Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Вексельний обіг в різних галузях українського народного господарства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вексельний обіг в різних галузях українського народного господарства. Реферат

В Україні діє ряд особливостей процесу вексельного обігу, які необхідно враховувати при укладанні угод з партнерами, в тому числі іноземними

На відміну від вексельного законодавства багатьох країн українське законодавство не визнає фізичну особу (громадянина України або іншої держави) учасником вексельних взаємовідносин. Використовувати векселі, виступати векселедавцем, акцептантом, індосантом або авалістом можуть тільки юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, визнані такими відповідно до діючого законодавства України.

Вказані положення закріплені у Правилах виготовлення і використання вексельних бланків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09. 1992 р. №528 і діють до затвердження Порядку випуску та обігу векселів.

До зняття зазначених обмежень векселедавець або індосант, який бажає передати своє право на отримання заборгованості фізичній особі або іноземному партнеру, може здійснити уступку вимоги у загально цивільному порядку.

На сьогоднішній день можна виділити декілька видів векселів, що користуються попитом в Україні. Це, перш за все, векселі:

  • електричні,
  • газові,
  • телефонні.

Є попит також на:

  • казначейські векселі,
  • залізних доріг,
  • металургійні комбінати,
  • хімічну промисловість.

Але на ці векселі покупці досить специфічні, у них, як правило, є свій круг торговців і на фондовий ринок заявки на купівлю цих векселів виходять дуже рідко.

Протягом останніх декількох років незмінним лідером по популярності являлися векселі Національного Диспетчерського Центру (НДЦ), або як їх ще попросту називають - "електричні" векселі. Маючи такий вексель на руках, можна оплатити ним (по номіналу) власну заборгованість за електроенергію. Весною 1997р. ціна на цей вексель становила 35-40% від номіналу. Через рік ціна впевнено трималась на рівні 64-66%, і лише з початком літа 1998 р. попит на векселі НДЦ різко скоротився і ціна становила 49-50%.

На Українській фондовій біржі (УФБ) торгівля векселями НДЦ почалася у березні 1996 р. Торгівля векселями проводиться також на Київській міжнародній фондовій біржі. Але треба відмітити, що жодній з бірж поки що не вдалося налагодити активну торгівлю векселями. Правила торгів на фондових біржах та низький інтерес до біржової торгівлі взагалі створювали умови для формування цін, які значно відрізняються від цін на позабіржовому ринку.

Наприклад, в кінці 1996 р. на УФБ векселі НДЦ продавалися по ціні 50% від номіналу, в той час, коли на позабіржовому ринку ці самі векселі можна було купити по ціні 30% від номіналу. Завищення ціни на біржі пояснюється монополізмом продавця. Зменшенню зацікавленості до бірж також сприяє біржовий збір.

А ось позабіржовий вексельний ринок в Україні отримав набагато більший розвиток, ніж біржовий. По рівні організації позабіржовий ринок підрозділяється на:

Організований ѕ представлений ПФТС. Більшість угод по векселях, заключених в ПФТС, мають невелику контрольну суму, і на загальні результати торгів не впливають. Крупні угоди по векселях заключаються дуже рідко. Сьогодні навіть деякі фінансові організації (і навіть банки) відключаються від ПФТС, адже це не зовсім дешеве задоволення, а угоди, в основному, заключаються на позасистемному ринку.

"Сірий" - зконцентрувавший в собі основну масу вексельного обороту та формуючий реальну ринкову ціну. Саме цей ринок, як не дивно, являється на сьогодні в Україні найбільш прогресивним, чітко відпрацьованим (порівняно), з реальними цінами, з наявністю чітко працюючими надійними торговцями та фінансовими посередниками.

Цікаво, що серед самих учасників фондового ринку слово "сірий" ніколи не вживається. Можливо тому, що цей так званий "сірий" ринок являється основним, єдиним сформованим, зі своїми неписаними законами честі (джентльменська домовленість, тверда обіцянка, конфіденційність, культура торгу, комісійні виплати і т. п.), і тому різні не зовсім позитивні назви як то "сірий", "чорний", "нелегальний", сприймається учасниками вторинного ринку цінних паперів не зовсім позитивно. Адже так званий "сірий" ринок - це ринок, який диктує життя!

Переваги "сірого" ринку очевидні:

Свобода участі. Немає жодних обмежень (ліцензій, реєстрацій); не потрібні процедури лістингу цінних паперів, що знаходяться в обігу. Саме через це серед учасників вексельного обігу можна зустріти як банки та ліцензійованих торговців цінними паперами, так і юридичних осіб, не маючих ліцензію на торгівлю цінними паперами. І немає нічого дивного в тому, що деякі юридичні особи являються активними учасниками вексельного обігу навіть при відсутності ліцензії на торгівлю ЦП.

По-перше: кожна юридична особа має право на проведення операцій з цінними паперами на суму, не перевищуючу 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень за календарний рік при відсутності ліцензії; по-друге: якщо юридична особа проводить угоду по векселях, але з однієї сторони (при купівлі чи при продажу) відсутні фінансові відношення (тобто вексель продається або купується за що завгодно тільки не за живі гроші), то така угода не попадає під статус "операція з цінними паперами" і таких угод юридична особа може здійснювати безліч.

