Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Залучення іноземного капіталу до інвестування. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Залучення іноземного капіталу до інвестування. Реферат

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни

Найважливіші з шляхів залучення іноземного капіталу:

  • прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;
  • портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;
  • кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента. Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:

  • Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;
  • Національне агентство України по реконструкції і розвитку;
  • Державний інвестиційно-кліринговий комітет;
  • Палата незалежних експертів з питань інвестицій;
  • Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;
  • Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;
  • Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.

В липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні державної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвестиційних ресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, метою якого є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких обумовлюється порядок реєстрації іноземних інвестицій, надання або відміна пільг спільним підприємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків, їх оподаткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що надійшли в Україну станом на 1.01. 1998 р., складає близько 2,1 млрд дол. США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у виробничі фонди, а скільки - на обладнання офісів та на інші потреби підприємств та їх керівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини прямих інвестицій в Україну, приблизно 10% сукупного товарообігу України припадає на ці держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких - спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна форма інвестицій це - рухоме і нерухоме майно (65%), - близько 20% - безпосередньо - грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку, прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку - усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих законодавчих та нормативних актах.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:

  • іноземним інвесторам надавались гарантії непогіршення їх фінансового стану від змін законодавства протягом 10 років;
  • підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі - протягом 3 років, в посередницькій діяльності - протягом 2 років;
  • іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;
  • в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор мав право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;
  • з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на розробку корисних копалин строком на 99 років.

Діяльність іноземних інвесторів на території України тривалий час регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну" В цих законодавчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесторів, додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась більшість пільг.

Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законодавстві, зокрема, державні гарантії відносно:

  • примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;
  • компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним інвесторам;
  • повернення своїх інвестицій в разі припинення інвестиційної діяльності;
  • переказу частки прибутку за кордон після сплати податків.

Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на протязі 10 років з моменту змін в Законодавстві.

Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлюється податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями на загальних засадах.

Закон "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" визначає постійне представництво нерезидента в Україні та порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону, всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від корпоративних прав оподатковуються за ставкою 30%.

Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репатріації додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15%.

Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, а також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15% у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.

Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та іншим суб'єктам господарювання, то, згідно з чинним законодавством - це прерогатива Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарів критичного імпорту, ввезення яких на митну територію України звільняється від ПДВ.

З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про режим іноземного інвестування" скасувала пільговий режим оподаткування діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалося звільнення від податку на прибуток підприємств, які зареєстровані до 1 січня 1995 р., і мають іноземну інвестицію на території України не менше 100 тис. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно ЗО% (11 тис.) і скасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615 млн. грн.

Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними інвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, що ввозилося як внесок у статутний фонд. В 1996 році сума коштів внаслідок дії цієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.

На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршить інвестиційний клімат в Україні, тим паче що для більшості спільних підприємств пільгове оподаткування закінчується в поточному (1997) році. У виробничій сфері пільги по податках на прибуток повинні бути збережені. Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими ставками.

Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів повинні знайти відображення у проекті Закона "Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування"", що розглядається Верховною Радою в 1998 р.

Законодавча база портфельного інвестування шляхом продажу іноземним інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш відрегульована.

Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Україну шляхом: придбання іноземним інвестором державних (муніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, деривативів акціонерних товариств та підприємств; часток (паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом реалізації на аукціоні застави.

Продаж пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення на позабіржовій торговельній системі аукціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.

Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асоціації "Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС) ", що згідно з Законом "Про підприємства в Україні" є об'єднанням юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в галузі торгівлі цінними паперами. Іноземний інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів таких акцій.

Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності (капіталу): чим більший доход ці інструменти будуть приносити інвесторові, тим довше він буде тримати їх у своєму портфелі.

Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його власнику приблизно 10% доходу. Наприклад, середній номінальний доход Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від шести місяців до одного року склав 9,5%.

Іноземні інституційні інвестори представлені на українському ринку міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фондами, агенціями та банками.

