Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Визначення та суть кредитоспроможності. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Визначення та суть кредитоспроможності. Реферат

У рефераті розглянуто таке поняття як кредитоспроможність, дано визначення сутності кредитоспроможності та подано відомості про національну рейтингову шкалу

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства – споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення [1].

Що ж стосується фізичних осіб, то потреба у отриманні кредиту частіше за все виникає у молодих людей віком до 35 років, тут виділяють два види кредитування: споживче та інвестиційне. Суть споживчого кредитування полягає у тому, що придбані у такий спосіб товари або послуги використовуються для задоволення власних потреб, а інвестиційного – у тому, що товари або послуги вкладаються у розвиток бізнесу [4].

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність – наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи – це здатність підприємства у повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїм борговим зобов’язанням [1].

Кредитоспроможність, її визначення та суть

При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Результатом систематично невірно здійснюваної оцінки кредитоспроможності позичальників може служити погіршення якості кредитного портфеля банку, яке, до того ж, тягне за собою ще й необхідність зайвого резервування. У кращому випадку це призведе до погіршення фінансового стана банку, у гіршому - до повного краху.

Рішенням проблеми є розробка і використання обґрунтованої методики, що дозволятиме банку найбільш реально оцінювати кредитоспроможність позичальників. Проте слід зазначити, що не існує ні єдиної методики, ні єдиного підходу до її побудови. Більш того, що говорити про єдність методик і підходів, коли немає навіть єдиного обґрунтованого визначення поняття кредитоспроможності, про що, зокрема, свідчать наведені нижче різноманітні тлумачення поняття кредитоспроможності.

  • "Під кредитоспроможністю позичальника розуміють його спроможність повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями" [7, c. 287].
  • "Кредитоспроможність [creditworthiness] - система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни" [8, c. 161].
  • "Кредитоспроможність позичальника - це його спроможність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями" [9, c. 183].
  • "Кредитоспроможність (Creditworthiness) - спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг" [10, с. 533].
  • "1. Наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його. 2. Спроможність повернути кредит" [11, c. 109].
  • "Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями" [12].

Проаналізуємо основні відмінності наведених визначень. Так, у першому, третьому і четвертому визначеннях кредитоспроможність розуміється як "спроможність", у другому як "система умов", в п'ятому як "наявність передумов", а в шостому як "здатність". Очевидно, етимологія терміна "кредитоспроможність" усе ж не випадкова і варто говорити про кредитоспроможність як про "спроможність".

У першому, третьому і шостому визначеннях мова йде про "позичальника", у другому про "підприємство", у четвертому про "компанію" та "приватну особу", у п'ятому суб'єкт не згадується взагалі. У визначенні поняття кредитоспроможності обов'язково повинний бути суб'єкт і, очевидно, найбільш правильно говорити про "позичальника", тому що позичальниками можуть бути і фізичні і юридичні особи.

Формулювання про спроможність позичальника "розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями", очевидно, найбільш відповідає сутності поняття кредитоспроможності, тому що боргові зобов'язання можуть містити і зобов'язання повернення кредиту, і виплати відсотків, і інші зобов'язання позичальника.

У першому визначенні мова йде про спроможність позичальника розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями "повністю і в строк", у другому "в повному обсязі у передбачені терміни", у третьому "повністю і своєчасно", у четвертому "належним чином", у п'ятому такого роду уточнень не міститься, у шостому "в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін". Останнє формулювання, на нашу думку, найбільш точне, тому що в ньому мова йде не просто про "своєчасність", а міститься конкретна вказівка на термін "визначений кредитною угодою".

З урахуванням висновків, отриманих у ході аналізу відмінностей приведених визначень поняття кредитоспроможності, можна стверджувати, що шосте визначення, що міститься в Положенні Національного Банку України "Про кредитування", найбільш точно відбиває сутність поняття кредитоспроможності.

Як відомо, зобов'язання підприємства можуть погашатися різними видами активів. Тобто в ході своєї діяльності частину зобов'язань підприємство може погашати грошовими коштами, а частину іншими активами, наприклад, готовою продукцією, товарами та ін. Спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання характеризується його платоспроможністю.

Виникає питання: чим кредитоспроможність підприємства відрізняється від його платоспроможності і, взагалі, який сенс використання поняття кредитоспроможності, якщо існує поняття платоспроможності?

Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами.

Ця важлива особливість обумовлює необхідність використання для оцінки кредитоспроможності позичальників терміна "потік грошових коштів". Необхідно підкреслити відмінність значення цього терміна від значення терміна "грошовий потік". Потік грошових коштів слід розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час як грошовий потік трактується як рух не тільки грошових коштів, але і їх еквівалентів.

