Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Торговельне підприємство: роль комерційної діяльності. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Торговельне підприємство: роль комерційної діяльності. Реферат

Щоб успішно орієнтувати виробництво на вимоги ринку, потрібно перш за все добре його знати. Інформаційний інструментарій комерційної діяльності - це, по суті, його буквар, який повинен бути освоєним кожним, хто взявся за цю справу. Вивчення ринку - важлива функція комерційної діяльності, в результаті реалізації якої, підбираються потенційні покупці

Перша ступінь у процесі вивчення ринку - сегментація ринку, поділ його, що дозволяє модифікувати якісні характеристики товару у відповідності з запитами окремих груп потенційних споживачів, створює основу для вибору стратегії і дає можливість більш-менш точно визначити сумарний об'єм ринку. Сегментація дає конкретні аргументи для реклами і продажу товарів відповідної номенклатури, визначених споживчих властивостей.

Західнонімецький маркетолог Г. -Г. Леттау розробив сукупність критеріїв для проведення сегментації ринку, яка представлена на рисунку 1.

Серед критеріїв групи "А" прикладом географічної сегментації може бути експорт в тропічні країни, країни скандинавського ринку, в країни ЄЕС. Зрозуміло, що тут важливо враховувати не тільки національні традиції і переваги, але і особливості економічної ситуації (фінансовий стан, податки, форми контролю експорту та інші), кліматичні і інші особливості.

Серед фірмово-демографічних характеристик особливе місце займають виробничо-економічні параметри підприємства-споживача, специфіка його приналежності до того чи іншого сектора економіки, використовувані форми господарювання, традиції і імідж підприємства. Галузева сегментація ринку виробничих підприємств виражена. Що стосується техніко-прикладних сегментів ринку, то вони визначаються сукупністю технічних прийомів, використовуваних виробником.

Сегменти ринку, які орієнтовані на продаж індивідуальним споживачам (група "Б"), найбільш різноманітні. Серед соціально-демографічних характеристик у відповідності, наприклад, ринку приладдя для гоління - інформація про кількість чоловіків і жінок, яким за 16; для визначення тиражу вузівського підручника - інформація про кількість студентів відповідного профілю підготовки.

Соціально економічні сегменти ринку споріднені з соціально-демографічними, але пов'язані з рівнем життя конкретних соціальних груп, які володіють дорогими предметами довготривалого користування.

Сегменти, які орієнтовані на особливості споживання, враховують гурмани заморожених продуктів, радіолюбителі, які переважно купляють окремі деталі для подальшого складання, домогосподарок, які закупляють продукти на тиждень і т. п.

Сегменти, які орієнтовані на засоби масової комунікації, активно використовуються при плануванні рекламних кампаній, враховують цільові групи людей, які дивляться окремі телепередачі, або які слухають радіо, в звичний час, які читають певні газети, або виписують галузеві журнали і інше.

Сегменти, які враховують "життєвий стиль", формуються на основі виявлення різниці в далекоглядних ціннісних орієнтаціях людей, і в їх життєвих привичках. Психологія і "життєвий стиль" споживачів тісно переплітаються між собою, але з ідеологічним устроєм, переконаннями різних груп людей.

Межі ідеологічних сегментів часто незрозумілі, але потребують особливої делікатності у зверненні до них. Ось, приклад, "настройки" на визначений ідеологічний сегмент, між іншим, дуже широкий: "Під час Олімпійських ігор в Сеулі, техніка фірми "Самсунг" допомогла налаштувати людей планети на хвилю миру, гармонії і прогресу".

Критерії сегментації ринку, які відносяться до групи "В", тобто випливають з ринкової стратегії, враховують власні можливості виробництва, технології, пропонування додаткових послуг.

Підприємства можуть бути орієнтовані на продаж товарів фермерам, малозабезпеченим споживачам дешевої продукції, на виконання замовлень по пошті і т. п.

