Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Функції ринку: види та значення. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Функції ринку: види та значення. Реферат

Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити через функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, стимулююча, розподільча, інтегруюча, інформаційна, сануюча, соціальна, посередницька

Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв’язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат та виробництво будь-якого товару, науково-технологічний процес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару.

Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утворенню середньої норми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.

У зв’язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), можна зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноекономічного явища.

Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна абсолютизувати її, як це інколи робиться. У сучасних розвинених ринкових системах, ринок регулюється також державою та товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними та недержавними. До перших належать:

Економічні важелі – кредити, податки, ціни, які встановлює держава;

Адміністративні важелі – державне замовлення, державні програми, правила укладання господарських договорів.

До других належать різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, стимулювання праці та управління. Якщо суб’єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробництва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільно необхідні, то вони будуть не конкурентоздатними і стануть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і таку функцію, як розподільча.

У конкретному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови для подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами – на багатих і бідних.

Ринок "зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв’язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегруюча функція ринку.

Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.

Наступна функція ринку – інформативна. Ринок являє собою багате джерело інформації, знань, відомостей, необхідних господарюючим суб’єктам. Він дає, зокрема, об’єктивну інформацію про суспільно необхідну кількість, асортимент і якість товарів і послуг, які на нього поставляються. Наявність інформації дозволяє кожній фірмі постійно звіряти особисте виробництво з умовами ринку, що постійно змінюються.

Посередницька функція ринку полягає в тому, що в нормальній ринковій економіці з достатньо розвинутою конкуренцією споживач має можливість обирати оптимального постачальника продукції. В той же час продавець має можливість обирати найбільш придатного покупця.

Ринок виконує також сануючу функцію. Він звільняє суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарчих одиниць і, навпаки, заохочує розвиток ефективних, підприємницьких, перспективних фірм.

Ринок дозволяє вирішувати такі важливі проблеми економіки, як:

  • рівень життя,
  • структура та ефективність виробництва.

Ринок дозволяє користуватися загальнолюдськими цінностями. Сам ринок є досягненням світової цивілізації. Свої можливості він демонструє у розвинених країнах, причому без залежності від національних, ідеологічних та інших особливостей.

Через соціальну функцію ринок диференціює виробників. Він надає державі кращі можливості для досягнення соціальної справедливості в національній економіці, що не могло бути досягнутим в умовах тоталітарної держави.

Ще можна виділити таку функцію ринку, як ціноутворююча. На ринок поступають продукти і послуги одного призначення, але вони містять неоднакову кількість матеріальних і трудових затрат. Але ринок визнає тільки суспільно необхідні затрати, які згоден оплатити покупець. На ринку формується ринкова ціна, що відображає суспільну вартість. Завдяки ринку між вартістю і ціною встановлюється рухомий зв’язок, який чутливо реагує на зміни у виробництві і потребах.

В літературі виділяють ще і такі функції ринку: активізація економічних інтересів, підвищення сприйняття економіки до науково-технічного прогресу, зведення виробничих сил у єдину систему, стимулювання ефективності економічної діяльності, залежність виробництва від споживчого попиту, створення умов для ефективної кооперації труда.

Література

  1. А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін "Основи економічної теорії", Київ "Вища школа", 1995.
  2. Основи економічної теорії під редакцією А. А. Чухна, Київ "Вища школа", 2001.
  3. Экономическая теория под редакцией Н. И. Базылёва, С. П. Гурко, Минск БГЭУ, 1998.
  4. Общая экономическая теория (политэкономия), "Промо-медиа", Москва –1995.
  5. Г. І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв Політична економія, Київ "Ніка-центр", 2000.
  6. С. М. Климов, А. П. Селин, Т. А. Федорова Экономическая теория, Санкт-Петербург, 2000.
  7. Ю. В. Ніколенко, А. В. Демківський, В. А. Євтушевський, А. М. Кравчук, М. Д. Миронов, С. І. Ромашко, Б. Т. Свєтлов, В. В. Фещенко "Основи економічної теорії", Київ "Либідь", 1998.


24.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!