Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Фінансовий стан підприємства: аналіз джерел формування оборотного капіталу. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Фінансовий стан підприємства: аналіз джерел формування оборотного капіталу. Реферат

Аналіз структури джерел коштів підприємства. Аналіз джерел формування власного капіталу

Аналіз структури джерел коштів підприємства

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов'язане за ці кошти і куди вони вкладені.

Характеристика співвідношень між власним та позиковим капіталом і розкриває сутність фінансового стану підприємства.

Необхідність у власному капіталі зумовлюється вимогами самофінансування.

Під самофінансуванням слід розуміти фінансування за рахунок заробленого підприємством прибутку.

Власний капітал є основою самостійності і незалежності підприємства. Але необхідно враховувати, що фінансування лише за рахунок власних коштів не завжди вигідно для підприємств, зокрема в тих випадках, якщо виробництво має сезонний характер. Тоді в окремі періоди часу на рахунках у банку будуть накопичуватися великі суми коштів, а в інші періоди підприємство відчуватиме їх нестачу. Окрім того, необхідно мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал (чим платить за кредитні ресурси), то, залучаючи в свій оборот позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного (позикового) капіталу.

У той же час, якщо кошти підприємства сформовані в основному за рахунок короткострокових кредитів та кредиторської заборгованості, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з цими коштами необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним поверненням їх і на залучення в оборот на нетривалий час інших коштів.

Оскільки в теперішній час "ціна" такого важливого для підприємств джерела формування капіталу, як кредити банків, зростає, то постає питання про доцільність користування банківськими кредитами.

Для вирішення питання про доцільність використання кредитів банку необхідно розраховувати величину виторгу від реалізації, величину чистого прибутку, а також рівень рентабельності майна (прибуток, одержаний з кожної гривні, вкладеної в майно) та рентабельності власних коштів у двох варіантах:

  • І варіант - з використанням кредитів банку;
  • II варіант - без використання кредитів банку.

Порівняння одержаних показників І та II варіантів дасть відповідь на питання економічної доцільності використання кредитів банку.

Залучення кредитів банку буде раціональним лише в тому разі, якщо процентна ставка на них буде нижчою, ніж рентабельність вкладеного капіталу.

Практично, безоплатним джерелом коштів для підприємств є кредиторська заборгованість.

При розрахунках з постачальниками та підрядчиками плата за тимчасове користування коштами кредиторів, як правило, не стягується: якщо згідно з договором передбачена оплата через "й" днів після одержання (відвантаження) продукції, значить підприємство-покупець одержало безвідсотковий кредит на строк "й" днів.

Деякі підприємства широко використовують таку можливість. Насправді, що більший строк має заборгованість, то менший її реальний розмір з урахуванням інфляційних процесів. Але щодо кредитоспроможності, недотримання встановлених договором строків оплати - погана практика, оскільки потенційні кредитори можуть негативно вирішити питання про надання нового кредиту.

Таким чином, від того, наскільки оптимальним буде співвідношення власного і позикового капіталів, якою буде "ціна" останнього, значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Аналіз структури власних і позикових коштів, їх співвідношення дає можливість оцінити рівень раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства, його ринкової стійкості. А це вкрай важливо для постачальників ресурсів, зокрема для банків, при вивченні фінансового ризику і для самого підприємства при визначенні перспективного варіанта організації фінансів та формуванні фінансової стратегії.

Основним завданням аналізу джерел коштів підприємства є вивчення та оцінка:

  • змін, що відбулися в структурі всіх джерел коштів і, зокрема, в структурі власного та позикового капіталу, в наявності власних оборотних коштів та їх частки в сумі власних коштів та в матеріальних оборотних коштах на кінець звітного періоду порівняно з його початком;
  • раціональності формування структури джерел коштів;
  • "ціни" джерел коштів;
  • показників, що характеризують ринкову стійкість підприємства. Інформацію про розмір власних джерел коштів подано в І розділі пасиву балансу, а дані про позикові кошти - короткострокові та довгострокові зобов'язання - відповідно, у III та IV розділах.

Для аналізу змін структури джерел усіх коштів підприємства визначають питому вагу власних та позикових коштів у загальній їх сумі на початок та кінець звітного періоду й одержані показники порівнюють.

Результати аналізу джерел капіталу повинні показати, на якому переважно капіталі працює підприємство - власному чи позиковому, чи не прихований у структурі, що склалася, ризик для інвесторів, чи ця структура сприятлива для ефективного використання капіталу.

Частка власного капіталу на кінець року збільшилась на 5,6% і становить 77,8%, позикового - зменшилась на 5,6% і становить 22,2%.

Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною як для інвесторів, так і для підприємств. Так, для інвесторів, зокрема для банків, більш надійною є ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнтів більш висока, оскільки це виключає фінансовий ризик.

Структура капіталу підприємства, що аналізується, не несе в собі великого ризику для інвесторів, оскільки підприємство працює переважно на власному капіталі, який на кінець періоду значно зріс.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз. к.). Цей показник обчислюють як відношення різниці між обсягами власного капіталу і фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

Значення цього коефіцієнта повинно бути більше ніж 0,1.

На початку року Кз. к. становив:

Кз. к. = 9416 - 3243 / 9684 + 112 = 0,6

На кінець року:

Кз. к. = 16615 - 5992 / 15254 + 112 = 0,7

Як видно, і на початок і на кінець року коефіцієнт забезпечення власними коштами значно вищий від 0,1.