Особливості надходження від цих інвестицій - це обумов-лення обов'язковими для української сторони вимогами. Як правило, інвестиції надаються лише як частка до потрібних для інвестиційного проекту.

Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор - це Світовий банк, створений в 1944 році з метою сприяння соціально-економічного розвитку різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн).

Проектний портфель України у Світовому банку налічує близько ЗО проектів на загальну суму понад 3,5 млрд дол. США, що повинні бути реалізованими в 1996-1998 рр. В 1997 р. реалізується сім кредитних угод, найважливіші з яких:

  • проект розвитку підприємств 300 млн дол. США;
  • проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн дол. США;
  • проект реструктуризації сільського господарства 300 млн дол. США;
  • експериментальний проект вугледобувної галузі - 15,8 млн дол. США.

Крім того, в 1997 р. Світовий банк спільно з Укрексімбан-ком започаткував проект розвитку експорту приватними підприємствами України. Розмір кредитів за рахунок цієї кредитної лінії може бути від 100 тис. дол. США до 5 млн дол. США з терміном до 5 років та з забезпеченням застави не менше ніж 130%.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), створений в 1990 р., об'єднує 59 країн-акціонерів. Мета банку - сприяння розвитку держав Центральної та Східної Європи, проведення в них ринкових реформ.

На початку 1998 р. банк має високий кредитний рейтинг, спроможний залучати кредитні ресурси на міжнародних ринках капіталів на вигідних умовах, в тому числі і для українських постачальників. ЄБРР в Україні реалізує проекти як для державних підприємств, так і з приватним сектором економіки; зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та середнього бізнесу обсягом близько 150 млн дол. США. Умови кредитування малого та середнього бізнесу такі:

  • розмір кредиту від 50 тис. до 2,5 млн дол. США з терміном дії до 5 років;
  • забезпечення кредиту заставою не менше 125%;
  • загальна вартість проекту повинна складати від 75 тис. до 4 млн дол. США, при цьому власний внесок позичальника передбачається не менше 30% вартості проекту, а чисельність працюючих повинна не перевищувати 500 осіб.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) заснований в Люксембурзі в 1959 році десятьма країнами - членами Європейської спільності. Банк видає пільгові кредити на строк 30-40 років в основному на розвиток транспорту, енергетики, зв'язку, телекомунікацій.

В окремих країнах банк фінансує будівництво, реконструкцію і модернізацію підприємств. ЄІБ є одним із головних співзасновників Європейського банку реконструкції та розвитку.

Сьогодні в Україні діють декілька міжнародних фондів, які здійснюють інвестиційну і кредитну підтримку підприємництва в Україні. Основні з них:

Фонд підтримки підприємництва в нових незалежних державах створений в 1994 році урядом США з початковим капіталом 150 млн дол. США. Фонд, в основному інвестує малий та середній бізнес шляхом створення спільних підприємств або купівлі акцій господарюючих товариств. Фонд реалізував в Україні 12 проектів переважно в галузі агробізнесу, промисловості будівельних матеріалів та виробництві металів. Фонд також надає кредити підприємцям від 10 до 100 тис. дол. США, терміном від 2 місяців до 2-х років.

Фонд "Україна" заснований в 1992 році в м. Бостоні (США) з статутним капіталом 22,5 млн дол. США. До початку 1998 р. Фонд реалізував 26 інвестиційних проектів на суму 8 млн дол. США на засадах партнерства.

Німецько-український фонд створений в 1996 р. урядом Німеччини з статутним фондом 10 млн для сприяння розвитку малого підприємництва в межах програми трансформ. Фонд може надавати кредити трьох видів: мікрокредити до 15 тис. ВМ терміном до 1 року; для малого бізнесу - від 15 до 50 тис. ОМ терміном до 2-х років; кредити для спільних підприємств розміром до 500 тис. ОМ і терміном також до 2-х років.

