Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Активні операції банків з векселями: сутність та класифікація. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Активні операції банків з векселями: сутність та класифікація. Реферат

У вексельному обігу виключно важливу роль відіграють комерційні банки та їхні вексельні операцій. В умовах загальної недовіри до державних цінних паперів намір пожвавити ринок векселів здатний не лише піднести значення і роль банківської системи, а й зробити її авторитетнішим гарантом

Комерційні банки (далі КБ) спроможні дати вирішальний поштовх започаткуванню вексельного обігу, й за певних умов для КБ на сучасному етапі відкривається широка сфера діяльності в цій галузі фінансового ринку.

Розглянемо більш детально операції які можуть здійснювати КБ в сфері вексельного обігу згідно діючого законодавства.

До активних банківських операцій з векселями відносять:

1. Кредитні операції:

  • а) врахування векселів.
  • б) видача позичок до запитання під забезпечення векселів.
  • в) рефінансування вексельних операцій.

2. Комісійні операції:

  • а) прийняття векселів для одержання платежів і для оплати векселів у строк.
  • б) зобов'язати оплатити вексель за платежем.
  • в) гарантування оплати векселя.

Операція врахування векселів, що здійснюється банками, полягає в тому, що банк надає векселедержателю кредит шляхом купівлі у нього векселя до настання терміну платежу, але по ціні, яка є меншою за вказану на векселі на величину дисконту (тобто це є певна винагорода за достроковий платіж або плата за користування кредитом), тобто економічна суть даної операції полягає в достроковій грошовій реалізації векселя його держателем банку і перетворенні комерційного кредиту в банківський.

При цьому розмір дисконту розраховується на підставі відсоткової ставки врахування векселів і встановлюється за узгодженням з векселедержателем. За іногородніми векселями додатково враховується до суми дисконту поштово-телеграфні витрати, а також комісія банку за інкасування іногородніх векселів.

Звідси, розрахунок суми дисконту відбувається за наступною формулою:

         Вн х Т х П
Д = -------------------, де
                360

Д - сума дисконту;

Вн - номінальна сума векселя;

Т - строк в днях з дня врахування до дня платежу;

П - облікова ставка (у вигляді коефіцієнта).

Процес врахування векселів виникає внаслідок того, що продавець продукції, ставши векселедержателем, досить часто під впливом нерівномірності надходжень і видатків у процесі своєї виробничо-комерційної діяльності відчуває потребу в грошах для розрахунків з власними кредиторами. Тому він, не чекаючи настання строку платежу за векселем, шукає таку організацію, яка б купила у нього чуже зобов'язання (зокрема банк).

Враховуючи вексель, банки мають звертати увагу на правильність оформлення і відповідність усіх реквізитів векселя. Окрім цього до векселя виставляється вимога наявності не менш ніж 2 підписів, тобто векселедавця й першого векселеотримувача. Кількість передавальних підписів є свідоцтвом надійності векселя.

Але ж тут в обов'язковому порядку треба перевірити неперервність індосаментів та законність володіння векселем. Що стосується термінів погашення, то перевага віддається короткостроковим векселям. Не приймаються на врахування векселі, надані юридичними особами, векселі яких пред'являлися до протесту протягом останніх 6 місяців. Окрім цих обов'язкових вимог банки при обмінних операціях додержуються якісної та кількісної політики врахування.

При цьому під кількісною політикою обміну розуміється та найбільша сума, на яку банк може враховувати вексель кожного окремого клієнта. Тобто це є так званою метою відповідальності клієнта перед банком по вексельним зобов'язанням.

Під якісною стороною обміну розуміють вексельний матеріал якості, який банк приймає до обміну в роздріб його походження (місцеві, внутрішні й іноземні векселі), різновидів (комерційний, фінансовий та інші), а також інших вимог.

В якісній політиці банки поперед усього намагаються мати справу з:

  • векселями, що виникли на підставі реальних торговельних угод, затверджених товарними документами;
  • векселями, виданими на солідні промислові, торгові й банківські фірми;
  • векселями з платежем в банківському пункті.

В якісній політиці обміну важливу роль грає також політика банку відносно структури кредитного портфелю й галузей кредитування народного господарства. В умовах ринкової економіки врахування векселів - дуже поширена фінансова операція. Це пояснюється досить широким різноманітним використанням розрахунків і міжфірмового кредитування за допомогою векселів.

Стосовно банків це пояснюється наступним:

  • векселю властива висока ліквідність;
  • встановлений строк погашення боргового зобов'язання;
  • обліковий кредит банку є короткостроковим;
  • за певних умов вексель є більш стабільним видом активів, ніж акції, та несе менший ступінь ризику;
  • може бути легко реалізований (насамперед шляхом перерахування в НБУ).

Позики по спеціальним позичковим розрахункам, забезпечені векселями (ломбардна операція). Є доцільними для підприємств, які інтенсивно використовують векселі в розрахунках. Їх сутність полягає в тому, що банки можуть відкривати клієнтам за їх заявою спеціальний позичковий рахунок й відображувати на ньому суму наданої позички під забезпечення прийнятих векселів.

