Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Стратегічні наміри конкуруючих фірм у горілчаній галузі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Стратегічні наміри конкуруючих фірм у горілчаній галузі. Реферат

Масштаб конкуренції в галузі є національного характеру. Стратегічними намірами головних виробників горілчаної продукції є здатність входити в 10-ку лідерів, входити в 5-ку, бути домінуючим лідером

Частку на р-ку такі марки як: Nemiroff, Гетьман, Шустов, Medoff, SV, Олімп, Хортиця, Артеміда, - намагаються втримувати за будь яких умов. З кожним роком конкурентна позиція на Українському ринку тільки посилюється. Усі лідери вітчизняного виробництва горілки користуються наступальною стратегією, а середній клас виробників намагається комбінувати наступальну з оборонною.

Однак не всі домінанти на р-ку намагаються обрати конкурентну стратегію яка б базувалася на відмінній якості продукту. Nemiroff намагається усіма зусиллями покращити якість спиртів і рівень обслуговування, а така марка як "Олімп" виготовляє велики обсяги продукції з недоброякісних спиртів, хоча має велику номенклатуру своєї горілки: "5 капель", "Рідненька", "Біленька", "Вдала". Хортиця, наприклад, працює на імідж, щоб у майбутньому стати домінантом у цій галузі.

Надлишок пропозиції та обмежені цілком конкретними обсягами можливості внутрішнього попиту змушують суб'єктів ринку серйозно стимулювати збут. На сьогодні зі стандартного маркетингового арсеналу вони вже навчилися активно використовувати рекламу; виставки-продажі; сучасні методи дизайну упаковки, корки та етикетки; можливості асортиментного ряду; додаткові послуги з доставки товару та гнучкі цінові умови контрактів. Крім цього, не важко помітити, що вітчизняний ринок розвивається шляхом вертикальної інтеграції.

Тобто переважна більшість суб'єктів, щоб вижити в умовах жорсткої конкуренції, відмовляється від вузької спеціалізації на окремих видах діяльності, прагнучи бути присутньою в усіх ланках виробничо-збутового ланцюга.

Ключові фактори успіху (КФУ) фірм в галузі:

1) реклама

В 2001 році на ринку було кілька сильних виробників: "Nemiroff", "Союз-Віктан", "Гетьман". Всі нові торгові марки, які з’являлись в той час, використо-вували стандартні підходи при створенні бренда, не пропонуючи споживачу нових відчуттів.

На сьогоднішній день саме бренд має одне із вирішальних значень при просуванні продукції. Так, ідеологічна ніша, яку займає Гетьман в свідомості споживача – це національна українська ідея. Кожен бренд з асортиментного ряду (Пісня, Первак, Лампочка) розвиває один із її аспектів, а разом вони затверджують - "українське як достойне, якісне і сучасне". Нове оформлення горілки "Пісня" навіяне народною творчістю, а пляшка нового "Первака" - успішно поєднує сучасний і староукраїнський стиль.

Суть бренду "Мягков" - "мягка горілка для душевної компанії". При виході на ринок запорукою успіху стали інтрига тизер-компанії (з англ. tease - дразнити), відмінна якість, оригінальна пляшка і етикетка, промоушн в місцях продажі, а також одночасна зміна візуального образу в рекламі на логотип, завдяки чому марку стали впізнавати. Була винайдена нестандартна форма спілкування зі споживачем. "Мягков" вибрав напрям "кіношних" анекдотів, які легко сприймалися споживачами. На телебаченні була запущена компанія іміджу з роликом про душевну компанію на риболовлі: "Що може бути душевніше, ніж риболовля?".

Українські виробники досить агресивно діють на ринку, наприклад, компанії Союз-Віктан та Nemiroff витрачають щорічно 20 млн. дол. на рекламу. Це допомагає їм досягти поставлених цілей і вийти на зарубіжні ринки (з російських виробників горілки ніхто таких кроків не робить). Так, передові виробники горілки часто виступають генеральними спонсорами найважливіших подій в сфері культури, спорту, політики та ін..

Наприклад, Nemiroff є генеральним спонсором трансляцій боксерських боїв перш за все за участю братів Кличко, був спонсором пісенного конкурсу "Євробачення-2005";

"Мягков" осінню 2003 року став титульним спонсором Національної і молодіжної збірних України з футболу. Загалом "Мягков" вважається лідером на українському ринку за критерієм "знання реклами" та є домінуючим при вивченні іміджу марки, хоча існує всього 4 роки.

