Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Економіка підприємства: техніко-технологічна база підприємства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економіка підприємства: техніко-технологічна база підприємства. Реферат

Потенційна виробнича спроможність підприємства (тобто здатність забезпечувати випуск певного обсягу продукції належної якості за одиницю часу), мірилом якої є його виробнича потужність, вирішальним чином залежить від наявної у нього техніко-технологічної бази

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери економіки - це впорядкована система найбільш активних компонентів належних йому основних виробничих фондів (машин і обладнання й транспортних засобів, тобто виробничої техніки) та використовувана технологія виготовлення продукції, які інтегровані в технологічний спосіб виробництва продукції в рамках окремих виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

Отже, технічна компонента ТТБ підприємства є лише частиною його ОВФ (виробничого апарату), однак найбільш активною їх частиною. До складу цієї компоненти входять лише ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій.

Основна складова технічної компоненти ТТБ, утворена такою групою ОВФ, як "машини й обладнання ", носить назву "виробнича система машин підприємства ".

Оскільки виробнича система машин (ВСМ) є основною складовою технічної компоненти ТТБ підприємства, то в основі належного формування ТТБ лежить раціональна побудова ВСМ і постійне її удосконалення на основі використання досягнень НТП. В зв'язку з цим, необхідно хоча б коротко охарактеризувати ВСМ підприємства.

"Система машин як економічна категорія - це найбільш завершена форма розвитку техніки, що характеризується кількісною і якісною сукупністю функціонально взаємозв'язаних і співвідносних по техніко-економічних параметрах засобів праці, які діють в рамках замкнутого технологічного способу виробництва і мають властивості цілісності та стійкості". С.М.Ямпольський.

Отже, ВСМ підприємства складається з окремих елементів, якими виступають верстати, апарати, агрегати та ін. види знарядь праці. Однак не будь-яка сукупність знарядь праці утворює ВСМ підприємства.

Елементами ВСМ:

  • По-перше, повинні бути різнорідні, але доповнюючі одна одну робочі машини.
  • По-друге, окремі робочі машини, що входять у ВСМ, взаємозв'язані і взаємодіють між собою по реалізації цільової функції системи, тобто, по здійсненню системою необхідної обробки предметів праці з метою перетворення їх у продукти (складові продуктів), призначені для задоволення суспільних потреб. ВСМ передбачає.
  • По-третє, співвідносність окремих її елементів, тобто дотримання необхідних співвідношень між окремими робочими машинами (кількісних співвідношень, а також співвідношень по техніко-експлуатаційних параметрах).
  • По-четверте, ВСМ повинна бути цілісною, інтегративною, тобто мати властивості, відмінні від властивостей окремих елементів, з яких вона складається, і від механічної суми властивостей всіх елементів.

Наявність в упорядкованої сукупності знарядь праці (робочих машин) всіх перерахованих вище властивостей свідчить про те, що вона утворює ВСМ, здатну стійко функціонувати в часі й у просторі.

ВСМ підприємства, як і будь-якій іншій системі, властива структура. Первинним структурним елементом ВСМ є кожне окремо взяте знаряддя праці (окрема робоча машина або одиниця технологічного обладнання), що входить у її склад. Однак переважна більшість знарядь праці, що утворюють ВСМ, функціонують не поодинці, а в складі груп взаємозамінюваного обладнання (ГВО), які складають первинну ланку цієї системи.

Суть ГВО достатньо зрозуміла з самої їх назви. Знаряддя праці (одиниці технологічного обладнання), об'єднані в ГВО, повністю замінюють одне одного (одна одну) при виконанні технологічних операцій, закріплених за ГВО, з обробки на них програми випуску продукції, що випливає з виробничої програми підприємства. ГВО є первинними ланками ВСМ підприємства, оскільки вони не складаються з яких-небудь більш дрібних ланок цієї системи (ланок нижчого порядку).

