Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Основи макроекономічних показників. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основи макроекономічних показників. Реферат

Макроекономіка – наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо

Протягом майже 70-и років у колишньому СРСР розвивалась і використовувалась система макроекономічних показників, яка мала назву Баланс народного господарства (БНГ), або система народногосподарського балансу (СНБ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери:

  • матеріальне виробництво;
  • невиробнича сфера.

Баланс народного господарства за 1923-1924 рр., розроблений в ЦСУ СРСР під керівництвом П. І. Попова і опублікований 1926 року, було визнано одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Знадобилося ще майже чверть сторіччя, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з’явилися в таких капіталістичних країнах, як США, Англія, Голландія та ін. Проте, ці розрахунки було проведено вже у формі Системи національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ.

Відомі три історичні етапи розвитку систем макроекономічних показників (таб. 1):

1 етап

30-і – початок 50-х рр.

В колишньому СРСР склалась і закріпилась система статистичного обліку у формі БНГ

2 етап

50 – 60-і рр.

У міжнародній статистиці фактично і офіційно функціонують дві за змістом і формою системи макроекономічних показників:

СНР – в капіталістичних країнах

БНГ – в соціалістичних країнах

3етап

70-і рр. – до ц. ч.

Практично всі країни світу використовують СНР

 

З травня 1992 року за Указом Президента в Україні також впроваджується СНР.

Отже, Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Однією з важливих особливостей СНР є її всеосяжний характер. Це означає, що СНР містить впорядковану певним чином інформацію про всі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі:

  • юридичні особи та домогосподарства;
  • всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу;
  • всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні обігові кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі і корисних копалин тощо).

В основу СНР покладено концепцію господарського кругообігу (кругообіг ресурсів, продукту і доходів), яка побудована на таких принципах:

  • продуктивною є будь-яка праця, що приносить доход, тому у сферу обліку включається і сфера нематеріального виробництва (яка в СНБ називається невиробничою);
  • грошові витрати і доходи в суспільстві еквівалентні, тобто доходи дорівнюють витратам;
  • виробництво, розподіл, обмін і споживання продукту і доходів розглядаються як взаємопов'язані сторони єдиного процесу відтворення.

Базовою одиницею СНР слугує так звана інституційна одиниця, під якою розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері своєї основної діяльності. Інституційна одиниця веде повний набір бухгалтерської звітності і є юридичною особою.

Національна економіка в цілому визначається як сукупність всіх інституційних одиниць – резидентів (економічних одиниць), що функціонують на даній території протягом тривалого часу (понад рік).

Інституційні одиниці є резидентами даної країни, якщо центр їхніх економічних інтересів пов’язаний з економічною територією даної країни. Поняття резидента не збігається з поняттям громадянства або національності. Резиденти-підприємства даної країни – це економічні одиниці, що зайняті виробництвом на економічній території даної, включаючи змішані та спільні підприємства, філіали зарубіжних фірм і корпорацій тощо.

Усі інституційні об’єкти об’єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг (не фінансові підприємства); фінансові установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв’язки.

Згідно з концепцією, затвердженою ООН у 1993 році, на початку 1995 року Мінстат України завершив розробку національних рахунків України. Вони розроблені відповідно до Методології СНР і включають шість консолідованих рахунків. Це насамперед рахунок товарів і послуг, рахунки виробництва, розподілу і використання доходу і рахунок капіталу.

В СНР вирізняють такі поняття:

  • проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;
  • кінцева продукція – товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання;
  • додана вартість фірми – вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.

СНР національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним із них є валовий випуск. Валовий випуск (ВВ) – це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому, під базовими цінами, розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.).

Відповідно до прийнятої в СНР (1993 р.) трактування меж виробничої діяльності, ВВ включає:

  • усі товари, незалежно від місця їх використання;
  • послуги, що надаються іншим інституційним одиницям, та ін.

Розрізняють два типи валового випуску: ринковий та неринковий.

Ринковий ВВ включає:

  • Товари і послуги, що реалізуються шляхом продажу або бартеру;
  • Товари і послуги, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;
  • Товари і послуги, що виробляються одним підрозділом даного підприємства, який знаходиться на самостійному балансі, і надаються іншим підрозділам цього ж підприємства для використання у виробництві.

Готову продукцію і незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних засобів у виробника і призначені для ринкового використання.

