Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Економічна теорія: предмет та методи. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економічна теорія: предмет та методи. Реферат

Роль економічної науки у здійсненні суспільно-політичних процесів. Етапи становлення політекономії. Провідні напрями економічної теорії. Характеристики економічних законів. Методи економічної теорії. Функції економічної теорії

Роль економічної науки у здійсненні суспільно-політичних процесів

"Економіка" (грец.) - мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін ввів в обіг Аристотель (III ст. до н. е.). Він розділив науку про багатство на економіку і хримастику. Перша вивчає виробництво \ благ для задоволення потреб людей, друга - накопичення грошей.

Економіка як наука про суть економічних знань почала формуватися тільки в ХVII - ХVIII ст., з розвитком капіталістичних відносин.

Термін "політекономія" ввів у 1615 р. французький економіст Антуан Монкрет'єн в праці "Трактат політичної економії".

Політекономія (гр.) походить від "політикос" - суспільний, державний і "Ойкономія" - управління домашнім господарством.

Етапи становлення політекономії

1-й етап. Вчення меркантилістів – ХVІ - ХVІІ ст. (Західна Європа). Засновники Т. Мен (Англія), А. Монкрет'єн (Франція), Серра (Італія).

Об'єкт досліджень:

  • обіг,
  • зовнішня торгівля.

Недоліки вчення меркантилістів:

  • описовий характер обігу;
  • відсутність наукової системи;
  • нехтування дослідженнями процесу виробництва.

II-й етап. Класична буржуазна політекономія - XVIII ст.

Засновники: Вільям Петті (1623-1687) (Англія); Франсуа Кене (1694-. 1774) (Франція).

Класики буржуазної політекономії питання про багатство пов'язували не тільки з обігом, а, насамперед, з виробництвом, де створюються матеріальні цінності.

Вищим досягненням англійської класичної школи стали праці Адама Сміта (1723-1790) і Давіда Рікардо (1772-1823). Вони дослідили виробництво і обіг, спробували розкрити суть товарно-грошових відносин, науково обґрунтували походження прибутку, започаткували теорію трудової вартості, але не змогли досконало розкрити суті економічної системи суспільства.

ІІІ-й етап. Марксистський напрямок політекономії.

Засновники: Карл Маркс (1818-1883) та Фрідріх Енгельс (1820-1895) поставили на науковий ґрунт соціалістичну ідею; для пізнання економічних процесів застосували метод матеріалістичної діалектики, становлення нового суспільства пов'язали з вищим розвитком матеріального виробництва, демократії й особистості.

К. Маркс створив струнку наукову теорію вартості й додаткової вартості. Класики марксизму розробили загальнотеоретичну модель суспільного розвитку, розкривши суть експлуатації людини людиною.

ІV-й етап. Сучасна економічна теорія надзвичайно різноманітна.

Провідні напрями економічної теорії

Неокласицизм - Джон Кларк (США), Альфред Маршал (Англія) - розвиває основні ідеї класичної буржуазної політекономії.

Неокейнсіанство - Джон Кейнс (Англія) розвиває концепції державно-монополістичного регулювання економіки.

Неокласичний синтез (Поль Самуельсон - США) поєднує ідеї неокласицизму та кейнсіанства щодо розвитку економічної системи суспільства, наголошуючи на єднанні державного регулювання і ринкового саморегулювання в цьому процесі.

Об'єктом економічної теорії є економіка в цілому - на мікро-, макро-ї глобальному рівнях.

Мікрорівень економіки починається з сім'ї; фірма (підприємство) є його основною ланкою.

Макрорівень охоплює господарство цілої країни, а глобальний - міждержавні економічні об'єднання та всесвітнє господарство.

Предметом економтеорії є виробничі відносини, які складаються з економічних та загальних організаційно-економічних відносин.

Соціально-економічні відносини - це ті відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт.

Загальні організаційно-економічні відносини являють собою певну систему господарського механізму, а саме: систему форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства.

Економічні категорії - це узагальнюючі поняття, які відбивають суттєві сторони економічних явищ і процесів:

  • ринок,
  • власність,
  • економічна система господарства,
  • потреби,
  • суспільне багатство,
  • виробництво,
  • гроші,
  • обіг,
  • товарне виробництво,
  • прибуток,
  • попит,
  • кон'юнктура,
  • відтворення,
  • нагромадження,
  • споживання,
  • доходи, тощо.

Економічні категорії виражають окремі сторони економічних відносин, в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства.

Економічний закон - це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя. Якщо в економічних категоріях фіксується - статика, то в економічних законах - динаміка будь-якого економічного процесу.

Характеристики економічних законів

  • об'єктивний характер;
  • виявляються через практичну діяльність людей;
  • тісно між собою пов'язані.

Існують: основні - первинні, вихідні, або похідні - вторинні, третинні і т. д.

Існують всезагальні, загальні та специфічні, закони.

Загальна основа дії економічних законів - це об'єктивна, суперечлива, біосоціальна сутність людської істоти.

Розрізняють сутність економічного закону, механізації та використання.

Для економічних законів застосовують такі категорії діалектики, як:

  • Кількість.
  • Якість.
  • Суперечність.
  • Зміст.
  • Форма.
  • Дія.
  • Часткове.

Методи економічної теорії

Метод (гр. metodos) - шлях до чого-небудь. В економіці використовуються:

І. Загальнонаукові методи.

1. Структурно-функціональний метод - розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Ознаки системи:

  • Цілісність.
  • Спрямованість її руху.
  • Організація.
  • Управління.

2. Математичні методи - поєднання якісного і кількісного аналізу.

II. Спеціальні методи.

1. Метод наукової абстракції - він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового:

  • Аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного.
  • Синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових.

2. Метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічної теорії.

3. Соціально-економічний експеримент.

Провідним методом в економічній теорії залишається теоретичний, але зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних.

Функції економічної теорії

1. Теоретико-пізнавальна - пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Спрямована на:

  • розробку методологічних підходів і принципів аналізу соціально-орієнтованої ринкової економіки;
  • розгортання фундаментальних досліджень механізмів господарювання, соціо-еколого-економічної культури розвитку.

2. Практична функція - цілісне бачення економічних процесів, націлена на нинішній етап розвитку України:

  • створення національних банків економічної, соціальної і екологічної інформації;
  • організацію центрів дослідження, які забезпечують складання ефективних програм розвитку регіонів та країни.

3. Виховна функція - вироблення й формування економічного мислення, економічної психології кожної людини, соціальної групи. Вона більш тісно пов'язана з практичною функцією, ніж з теоретичною.

Націлена на:

  • вивчення економічної поведінки;
  • визначення мотивів, тощо.


17.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!