"Medoff" - ексклюзивний спонсор "5-го Чемпіонату України з Авто звуку і Тюнінгу", генеральний спонсор концертного туру Україною зірки французької естради Патриції Каас; спонсор показу реаліті-шоу "12 негритят".

"Хортиця" є генеральним спонсором новин на телеканалі "1+1" ТНС та на 5 каналі. "Союз-Віктан" є спонсором показів художніх фільмів на телеканалі "1+1".

Також в цілях реклами майже для всіх виробників алкоголю характерна рекламно-сувенірна підтримка.

2) виробничі потужності

До основних ключових факторів успіху в цій галузі можна віднести ступінь завантаження виробничих потужностей підприємств, оскільки при цьому зменшуються накладні витрати на одиницю продукції, що зменшує її собівартість і дозволяє зменшити ціну. Тому кожен виробник в галузі намагається постійно підвищувати використання виробничих потужностей, збільшуючи цим обсяги виробництва та обсяги продажу.

Найпотужнішим виробником горілчаних виробів є Nemiroff. 857,3 тис. дал (або 17 696 000 пляшок) - такий новий рекордний результат виробництва міцного алкоголю за один місяць в Україні. Його продемонструвала Українська горілчана компанія Nemiroff в жовтні поточного року.

Потужність його виробництва складає 42 000 пляшок/годину (1-й завод) та 72 000 пляшок/годину, в т. ч. 24 000 пляшки/годину горілки (2-й завод)

Nemіroff (об’єми продажів якого досягли 7,28 мільйонів кейсів, 1 кейс – 9 літрів) вийшов в 2004 році на 4-е місце (2003р. це було 6-е місце) серед 29-ти горілчаних торгових марок. Об'єм виробленої 2002р. продукції склав 3,23 млн. дал, 2003р. - 4,55 млн. дал (40% зростання), 2004р. - 6,69 млн. дал.

Згідно чинним оптовим цінам підприємства без ПДВ, акцизного збору та інших непрямих платежів об'єм виробленої компанією Nemiroff продукції в жовтні склав 90 722 тис. грн. У порівняльних цінах в жовтні було вироблено ЛГП на загальну суму 77 803 тис. грн.

Всього до кінця 2005р. компанія планує випустити 8 812,4 тис. дал продукції. Такий показник об'єму продажів, за оцінками фахівців компанії, дозволить УГК Nemiroff увійти до трійки лідерів в списку світових виробників горілки. Зараз бренд Nemiroff посідає четверте місце в світі серед виробників горілки (попереду Stolichnaya, Smirnoff і Absolut).

Бренд "Союз-Віктан" - п’ятий в світі за обсягами продажу. Виробничі потужності компанії знаходяться в м. Сімферополь та в м. Руза Московської області. Об’єм продажу "Союз-Віктану" в 2004 році становив 7 млн. 600 тис. дал алкогольної продукції на суму приблизно 217 млн. дол.. Група компаній "Союз-Віктан" за 10 місяців 2005 року виробила рекордну для себе кількість продукції – 8,1 млн. дал, що на 2 млн. 494 тис. дал більше, ніж за аналогічний період минулого року (за десять місяців 2004 року компанія виробила 5 млн. 608 тис. дал). Темп зростання виробництва становить 144,4%. При таких темпах зростання, за результатами 2005 року, "Союз-Віктан" увійде до 4 лідерів виробництва алкоголю в світі, а може й до трійки.

Новачок українського алкогольного ринку англійсько-українська торгова марка Medoff за півтора року свого існування увійшла до першої десятки світових виробників алкоголю. Для такої молодої компанії Medoff показав справді рекордний рівень продаж – 2,19 кейсів.

Кожна з компаній-виробників алкоголю, які ми аналізуємо, нарощує темпи зростання виробництва, завантажуючи свої потужності, для досягнення поставлених перед собою цілей.

3) збут

Виробники горілих виробів чітко розділяють продукцію, призначену для внутрішнього ринку та ту, яка експортується. Перш за все – це різниця в зовнішньому вигляді пляшки.

Продукція компанії "Nemiroff" реалізується по всій Україні за допомогою розвиненої філіальної системи в містах-мільйонниках та дилерів. Торгові філії є у шести містах: у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі і Харкові. Кожна філія курирує регіон, дотичний до регіону міста-мільйонника, безпосередньо працюючи з дилерами у сусідніх областях. Представником Nemiroff у Львові э ПП "Гал-Немирів". Також ця компанія є найбільшим українським експортером горілчаних виробів в 52 країни світу.