Структурними ланками ВСМ підприємства є її підсистеми і технологічні лінії. Останні утворюються виключно ГВО. Підсистеми ВСМ підприємства утворюються ГВО і технологічними лініями. Окремі підсистеми машин у ВСМ підприємства розрізняються в залежності від виробничих підрозділів, в межах яких вони функціонують. Так, можна говорити про підсистеми машин: виробничих дільниць та інших прирівняних до них виробничих підрозділів основного виробництва; основних цехів; блоків (груп) цехів окремих стадій або фаз основного виробництва (наприклад, заготівельних цехів, обробних цехів, складальних цехів).

Для забезпечення раціонального формування основної складової технічної компоненти ТТБ підприємства - його ВСМ, необхідно раціонально сформувати кожну з первинних ланок і підсистем цієї системи, які були названі й охарактеризовані вище.

Другою компонентою ТТБ підприємства є її технологічна складова - технологія (або технології) виготовлення підприємством його основної продукції. Технологія є засобом перетворення виробничих ресурсів, що поступають на "входи" підприємства як виробничої системи, у кінцеві результати його діяльності, якими є готова основна продукція (продукція кінцевого споживання). Знаряддя і засоби праці та предмети праці правомірно розглядати як компоненти технології. Однак найбільш значимим компонентом є процес, за допомогою якого матеріали та інші виробничі ресурси перетворюються у готову продукцію.

У сучасній літературі прийнято давати визначення технології як процесу зміни виробничих ресурсів у потрібному напрямку з метою перетворення їх у готову основну продукцію підприємства.

У визначенні ТТБ відмічається, що її технічна й технологічна компоненти інтегруються в технологічний спосіб виробництва продукції в межах всього підприємства і окремих його підрозділів. Відповідно до трьох етапів розвитку виробничої техніки, що є основною складовою технічної компоненти ТТБ, розрізняють три технологічні способи виробництва:

  • оснований на ручній праці;
  • оснований на машинній праці;
  • оснований на автоматизованій праці.

Перший етап розвитку техніки бере початок від виникнення первіснообщинного ладу, появи найелементарніших знарядь праці, а тривав він до кінця 13-го - початку 19-го століття, тобто до появи машинного виробництва. Цей етап охоплює багато тисяч років існування людського суспільства, а притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на ручній праці.

Другий етап розвитку техніки тривав від появи машинного виробництва до початку сучасної НТР - із середини 50-х років XX століття. Притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на машинній (механізованій) праці. На цьому етапі розвитку техніки механізація праці й виробництва пройшла дві стадії.

Перша стадія механізації - це часткова механізація, тобто застосування машин (механізації) лише на окремих операціях технологічних процесів виготовлення продукції при ручному виконанні решти операцій.

Друга стадія механізації - це комплексна механізація, тобто застосування робочих машин (механізації) на всіх операціях технологічних процесів виготовлення продукції при збереженні ручної праці по управлінню машинами та їх обслуговуванню.

Третій етап розвитку техніки розпочався сучасною НТР і триває по сьогоднішній день. Притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на автоматизованій праці. На цьому етапі розвитку техніки виділяються дві стадії автоматизації праці й виробництва.

Перша стадія автоматизації - це часткова автоматизація, тобто автоматизоване виконання лише частини операцій технологічних процесів виготовлення продукції при механізованому (і, не виключено, ще й ручному) виконанні решти операцій. Автоматизоване виконання операцій здійснювалось з використанням машин - напівавтоматів і машин - автоматів.

Напівавтомат — це така робоча машина, цикл автоматичної роботи якої в кінці виконуваної операції переривається і для його відновлення необхідне втручання робітника.

Автомат - це робоча машина, цикл автоматичної роботи якої не переривається із закінченням виконання операції, тобто вона в автоматичному режимі неперервно виконує велику кількість операцій, потребуючи лише контролю й налагодження з боку робітника.

Друга стадія автоматизації — це комплексна автоматизація, тобто виконання в автоматичному режимі всіх операцій технологічних процесів виготовлення продукції, організація комплексно автоматизованих дільниць та виробничих підрозділів більшого масштабу.