Учасники вексельного обігу в Україні широко використовують ці дві можливості. Деякі торговці, в яких закінчився ліміт (170 000 грн.) на торгівлю ЦП, швидко відкривають свої дочірні підприємства і продовжують заключати угоди по купівлі-продажу векселів лише з тією різницею, що на договорах купівлі-продажу змінюються реквізити (навіть прізвища керівників і юридична адреса не змінюються). Наприклад саме так використовує цю можливість харківська фірма ООО "Богатир". Не маючи ліцензії фірма торгує векселями ХДПЗ ім. Шевченко та акцептованих ВАТ "Укртелеком" у значних об'ємах.

Деякі господарчі підприємства використовують вексельну форму для погашення власних боргів за споживання газу, електроенергії, води, для взаєморозрахунку з іншими підприємствами. Наприклад, інститут ім. Патона (Київ, вул. Боженко 11), не маючи ліцензії щомісячно закриває свій борг перед ВАТ "Укртелеком" на суму 30 - 35 тис. грн. Отже, ліцензія потрібна лише для чистої спекуляції цінними паперами і лише у випадку, коли сума угоди перевищує 170 тис. грн. за календарний рік.

Мінімум часу на заключення угоди та на оформлення всіх необхідних документів. Оскільки факсимільна копія договору має юридичну силу, то договір заключається буквально за лічені хвилини. Оскільки гроші йдуть по Україні не більше кількох годин, то покупець може отримати куплений ним вексель уже через добу. Наприклад, продаючи вексель з Києва у Сімферополь, використовуючи пошту DHL, покупець отримає вексель приблизно через 15-20 годин після виклику кур'єра DHL до офісу продавця.

Крім DHL широко використовується також банківська пошта, фельд'єгерська пошта, широко розповсюджена доставка векселів звичайним поїздом через бригадира поїзда, очевидно, схильність до ризику мабуть просто в крові у вітчизняних учасників фондового ринку. Але треба відмітити, що як не дивно, але саме такі ризикові способи доставки векселів являються одними з самих надійних, і навіть деякі банки віддають перевагу саме такому способу зв'язку.

Але якщо продавець і покупець знаходяться в одному місті, то процедура купівлі-продажу може зайняти всього 2-3 години. Договір купівлі-продажу векселів нічим не відрізняється від договору купівлі-продажу будь-якого іншого цінного паперу, єдине, що додається - це акт прийому - передачі векселів, де зазначено номінал векселя, його номер, дату складання, дату погашення, і іноді, за вимогою покупця, продавець робить передаточний індосамент, що також займає буквально лічені хвилини.

Зручність для продавця та покупця, для яких простота та швидкість заключення угоди мають найважливіше значення (після ціни, звичайно). Адже в умовах сучасного ринку, особливо для спекулянтів на фондовому ринку саме швидкість процедури оформлення угоди дозволяє випереджати конкурентів.

Для покупця іноді також буває дуже важливо швидкість отримання векселя. Наприклад, холдинговій компанії "Реле та автоматика" (м. Київ вул. І. Лепсе 6) за заборгованість перед Жовтневим телефонним вузлом відключили телефони. Щоб зекономити гроші, ХК "Реле та автоматика" змушена була терміново купити векселі ХДПЗ ім. Шевченко та акцептованих ВАТ "Укртелеком" на суму 30 тис. грн. та швидко віднести їх на Жовтневий телефонний вузол (м. Київ, вул. Г. Севастополя 39). В результаті телефони були включені буквально через 5-6 годин після відключення.

У практиці вексельного обігу досить часто трапляються випадки, коли господарчі підприємства терміново купують той чи інший вексель, адже постійно когось відключають за несплату - за газ, електроенергію, воду, телефон. Особливо терміново намагаються закрити свою заборгованість підприємства, які здали в оренду свої площі, тому що орендатори - часто основне і навіть єдине джерело доходу.

Біржовий збір не платиться.

В результаті усіх цих переваг "сірого" ринку лише в серпні-вересні 1997 р. загальний об'єм заключених угод лише по векселях НДЦ становив 3-4 млн. грн. на тиждень.

Але на сьогоднішній день повністю підтвердився прогноз директора департаменту цінних паперів АКБ "Правекс-Банк" Олексія Білоконя щодо векселів НДЦ. Пан Білокінь ще у квітні 1998 р. прогнозував, що на зміну вексельному енергоринку прийде заліковий енергоринок, який постійно набирає оберти.

Механізм роботи залікового ринку досить специфічний, у ньому приймають участь лише крупні суми, починаючи від 100 тис. грн. Зрозуміло, що працювати з такими сумами та забезпечувати механізм гарантій можуть лише крупні фірми-учасники оптового ринку електроенергії. Сьогодні за допомогою таких залікових механізмів можна погасити борги за електроенергію за 40-45% від суми боргу при умові оплати "живими" грошима.