Фонд "Відродження" створено в 1990 р. за підтримкою відомого фінансиста Джорджа Сороса. Фонд започаткував з 1.01. 1998 р. Програму мікрокредитування та підтримки розвитку кредитних спілок в Україні. Взагалі фонд "Відродження" фінансує інтелектуальні інвестиції і до цього часу вже запровадив в Україні мікрокредитів та грантів на суму близько 5,5 млн дол. США.

Ще однією організаційною формою залучення іноземних інвестицій можна вважати міжнародні агенції експортного кредиту. В Україні діє кілька таких агенцій. Як приклад можна навести: Агентство США з міжнародного розвитку, яке має за мету створити можливості для зростання малого бізнесу в Україні за рахунок створення мережі "бізнес-інкубаторів", тобто освітньо-тренінгових закладів. Агентство також надає кредитну підтримку інвестиційним проектам на конкурентній основі для високотехнічних виробництв до 60 тис. дол. США, а також мікрокредити до 5 тис. дол. США.

Агентства експортного кредиту функціонують в рамках Угоди 1971-1978 рр., яку підписало 20 країн, щодо обмеження конкуренції на кредитних ринках. Угодою встановлюються мінімальні процентні ставки за кредитами на строк понад двох років. Всі країни-позичальники поділені на три категорії: перша - найбагатші; третя - найбідніші.

Цікаво, що в 1982 р. Радянський Союз був віднесений до першої категорії, а нещодавно Україна - до третьої. Для більшості країн строки повернення кредитів складають 8,5 років, а для країн третьої категорії - 10 років.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні іноземні банки кредитують в основному імпортні операції клієнтів і виробничу діяльність деяких підприємств з іноземними інвестиціями.

Разом з тим інвестиційна діяльність іноземних банків набагато ширша.

Умовно ці послуги і операції можна поділити на кілька груп:

1. Операції на ринку торговельних зобов'язань. Операції на ринку боргових зобов'язань - це обслуговування кредитних та облігаційних позик та похідних від них інструментів (деревативів). Іноземні банки спроможні в Україні здійснювати як власне, так і сіндиційне кредитування корпорацій, обслуговувати форвардні та ф'ючерсні контракти, варанти.

2. Операції з цінними паперами власності та їх похідними, участь в приватизаційному процесі. Основним інструментом емісії цінних паперів за кордон на сьогодні є єврооблігації, що випускаються в іноземній для емітента валюті і розміщуються серед іноземних інвесторів. Єврооблігація - довгострокове боргове зобов'язання в одній із євро-валют, випускається великими банками або емісійними синдикатами. На відміну від звичайних облігацій, що випускають нерезиденти, єврооблігації розміщуються, як правило на ринках кількох країн.

Участь в приватизаційному процесі включає аналіз існуючого стану підприємства, пропозиції щодо його реструктуризації, підготовку плану приватизації, продаж пакетів акцій підприємств на зовнішньому ринку.

Операції з цінними паперами власності зумовлюють в першу чергу їх андерайтинг, першу емісію на відкритий ринок, приватне розміщення, їх конвертацію в боргові зобов'язання і, навпаки, конвертацію акцій в позички.

3. Проектне фінансування та операції з малоліквідними інвестиціями. Проектне фінансування передбачає участь банку в проекті як інвестора, тобто фінансування з метою одержати доход від реалізації проекту, фінансування під забезпечення активами, використання лізингу, консорційного фінансування, залучення страхових компаній та перестрахування проектів. Стратегічне фінансування малоліквідних інвестицій, тобто довгострокових інвестиційних проектів, мають важливе соціально-економічне значення.

Ці та багато інших видів інвестиційної діяльності можуть впроваджувати іноземні банки на інвестиційному ринку України. Поки що в Україні працює близько десятка іноземних банків.

Проектне фінансування може здійснюватись шляхом утворення інвестиційного консорціуму за схемою: інвестор - фінансуючий банк - будівельна фірма. Кожен з цих учасників може бути іноземцем.

Якщо учасником такого консорціуму є іноземний банк, то він може відкрити ескроу-рахунок в Україні або в третій країні, можливо в офшорній зоні.