При цьому до надійності векселів, що приймаються під забезпечення, пред'являються ті самі вимоги, що й до врахування векселів. Векселя під забезпечення спеціального позичкового рахунку приймаються не на їхню повну вартість, а на 60-90% їхньої номінальної вартості. Позички оформляються без зазначення строку або до настання строку погашення векселів, що приймаються під заставу.

Оформлення такої позички може бути у вигляді чекової книжки. Погашення позички за спеціальним рахунком під векселі робить саме той, хто користується кредитом (при здійсненні операції по врахуванню векселів той, хто кредитується і той, хто погашає позичку - це різні особи, де платником по кредиту є платник по векселю), після чого йому повертається із забезпечення вексель на суму, відносну до внесеної на погашення боргу.

Спецпозичковий рахунок є рахунком до запитання і це надає банку право у будь-який момент вимагати від клієнта повного або часткового погашення позики або внесення додаткового забезпечення векселями. Це повинно бути визначено в кредитній угоді.

При надані кредиту під вексельну заставу позичальник дає банку зобов'язання, виконати яке є обов'язковою умовою для користування кредитом.

У них визначається:

  • Ліміт кредиту.
  • Граничне співвідношення між забезпеченням і можливою заборгованістю.
  • Розмір відсотків за кредит і комісію на користь банку.
  • Право банку підвищувати на свій розсуд, але за попередженням клієнта розмір відсотків і комісії.
  • Право банку закрити рахунок і вимагати у будь-який час повного або часткового погашення заборгованості, або надання додаткового забезпечення.
  • Право банку обертати та погашати боргову суму, що надходить до оплати прийнятих в заставу векселів.
  • Право банку погашати заборгованість клієнта із суми, що належить клієнту (знаходиться у банку на його рахунку).
  • Право банку дозволити клієнту за його ініціативою замінити одні векселі до строку їх оплати іншими.

Вдаються до ломбардної операції головним чином особи, що мають в своєму активі значний вексельний портфель й бажаючі користуватися власністю цього виду займу - кредитні ресурси по ньому доступні практичного у будь-який момент, а проценти сплачуються тільки за ті дні, протягом яких суми дійсно були позичені.

За умов же простого врахування розрахунок отримати в даний момент певну суму знаходиться в деякій залежності від попередньої оцінки векселів в облікових комітетах. Врахування часто виявляється не тільки менш зручною, але й менш вигідною формою кредиту, оскільки відсотки утримуються наперед до настання строків погашення векселів, причому особа, що користується кредитом, інколи сплачує відсотки за терміни, що перевищують термін дійсної потреби в ресурсах.

Однак по ломбардній операції банки назначають відсотки в середньому на 1% вищий ніж по врахуванню векселів. На практиці ломбардний кредит, забезпечений одними векселями, зустрічається рідно, частіше - додатково закладаються інші цінні папери та документи на право власності (закладні).

Комісійно-кредитні операції.

Інкасування векселів

Їх сутність полягає в виконанні банком доручення векселедержателів щодо пред'явлення векселів у строк платежу й одержання належних платежів. У разі непогашення платежу вексель повертається векселедержателю, але з опротестуванням неплатежу.

Таким чином, банк відповідає за наслідки, які з'явилися б через не вчинення протесту. Інкасуючи векселі банк приймає на себе лише доручення одержання належного за векселем платежу у визначений термін і передання його власнику векселя. Роль банку зводиться лише до точного виконання інструкції клієнта. Банк, як правило приймає вексель на інкасо тільки в разі, якщо в місці платежу у них чи власні агенти, чи відділення, чи кореспондентні.

За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право на:

  • а) відшкодування витрати за відправку та отримання векселів і одержання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;
  • б) винагороду за виконання доручення.

Перевага інкасової операції полягає в тому, що при врахуванні векселів банк бере на себе ризик, кредитуючи клієнта й мобілізуючи власний капітал, між тим як при інкасо він приймає на себе зобов'язання отримання платежу згідно з інструкціями клієнта. Банк не бере на себе інших зобов'язань ні за наслідки, які можуть виникнути внаслідок помилок в тексті документів, ні за несвоєчасне пред'явлення документів особі, що вказана поручителем, ні за невиконання інструкцій клієнта. Однак в інтересах розвитку даного виду операцій, банк приймає всі заходи, щоб йому не були поставлені в провину будь-які недоліки.

Інкасова операція досягає великих розмірів в тих банках, які мають багаточисельні відділення. Бо вони можуть надати своїм клієнтам більш пільгові умови чим ті, що вимушені звертатися до кореспондентів для виконання доручень.

Банки розвивають інкасову операцію ще й тому, що вона не тільки дає їм досить великий прибуток у вигляді комісії, але й дає доступ до підчас величезних капіталів, значення яких для банків є рівнозначним значенню векселів на поточних рахунках (це пояснюється тим, що з моменту отримання авізо й кредитування рахунка клієнта проходить певний проміжок часу, що надає банкам можливість безпроцентно тимчасово користуватися коштами клієнтів).

