Osvita.ua Вища освіта Реферати Економічна теорія Сутність ринку як економічної категорії. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сутність ринку як економічної категорії. Реферат

В науковому плані ринок являє собою складне багатопланове поняття, тому важко дати яке-небудь єдине визначення ринку, яке б повністю відбило його суть. Суть даного поняття заключається в тому, що ринок-це сукупність економічних відносин, які виникли з приводу купівлі-продажу товарів та послуг в грошовій формі

Мабуть, найпопулярнішим словом сьогодні в нашому суспільстві як на побутовому рівні, так і в наукових працях, публіцистиці є слово "ринок". Зумовлено це переходом України в нову систему координат, якою для нас є ринкова економіка. Які ж причини її виникнення, умови, в яких вона відтворюється, функції, які виконує в суспільстві?Для того, щоб відповісти на ці запитання, слід з'ясувати, що являє собою ринок.

Ринок - це складне багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. Ринок для американця, західноєвропейця, японця виглядає по-різному, й це цілком природно, якщо врахувати, що американська "ринкова економіка" тяжіє до класичної моделі підприємства, французька тяжіє до державного "дирижизму", західноєвропейська до "соціального ринкового господарства", а японська до "корпоративного патерналізму". Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американський або корейський.

Розглянемо ринок, як систему виробничих відносин. Ринкові відносини, як і інші економічні відносини, носять об'єктивний характер. Вони виникають на певній стадії суспільного відтворення-стадії обміну. Дуже часто говорять, що ринкові відносини-- це відносини обміну. Головними суб'єктами ринкових відносин являються продавець та покупець. Суб'єктами ринку можуть бути фізичні чи юридичні особи, держава також може бути суб'єктом ринку. Крім продавця та покупця на ринку може діяти посередник, який допомагає продавцю та покупцю найти один одного.

В умовах суспільного поділу праці між виробником (продавець) і споживачем (покупцем) об'єктивно виникають відносини з приводу обміну товару. Розвиток обміну призводить до того, що обмін товарами опосередковується грошима, приймає форму купівлі-продажу.

Тому ринкові відносини, як правило, мають грошову форму.

Об'єктом ринкових відносин виступає товар, який може існувати в самих різних конкретних формах.

Перш за все форму товару приймають безпосередні продукти праці:

  • машини,
  • тканини,
  • пшениця,
  • інше.

В цьому випадку говорять про ринок товарів. Ринок товарів може розділятись на галузі ринку: ринок сталі, ринок дорогоцінних металів, ринок взуття, ринок цукру та інше.

Якщо об'єктом купівлі-продажу являється послуга, то говорять про ринок послуг; якщо форму товару приймає капітал, то говорять про ринок капіталу. Причому останній може розділитись на грошовий ринок (ринок короткострокових обов'язків), кредитний ринок (ринок довгострокових обов'язків), фондовий ринок (ринок цінних паперів). Якщо об'єктом купівлі-продажу становиться робоча сила, то говорять про ринок праці. На ринку землі об'єктом купівлі-продажу являються земельні ділянки, які приймають форму товару. Є також ринки золота, ринки валют.

На протязі всієї історії існування ринку, у нього є тенденція до територіальної експансії-територіальному розширенню та збільшення сфер впливу. Ця тенденція привела до створення трьох зон ринково економічного простору. Розрізняють місцевий, національний і світовий ринок.

Місцевий ринок - стартова форма ринкової території, яка розвивається в межах села, міста. На до індустріальній стадії виробництва місцеві ринки існували в окрузі переважного народного господарства. Із-за недостатнього розвитку галузевого та територіального поділу праці, слабого функціонування товарного виробництва локальні ринки реалізовували порівняно невеликий традиційний набір продуктів.

Національний (внутрішній для країни) ринок створивсь на індустріальній стадії виробництва. На цій стадії поряд з товарним виробництвом з'явились такі транспортні засоби, які відповідали новим масштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв'язки та реклама допомогли забезпечити вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. В решті решт місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.

В результаті міцного розвитку машинного виробництва, появою великого акціонерного капіталу, поглибленням міжнародного поділу праці і появою сучасних засобів транспорту та зв'язку отримав розвиток - світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім державам таку сировину, як нафта, олово, каучук, пшениця, цукор, чай, кофе, та інше.

Визначення ринку, як відносин обміну, показує лише його в єдиній системі виробничих відносин, але воно не розкриває всієї повноти вмісту ринкових відносин. Як відомо, власність представляє всі інші виробничі відносини тієї чи іншої економічної системи. Ринкові відносини зародились на базі приватної власності в різних її формах.

Незалежність суб'єктів ринкових відносин проявляється в здібності самостійно приймати господарські рішення. Діапазон рішень дуже широкий. Виробник вирішує, що виробляти і в якому об'ємі, які ресурси використовувати і по якій ціні їх закуповувати, по якій ціні реалізовувати свою продукцію, як реагувати на поведінку других суб'єктів ринку. Покупець вирішує, що купувати, в якому об'ємі, по якій ціні, у якого продавця.

Господарські рішення приймаються без якого-небудь зовнішнього адміністративного тиску, на добровільній основі. Мотив поведінки суб'єктів ринку в умовах господарювання приватної власності один - особиста економічна вигода. Наслідки прийняття того чи іншого господарського рішень повністю лягають на плечі економічного суб'єкта ринку.