З урахуванням викладеного вище модифікуємо визначення поняття кредитоспроможності, що міститься в Положенні Національного Банку України "Про кредитування", і наведемо його в наступному вигляді: кредитоспроможність - це спроможність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами.

Виникає питання: чи усі потоки грошових коштів підприємства можуть розцінюватися банком у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості? Очевидно, у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати ті потоки грошових коштів, які, як передбачається, будуть носити в майбутньому регулярний, а не випадковий характер.

Мовою бухгалтерського обліку це означає, що в якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати потоки грошових коштів від звичайної діяльності, а не потоки грошових коштів від надзвичайних подій (див. рис. 1.).

Рис. 1

Звичайна діяльність, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" (далі ПСБО 3), це "будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення". Поняття основної діяльності, в свою чергу, визначено в ПСБО 3 як "операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу".

Поняття "надзвичайна подія" визначено в ПСБО 3 як "подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді".

Для того щоб врахувати викладене вище наведемо визначення поняття кредитоспроможності у наступній формі: кредитоспроможність - це спроможність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності.

Здавалося б, на цьому можна зупинитися і використовувати отримане визначення кредитоспроможності в практичній діяльності. Проте існує ще один важливий момент, не враховуючи який можна одержати парадоксальні результати.

Уявимо собі таку ситуацію. Позичальник "Х" хоче отримати кредит обсягом в 1 гривню. Після ретельного аналізу його діяльності банк робить висновок, що позичальник "Х" спроможний генерувати в ході звичайної діяльності потоки грошових коштів, необхідні для погашення кредитної заборгованості. Іншими словами, позичальник "Х" визнаний кредитоспроможним. Відтепер ні в кого не викликає сумнівів справедливість додавання до назви позичальника "Х" епітета "кредитоспроможний".

Тепер уявимо собі, що ситуація різко змінилася і позичальник "Х" хоче отримати кредит обсягом уже не в 1 гривню, а в 1 000 000 гривень. Після ретельного аналізу його діяльності банк робить висновок, що позичальник "Х" не спроможний генерувати в ході звичайної діяльності потоки грошових коштів, необхідні для погашення кредитної заборгованості. Іншими словами, позичальник "Х" визнаний некредитоспроможним. Тепер до назви позичальника "Х" сміливо додають епітет "некредитоспроможний".

Що ж призвело до того, що той самий банк характеризує кредитоспроможність того самого позичальника діаметрально протилежним чином. Причиною цьому послужила зміна однієї з умов кредитування - обсягу кредиту. Причому, аналогічні приклади можна привести для будь-яких інших умов кредитування - величини відсотків, періодичності нарахування відсотків, періоду кредитування, способу погашення кредиту та ін.

Судження про кредитоспроможність позичальника, що фіксується в тих або інших документах, обов'язково повинно супроводжуватися вказівкою на конкретні умови кредитування, у контексті яких здійснювалася оцінка кредитоспроможності.

Таким чином, для характеристики кредитоспроможності позичальника доцільно вживати формулювання подібного роду: "При наступних умовах кредитування:…, кредитоспроможність позичальника оцінюється як …".

З урахуванням викладеного вище визначення поняття кредитоспроможності можна навести у наступному вигляді: кредитоспроможність - це спроможність позичальника при конкретних умовах кредитування в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності. Дане визначення, на наш погляд, достатньо точно відбиває сутність поняття кредитоспроможності.

Варто підкреслити, що використання такого визначення поняття кредитоспроможності має велике значення не тільки з термінологічної, але і з практичної точки зору, тому що визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальника, а, отже, і його результати [3].

Процес аналізу та оцінювання кредитоспроможності клієнта складається з двох етапів:

  • оцінювання моральних та етичних якостей позичальника, його репутації та намірів щодо повернення позички;
  • прогнозування платоспроможності позичальника на період кредитування.

Оцінюючи кредитоспроможність клієнта, банківська установа фактично визначає рівень кредитного ризику, який вона візьме на себе, встановлюючи кредитні стосунки з цим клієнтом.

Національний банк України в "Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" розробив методику аналізу фінансового стану позичальника, яка має враховуватися банками обов'язково.

Однак наведені в Положенні вимоги є мінімально необхідними, і кожен банк може розробити власний підхід з урахуванням своєї специфіки, основних положень кредитної політики та конкретних економічних умов. Отже, кожен банк має право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки, що підвищують вимоги до показників для адекватної оцінки кредитних ризиків і належного контролю за ними.

Крім того, банки самостійно визначають значущість кожного із запропонованих НБУ показників індивідуально для кожної групи позичальників з огляду на галузь економіки, сезонність виробництва, ліквідність балансу, обіговість коштів, становище на ринку.

Критерії оцінювання фінансового стану позичальника та методику їх визначення банк документально фіксує в окремому положенні і вони є невід'ємною частиною його кредитної політики. У методиці потрібно сформувати ґрунтовні та технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності клієнтів-позичальників і методи проведення аналізу.