Інкасо векселів буває:

  • чисте - при інкасуванні простих векселів, що не супроводжується комерційними документами;
  • документарне - при інкасуванні простих та переказних векселів, супроводжується комерційними документами.

Чисте інкасо проводиться з метою отримання акцепту чи платежу, документарне - надання комерційних документів платнику (акцептанту) проти платежу чи акценту, в залежності від випадку.

Доміціляція векселів

Доміціляція - прийняття банком від імені поручителя векселя до сплати та його оплати за рахунок поручителя, який може бути векселедавцем чи акцептантом. Метою проведення подібної операції є отримання банком доходу у вигляді комісії за надання клієнту додаткових послуг.

Дана операція дещо протилежна що до операції інкасування векселів, бо банк в даному випадку є не одержувачем платежу, а стає платником.

Вступаючи як доміціліант, банк не ризикує, бо він оплачує вексель лише у випадку наявності певної суму коштів, відповідно внесених платником, або за умови їх наявності на поточному рахунку. При цьому платник має уповноважити банк на списання з його рахунку суми, необхідної для оплати векселя.

У випадку нестачі коштів на рахунку платника банк відмовляє у платежі і вексель опротестовується у визначальному порядку проти векселедавця.

Гарантійна операція, що здійснюється у банках з векселями, полягає в прийнятті банком на себе відповідальності по зобов'язанням будь-якої зобов'язаної за векселем особи - акцептанта, векселедавця, індосанта шляхом авалювання векселя.

Якщо клієнт, отримувач даної послуги банку, не зможе виконувати свої зобов'язання по відношенням до свого контрагента, а саме у визначений термін погасити вексель, банк бере на себе оплату даних зобов'язань, тобто банк страхує ризик непогашення кредиту у формі гарантії платежу, при чому гарантія є безвідзивною і не залежить від виконання сторонами угоди (клієнтом та його контрагентом) своїх зобов'язань.

Саме за страхування даного ризику банк отримує певну винагороду. Приймаючи на себе таку відповідальність, банк, як правило, вимагає від клієнта надання забезпечення у вигляді застави цінних паперів, нерухомості тощо. Таким чином, у разі не оплати платником пред'явленого йому векселя, векселедержатель звертається з пропозицією про оплату до банку - аваліста.

Після оплати авальованого векселя банк - аваліст набуває право регреснoї вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти усіх зобов'язаних за векселем осіб. При цьому для банку важливо визначитися із ступенем ризику, що виникає при авалі.

Тому не рекомендується видавати аваль за векселями:

  • недоміцільованими;
  • терміном платежу по пред'явленню; якщо не визначений строк для пред'явлення; строк перевищує 6 місяців з моменту пред'явлення;
  • юридичних осіб, векселя яких опротестовувались за останній рік;
  • платіжні документи яких знаходяться на картотеці №2; які мають прострочені зобов'язання по наданих позиках; до яких банком були застосовані штрафні санкції.

Вищенаведений перелік різновидів банківських операцій з векселями носить доволі теоретичний характер і має лише спільне визначення із сутністю кожної з цих операцій. В житті ці форми набувають разючі багатосторонності й мають багато нюансів, що дозволяє вексельному обігу зайняти значуще місце при здійснені у господарської діяльності, а також у сфері мобільного перерoзподілу фінансових ресурсів.

Аналізуючи структуру операцій з векселями ми бачимо, що більшу половину операцій з векселями займає доміціляція (58%), тобто в банках переважають комісійно-кредитні операції.

Здійснивши факторний аналіз операцій з векселями, як збільшиться об'єм операцій з векселями від появи нових емітентів, ми бачимо, що склалась стійка тенденція до росту операцій з векселями від появи нових емітентів. Це обумовлено тим, що ринок цінних паперів тільки формується і поява нових емітентів різко розширяє поле діяльності.

Отже, вексельний обіг саме за допомогою операцій КБ набуває строго визначеного і упорядкованого характеру. При цьому:

  • по-перше, комплексне здійснення операцій інкасо, врахування й застави векселів створює умови для передбачуваності строків надходження платежів (якщо взяти до уваги, що без вексельного обігу підприємства України нині чекають їх місцями, то це велике благо);
  • по-друге, вексельна форма безготівкових розрахунків комплексу постачальнику тимчасове відволікання коштів з його господарського обороту, відшкодовує затрати виробництва та обігу і значною мірою гарантує отримання чистого доходу у вигляді прибутку.

До цього же сфера вексельного обігу є дуже привабливою для банку, оскільки дозволяє розширити коло своєї діяльності, а відповідно з'являються більш широкі можливості для отримання додаткового прибутку.

Таким чином, поєднуючи фактори привабливості сфери вексельного обігу для банків й виключну її важливість для всієї економічної системи, можна говорити про те, що робота банку з векселями у сучасний період набуває певної значимості і потребує більш детального вивчення, яке має ґрунтуватися на аналізі діяльності КБ у цій сфері, оскільки перші кроки у даному напрямку вже зроблені.


28.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!