Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Складові частини інформаційних систем: характеристика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Складові частини інформаційних систем: характеристика. Реферат

Будь-яка АІС поділяється на функціональну та забезпечувальну частини (ФЧ та 3Ч), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — підсистеми, котрі також припускають подальший поділ

До ФЧ належать ті елементи системи, які визначають її функціональні можливості, а саме: призначення, виконувані управлінські функції та функції з обробки інформації.

До ЗЧ системи належать об'єкти (матеріальні та інші засоби, інструментарій), з допомогою яких виконуються функції системи, тобто реалізується функціональна її частина.

Додатково виокремлюють забезпечувальні підсистеми, кожна з яких об'єднує певний вид ресурсів, а також умови їх організації. Ці підсистеми розкривають сутність і склад ресурсів, необхідних для функціонування АІС, тому їх перелік є типовим і практично однаковим для різних АІС.

До складу забезпечувальної частини належать підсистеми технічного, математичного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.

Підсистема технічного забезпечення — ТЗ, у свою чергу, складається з чотирьох елементів.

1. Технічні засоби — комплекс технічних засобів — КТЗ, використовуваних для одержання, вводу, підготовки, перетворення, обробки, зберігання, реєстрації, виводу, відображення, використання та передавання даних і реалізації керівних дій.

2. Методичні та керівні матеріали щодо КТЗ.

3. Технічна документація, що стосується КТЗ.

4. Персонал, який обслуговує КТЗ.

Підсистема математичного забезпечення — МЗ — сукупність застосовуваних математичних методів, моделей і алгоритмів.

Підсистема програмного забезпечення — ПЗ — об'єднує програми постійного користування (системні програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).

Підсистема лінгвістичного забезпечення — ЛЗ — сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та інших елементів ІС.

Підсистема правового забезпечення — ПРЗ — охоплює правові норми й нормативи, які пов'язані з функціонуванням АІС, застосовуються для юридичного обґрунтування її створення й функціонування, а також визначають юридичний статус результатів такого функціонування.

Підсистема інформаційного забезпечення — ІЗ — містить у собі використовувані дані та правила їх отримання, зберігання, оновлення, а також організації структури й змісту інформаційних сукупностей (інформаційну базу). Остання поділяється на позамашинну та машинну (власне інформація на паперових і машинних носіях). Ця підсистема охоплює інформаційні ресурси, а також засоби їх опрацювання, зокрема структуризації і систематизації інформації (класифікатори, типові моделі, формати документації тощо).

Підсистема організаційно-методичного забезпечення — ОМЗ — це набір прийомів, правил, документів, інструкцій і положень, які забезпечують створення системи та взаємодію її складових у процесі функціонування всієї системи. Зокрема, ОМЗ містить сукупність документів, які визначають організаційну структуру об'єкта й системи автоматизації і є необхідними для виконання конкретних функцій (інструкції, положення тощо), а також для оформлення результатів діяльності.

Підсистема ергономічного забезпечення — ЕЗ становить множину взаємопов'язаних вимог, спрямованих на узгодження психологічних, антропометричних, фізіологічних особливостей і можливостей людини, з одного боку, і технічних характеристик засобів автоматизації, параметрів робочого середовища на робочому місці (вологість, температура, зашумленість, освітлюваність, опромінюваність тощо), з іншого.

У ФЧ АІС вирізняють такі елементи: функціональні підсистеми, блоки, або комплекси задач та окремі задачі.

Функціональна підсистема — це відносно самостійна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що відповідає конкретним функціям і завданням управління. Цю підсистему можна розглядати як самостійну систему, що характеризується певним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремленістю інформаційної бази, методичною спрямованістю обчислень економічних показників і спеціалізацією робіт.

Здійснювати декомпозицію ФЧ АІС — поділяти цю систему на підсистеми, комплекси задач і окремі задачі — можна як за окремими ознаками, так і за їх сукупністю.

Найчастіше функціональні підсистеми утворюють за такими ознаками:

  • стадіями управління (прогнозування, планування, облік тощо);
  • елементами виробничого процесу (праця, матеріали, грошові кошти тощо);
  • апаратно-організаційною ознакою (структурні підрозділи);
  • функціональною (виконувані функції) ознакою.