Відомо, що підприємства можуть вкладати частину свого прибутку в інші підприємства. Щоб визначити, яку частину прибутку підприємство вклало в інші підприємства, розраховують коефіцієнт "переливання" капіталу:

Кп. к. = Зовнішні фінансові вкладення / Балансовий прибуток

У нашому прикладі за звітний рік підприємство вклало в інші підприємства 47% свого прибутку:

Кп. к. = 2500 / 5324 = 0,47

Аналіз джерел формування власного капіталу

Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства передбачає вивчення та оцінку:

  • достатності власного капіталу;
  • динаміки і структури власного капіталу;
  • вивчення причин змін окремих його складових та оцінку цих змін за звітний період.

Слід зазначити, що у світовій фінансовій практиці питання достатності власного капіталу перебуває в центрі уваги економістів-фінансистів як банків, так і фірм, компаній. Для визначення достатності капіталу встановлено вимогу щодо мінімальних розмірів коефіцієнта капітального покриття та ризикованості активів. Власний капітал повинен становити не менше ніж 30 відсотків вартості активів. Залежно від галузі ця величина може бути значно більшою.

Коефіцієнт капітального покриття (Кк. п.) обчислюють за формулою:

Кк. п. = ВК / А

де: Кк. п. - коефіцієнт капітального покриття;

ВК- власний капітал;

А - активи.

Власні кошти складаються з власного та додаткового капіталу.

Власний капітал - це:

  • статутний капітал;
  • пайовий капітал;
  • додатковий вкладений капітал;
  • резервний капітал;
  • нерозподілений прибуток.

У розрахунок власних коштів додатковий капітал включається в розмірах, що не перевищують основний капітал.

Загальний капітал підприємства збільшився на 7199 тис. грн. і становить 16615 тис. грн. Його приріст на 99,3% (7147: 7199 х 100) відбувся за рахунок збільшення статутного фонду і на 3,2% - за рахунок додаткового капіталу. У структурі власного капіталу відбулися деякі зміни: питома вага статутного фонду зросла на 1,2% і становить 97,7%. На 1,9% зменшилась частка нерозподіленого прибутку.

Коефіцієнт капітального покриття (Кк. п.) становить:

  • на початок року: 9416 х 100 / 13039 = 72,2 (%);
  • на кінець року: 16615 х 100 / 21367 = 77,8 (%).

Як видно, Кк. п. досить високий. На кінець звітного періоду він зріс на 5,6% і становить 77,8%.

У зарубіжній практиці часто визначають коефіцієнт участі акціонерного, або пайового, капіталу в загальній сумі джерел фінансування. Він обчислюється за формулою:

Ка = Статутний капітал / Валюта банку

У разі, якщо на 1000 грн. сукупного капіталу припадає кілька гривень статутного капіталу, акціонерна, або пайова, власність у вартісному вираженні значно відстає від вартості сукупного грошового капіталу підприємства й акціонери не можуть розраховувати на значний розмір дивідендів і капіталізованого прибутку.

Для акціонерів і потенційних інвесторів важливе значення має оцінка показників використання акціонерного капіталу. Зокрема, такі, як:

  • оголошені дивіденди на одну акцію;
  • чистий прибуток на одну акцію.

Коефіцієнт оголошених дивідендів на одну акцію (Ко. д.) обчислюється як відношення оголошених дивідендів до загальної кількості випущених і проданих простих акцій:

Ко. д. = Сума оголошених дивідендів / Кількість випущених простих акцій

Величина чистого прибутку (Кч. п.), що припадає на одну акцію, - один з важливих показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства. Цей показник визначається відношенням чистого прибутку, одержаного підприємством у звітному періоді, мінус податки, до кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу:

Кч. п. = Чистий прибуток / Кількість випущених, простих акцій

Цей показник служить основою для визначення ще одного показника використання акціонерного капіталу - показника "ціна-прибуток". Він визначається відношенням ринкової ціни на 1 акцію до чистого прибутку на 1 акцію:

К" ц -п" =- Ринкова ціна на 1 акцію / Чистий прибуток на 1 акцію

Зарубіжна практика показує, що величина коефіцієнта "ціна - прибуток" міститься, як правило, у межах від 1 до 80. Усі вищезгадані коефіцієнти розглядають у динаміці. Підвищення коефіцієнтів свідчить про те, що акціонери вигідно вклали свій капітал, і це є доброю ознакою для підприємств щодо залучення додаткового акціонерного капіталу. [3]

Література

  1. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів. ЛБІ НБУ, 2000. - 485с.
  2. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. Кол. І наук. Ред. Проф.. А. М. Поддєрьогін 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.
  3. Толковый словарь экономиста, коммерсанта, банкира, менеджера, маклера, страховщика, аудитора и бухгалтера // Сост.: Т. М. Мезенцева и др. - Мн.: Белорусская ассоциация бухгалтеров. 1997. - 476с.
  4. Экономика предприятия: Учебник для вузов// Л. Я. Аврашков. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 742с.
  5. Организационная структура предприятия. Коноков Д. Г. Рожков К. А. (Серия "Бизнес-Тезаурус"), 1999
  6. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия // Грищенко О. В.: - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000
  7. Иванов В. М. Финансовый рынок: Конспект лекций. - К.: МАУП, 1999. - 112с.
  8. Финансы предприятия // Под ред. О. С. Галушко - Днепропетровск. 1999.
  9. Теория экономического анализа: Учебник - М.: Финансы и статистика, 1999 - 416с.
  10. Фінансово-інвестиційний аналіз // Навч. Посібник. Під ред. Я. Комаринський. - К.: 1996 - 298с
  11. Іваненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2000. - 207с.
  12. Волков А. А. Фінанси підприємств. Підручник // К.:- 2000.
  13. Несторенко І. П. Фінансові інститути: Підручник // К.: 1999
  14. Сопко І. В. Бухгалтерський облік. - 1999
  15. В. П. Завгородний Бухгалтерский учет в Украине с использованием национальных стандартов. К.: 2001.


13.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!