Можливості комплексної автоматизації великою мірою залежать від типу виробництва. Найбільше піддається автоматизації масове виробництво, що характеризується вузькою спеціалізацією робочих місць, чіткою і стійкою спрямованістю потоків заготовок, матеріалів, деталей від одного робочого місця до іншого, а також між цехами. Масове виробництво характеризується випуском виробів з добре відпрацьованою, незмінною протягом тривалого часу конструкцією (хоча можливий випуск кількох близьких у конструктивно - технологічному відношенні модифікацій основного виробу), високою стабільністю технологічних процесів на всіх робочих місцях. Тут розвиток автоматизації йшов по шляху створення автоматичних потокових ліній (АПЛ).

Автоматична потокова лінія - це автоматична система машин, які розташовані по ходу технологічного прогресу і при відсутності безпосередньої участі робітника здійснюють у строгій послідовності та із заданим ритмом технологічні операції по виготовленню продукції. Людиною виконуються функції налагодження обладнання й контролю за його роботою.

Автоматизація серійного і дрібносерійного виробництва пов'язана з великими труднощами. Широка номенклатура продукції, малі обсяги випуску кожного її найменування та часте змінювання номенклатури зумовлюють найбільші труднощі й найбільші затрати по автоматизації в цих умовах, оскільки одночасно з автоматизацією тут необхідно забезпечити високу гнучкість виробництва.

Гнучкість виробництва - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів.

У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями: виробляти широку номенклатуру продукції; швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури; допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва.

Необхідний ефект від автоматизації серійного і дрібносерійного виробництва може бути досягнутий лише в тому випадку, якщо вона буде здійснюватись комплексно, що забезпечується використанням такої основної складової технічної компоненти ТТБ підприємств цих типів виробництва, як верстати з ЧПУ.

Практика використання верстатів з ЧПУ на вітчизняних та іноземних підприємствах виявила їх величезні технологічні, організаційні та економічні переваги:

  • продуктивність таких верстатів порівняно зі звичайними (традиційними) вища приблизно в 3-5 разів;
  • трудомісткість переналагодження нижча на 60-70%, оскільки переналагодження верстатів полягає в заміні програми, записаної на відповідному носії;
  • значно скорочується потреба у виробничих площах;
  • знижуються затрати на технологічне оснащення;
  • зекономиться час на здійснення контрольних операцій;
  • підвищується якість продукції.

Отже, вирішення проблеми комплексної автоматизації дрібносерійного і серійного виробництва при одночасному забезпеченні його гнучкості приводить до створення гнучкого автоматичного виробництва.

Гнучке автоматичне виробництво (ГАВ) — це інтегроване автоматичне виробництво широкої номенклатури виробів, що володіє здатністю переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури і допускає зміну номенклатури виробів без зміни свого технологічного оснащення.

На початкових етапах створення ГАВ, коли рівень автоматизації ще не дозволяє повністю звільнити людину від безпосередньої участі в процесі виробництва, має місце гнучке автоматизоване виробництво. На жаль, це поняття не має чітких меж, оскільки навіть при незначній автоматизації виробництва таке виробництво повинно вважатись автоматизованим. Однак це виробництво вже давно існує і не є чимось принципово новим, а тому сучасному етапу автоматизації виробництва (сучасному етапу НТР) відповідає створення саме гнучкого автоматичного виробництва. ГАВ реалізується з допомогою виробничих систем, яким притаманні властивості гнучкості й автоматичності функціонування.

Гнучка автоматична виробнича система (ГАВС) - це виробнича система, яка реалізує гнучкий автоматичний процес виробництва і є взаємоузгодженою сукупністю верстатів з ЧПУ, промислових роботів, автоматичних транспортних засобів, автоматичних складів, центральної управляючої ЕОМ та обслуговуючих всі ці засоби працівників, що обслуговують ці засоби.

В умовах найбільш розвинутого варіанту автоматизації підготовки виробництва та управління підприємством ГАВС функціонує в середовищі, що включає автоматизовану систему управління підприємством (АСУП), автоматизовану систему наукових досліджень (АСНД), систему автоматизованого проектування виробів (САПР "В"), систему автоматизованого проектування технологічних процесів (САПР "ТП"), а також інші виробничі системи. Управління ГАВС здійснюється з допомогою її центральної системи управління (СУ ГАВС) і локальних систем управління (ЛСУ) окремих її підсистем і компонентів.