Неринковий ВВ включає:

  • Товари і послуги, що вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання і нагромадження.
  • Товари і послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому;
  • Продукцію і незавершене виробництво, що призначені для неринкового використання і надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.

ВВ = РП + 31 – 32,де РП – вартість реалізованої продукції, 31 – вартість продукції, що спрямована у запаси, за цінами на момент її спрямування, 32 – вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання.

Валовий випуск неринкових послуг, що надаються секторам органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, визначається як сума витрат на виробництво. Такі розрахунки здійснюються за формулою: ВВ = МВ+ОП+А+ (П-С), де МВ – витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання, ОП – оплата праці працівників, А – споживання основного капіталу (амортизація), (П-С) – чисті інші податки на виробництво, тобто інші валові податки за мінусом субсидій.

ВВ організацій банківської системи від їхньої посередницької діяльності визначається за формулою: ВВ=В1-В2, де В1 -%, отримані банками від розміщення залучених ресурсів, В2 -%, сплачені банками за залучені вільні фінансові ресурси.

ВВ страхових компаній: ВВ=СП-СВ+В-ТСР, де СП – страхові премії, що надійшли до страхових компаній, СВ – страхові відшкодування, що сплачені страховим компаніям, В -%, отримані страховими компаніями від інвестованих страхових технічних резервів і цінні папері або інші ліквідні фінансові інструменти, ТСР – приріст технічних страхових резервів.

Головним показником при розробці СНР, основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП). ВВП – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Особливість показника ВВП полягає в тому, що термін «валовий» означає включення до складу його споживання основного капіталу (амортизації).

Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:

  • За виробленою продукцією (виробничий метод).
  • За витратами (метод кінцевого використання).
  • За доходами (розподільчий метод).

При розрахунку ВВП виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії: ВВП=S (ВВ-МВ) + (ПП-С), де МВ – матеріальні витрати окремих галузей, ПП – продуктові податки (ПДВ, акцизи, мито тощо), С – субсидії, (ПП-С) – чисті продуктові податки.

Для прикладу розглянемо таблицю 2. де наведені дані про ВВП України, обчислений виробничим методом.

Таблиця 2. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млрд. крб.) (дані Держкомстату України).

Показник

РОКИ

1991

1992

1993

1994

1995

1996 (млрд. грн.)

1997 (млрд. грн.)

ВВ товарів та послуг (в осн. цінах)

0,7

11,3

376,6

2734,9

11869,6

176,0

199,0

Проміжне споживання

0,3

6,1

229,2

1654,9

7121,7

103,9

119,9

Валова додана вартість

0,4

5,2

147,4

1080,0

4747,9

72,1

79,1

Податки за виключенням субсидій на продукти

-0,02

-0,1

0,9

123,8

545,2

9,4

13,4

ВВП (у ринк. цінах)

0,4

5,1

148,3

1203,8

5293,1

81,5

92,5

Споживання основного капіталу

0,05

0,9

29,7

228,7

686,0

10,6

12,0

Чистий внутрішній продукт

0,35

4,2

118,

975,1

4607,1

70,9

80,5

 

При розрахунку ВВП методом кінцевого використання ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг: ВВП = СВ+ВІ+ДЗ+ЧІ, де СВ –споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла), ВІ – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на будівництво будинків і споруд, придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій, амортизацію тощо, ДЗ – державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо, ЧЕ – чистий експорт товарів і послуг за кордон (розраховується як різниця між експортом і імпортом).

Відзначимо, що ВІ складаються із двох елементів: ВІ=ЧІ+А, де ЧІ – чисті інвестиції, тобто які спрямовуються на приріст капіталу та запасів, А – амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.

Для прикладу наведемо таблицю 3, де наведені дані про структуру ВВП України обчисленого за методом витрат.

Таблиця 3. Структура ВВП України за категоріями використання (%) (Дані Держкомстату України).

Показник

РОКИ

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

ВВП - усього

100

100

100

100

100

100

100

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

Споживчі витрати домашніх господарств

52,0

42,0

44,0

44,3

49,7

53,3

57,1

Витрати уряду та некомерційних організацій

19,4

21,6

20,0

23,6

26,7

26,3

26,6

Валове нагромадження основного капіталу

20,0

27,1

24,3

23,5

23,3

20,8

18,3

Зміна запасів матеріальних оборотних активів

5,0

7,0

11,8

11,6

3,3

1,9

1,7

Чисте придбання цінностей

1,4

0,3

0,2

0,2

0,1

0,1

0,1

Чистий експорт

2,2

2,0

-0,3

-3,2

-3,1

-2,4

-3,8

 

Відзначимо, що валове нагромадження основного капіталу – це вкладення інвестицій в об’єкти основного капіталу для створення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх у виробництві.

