економічні інтереси. Ці останні є спонукальною силою для ефективного господарювання. Якщо господарська система функціонує в конкурентно-ринковому середовищі, то вона є формою реалізації виробничих відносин. Якщо ж на практиці економічні відносини в основній виробничо-господарській ланці знецінені, то це є найпереконливішим свідченням штучно підтримуваної життєздатності пануючої системи управління й господарювання. Саме тому основним видом наших втрат у суспільному виробництві є нереалізовані можливості.

Конкуренція як засіб успішного функціонування ринкової економіки в усіх своїх конкретних проявах спирається на об’єктивні процеси й закономірності, не вступає в суперечності з основними тенденціями прогресу продуктивних сил.

Наприклад, об’єктивною необхідністю, що на практиці виступає як наслідок економічної конкуренції товаровиробників, є постійне прискорення процесів оновлення виробництва й продукції. Отже, конкуренція диктує технологічну дисципліну, вимагає високої якості виробів, сучасного дизайну, здатності передбачати перспективні потреби, а не лише торгувати тим, що виробляється і поки що знаходить попит.

Конкуренція заперечує безвідповідальність і передбачає постійне прагнення бути попереду, досягати успіхів. Ринок переважно шляхом самоорганізації й дійового зворотного зв’язку перманентно підштовхує розвиток суспільного виробництва через персоніфікованих суб’єктів його, наближаючи плани до реальності. Ринкові механізми гарантують також, що будь – який продукт (товар) буде виготовлений людьми, які вміють робити його якнайкраще і з найменшими витратами.

Усталені звички і традиції у виробничій сфері змінюються лише в тому випадку, якщо меншість, що є носієм бажання й здатності не зупинятись на досягнутому, експериментувати, рухатись уперед, зуміє вказати перспективу й шляхи досягнення її більшості трудівників, спонукає їх іти за собою. Лише через тактику малих, але цілком конкретних і усвідомлених іншими перемог виховується смак економічної конкуренції, зумовлюється її подальший розвиток.

Виникнення ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції. Проте існування купівлі-продажу товарів, використання грошей може бути і без конкуренції. Ось чому треба з’ясувати, як виникає конкуренція.

Першою умовою виникнення конкуренції є наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкретного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджено в руках одного власника, як в умовах адміністративно – командної системи, коли при створенні багатьох видів продукції командувала тільки держава, панує державна монополія, яка по суті заперечує конкуренцію.

Друга умова виникнення конкуренції – це свобода вибору господарської діяльності виробників. Кожний з них обирає не тільки що виробляти, а й має право вносити будь – які зміни в продукцію, визначати її обсяг тощо.

Третю умовою виникнення конкуренції є відповідність між тим, що визначає попит, і тим, що визначає пропозицію. Якщо, припустимо, попит перевищує пропозицію, покупець не має свободи вибору продукції. Всі вироблені товари легко реалізовуються, оскільки існує дефіцит. Там, де дефіцит, там немає вільної конкуренції.

Четвертою умовою виникнення конкуренції слід вважати наявність ринку засобів виробництва. У конкретній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка по суті є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Для того щоб ця можливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошовий капітал, перетворити його на засоби виробництва.

У процесі конкуренції існують стійкі істотні причинно-наслідкові зв’язки, які свідчать про те, що це явище не випадкове, а має силу об’єктивного економічного закону.

Процесом-причиною цього закону є те, що в умовах існування багатьох господарських суб’єктів, які діють незалежно один від одного, кожний з них прагне реалізувати свій економічний інтерес – одержати доход (прибуток) при існуванні різних витрат виробництва і відмінностей споживних вартостей, що створюються.

Цей процес-причина діє в умовах ринкової економіки, яка не може створити єдині для всіх виробників і продавців умови реалізації, тому що діє закон вартості, і споживачі обирають тільки те, що відповідає їхнім інтересам. Отже, об’єктивно існує суперечність між можливостями виробництва товарів і послуг і можливостями їхньої реалізації.

Суперечність, яка виникає в умовах ринкової економіки, розв’язується через конкуренцію. Сутність її полягає у прагненні виробника задовольнити власний інтерес. Отже, суперечність долається конкуренцією, що є процесом – наслідком відповідного економічного закону.

Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, одержання місця на ринку, привернення уваги споживачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва завдяки досягненням науково – технічного прогресу, зниженню витрат виробництва і досягненню високої норми прибутку.

Для кількісного вираження закону конкуренції можна використати формулу коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства. Цей коефіцієнт фактично характеризує здатність підприємства до виживання. Він не повинен досягати одиниці, оскільки це означатиме, що підприємство працює без прибутку. Чим коефіцієнт вищий від 1, тим успішніше діє суб’єкт конкуренції, тим міцніші його позиції на ринку.

Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки виявляється передусім у тому, що вона містить в собі могутні стимули для науково - технічного прогресу.

Новаторські застосування нової техніки і технології, що забезпечують зниження витрат виробництва, створюють підприємствам значні переваги перед конкурентами.

Учасники конкуренції знають, що тільки застосування ефективної техніки і технології дасть їм можливість успішно виживати, мати господарські успіхи. Ігнорування технічного прогресу неминуче призводить до банкрутства.

Конкуренція як один з важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників – підприємств, організацій, громадян – має свободу господарської діяльності і підприємництва.

Звільнені від монополізму держави товаровиробники повинні мати свободу для використання майна, що належить їм, орендується або передано в користування. Вони мають право обирати постачальників і споживачів, розпоряджатися прибутками, що залишаються після сплати податків, вирішувати інші питання, пов’язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва.

В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комерційна таємниця. Вона може стосуватися виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники прагнуть приховати від конкурентів усе те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати за це високі прибутки.


29.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!