Сегменти ринку, виділені з різних причин, неминуче накладаються, взаємоперетинаються. Класичний приклад цього дає фірма "Бенетон": "Ми випускаємо в'язальні вироби (окремий сегмент товару і технологія його виготовлення) для дуже молодої (соціально-демографічний сегмент) і прагнучої до моди (психологічний сегмент) публіки і збуваємо через роздрібну торгівлю (сегмент стратегії і збуту). "

Після того як проведена сегментація, визначається ємність потенційного ринку. Вона визначається, як в натуральному, так і в вартісному виразі. Обліку підлягає щорічна кількість збутового товару, можливі зміни, динаміка ринкового потенціалу. Щоб вияснити більш конкретно питому вагу підприємства на ринку, потрібно добре знати своїх конкурентів, їх стратегію поведінки.

Маркетологи повинні враховувати становище і тенденції розвитку підприємництва і споживання в конкретній країні (регіоні), платоспроможність населення, рівень інфляції, склад споживчого кошика і його вартість, прибутки на душу населення (в тому числі по верствам і групам), розвиток системи кредитування промислових підприємств і т. п. Значення юридичного середовища дозволяє володіти інформацією про рівень правового, державного і суспільного регулювання підприємництва, конкуренції, системи захисту споживачів.

Особливе місце в інформації повинні займати дані про характеристики народонаселення і тенденцій розвитку. Для ефективної комерційної діяльності важливі абсолютні розміри населення, його географічний розподіл, щільність, мобільність, віковий і статевий розподіл, рівень народжуваності і смертності, кількість шлюбів і розлучень, расова, релігійна, етнічна структури.

Серед визначених тенденцій змін демографічного середовища - підвищення питомої ваги людей похилого віку.

Значне місце посідають оцінки і тенденції географічного характеру в розвитку і динаміці народонаселення: по осям: "Захід-Схід", "Північ- Південь"; більш локальні переміщення з сільських районів в міські, з міст в приміські, переміщення з причин релігійних, етнічних, расових, з якими в останній час частіше зіштовхується наше суспільство і народне господарство. На кінець, дуже важлива інформація про позиції покупця, вміння маркетолога ввійти в становище покупця, оцінити його ситуацію з середини.

Торгівля - одна з перших господарських галузей, з якої почався процес демонополізації економіки з поступовою зміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні зв'язки між ринковими структурами. Прийняття ряду законодавчих актів стало поштовхом до створення торговельних підприємств різної форми власності.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про захист прав споживачів", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України "Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення", яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадан-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Торговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, які необмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, юридичними особами всіх форм власності, у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, яка здійснюється відповідно до закону України "Про підприємництво" та Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04. 1994 року.

Торгівельні підприємства діють на основі статуту, який затверджується власниками (власником) майна. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

Для здійснення торгівельної діяльності підприємству необхідні певні матеріальні цінності, які становлять основу діяльності, тобто майно підприємства. Майно становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Воно належить підприємству на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Джерелами формування майна підприємства є:

  • грошові та матеріальні внески засновників;
  • доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
  • доходи від цінних паперів;
  • кредити банків та інших кредиторів;
  • капітальні вкладення і дотації з бюджету;
  • придбання майна іншого підприємства чи організації;
  • безоплатні та благодійні внески, пожертвування підприємств та громадян;
  • інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Управління торгівельним підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Торговельне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на товари та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток, порядок використання якого визначає власник підприємства чи уповноважений ним орган згідно з статутом чи чинним законодавством.

Торгівля є однією з небагатьох галузей народного господарства, зайнятих безпосередньо обслуговуванням населення. Тому її нормальний розвиток багато в чому визначає соціальний клімат у суспільстві. Разом з тим період переходу до ринкових відносин поставив її у досить несприятливе економічне становище. Торгівля безпосередньо відчуває на собі всю гостроту кризи: різке падіння обсягів виробництва, лібералізацію цін, зниження грошових доходів населення тощо. Перехід до системи вільного переміщення товарів не привів поки що до формування повноцінного споживчого ринку.