Зміна запасів матеріальних оборотних фондів включає зміну вартості виробничих запасів (сировини, матеріалів, запасних частин, палива тощо), незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для перепродажу. Зміна вартості запасів матеріальних оборотних фондів повинна визначатись як різниця між надходженнями продукції у запаси і вилученням її із запасів за ринковими цінами, що діють відповідно на момент надходження або вилучення.

Чисте придбання цінностей – це нова категорія в СНР. Цінності – це предмети, які придбані не для виробничих або споживчих цілей, а для збереження вартості, тобто це предмети, цінність яких з часом зростає.

Згідно з розподільчим методом ВВП - це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік:

ВВП=ЗП+ВКП+ЗД+ (НП-С),де ЗП – зарплата найманих працівників, ВКП – Валовий корпоративний прибуток, який поділяється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП), ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу, НП – неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт, С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом, (НП-С) – чисті неприбуткові податки.

Відзначимо, що в економічній практиці розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування.

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуги економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (А): ЧВП=ВВП-А.

Валовий національний доход (ВНД) – це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПДз) визначаються як різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВНД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон: ВНД=ВВП+ЧПДз.

Відзначимо, що до первинних доходів відносять доходи, які отримані від первинного розподілу сукупного доходу, тобто від розподілу доданої вартості між власниками факторів виробництва і урядом.

Характерним макроекономічним показником також є валовий наявний національний доход: ВНДн = ВНД+ЧПТз, де ЧПТз – чисті поточні трансферти, тобто різниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кордону і переданими за кордон. Відзначимо, що поточні трансферти (отримані і передані) включають:

  • платежі зі страхування від нещасних випадків;
  • поточні податки на доходи та майно (податок на прибуток, прибутковий податок на громадян, податок на транспортні засоби та ін.);
  • відрахування на соцстрах; допомогу з соціального забезпечення, що надходить від інших країн;
  • обов’язкові збори і платежі від домогосподарств;
  • штрафи і пені та ін.

Якщо від ВНД і ВНДз відрахувати споживання основного капіталу (амортизацію), то отримаємо чистий національний доход (ЧНД) і чистий наявний національний доход (ЧНДн).

Особистий доход (сукупні доходи домашніх господарств) утворюються після того, як з чистого національного доходу (суми необхідного і додаткового продукту суспільства мінус непрямі податки) відрахують податки (внески) на соціальне страхування, податки на прибуток фірм (які, таким чином, не попадають в домашні господарства) і додають так звані трансфертні доходи (платежі).

ОД= (ЗП-ВСФ) +Р+ЧВ+Д+ЗД+СТв+ЧСТз, де ВСФ – відрахування від зарплати до страхових фондів, Р – рента, як доход від передачі прав на використання власності, ЧВ – чистий відсоток як доход від фінансових активів (позички, облігації, термінові внески тощо) (вираховується як різниця між отриманими і сплаченими відсотками), Д – дивіденди як доход від участі в акціонерному капіталі, ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного бізнесу, ЧСТз –чисті зовнішні соціальні трансферти, СТв – внутрішні соціальні трансферти.

Велике значення в макроекономіці має показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (БД). Він вираховується як різниця між особистим доходом та особистими податками (ОП): БД=ОД-ОП, де ОП – особисті податки (прибутковий податок, податки на особисте майно, спадщину тощо).

Примітка: Якщо національний доход - це доход зароблений, то особистий доход домашніх господарств - це доход одержаний.

Отже, ВВП - продукт, вироблений в країні, а ВНП - продукт, використаний в межах даної країни.

Усі показники внутрішнього продукту чи доходу характеризують виробництво, а всі національні показники - споживання.

Література

  1. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. «Мікроекономіка і макроекономіка». К.: «Основи». 1998 с. 230-237.
  2. Комісарук М. П. «Макроекономіка: курс лекцій». Коломия - 1999 с. 34-42.
  3. Макконел, Брю. «Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. – М.: Республика, 1992.
  4. Павловський М. «Макроекономіка перехідного періоду». К.: «Техніка». 1999.
  5. Савченко А. та ін. «Макроекономіка». К.: «Либідь». 1999 с. 29-50.


27.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!