Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Економічний розвиток: сутність та товарне виробництво. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економічний розвиток: сутність та товарне виробництво. Реферат

Сутність економічного розвитку. Виробництво базисних видів продукції, необхідних для розвитку національної економіки. Основа розвитку суспільства – товарне виробництво. Марксистська теорія. Історія розвитку товарного виробництва і економічних стосунків у суспільстві

Сутність економічного розвитку

Виробництво базисних видів продукції, необхідних для розвитку національної економіки. Економічний розвиток являє собою багатофакторний процес, який відображає як еволюцію господарчого механізму, так і зміну на цій основі економічних систем. Разом з тим цей процес ваговимірювальний та сповнений протиріч, котрий не може проходити рівномірно. Сам розвиток не може проходити нерівномірно, включає в себе періоди росту й спаду, кількісні та якісні зміни в економіці, позитивні та негативні тенденції.

Рівень економічного розвитку країни характеризує й показники виробництва деяких основних видів продукції, які є базисними для розвитку національної економіки; вони дозволяють оцінювати можливості вдоволення потреб країни в цих основних видах продукції.

У першу чергу до таких показників відносять виробництво електроенергії на душу населення. Електроенергетика лежить в основі розвитку усіх видів виробництва, і, як наслідок, за цим показником знаходяться й можливості технічного прогресу, і рівень виробництва і якості товарів на даному етапі, і рівень послуги. Співвідношення по цьому показнику у наш час між розвиненими країнами і найменш розвиненими є 500:1, а іноді і більше.

Серед найважливіших видів промислової продукції, вироблених на душу населення, статистика виділяє також виплавку сталі, виробництво прокату, метало ріжучих приладів, автомобілів, мінеральних добрив, хімічних волокон, паперу та ряду інших товарів.

Іншим показником такого роду є виробництво у країні на душу населення основних видів продуктів харчування:

  • зерна,
  • молока,
  • м’яса,
  • цукру,
  • картоплі та ін.

Порівняння цього показника, наприклад, з раціональними нормами використовування цих продуктів, розроблених FAO (англ. – Food and Agriculture Organization – Продовольчий і сільськогосподарський комітет ООН) чи національними інститутами дозволяє судити про ступінь вдоволення потреб населення у продуктах харчування свого виробництва, про якість харчового раціону.

Близькими до вказаних вище є показники наявності (чи виробництва в країні) на 1000 населення чи на середньостатистичну сім’ю ряду товарів довгого користування: холодильників, пральних машин, легкових автомобілів, відеоапаратури, персональних комп’ютерів та ін.

Основа розвитку суспільства – товарне виробництво. Марксистська теорія. Сутній вплив на формування поглядів багатьох представників економічної науки зробила концепція матеріалістичного розуміння історії, основні принципами якої були розроблені Карлом Марксом (1818-1883).

Початкові положення концепції полягають в тому, що основою існування і розвитку суспільства є матеріальне виробництво і ті зміни, котрі зумовлені змінами у сфері виробництва, прогресом виробничих сил.

Форми виробництва мають свою специфіку, свою внутрішню логіку. З розвитком виробництва створюються нові суспільні відносини. Сукупність виробничих відносин, матеріальний базис суспільства визначають форми уявлень, юридичну та політичну настройку суспільства. Право, політика, релігія керуються базисом; взаємозв’язок двох сторін суспільного організму надзвичайно складна і сповнена протиріч.

Діючі в суспільстві соціологічні закони виражають принцип відповідності між виробничими силами і виробничими відносинами, а також між ідеологічною і політичною настройкою і базисом. Принцип відповідності між рівнем розвитку виробництва і формою організації суспільства пояснює, чому виникають зміни у суспільних відносинах: виробничі відносини заважають гальмують розвиток виробничих сил і повинні бути перетворені революційним шляхом. "Зі зміною економічної основи, - писав К. Маркс, - більш чи менш швидко проходить переворот у всій величезній настройці.

Теоретична концепція, запропонована та конкретизована Марксом, виглядає доволі логічно. Її впливу не уникло багато економістів, істориків, у тому числі крупні представники теоретичної думки заходу.