Споживчий ринок сьогодні - це ринок деформованої структури попиту через неплатоспроможність населення, ринок товарів низької якості, ринок "човникарів" і перекупників, де масові порушення з боку суб'єктів господарської діяльності стали дуже поширеними. Значно погіршилась якість торговельного обслуговування, звузився асортимент товарів вітчизняного виробництва та супутніх послуг, посилились тенденції до необґрунтованого завищення цін, недобросовісної конкуренції.

Типового характеру набули такі процеси в розвитку внутрішньої торгівлі України:

  • не досягли ефективного рівня ринковий механізм взаємодії окремих ланок єдиного циклу "дослідження - виробництво - реалізація - споживання". Особливо слабким виявився взаємозв'язок торгівлі та вітчизняного виробництва;
  • на внутрішньому ринку триває процес зникнення багатьох асортиментних груп товарів вітчизняного виробництва, чому значною мірою сприяє витіснення їх імпортними товарами;
  • серйозні негативні процеси супроводжують розвиток малого бізнесу в торговельній сфері;
  • технологічна політика більшості суб'єктів господарювання зорієнтована на формування інтер'єрів приміщень. В той час як основні фонди торгівлі спрацьовані на 60-70 відсотків, припинились відрахування на науку, нові технології, практично згорнуті прогресивні форми і методи торгівлі;
  • погіршилось інформаційне забезпечення статистичними матеріалами;
  • незадовільною є інвестиційна ситуація в торгівлі. Капіталовкладення спрямовані, переважно, в об'єкти з невеликою капіталомісткістю (лотки, кіоски). Практично не здійснюються капіталовкладення в будівництво спеціалізованих та універсальних підприємств торгівлі з продажу товарів першої необхідності та масового попиту.

А загалом роздрібна торгівля може бути цікавою і прибутковою справою - все залежить від людей, які нею займаються. Відрізняючою рисою роздрібної торгівлі є те, що вона націлена на кінцевого користувача - роздрібного покупця. Торгувати можна по телефону, по почті, вдома чи в магазині. Товари і послуги, що реалізуються кінцевим споживачам для їх особистого користування можуть коливатися від кросівок до акцій, цінних паперів і юридичних послуг.

Можливості професійної діяльності в сфері роздрібної торгівлі дуже привабливі. Роздрібні торговці мають прекрасні можливості матеріальної винагороди і просування по службі. Щедра матеріальна винагорода - лише частина того, що обіцяє робота в роздрібній торгівлі. Існує багато інших стимулів, серед яких: прекрасна професійна підготовка, швидкий ріст відповідальності, можливість самореалізації, задоволення від роботи.

Список використаної літератури

1. Про підприємництво:Закон України //Урядовий кур'єр. -1991. -7 лютого.

2. Про підприємства в Україні:Закон України //Голос України. -1991. -27 березня.

3. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення:Постанова Кабінету Міністрів України //Урядовий кур'єр. -1995. -21 лютого.

4. Баркан Д. І. Управление фирмой в условиях рынка. -Л.:Аквилон. 1991.

5. Власова В. М. Основы предпринимательской деятельности. -М.:Финансы и статистика. -1994.

6. Економіка торгівлі:підручник для вузів. -М.:Економіка. -1990.

7. Коваленко В. В. Повышение эфективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций. -К.:Вища школа. -1990.

8. Маркетинг /под ред. А. Н. Романова. /. -М.:Банки і біржі. -1995.

9. Омельянович Л. Стан і проблеми торгівлі України //Економіка України. -1995. -7 липня.

10. Осипова Л. В. Синяева И. М. Основы комерческой деятельности:Учебник для вузов. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. -1997.

11. Панкратов Ф. Г. Серегина Т. К. Комерційна діяльність:Підручник для вузів. -М.:Маркетинг. -1996.

12. Прауде В. Р. Білий О. Б. Маркетинг. -К.:Вища школа. -1994.

13. Ушакова Н. М. Кукурудза Л. А. Управління прибутком торговельного підприємства. Конспект лекцій. -К.:КТЕІ. 1993.

14. Ушакова Н. М. Кукурудза Л. А. Головачук Т. І. Олейник С. І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової економіки. -К.:КТЕІ. -1993.


15.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!