Але, скоріше всього, зникнення ринку векселів НДЦ та розширення ринку енергозаліків не означає остаточного витіснення векселів із сфери розрахунків за електроенергію. В 1998 році на ринок України вийшли векселі Національної акціонерної енергетичної компанії "Енергоатом". До складу цієї компанії входять п'ять українських АЕС і векселі цієї компанії можна використовувати як засіб платежу за електроенергію.

Активними торговцями векселів НДЦ НАЕК "Енергоатом" являються: ТОВ "Менеджмент груп" (м. Київ 252-71-80), ТОВ "Сток мастер" (м. Київ 241 87-42).

Далеко не останнє місце на вексельному ринку України 1997-1999 р. займали векселі Державної компанії "Укргазпром". Векселі компанії "Укргазпром" можна використовувати для погашення власної заборгованості за споживання газу. Котировки цих векселів знаходились на рівні 60-63% від номіналу. Але зимою, як правило, ціна піднімається на 4-7%. Однак і в цьому випадку не можна сказати про ліквідний вексельний ринок. Основна причина невисокого попиту на ці векселі заключається в хронічній неплатоспроможності тих організацій, які споживають газ через систему "Укргазпром".

Адже крупні та платоспроможні підприємства купують газ у газових трейдерів ("Ітера", "Інтергаз", "ЕЄСУ" і т. д.), споживачі газу від "Укргазпрому" являються переважно бюджетні організації та населення, яким немає сенсу купувати векселі, їм просто легше не платити за газ. Адже по офіційній статистиці лише 60% (у кращому випадку) населення України платять за комунальні послуги, в тому числі й за газ. Серед бюджетних організацій відсоток оплати за споживаний газ набагато нижчий.

Серед торговців векселями "Укргазпром" найбільш активними являлись "Укргазпромбанк" м. Київ, "Донецький Центр Цінних Паперів" (0622-32-25-01), "Велтон" -фонд (0572-14-98-14), АБ "Столичний" (044-553-66-47).

Ще один вид векселя заслуговує на увагу - це вексель "Укртелекому". Власне кажучи, це переказні векселі, виписані Харківським Державним Приладобудівним Заводом ім. Шевченка та акцептовані ВАТ "Укртелеком". ХДПЗ ім. Шевченко випускає та поставляє в "Укртелеком" продукцію, необхідну для нормального функціонування системи електрозв'язку. "Укртелеком" розраховується зі своїм постачальником своїми векселями. Отримавши векселі "Укртелекому" на руки, ХДПЗ ім. Шевченко розраховується ними зі своїми діловими партнерами, а ті, в свою чергу, вже намагаються продати їх далі, і саме так векселі "Укртелекому" з'являються на фондовому ринку. Сьогодні вексель "Укртелекому" можна купити з дисконтом 25-26% не торгуючись, але якщо добре пошукати та поторгуватись, то можна купити й з дисконтом 28-29%.

Векселем "Укртелекому" можна погасити свою заборгованість перед "Укртелекомом" за надані послуги електрозв'язку. Ці векселі, згідно з наказом № 27 від 02.06. 98 підписаного генеральним директором ВАТ "Укртелеком", Л. І. Нетудихатою, повинні бути прийняті в рахунок оплати за надані послуги електрозв'язку від підприємств усіх форм власності. Ці векселі приймаються в оплату тільки за телефонні переговори, тобто цими векселями не можна відремонтувати телефонний апарат, провести телефонну лінію, купити міні-АТС тощо.

За цими векселями навіть не можна отримати гроші, ними можна лише погасити реально існуючу заборгованість за телефонні переговори, при чому сума векселя не може перевищувати суму дебіторської заборгованості за послуги зв'язку підприємства-боржника. Але не тільки підприємства - боржники мають право погашати свою заборгованість векселями, але люба юридична особа може оплачувати свої поточні рахунки перед "Укртелекомом" векселями. Звичайно, це тільки в тому випадку, коли у підприємства договір на обслуговування з ВАТ "Укртелеком", але не з ЗАТ "Утел", чи UMC, чи Golden Telecom (Coca - Cola наприклад).

Активні торговці на ринку векселів УДПЕЗ "Укртелеком" - "Велтон" -фонд (0572-14-98-14), ООО "Сток-Мастер" (241-87-41…46), ФК "ГРОСС" (8-050-257-11-15).

З решти вексельної маси, що пропонується на слаболіквідному вексельному ринку України, особливо варто відмітити наступних емітентів, на яких існує стійкий попит: ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", "Укртатнафтосервіс", ДП "Завод ім. Малишева". Попит на ці векселі обумовлений перш за все наявністю у емітентів ліквідної продукції. Вексель "Укртатнафтосервіс", наприклад готові купити навіть з мінімальним дисконтом, буквально 10%.

Але для того, щоб придбати продукцію "Нікопольського заводу феросплавів", покупці готові платити навіть 100% за вексель, щоб тільки отримати продукцію нехай хоч і через деякий час.

Попит на векселі інших емітентів (найкрупніших металургійних підприємств, атомних електростанцій, гірничо-збагачувальних комбінатів і т. д.) має випадковий характер та більш вужче коло торговців, і говорити про якісь реальні постійні котировки нереально.


28.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!