Для системи ринкових відносин, які базуються на приватній власності, характерна наявність прямих зв'язків, як між продавцями та і між покупцями, так і між виробниками. Це виявляється в відсутності яких-небудь адміністративних органів, які визначали б, хто і кому поставляє готові види продукції. Для ринкових відносин, одним із суб'єктів яких являється держава, характерне те, що при наявності цих відносин держава може встановлювати зв'язки між продавцем і покупцем.

Для більш повного розуміння ринку слід розглянути його ознаки на сучасному рівні.

По-перше, сучасний ринок є ринком покупців. Що це означає?

Це такий етап ринку, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий етап ринку визначає пріоритети покупців по відношенню до продавців. Можна сказати "диктат споживачів" на відміну "диктату продавців", характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продукцію високої якості за доступними цінами. Тому ринок покупців виступає як стимул для постійного відтворення ділових, а не спекулятивних відносин. Тобто він примушує підприємців шукати джерела своїх прибутків у першу чергу у сфері виробництва, а не у сфері купівлі-продажу.

Другою обов'язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. Це означає, що в системі підприємства кожний суб'єкт виступає як конкуруюча сторона до всіх інших суб'єктів. Можливість конкуренції між учасниками ділових відносин на ринку закладена в їх економічній самостійності, базою якої є право розпоряджатись об'єктами ринкових відносин. Таке право в минулому базувалось на приватній власності підприємця. В сучасних умовах це може бути і приватна, і колективна, і державна власність. Неминучість конкуренції між підприємцями на сучасному ринку породжується пріоритетом покупців над продавцями.

Третя ознака сучасного ринку - стабілізація відносин між суб'єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок - це арена суперництва підприємств та інших суверенних суб'єктів економіки, кожному з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження його конкурентних позицій потенцій. А це можливо лише при умові протидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб'єктів ринкових відносин.

Так сутність ринку відбивається і в понятті як "вільного ринку "або "ринку доконаної конкуренції". Зазвичай в економічній літературі виділяють наступні ознаки вільного ринку:

  • Наявність необмеженого числа конкурентів, вільний доступ на ринок та вихід з нього;
  • Абсолютна мобільність, рухомість всіх видів ресурсів: трудових, матеріальних та фінансових. Ніхто і ніщо не має стримувати вільних переміщень ресурсів з сфер межи ефективних в більш ефективні. Ця властивість вільного ринку забезпечує постійне ставлення структури економіки, її саморегульованість;
  • Наявність у кожного учасника ринку повної інформації (про ціни, пропозицію та ін.), ця властивість дозволяє кожному учаснику ринку вибирати оптимальну економічну поведінку;
  • Ні один з учасників ринку не може здійснити вплив на рішення, приємні іншими учасниками.

Особливо цікаво, що ніхто не може впливати на ринкову ціну. Ціна встановлюється в результаті попиту пропозиції. Неможливість впливати окремим учасникам ринкових відносин на ціну означає відсутність монополіста.

Звичайно, що всі ознаки сучасного ринку не можуть проявитись в реальному житті в повному об'ємі. Але ця модель дозволяє зрозуміти сутність ринку в його сучасному етапі.

Функціонуючий ринок - це сукупність найрізноманітніших процесів, акцій і взаємовідносин, які мають свої назви. Без їх розуміння важко орієнтуватися в складних переплетеннях ринкової економіки. Тому розглянемо деякі з них:

Ринкові відносини - це економічні відносини між продавцем й покупцем, які складаються на ринку, у сфері обміну.

Ринкові процеси - економічні процеси, що відбуваються на ринку й характеризують його стані динаміку.

Ринки бувають збалансовані і незбалансовані. Збалансований - ринок, на якому підтримується повна (загальним обсягом, структурою, асортименти і якістю товарів) відповідність між попитом і пропозицією. Незбалансований ринок-той, що не має повної відповідності між попитом і пропозицією.

Отже, ринок є складним утворенням, що являє собою і з одного боку, сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого-забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворень, його цілісність. Побудувати сучасний ринок означає: привести в дію економічні інтереси людей, стимули виробництва, прискорити економічне зростання, вивести країну на рівень сучасних досягнень науково-технічного і культурного розвитку.

Література

1. Арутюнова Г. И "Рыночная экономика": Начальный курс ТОО" Фирма Плюс", М., 1994.

2. Барр Р." Политическая экономия": М., 1994.

3. Борисов Е. Ф" Экономическая теория": Учебник. М.:Юристь, 1999.

4. Башнянин Г. И, Лазур П. Ю та ін. /Політична економія/ Київ: ІЗМН, 1999.

5. Валовой Д. В "Экономика" М., 1999.

6. Гальчинський А. С "Основи економічної теорії" Підручник К.: Вища шк. 1995.

7. Зубко Н. М Экономическая теория Мн.: "НТУАПИ", 1998.

8. Климко Г. Н, Нестеренко В. П та ін. Основи економічної теорії:політекономічний аспект: За ред. Климко Г. Н, Нестеренко В. П 2-е вид., перероб., допов., __К.:Вищ. шк__ Знання, 1997.

9. Мочерний С. В Основи економічної теорії К.:Видавничий центр "Академія", 1998.

10. Москвин Д. Д Основы экономической теории (политэкономия):Учебное пособие для вузов. __М., МИСИС;1998.


13.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!