Вибір системи показників і методів залежить передусім від специфіки того сегмента ринку, який обслуговує банк (галузеві особливості, категорія позичальників), а також від рівня спеціалізації банку (іпотечний, інвестиційний, торгівельний), видів кредитів (короткострокові, довгострокові), стратегії та політики банку (надійність, ризиковість, агресивність), рівня кваліфікації кредитних працівників, рівня організації та технічного забезпечення аналітичної роботи в банку.

У процесі аналізу кредитоспроможності потрібно керуватися тим, що для кредитора пріоритетне значення має спроможність позичальника генерувати грошові потоки. Наприклад, у міжнародній банківській практиці зафіксовано непоодинокі випадки, коли банки охоче кредитують компанії, які за фінансовими звітами є збитковими, але вони генерують потужний грошовий потік. Прикладом можуть бути авіаційні компанії США, які внаслідок великих амортизаційних відрахувань, пов'язаних із високою вартістю літаків, мають фінансовим результатом збитки. Водночас на рахунках цих компаній завжди є кошти, що і робить їх вигідними і надійними позичальниками.

У вітчизняній практиці частіше існує зворотна ситуація, коли прибуткове підприємство не може розрахуватися за кредитом, оскільки його фінансовий прибуток перебуває у формі прострочених і сумнівних до повернення боргів. Однак у будь-якому разі аналіз динаміки грошових потоків позичальника дає банку цінну інформацію щодо його спроможності своєчасно повернути борг [5].

Кабінетом Міністрів України була розроблена Національна рейтингова шкала, яка наводиться нижче [6].

Довгострокові кредитні рейтинги (більше 1 року)

Інвестиційні рівні

uaAAA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAAA характеризуються найвищою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів

uaAA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAA характеризуються дуже високою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів

uaA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaA характеризується високою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Рівень кредитоспроможності чутливий до впливу несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах

uaBBB

позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBBB характеризується достатньою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Рівень кредитоспроможності залежить від впливу несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах

 

Спекулятивні рівні

uaBB

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBB характеризуються кредитоспроможністю, нижче за достатню, у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах

uaB

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaB характеризуються низькою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Дуже висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах

uaCCC

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCCC характеризується дуже низькою кредитоспроможністю у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Потенційна вірогідність дефолту

uaCC

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCC характеризуються високою вірогідністю дефолту

uaC

Очікується дефолт за борговими зобов'язаннями позичальника

uaD

Дефолт. Виплати відсотків і основної суми за борговими зобов'язаннями позичальника припинені без досягнення згоди кредиторів щодо реструктуризації заборгованості до настання строку платежу

 

Короткострокові кредитні рейтинги (до 1 року)

Інвестиційні рівні

uaK1

Найвища кредитоспроможність у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Фінансовий стан такого позичальника дає змогу запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaK2

Висока кредитоспроможність у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Фінансовий стан такого позичальника достатньо високий для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaK3

Достатня кредитоспроможність у порівнянні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Фінансовий стан такого позичальника задовільний для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

 

Спекулятивні рівні

uaK4

Низька кредитоспроможність у порівняні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Фінансовий стан такого позичальника недостатній для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaK5

Дуже низька кредитоспроможність у порівняні до інших українських позичальників або боргових інструментів. Фінансовий стан такого позичальника не дає змоги запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaKD

Позичальник оголосив дефолт за борговими зобов'язаннями

 

Література

  1. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О. А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
  2. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.
  3. Галасюк В. В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ. -2001. -N5.
  4. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О. А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
  5. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 208 с.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року №208-р "Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання".
  7. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ Под общей редакцией проф., д. э. н. А. П. Градова и проф., д. э. н. Б. И. Кузина. -Санкт-Петербург:Специальная литература, 1996. -510с.
  8. Словарь-справочник финансового менеджера. -К.: "Ника-Центр", 1998. -480с. - (Серия "Библиотека финансового менеджера";Вып 1).
  9. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.:Т-во "Знання", КОО, 2000. -215с. - (Вища освіта XXI століття).
  10. Техника финансового анализа/ Пер. с англ. Под ред. Л. П. Белых. -М.:Аудит, ЮНИТИ, 1996. -663с.
  11. Словник-посібник економічних термінів: Рос. -укр. -англ. /О. М. Дрозд, В. В. Дубічинський, А. С. Д’яков та ін.; За ред. Т. Р. Кияка. -К.: Вид. Дім "КМ Academia", 1997. -264с. -Бібліогр.:с. 9-12.
  12. Положение Национального Банка Украины "О кредитовании", утвержденное постановлением Правления Национального Банка Украины №246 от 28 сентября 1995 года.


21.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!