Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Управління промислового підприємства: функціональні задачі стадій. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Управління промислового підприємства: функціональні задачі стадій. Реферат

Виробниче планування і управління. Маркетинг і збут - вихідна точка планування. Управління запасами. Облік і управління фінансами. Інформованість керівника

Інформаційні системи часто орієнтовані на одну або кілька галузей і/або типів виробництва: серійне складальне (електроніка, машинобудування), малосерійне і дослідницьке (авіація, важке машинобудування), дискретне (металургія, хімія, упакування), безперервне (нафто- і газовидобуток).

Мають значення також різні типи організації самого виробничого процесу. Наприклад, для дискретного виробництва можливе:

  • циклічне повторне виробництво (repetitive manufacturing) - планування виконується на певний строк (квартал, місяць, тиждень);
  • виробництво на замовлення (make-to-order) - планування тільки при надходженні замовлення;
  • розробка на замовлення (engineering-to-order) - самостійна розробка кожного нового замовлення з наступним виробництвом; виробництво на склад (manufacture-to-stock), змішане виробництво (mixed mode manufacturing) - для виробництва кінцевого продукту використовується кілька типів організації виробничого процесу.

Така спеціалізація відбивається як у наборі функцій системи, так і в існуванні бізнес-моделей даного типу виробництва. Наявність вбудованих моделей для визначених типів виробництва відрізняє виробничі системи друг від друга, у кожної з цих систем є глибоко пророблені напрямки і функції, розробка яких тільки починається або взагалі не ведеться.

Серед найважливіших задач, що постають перед підприємством в сучасних умовах, можна виділити:

  • підвищення конкурентної боротьби,
  • необхідність випускати продукцію відповідно до поточних замовлень покупців, а не з довгостроковими перспективними планами,
  • необхідність оперативного прийняття рішень у складній економічній ситуації,
  • зміцнення зв'язків між постачальниками, виробниками і покупцями.

У конкурентній боротьбі перемагає тільки той, хто швидше за інших реагує на зміни в бізнесі і приймає більш вірні рішення. Саме інформаційні технології допомагають керівникам промислових підприємств у вирішенні цих складних задач. Країни ринкової економіки мають великий досвід створення і розвитку інформаційних технологій для промислових підприємств.

Одним із найбільше поширених методів управління виробництвом і дистрибуцією в світовій практиці є стандарт MRP II (Manufacturing Resource Planning) - планування ресурсів виробництва, який розроблено в США і підтримується Американським Товариством з Контролю за Виробництвом і Запасами – American Production and Inventory Control Society (APICS).

MRP II – це набір перевірених на практиці розумних принципів, моделей і процедур управління і контролю, що служать підвищенню показників економічної діяльності підприємства. Ідея MRP II спирається на декілька простих принципів, наприклад, поділ попиту на залежний і незалежний. MRP II Standard System містить опис 16 груп функцій системи:

  • Sales and Operation Planning – Планування продажів і виробництва.
  • Demand Management – Управління попитом.
  • Master Production Scheduling – Упорядкування плану виробництва.
  • Material Requirement Planning – Планування матеріальних потреб.
  • Bill of Materials – Специфікації продуктів.
  • Inventory Transaction Subsystem – Управління складом.
  • Scheduled Receipts Subsystem – Планові постачання.
  • Shop Flow Control – Управління на рівні виробничого цеху.
  • Capacity Requirement Planning – Планування виробничих потужностей.
  • Input/output control – Контроль входу/виходу.
  • Purchasing – Матеріально технічне постачання.
  • Distribution Resource Planning – Планування ресурсів розподілу.
  • Tooling Planning and Control – Планування і контроль виробничих операцій.
  • Financial Planning – Управління фінансами.
  • Simulation – Моделювання.
  • Performance Measurement – Оцінка результатів діяльності.

Якою мірою інформаційні технології можуть бути корисними для вирішення означених вище задач?

Чудес, на жаль, не буває. І жодна, навіть сама прогресивна автоматизована система не зможе уберегти підприємство від несприятливих змін законодавства, запобігти черговій фінансовій кризі або допомогти стягнути безнадійну дебіторську заборгованість. Але, проте, є аспекти, у яких інформаційні технології є незамінним помічником керівника.

Виробниче планування і управління

Це може показатися парадоксальним, але складне становище вітчизняних підприємств, проблеми "зовнішнього середовища" і обмеженість ресурсів часто стають могутнім стимулом для впровадження систем, що дозволяють ці ресурси заощаджувати. Чим складніша ситуація, тим жорсткіше треба планувати. Що стосується автоматизованих систем, то основною відмінністю якісної системи від інших є саме її можливість реалізувати найбільш сучасні і прогресивні управлінські концепції, головна риса яких — ощадливе використання ресурсів і орієнтація на інтереси клієнтів.

Маркетинг і збут — вихідна точка планування

Сучасні автоматизовані системи дозволяють враховувати в процесі планування ті аспекти, що колись випадали з поля зору керівника. Недостатньо випускати якісну продукцію — потрібно ще вміти її продавати. Маркетинг — це нова сфера діяльності, що потребує фахівців з відповідною підготовкою, що вміють просувати продукцію компанії, аналізувати продаж за різними критеріями і робити правильні висновки. І саме маркетинг є хворим місцем багатьох промислових підприємств.