Необхідно зазначити, що загалом наявність АСУП, САПР "В" та САПР "ТП" не є обов'язковою. ГАВС може функціонувати також при звичайній системі управління підприємством, при звичайних системах конструкторської й технологічної підготовки виробництва. Важливо лише, щоб власні процеси ГАВС здійснювались автоматично за розробленими спеціально для цього програмами.

ГАВС комплектуються верстатами з ЧПУ другого покоління, до яких належать верстати, обладнанні магазином з набором різного металообробного інструменту і спеціальним пристроєм, що дозволяє автоматично за заданою програмою діставати інструмент з магазину, встановлювати його в робочому органі верстату, а після закінчення обробки предмета праці знімати інструмент і поміщати його в магазин. Такі верстати одержали назву багатоцільових верстатів (обробних центрів). По продуктивності вони еквівалентні 3-4 верстатам з ЧПУ і 8 - 12 звичайним верстатам.

Важливу роль в ГАВС відіграють промислові роботи або автоматичні маніпулятори з ЧПУ. Промисловий робот - це машина-автомат, запрограмована на виконання допоміжних і деяких основних виробничих операцій. За призначенням промислові роботи діляться на: виробничі, зайняті виконанням основних операцій технологічних процесів зварювання, складання і т. д.; зайняті виконанням транспортних та інших допоміжних операцій-установка і зняття заготовок, завантаження і розвантаження накопичувачів заготовок, складування виробів тощо.

На перших порах широко використовувались роботи - маніпулятори, функціонуючі по жорсткій програмі й не здатні адаптуватись до оточуючої обстановки. В даний час виготовляються й використовуються в ГАВС адаптивні роботи, оснащені штучними органами відчуття - від дотику до телевізійного зору, а також елементами штучного інтелекту Вони здатні виконувати такі складні операції, як вибір потрібних деталей із їх сукупності, орієнтування деталей при складанні та ін.

Важливою складовою ГАВС є автоматичні транспортні засоби, в якості яких найчастіше використовуються: підвісні та підлогові транспортери; транспортні візки, керовані від магнітних шин, прокладених під підлогою у відповідності з траєкторією транспортного шляху.

До складу ГАВС входить система зберігання й автоматичного розподілу об'єктів виробництва. Ця система включає:

  • а) центральний склад (ЦС), призначений для обслуговування всієї ГАВС;
  • б) проміжні накопичувані (ПН), кожний з яких призначений для зберігання й автоматичного розподілу об'єктів виробництва між окремими одиницями й групами обслуговуваного ним обладнання.

ЦС і ПН створюються у вигляді одноярусних (для великих виробів) або багатоярусних (для дрібних виробів) стелажів, обслуговуваних штабелерами - маніпуляторами з ЧПУ.

Інтегруючими компонентами ГАВС є її центральна керуюча ЕОМ та локальні ЕОМ, вмонтовані в окремі одиниці обладнання.

Створювані в складі перерахованих вище компонентів, ГАВС, інтегровані центральною керуючою ЕОМ, є великим досягненням у справі комплексної автоматизації серійного і навіть одиничного виробництва на машинобудівних підприємствах.

Важливим об'єктом удосконалення є технологічна компонента ТТБ підприємств. Досягнення якомога більшої відповідності цієї компоненти сучасним вимогам забезпечується впровадженням на підприємствах прогресивних технологій, розроблених на основі використання найновіших досягнень НТП і НТР.

Тому все більш широке застосування в машинобудуванні одержують такі сучасні технології, як: лазерна; плазмова; імпульсна; використання вібрації, ультразвуку, енергії вибуху; виготовлення деталей методом порошкової металургії та інші.

За науковими прогнозами генеральним напрямком трансформації сучасних машинобудівних технологій є перехід від системи машин для механічної обробки матеріалів (і в першу чергу металів) до "без машинної технології", яка базується на промисловому використанні різних фізичних процесів з допомогою засобів праці немашинного характеру. Це, безперечно, призведе до революційних перетворень технічної компоненти ТТБ машинобудівних підприємств.


13.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!