Рис. 1. Загальна структура АІС.

Загальну структуру кожної АІС унаочнює рис. 1.

ФЧ може реалізуватися на різній технічній базі та з різною (централізованою, децентралізованою і мішаною) технологією обробки даних.

У разі централізованої технології завдання (зокрема й щодо розв'язування задач обчислювального характеру) виконують безпосередньо в обчислювальному центрі — ОЦ у повному обсязі фахівці служб інформатики.

Децентралізована технологія реалізується на системах малих, зокрема й персональних, комп'ютерів у вигляді АРМ. Мішана технологія передбачає, що частина задач і операцій виконується на АРМ, а інша (це, здебільшого, узагальнювальні операції) — на ОЦ.

Як показує досвід, децентралізована обробка даних у АІС ефективніша за централізовану, оскільки забезпечує прямий доступ користувача-фахівця до ЕОМ, тобто уможливлює обробку даних без посередників (оператор, програміст, математик та ін.), котрі можуть вплинути на правдивість і правильність інформації, а також знизити оперативність виконання відповідних завдань.

Забезпечити прямий доступ і організувати децентралізовану обробку даних можна двома способами: обладнати велику ЕОМ виносними пультами і встановити їх на робочих місцях користувачів-фахівців або встановити на зазначених робочих місцях персональні комп'ютери. В обох випадках функціональними елементами АІС є функціонально-спеціалізовані АРМ— ФСАРМ.

Отже, АРМ слід розуміти як цілком певний набір персональних термінальних пристроїв, котрі завдяки залученню обчислювальних потужностей великої ЕОМ дають змогу виконувати на робочому місці інформаційне обслуговування користувача-фахівця в обсязі та режимі, які потрібні для виконання його виробничих (службових) функцій. Можлива й інша інтерпретація: АРМ — це сукупність ПК і спеціального програмного забезпечення, що зорієнтоване на певну сферу використання і забезпечує безпосереднє інформаційне обслуговування користувача-фахівця в потрібних і достатніх для його діяльності обсязі та режимі.

Отже, ФЧ АІС підприємства є сукупністю функціонально-спеціалізованих АРМ, перелік і кількість яких залежать від обраної технології та поділу функцій між виконавцями. На практиці всі операції пов'язані між собою єдиною технологією, котра зумовлена такими чинниками: специфікою операцій; спеціалізацією окремих груп працівників і підрозділів підприємства; поділом обов'язків між ними. Ці чинники й визначають конкретну множину ФСАРМ, кількість яких в АІС різних підприємств різна.

Насамкінець зазначимо, що кожна АІС, незалежно від функціональних можливостей (останні можуть бути істотно різними: від розв'язування однієї задачі або їх комплексу до виконання всієї сукупності завдань щодо діяльності об'єкта), містить у собі всі головні структурні елементи. Так, у будь-якій АІС неодмінно присутні функціональна та забезпечувальна частини, елементи технічного, програмного й іншого забезпечення. При цьому АІС не створюється водночас і повністю, вона постійно розвивається і модернізується, що висуває певні вимоги до її створення.

Література

  1. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи.. — К.: КНЕУ, 2000. — 220 с.
  2. Информационные системы в экономике / Под ред. проф. В. В. Дика. —М.: Финансы и статистика, 1996.
  3. Колесник А. П, Компьютерные системы в управлении финансами. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 312 с.
  4. Константин Невядомский. Как оценить нужды своего предприятия в автоматизации управления и выбрать соответствующую систему. Стаття з сайту Management. com. ua. Адреса посилання - http://management. com. ua/ims/ims017. html
  5. Кошкин Л. И. Хачатуров А. Е. Булатов И. С. Менеджмент на промышленном предприятии. К:"Эколайн", 2000.
  6. Лилия Козленко. Проектирование информационных систем. //"КомпьютерПресс" (№9, 2001 г.)
  7. Маргарита Черненко. Проблемы управления украинскими предприятиями. // "Корпоративные системы". №4 2002.
  8. Планування ресурсів виробництва. MRP II (Manufacturing Resource Planning). // Стаття з сайту Management. com. ua. Адреса посилання - http://management. com. ua/ims/ims002. html
  9. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. 239с.


02.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!