Збут — це не обов'язковий розподіл продукції по численним "торговельним крапкам". Головне в збуті (незалежно від того, хто виступає як замовник) — забезпечення договірних обсягів, номенклатури і термінів постачань за погодженими цінами.

По суті справи, слабка система збуту — це наслідок слабкої системи планування. Головна проблема полягає в тім, що багато підприємств дотепер практикують планування "від потужностей" — тобто від того, скільки можна виробити продукції, а не від того, скільки продукції буде продано і за якою ціною. Планово-економічні відділи приділяють багато уваги плануванню виробництва, але при цьому слабко пов'язані з відділами маркетингу і збуту.

Інакше кажучи, істотною перешкодою є прагнення керувати підприємством в умовах "капіталістичного" ринку, але "соціалістичними" методами.

Управління запасами

Недостатня ефективність управління запасами також відбувається в результаті того, що система постачання на підприємствах слабо пов'язана з управлінням виробництвом і збутовою політикою. Найчастіше планування поповнення запасів необґрунтовано ведеться по деяким жорстко встановленим нормативам, незалежно від того, наскільки економічно виправданий даний рівень запасу в даній конкретній ситуації.

Такий підхід приводить до необхідності підтримки таких рівнів матеріалів, що зберігаються на складах, які забезпечили б потреби виробничого процесу навіть у самих несприятливих умовах. У результаті приходиться установлювати свідомо завищений рівень запасів, практикувати різні страхові резерви і т. д., що по суті справи означає невиправдане відволікання фінансових ресурсів і зниження їхньої оборотності.

Сучасні автоматизовані системи не випадково називаються інтегрованими: у них управління запасами розглядається не саме по собі, а в нерозривному зв'язку з іншими ланками планування і управління. Це дозволяє визначати необхідний рівень запасів і стратегію їхнього поповнення не у виді раз і назавжди визначених нормативів, а більш ощадливо, у гнучкій залежності від виробничої ситуації, причому без яких-небудь додаткових ризиків.

Облік і управління фінансами

Окремо варто згадати питання обліку і фінансового менеджменту. На жаль, у цій області теж часто спостерігається розрив між окремими складовими, у результаті чого фінансове управління стає не цілком адекватним виробничому менеджменту.

Як правило, найбільш жалюгідно обстоять справи з постановкою методик калькуляції собівартості незавершеного виробництва, напівфабрикатів і готової продукції. Справа в тім, що ці методики досить складні, вимагають вивіреної до дріб'язків постановки управлінського обліку і регулярних трудомістких розрахунків. Більш того, калькуляція собівартості повинна бути "убудована" у систему планування замовлень. Ці питання також можуть бути вирішені тільки на основі автоматизації, причому такої автоматизації, що розглядає фінансові і виробничі аспекти не окремо, а як частину єдиної, цілісної системи планування.

Інформованість керівника

Як відомо, якість управління підприємством багато в чому визначається ефективністю рішень, прийнятих керівниками різних рівнів — вищої, середньої і нижньої ланок. Для прийняття таких рішень менеджерам необхідно володіти достовірною, оперативною і регулярною інформацією про стан справ. Вірогідність означає, що перекручування інформації неприпустимі або, принаймні, не повинні бути істотними. Оперативність потрібна тому, що застаріла інформація не представляє великої цінності. Регулярність означає, що керівник повинний мати інформацію щодня, а не "раз у тиждень", "раз на місяць" або "раз у квартал".

Особливо гостро проблеми вірогідності, оперативності і регулярності управлінської інформації постають перед великими підприємствами, виробничими об'єднаннями і холдингами. Такі підприємства мають досить велику кількість дочірніх структур, територіально вилучених від головної компанії і працюючих відносно автономно. Збір і обробка даних по всіх таких структурах найчастіше перетворюється в тривалу і малоефективну процедуру.

У цих умовах інформаційні системи — це єдина можливість збирати, обробляти дані і представляти їх у вигляді, зручному для прийняття управлінських рішень. Крім того, сучасні управлінські інформаційні системи дозволяють виконувати такі складні розрахунки, які просто неможливі при традиційних підходах (типовий приклад — коректування виробничого графіка з частотою кілька разів на день, що просто неможливо при використанні застарілих систем і тим більше при ручній обробці даних).

Література

Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи.. — К.: КНЕУ, 2000. — 220 с.

Информационные системы в экономике / Под ред. проф. В. В. Дика. —М.: Финансы и статистика, 1996.

Колесник А. П, Компьютерные системы в управлении финансами. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 312 с.

Константин Невядомский. Как оценить нужды своего предприятия в автоматизации управления и выбрать соответствующую систему. Стаття з сайту Management. com. ua. Адреса посилання - http://management. com. ua/ims/ims017. html

Кошкин Л. И. Хачатуров А. Е. Булатов И. С. Менеджмент на промышленном предприятии. К:"Эколайн", 2000.

Лилия Козленко. Проектирование информационных систем. //"КомпьютерПресс" (№9, 2001 г.)

Маргарита Черненко. Проблемы управления украинскими предприятиями. // "Корпоративные системы". №4 2002.

Планування ресурсів виробництва. MRP II (Manufacturing Resource Planning). // Стаття з сайту Management. com. ua. Адреса посилання - http://management. com. ua/ims/ims002. html

Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. 239с.


02.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!