Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Основні фонди: поняття, класифікація, облік та оцінка, види та показники. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основні фонди: поняття, класифікація, облік та оцінка, види та показники. Реферат

Поняття, класифікація, облік і оцінка основних фондів. Види і показники зношення

Поняття, класифікація, облік і оцінка основних фондів

Засоби виробництва, що знаходяться в розпорядженні п-ва і виражені у вартісній формі, складають його виробничі фонди. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні. Головною особливістю ОФ п-ва є специфічний характер перенесення своєї вартості на продукт. ОФ переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Другою особливістю ОФ є те, що вони використовуються у в-ві в незмінній натуральній формі.

ОФ - це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. В промисловості ОФ складають приблизно 80%.

За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди - це ті, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції - машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва - будівлі, споруди). Проте віднесення об'єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання - активна частина. У нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини).

Основні невиробничі фонди - це фонди, які знаходяться на балансі підприємства і призначені для обслуговування працівників.

Облік і оцінка необоротних активів здійснюється в натуральній і вартісній грошовій формі.

Оцінка матеріальних необоротних активів в натуральних показниках використовується для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів обладнання, для визначення рівня його використання і т. д.

Вихідним документом при цьому є паспорти робочих місць, устаткування і підприємств в цілому.

Вартісна оцінка необоротних засобів здійснюється за первісною вартістю або переоціненою вартістю.

Первісна вартість - це фактична сума коштів, витрачених на придбання або створення необоротних активів.

До первісної вартості необоротних активів включають такі витрати:

  • суми (без непрямих податків), що сплачують постачальники активів;
  • суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків;
  • витрати із страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
  • витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;
  • інші витрати.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості необоротних активів, придбаних або створених повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісною вартістю необоротних активів, що віднесені до статутного капіталу підприємства, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Справедливою вартістю необоротних активів звичайно є їх ринкова вартість, визначена експертами або фахівцями підприємства.

Наприклад: підприємство А отримало від підприємства Б патент на винахід в обмін на акції підприємства А. Вартість патенту - 10000 грн., номінальна вартість 1 акції - 0,25 грн., ринкова 1 грн. за акцію. Виходячи з цього первісна вартість придбаного патенту - 40 000 грн.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює справедливій вартості на дату отримання.

Наприклад, підприємство безоплатно отримало тару, залишкова вартість становить 32 000 грн.

Ринкова вартість тари з урахуванням зносу оцінюється в сумі 11300 грн. Витрати підприємства на перевезення цієї тари 600 грн. Справедлива вартість тари дорівнює:

11 300 грн. + 600 грн. = 11 900 грн.

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати, пов'язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану.

Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводить до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. Поліпшення стану основних засобів може відбуватися за рахунок:

  • модифікації з метою продовження терміну експлуатації або збільшення виробничої потужності;
  • впровадження більш ефективного технологічного процесу;
  • заміни окремих частин машин або обладнання тощо.

Крім первісної та справедливої вартості необоротних активів, визначають ліквідаційну та балансову (залишкову) вартість основних засобів. Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Балансова вартість - це вартість, за якою ОФ обліковуються на балансі підприємства. На даний час балансовою вважається залишкова вартість ОФ (визначається як різниця між первісною або відновною вартістю ОФ та сумою їх спрацювання за весь період експлуатації).

Початкова (первісна вартість) із врахуванням зношення:

Sп із врах. зношення=Sп-еАморт. відрах. *t (к-сть років використання)

Відновна вартість (вартість на відтворення ОФ у сучасних умовах):

Sв= Sп / (1+ΔП/100) t, ΔП - річний приріст продуктивності праці в країні

Sв із врах. зношення= Sв-∑А* t

Як правило, Sв < Sп.

Розрізняють галузеву, вікову і технологічну структуру ОФ. Галузева структура характеризується співвідношенням питомої ваги ОФ різних галузей до загальної вартості ОФ в промисловості. Вікова структура - це співвідношення різних вікових груп ОФ в їх загальній вартості. Технологічна структура показує співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів.

Види і показники зношення ОФ

В процесі використання ОФ зношуються. В економіці розрізняють фізичне (матеріальне) і моральне (економічне) зношення. Фізичне зношення - це матеріальне зношення ОФ, в результаті якого вони перестають задовольняти вимоги, які до них ставляться. Воно може наступити в результаті використання, неправильного використання (зберігання) і невикористання. Всі ОФ підлягають ремонту, щоб усунути зношення. Міра фізичного зносу розраховується за показником коефіцієнту фізичного зношення:

αф=Тф/Тн

Тф - фактичний термін служби

Тн - нормативний термін служби

αф=А (сума аморт. відрахувань) / Sп.

αф= S рем/ Sп.

S рем - вартість ремонту

Крім фізичного зношення, ОФ підлягають моральному зношенню, яке відбувається внаслідок впливу НТП. Є 2 види морального зношення:

  • 1-го роду - спричиняє НТП, що проявляється в підвищенні продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні засоби.
  • 2-го роду - це втрата ОФ частини їх вартості в результаті появи сучасніших, більш продуктивних ОФ, кращої організації виробництва. Його можна усунути шляхом модернізації.

Економічним мірилом морального зношення може служити коефіцієнт морального зношення:

αм= (Sп- Sв) /Sп

Коефіцієнт загального зношення:

αз= 1- (1- αф) * (1- αм)


19.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!