До складу об’єднання "Артеміда" входить 15 державних і приватних підприємств, які розташовані в Чернівецькій, а також у Кіровоградській, Київській, Житомирській і Закарпатській областях. На підприємствах об'єднання виробляють алкогольні напої, цукор (2 цукрових заводи), скляні вироби (3 склозаводи), продукти харчування. Майже 93% продукції, яка виробляється "Артемідою" вивозиться за межі регіону.

Продукція ТМ "Гетьман" користується попитом в кількох десятках країн світу. До основних принципів, якими керується компанія, на лежить такий: співробітництво виключно з надійними і провіреними партнерами та постачальниками.

Горілчані вироби марок "Олімп", "5 капель" і "Вдала" виготовляються на Донецькому лікеро-горілчаному заводі "Лік" - молодому сучасному підприємстві. Корпорація "Олімп" здійснює продаж своєї продукції через партнерську сітку як на території України, так і за кордон (на сьогодні – в Росію). Реалізується продукція через представництва в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі та Криму, які мають свої склади, організовують постачання продукції оптовим та роздрібним клієнтам, координують продаж та здійснюють мерчандайзинг.

В компанії розвинута система дистиб’юторів Дилерами в Львівському регіоні є підприємства: Вест Ост, ПП Гал-Немирів, Київ-Захід, Олмар, ПП Оверко. "Олімп" має стабільні контакти в Вірменії, Латвії, Азербайджані, Білорусії та США. Сьогодні корпорація освоює вихід на ринки Німеччини та Туреччини. З компаніями-експортерами з цих країн досягнута попередня домовленість, а також узгоджені терміни і асортимент майбутніх поставок.

"Союз-Віктан" має дистиб’юторську сітку та представництва по регіонах України. Експортує компанія свою продукцію передусім в країни СНГ – Вірменію, Грузію, Росію, Азербайджан, Казахстан, Киргизію, Латвію, Естонію, Молдову, а також в країни дальнього зарубіжжя – Канаду, США, Іспанію, Австралію, Нідерланди, Великобританію, Німеччину, Грецію, Ізраїль, Болгарію, Еквадор – загалом в 30 країн.

"Шустов", головний офіс якого знаходиться в м. Запоріжжя, а виробництво в Одесі на "Одеському коньячному заводі", має широку сітку фірмових магазинів.

4) якість

Одним із найважливіших факторів, який приваблює та утримує споживачів є якість продукції. На українському ринку спостерігається тенденція, коли якісною є нова продукція, яка тільки-но з’являється в точках розповсюдження, а з часом її починають підробляти, тому велика увага виробників приділяється захисту своєї якісної продукції.

Контроль якості охоплює весь технологічний цикл виробництва горілки і починається з ретельного відбору зерна, з якого буде виготовлено спирт. Якість горілки залежить від якості початкового спирту, за яким здійснюється суворий технологічний контроль. Також велика увага приділяється воді, яка є головною складовою частиною всіх алкогольних напоїв. Від її мінерального складу залежить в значній мірі смак і стійкість лікеро-горілчаних виробів при зберіганні. Тотальний контроль за якістю продукції на всіх етапах виробництва.

Зробивши основну ставку на якість алкогольної продукції, власники ТМ "Хортиця" створили нову форму алкоголю. А оскільки в наш час питання якості та оригінальності взаємозв’язані, то виробники ТМ "Хортиця", підтверджуючи та захищаючи свій головний фактор успіху – якість, запровадили одну із самих ефективних в Україні систему захисту продукції від підробок ТМ "Хортиця" ввела програму – "Сім ступенів абсолютного захисту".

З метою надійного захисту нової якості кожна пляшка Мягкова від тепер супроводжується дегустаційним сертифікатом, який знаходиться безпосередньо на пляшці.

Привабливість галузі

Зазвичай прибутковий ринок алкогольних напоїв не втратив своєї привабливості й у часи економічної скрути. Кредит в 1 млн грн, вкладений на початку року в бізнес на міцних напоях, наприкінці того ж року повертався вже з мільйонним прибутком. Це не могло не привернути уваги численних фірм, що кинулися в оптову торгівлю, експорт, імпорт і навіть виробництво алкогольних напоїв. Але високі ставки податків обмежили вивезення українського спиртного до Росії - ринок затоварився. Трейдери тепер змушені всіма дозволеними й недозволеними методами змагатися за покупця на перенасиченому внутрішньому ринку.

Україна посідає четверте місце в світовому рейтингу країн-виробників спирту. Після розпаду Союзу Україні залишилася у спадок потужна індустрія з виробництва алкогольних напоїв. В основі - три складові. Перша з них - добротна сировинна база. Країна з лишком забезпечена як зерном, так і мелясою (побічний продукт переробки цукрового буряку), що використовуються для виробництва спирту.

