Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Іноземні інвестиції як джерело коштів для структурних змін матеріального виробництва. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Іноземні інвестиції як джерело коштів для структурних змін матеріального виробництва. Реферат

У рефераті подано відомості про інвестиційне забезпечення структурної перебудови матеріального виробництва

Глибокі структурні перетворення вимагають відповідних нагромаджень, створити які в короткі строки багато підприємств не в змозі, а бюджетні кошти кожен раз виявляються надто обмеженими. Тож, недостатність інвестицій цілком імовірно буде відчуватися протягом усього перехідного періоду до ринкових відносин.

Питома вага капітальних вкладень у валовому внутрішньому продукті України зменшилася з 22,7% у 1990р. до 15,1% у 1995р. Така динаміка об'єктивно впливає на тривалість періоду відродження нормально функціонуючої економіки навіть після початку пожвавлення інвестиційної активності.

Проте тільки внутрішнє нагромадження та певна частка залучених іноземних інвестицій можуть стати джерелом коштів для структурних змін у матеріальному виробництві, що забезпечать стабілізацію та зростання його обсягів.

Здійснення структурних перетворень тісно пов'язане з приватизацією державної власності, розвитком підприємництва та посиленням на цій основі мотивації праці та ділової активності.

Формування ринкової економіки в Україні неможливе без розвитку підприємництва, що являє собою багатосторонню економічну діяльність підприємств, фірм, окремих громадян та груп, спрямовану на отримання прибутку (доходу).

Аналіз зарубіжного досвіду говорить про те, що в умовах ринку самоуправління на рівні господарчих суб'єктів стосовно підприємницької діяльності є необхідною умовою розвитку економіки підприємства або фірми. Цього можна досягти шляхом розробки інвестиційних проектів та програм.

Інвестиційний проект визначає мету, якої фірма прагне, стратегію підприємницької діяльності в поєднанні зі строками досягнення мети. Цей проект як реалістична оцінка фірми та її можливостей має бути керівництвом у діяльності, інструментом оцінки ефективності управління фірмою, підприємством.

Для підприємства найбільш характерні плани та заходи реалізації окремих інвестиційних проектів та програм. Якщо реалізуються кілька проектів, пов'язаних або залежних один від одного, то, плануючи їх взаємодію, підприємці мають справу з проектуванням як безперервним процесом - функцією управління підприємницькою діяльністю. Стосовно великих та довгочасних проектів невід'ємною умовою їх розробки є обґрунтування ідеї та надійності очікуваного результату.

У світовій практиці плани реалізації інвестиційних проектів здобули назву бізнес-планів. Проте не можна інвестиційний проект ототожнювати з бізнес-планом. У нашій практиці інвестиційний проект являє собою комплексний план розвитку підприємства та слугує головним обґрунтуванням інвестицій, тоді як бізнес-план розробляється головним чином з метою отримання максимального прибутку.

Мета укладання інвестиційного проекту полягає, насамперед, утому, щоб дати керівництву підприємства (фірми) якнайповнішу картину становища підприємства та можливостей його розвитку. Окрім того, ретельне обґрунтування проекту створює у майбутніх інвесторів впевненість у надійності своїх інвестицій та, що не менш важливо, викликає довір'я до керівництва підприємства.

Інвестиційний проект - це документ, який містить систему взаємопов'язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства. Розробка інвестиційних проектів повинна стати законом для всіх форм і видів підприємництва. Інвестиційний проект - це форма планування та реалізації інвестицій, він є складовою частиною інвестиційної діяльності.

В інвестиційному проекті розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні, фінансові та інші аспекти підприємницької діяльності. Інвестиційний проект повинен передусім дати відповіді на такі питання:

  • яких фінансових витрат вимагає реалізація цього проекту;
  • яка його ефективність (рентабельність);
  • у який строк окупляться витрати.

Інвестиційний проект є ефективним засобом донесення нової ідеї до осіб, здатних фінансувати проект. Одночасно це - основа для оцінки перспективи розвитку та для управління новим бізнесом.

Ретельно розроблений інвестиційний проект повинен містити також відповіді на цілий ряд інших різноманітних питань:

  • чи піддається підприємницька ідея (проект) практичній реалізації;
  • яку організаційну підготовку слід провести для створення цього бізнесу;
  • яким чином залучити інвестиції;
  • що в даному бізнесі є привабливим для потенційних інвесторів;
  • чи має даний бізнес перевагу над конкурентами;
  • якими є ці переваги для підприємця, а якими - для інвесторів;
  • чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);
  • чи достатній ринок збуту для цієї продукції;
  • як буде організовано ресурсне забезпечення бізнесу;
  • чи відповідає кваліфікація працівників та керівників фірми завданням задуманого бізнесу.

Таким чином, інвестиційний проект допомагає реально оцінити ідею, внести її в документацію, усвідомити її, визначити її ефективність та "вузькі" місця і нарешті керувати процесом реалізації інвестиційного проекту.

У практиці індустріальне розвинених країн уся багатоманітність проектів класифікується за різними типами та ознаками.

Залежно від масштабу та вартості проекти поділяються на великі, середні та дрібні. Великі проекти мають стратегічний характер, являють собою принципово нові об'єкти вартістю більше 2 млн. доларів. Середні проекти мають вартість від 300 тис. доларів до 2 млн. доларів. До них можна віднести міжрегіональні, регіональні проекти, а також окремі проекти, розроблювані на рівні корпорацій, компаній. Дрібні проекти звичайно мають вартість менше 300 тис. доларів.