Історія розвитку товарного виробництва і економічних стосунків у суспільстві

Регулярне виробництво товарів існує 5-7 тисячоліть – із часів первіснообщинного ладу до нашого часу. Воно обслуговує різні соціально-економічні системи. У зв’язку з цим можна виділити загальні для усіх історичних епох причини його виникнення.

Товарне виробництво з’явилось, перш за все, в результаті суспільного розподілу праці. Ця загальна форма організаційно-економічних відносин продовжує змінюватись при вдосконалюванні засобів праці. Внаслідок того, що технічний прогрес не знає тимчасових меж, то не має меж і розвиток розподілу праці у суспільстві, вдосконалювання товарного господарства. Як ми побачимо далі, науково-технічна революція зробила новий, поглиблений розподіл праці – по детальне виготовлення складних виробів на різних заводах, котрі увійшли у взаємні торгові відносини. У другій половині XX ст. спеціалізація на випуску одного продукту, а диверсифікація – виробництво декількох товарів.

Іншою причиною виникнення виробництва товарів є господарче відокремлення людей на виробництві якогось продукту. Дані організаційно-економічні відносини органічно додають суспільний розподіл праці. Людина обирає якийсь вид роботи і перетворює його у самостійну діяльність. Це, звісно, посилює його залежність від інших товаровласників, виникає необхідність обмінюватись різнорідною продукцією й встановлювати господарчі зв’язки через ринок. У цьому випадку відпадає усілякий зовнішньоекономічний примус до праці. Сам робітник має потребу й матеріальну зацікавленість в тому, щоб збільшувати й якісно вдосконалювати виготовлення корисних речей.

Господарче відокремлення людей тісно пов’язане із формами власності на засоби виробництва. Так, воно є найбільш повним й навіть абсолютним, коли товаровиробник – приватний власник. У меншій мірі воно досягається, якщо якесь майно віддається у оренду – тимчасове користування й володіння. Тоді на якийсь період користувач може користуватися чужим майном. Але сама по собі приватна власність не створює товарно-ринкове господарство. Це видно на прикладі натурального виробництва при рабовласницькому і феодальному ладі.

Виробництво товарів не може нормально розвиватися у рамках загальної суспільної власності, котрій робить перешкоди господарча відокремленість виробників корисних речей, їх вільну підприємницьку діяльність. Воно повністю паралізується, коли господарство стає єдиним власником засобів і результатів виробництва.

У залежності від ступеня розвитку відносин власності й організаційно-економічних відносин виникають два види товарного виробництва.

По-перше, історично першим було просте товарне господарство селян та ремісників, які використовували при виготовленні продуктів свою працю й порівняно прості засоби. У цьому випадку через порівняно низьку виробку робітників сфера товарного виробництва розвинена недостатньо й дуже часто йде поряд із натуральним господарством, яке займає головні позиції в економіці.

По-друге, при капіталізмі виникає розвинене товарне виробництво, за якого натуральне господарство мінімалізується, усі продукти перетворюються на товари. Предметом купівлі і продажу становиться й робоча сила людей. Розвинене товарне виробництво швидко прогресувало в умовах класичного капіталізму у рамках приватнокапіталістичного присвоєння. У XX ст. цьому сприяла також власність акціонерних товариств, кооперативів та ін.

Література

1. Основы экономической теории: Учеб. пособие / В. Л. Клюня, М. Л. Зеленкевич, Н. В. Черченко и др.; Под ред. В. Л. Клюни. - Мн.: ИП "Экоперспектива", 1997. - 336 с.

2. Экономическая теория/Под ред. А. И. Добрынина, Л. С. Тарасевича: Учебник для вузов. - СПб: Изд. СПбГУЭФ, Изд. "Питер Паблишинг", 1997. -480 с.; илл.

3. Райзберг Р. Б. Рыночная экономика. М., 1993.

4. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. - М.: Юристъ, 1997. - 568с.

5. Экономика: Учебник/Под ред. доц. А. С. Булатова. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство БЕК, 1997 - 816 с.

6. Лемешевский И. М. Теория национальной экономики. Мн., 1994.

7. Дзюбик С., Ривак О. – Основи економічної теорії. К.: Основи, 1994.

8. Єльмеєв В. Я. Основи економіки науки Л.:Видавництво Ленінградського унів-та, 1977.


15.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!