В свою чергу зерновий чи мелясний спирт - основний інгредієнт лікеро-горілчаної продукції, а також широко застосовується у виноробстві. Крім того, на півдні та заході країни здавна культивують сорти винограду, придатні для переробки на вино та коньячний спирт.

Друга складова - виробничі потужності: 87 ліцензованих українських спиртозаводів спроможні переробити 900 тис. т зерна на рік і отримати 32 млн. дкл. (декалітрів, 1 дкл. = 10 л) зернового спирту. Їх річна потреба в буряковій мелясі - 1,1 млн. т, з якої виходить ще 30 млн. дкл. спирту. В сумі 62 млн. дкл. означає не що інше, як четверте місце в світовому рейтингу країн-виробників спирту.

Крім спиртових, функціонують сотні заводів з виробництва лікеро-горілчаної продукції, різних вин та коньяків. Третім "китом", звичайно ж, були і залишаються кваліфіковані кадри, які вміють усією цією сировиною та потужностями як слід розпорядитися.

Вдале поєднання трьох складових алкогольної індустрії небезпідставно обіцяло не тільки повною мірою забезпечити власні потреби країни в алкогольних напоях, але й отримати чималий зиск від їх експорту.

Тим паче, що високий потенціал підтверджувався на практиці. В той час як вітчизняна промисловість в цілому стрімко зменшувала випуск продукції, обсяги виробництва більшості міцних напоїв, немов за інерцією, продовжували зростати.

Так, наприклад, за п'ять років (1990-1995рр.) випуск лікеро-горілчаної продукції збільшився на 20% і становив 36,1 млн. дкл. Навіть виноробство, що зазнало тяжких втрат за часів горбачовсько-лігачовської боротьби з пияцтвом, здається, ожило: збільшилося виробництво шампанських вин.

Незвичній для української економіки позитивній тенденції досить легко поклали край постанови російського уряду. Вони, починаючи з 1996 року, за допомогою ПДВ, дискримінаційних акцизів та нетарифних обмежень імпорту не лише закрили ринки Російської Федерації для української алкогольної продукції, але й зробили вкрай невигідним її транзит через територію Росії до інших країн СНД.

Таким чином, практично втрачено 70% ринків збуту спиртогорілчаної продукції та 10% виноробної. Адже Росія традиційно була основним споживачем вітчизняного спирту та міцних напоїв ще за часів СРСР. Враховуючи те, що в країнах далекого зарубіжжя на українське питво теж не особливо чекали, стає зрозумілим, чому увесь отриманий надлишок винно-горілчаних виробів опинився на внутрішньому ринку. Операторам ринку нічого не залишалося, як вступити в конкурентну боротьбу один з одним за вітчизняного споживача.

Потреби споживачів оцінюють у 35-40 млн. дкл. алкоголю. За офіційними даними, середньостатистичний співвітчизник випиває за рік (в перерахунку на чистий алкоголь) 3 літри хмільного, за неофіційними - 9. У цілому річні потреби українських споживачів оцінюються в 35-40 млн. дкл. усіх видів алкогольних напоїв. А виробничі потужності спроможні дати на ринок, за різними підрахунками, в 3-3,5 раза більше.

Тому реальна пропозиція вітчизняних підприємств, звичайно ж, зменшилася (в межах 43 млн. дкл.). Торік за лікеро-горілчаними напоями вона становила близько 24 млн. дкл., винами - 12 млн. дкл., шампанським - 5 млн. дкл., коньяками - 0,9 млн. дкл. Імпортна пропозиція загалом становить 20-30% вітчизняного ринку, або 14 млн. дкл., і має тенденцію до зростання.

Алкогольна галузь: близько 1,5 млрд. грн. на рік. Продукцію лікеро-горілчаної групи виробляють в Україні 180 підприємств. З них 50 заводів державної власності (входять до складу концерну "Укрспирт"), на які припадає близько 70% всієї лікеро-горілчаної продукції. Річний обіг галузі сягає близько 1,5 млрд. грн. Станом на початок 1998 року до найпотужніших алкопродуцентів належать: Харківський ЛГЗ - 8,1% загального виробництва, івано-Франківський - 7,8%, Львівський - 7,3%, "Алко" - 6,6%, Артемівський ЛГЗ - 6,1%. Поряд з "сивими" гігантами є й зовсім юні. Так, у 1997 році горілчану продукцію почали випускати підприємство "Арго", що в Харкові, та сімферопольський "Союз-Віктан". За оцінками фахівців, у кожне з них інвестовано по $10-15 млн..


30.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!