За тривалістю реалізації проекти поділяються на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Строк реалізації короткострокових проектів не перевищує 1 року, середньострокових - 1-2 років. Довгострокові проекти реалізуються протягом 3-5 років.

За видами проекти поділяються на:

1) проекти із затвердженими фондами (затвердженим фінансуванням), що перебувають на тій або іншій стадії будівництва, але не закінчені;

2) проекти з несхвальним фінансуванням, які, у свою чергу, поділяються на:

  • а) ті, що залежать від самих корпорацій (рішення про інвестування приймається керівництвом корпорації);
  • б) ті, що залежать від споживача (фінансування відкривається тільки в тому випадку, якщо корпорація на тендері виграє контракт на поставку продукції).

Залежно від класу проекту виділяють:

  • мегапроекти,
  • мультипроекти
  • монопроекти.

Мегапроекти - це цільові програми, що містять множину взаємопов'язаних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами та обмежених часом їх виконання. Такі програми можуть бути міжнародними, національними, міжгалузевими, галузевими. Як правило, програми формуються, підтримуються та координуються на верхніх рівнях управління: державному, республіканському (Крим), обласному, муніципальному та ін.

Мультипроекти - це проекти, здійснювані в організаціях та підприємствах (фірмах). Вони пов'язані з визначеною концепцією та напрямком стратегічного розвитку організацій і підприємств (фірм) на перетворення їх у прибуткові, фінансово стійкі, ефективно функціонуючі фірми та компанії.

Монопроекти - це різні інвестиційні, інноваційні та інші проекти, що мають визначену мету та обмеження у фінансах, ресурсах, часі, якості та потребують створення єдиної проектної команди. Залежно від змісту виділяють технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані проекти.

Таблиця 1. Класифікація інвестиційних проектів за нормою прибутку

№ л. /п.

Тип капітальних вкладень

Мінімальна (порогова) норма прибутку,%

1

Вимушені капітальні вкладення, здійснювані з метою підвищення надійності виробництва та техніки безпеки, спрямовані на виконання вимог щодо збереження навколишнього середовища згідно з новими законодавчими актами у цій сфері та враховуючі інші елементи державного регулювання

Вимоги до норми прибутку відсутні

2

Вкладення з метою збереження позицій на ринку (підтримання сталого рівня виробництва)

6

3

Вкладення в оновлення основних виробничих фондів (підтримання безперервної діяльності)

12

4

Вкладення з метою економії поточних витрат (скорочення витрат)

15

5

Вкладення з метою збільшення доходів (розширення діяльності, збільшення виробничої потужності)

20

6

Ризикові капітальні вкладення (нове будівництво, впровадження нових технологій)

25-30

 

Ця класифікація є складовим елементом управління інвестиційним процесом корпорації. Важливу роль в інвестиційній політиці відіграє і часовий розподіл прибутку, коли залежно від фінансового становища корпорації у різні періоди керівництво задає різні норми прибутку. У цих цілях розробляються довгострокові плани капітальних вкладень для використання прибутку, нагромадженого у сприятливі періоди, в менш сприятливих умовах (для компенсації капітальних вкладень з низьким прибутком).

Норма прибутку від інвестицій різних класів проектів може коливатись залежно від можливості доступу корпорації до вигідних об'єктів протягом різних періодів. Тому встановлюються межі коливання норми прибутку. Нижня межа - це той мінімальний рівень, нижче якого норма прибутку не повинна падати, незалежно від того, який очікуваний обсяг прибутку від проекту та які фінансові ресурси корпорації. Окрім мінімальної норми прибутку, звичайно встановлюється на досить тривалий період (5-10 років) також стандартна (нормальна) норма прибутку, прийнятна для корпорації.

Мінімальна норма прибутку, вказана у таблиці 1., розраховується виходячи з рівня прибутковості цінних паперів, ставок по довгостроковому кредиту і т. ін., оскільки вкладення інвестицій у цінні папери, банківські операції є альтернативою інвестиційних проектів виробничого характеру.

Необхідно зазначити, що мінімальна норма прибутку зростає зі збільшенням ступеня інвестиційного ризику та може сягати дуже високого рівня для венчурних (ризикових) проектів (25% і більше).

Окрім наведених елементів, економічний механізм повинен, по можливості, враховувати також екологічні та соціальні вимоги й одночасно передбачати систему субсидій, цільових дотацій, штрафних санкцій, покликаних відігравати стимулюючу або стримуючу роль для тих чи інших видів інвестицій.

Література

  1. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 384 с.
  2. Бланк І. А. Інвестиційний менеджмент. - К.: МП "ІТЕМ" ЛТД "Юнайтед Лондон трейд Лімітед" (Москва - Лондон), 1995.
  3. Газєєв М. К. Та інш. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. - М.: ВНИИОЕМНГ, 1993.
  4. "Иностранное инвестирование в Украине". - Бізнес №47 від 19.11. 2001.
  5. "Чего хочет инвестор". - Директор №12 від 04.08. 1999.
  6. "Ну где они, эти толстые инвесторы?". - Бізнес №4 від 25.01. 1999.
  7. "Искусство привлекательности". - Бізнес№37 від 09.09. 2002.
  8. "Киев, Днепр... Далее - хуже". - Бізнес№29 від 15.07. 2002.


16.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!