Ескроу-рахунки використовуються як засіб забезпечення кредиторам гарантій повернення боргу.

Якщо банк-нерезидент є учасником консорціуму, то він може відкрити в себе ескроу-рахунок. На ескроу-рахунки надходить вся виручка (грошові потоки) від реалізації інвестиційного проекту аж до повного відшкодування боргу інвестора перед банком. В умовах України позичальник (інвестор) може відкрити такий рахунок у кредитора-нерезидента з дозволу НБУ і при умові, що кошти від реалізації проекту будуть надходити через кореспондентський рахунок уповноваженого українського банку. Якщо позичальник - іноземний інвестор, то розрахунки з банком проводяться в іноземній валюті. Український позичальник сплачує борг в гривнях.

Банк - агент ескроу - діє від імені кредиторів. Капітальні витрати відшкодовуються на резервний рахунок обслуговування боргу, а дивіденди перераховуються на дивідендний ескроу-рахунок.

4. Інвестиційні консалтингові послуги. Консультаційні послуги з приватизації, придбанню контрольних пакетів та злиттю підприємств, захист від придбання пакетів акцій недружніми інвесторами, продаж компаній, створення підприємств з іноземними інвестиціями, придбання або продаж частини активів і реструктуризація виробництва тощо.

Звичайно, у виробничій сфері залучення прямих іноземних інвестицій потребує певного пільгового режиму (в перехідний період). Наприклад, податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями коливається в Угорщині, Польщі, Болгарії і Румунії від 6 до 12%, в той час як в США він складає близько 40%

На мою думку, для України в цих межах може бути запроваджена ставка оподаткування прибутку, що застосовується в Центральній Європі для виробничих підприємств з іноземними інвестиціями і, особливо, для стратегічних інвесторів, що приймають участь в міжнародних конкурсах приватизації.

Крім встановлення низької номінальної податкової ставки, існують інші шляхи стимулювання іноземних інвесторів з мінімальними збитками для Держбюджету, що звичайно застосовуються у вільних економічних (офшорних) зонах:

  • запровадження пільгових процентних ставок на кредити, доходи від фінансових інвестицій;
  • швидке списання капіталу через прискорену амортизацію;
  • звільнення від податку прибутку, що йде на відшкодування інвестиційного кредиту;
  • запровадження інвестиційного податкового кредиту або податкових канікул тощо.

Залучення іноземного капіталу в Україну потребує розробки науково-обґрунтованої програми уряду на тривалий строк.

Програма повинна передбачати:

  • залучення до інвестування великих компаній з промислово розвинутих країн і транснаціональних корпорацій;
  • суттєве вдосконалення фондового ринку та фінансово-кредитної системи, залучення до інвестиційного процесу великих іноземних фінансово-кредитних установ;
  • розробку, впровадження та фінансування з допомогою іноземних інвестицій проектів, що мають соціально-економічне значення на всій території України. Запровадження тендерних процедур в сфері державних закупок за імпортом

Як один із вагомих заходів, направлених на вдосконалення ефективного використання державних коштів, є використання тендерних процедур у сфері державних закупок, що забезпечує не тільки раціональне використання коштів держави, але і недопущення на ринки України неякісної продукції, товарів, робіт, послуг, некомпетентних постачальників (підрядників), запобігає зловживанням в цій сфері

Використана література

  1. Омельченко "Іноземні інвестиції в Україні" довідник з правових питань Київ "Юрінком" 1997р.
  2. Шевчук, Рогожин "Основи інвестиційної діяльності" Київ видавництво "Генеза" 1997.
  3. Пересада "Інвестиційний процес в Україні" Київ "Лібра" 1998.
  4. "Іноземні інвестиції та українські інвестиції за кордоном, міжнародні торги (тендери)" // "Фінансовая тема" № 9 сентябрь 1998.
  5. Гаврилюк "Умови здійснення іноземного інвестування" // "Економіка України" № 8 серпень 1997.
  6. Ландарь "Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну"// "Економіка України" № 12 грудень 1998.


13.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!