Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Конкурентні сили що діють в горілчаній галузі на сучасному етапі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Конкурентні сили що діють в горілчаній галузі на сучасному етапі. Реферат

Суперництво між продавцями всередині галузі. Завоювання покупців товарами – субститутами

Суперництво між продавцями всередині галузі

Виявлення пріоритетних конкурентів і визначення чинності їхньої позиції. Для кожного ринку товару повинні бути ідентифіковані найнебезпечніші (пріоритетні) конкуренти. Перший крок у визначенні пріоритетних конкурентів звичайно здійснюється виходячи з певних концепцій. Так залежно від своєї ролі в конкурентній боротьбі всі організації можуть бути розділені на чотири групи: ринковий лідер, претендент, послідовник і організація, що знайшла ринкову нішу.

Основними заходами ведення конкурентної боротьби є краща якість, оновлення асортименту продукції, рекламні заходи, різноманітні акції, засоби стимулювання збуту, ефективна сітка оптових та роздрібних продавців.

Конкуренція в галузі інтенсивна і посилюється під впливом: збільшення кількості фірм-конкурентів (в тому числі фірм тіньового ринку і фальсифікаторів продукції), помірного зростання попиту на продукцію, відсутності затрат при переході на продукцію іншої торгової марки, незадоволеності фірм своєю часткою ринку та прагненням її збільшити, оскільки це пропорційне зростанню прибутків.

Загалом попит в галузі стабільний, зростає помірно, але помітні значні сезонні коливання в споживанні горілки. Пік споживання припадає на зимовий період, у зв’язку зі святами, традиціями українського народу, пов’язаних з цим та морозною погодою.

Оскільки споживач завжди може знайти на алкогольному ринку аналогічний продукт за приблизно такою ж ціною та якістю, то затрати при переході на іншу торгову марку практично відсутні.

Ринок галузі є достатньо привабливим з точки зору прибутковості, містким, тому кожна з фірм-конкурентів прагне збільшити свою частку ринку та завойовувати іноземні ринки, що дозволяє ступінь завантаження їхніх виробничих потужностей. Активна позиція кожного виробника призводить до посилення конкуренції в галузі.

Характерною рисою ринку горілки в Україні є велика кількість тіньових виробників та фальсифікаторів. Щорічно в державі споживається понад 32 млн. дек. алкогольних виробів, з них приблизно 18 млн. дек. - легальних. Левова частка алкоголю, зокрема й фальсифікованої продукції, викидається на ринок з нелегального виробництва. Понад 50% алкогольних напоїв у закладах торгівлі не відповідають нормативам Держстандарту. Обсяг продажу нелегальної горілки у 2003 році сягнув 25 млн. дек., а збитки держбюджету оцінюються майже в 1,5 млрд. грн. Десятки українських підприємств, за статистичними даними, виготовляють легально не більш як 100 тис. пляшок у рік. Але перевірки показують, що непоодинокими є випадки відвантаження неврахованої продукції за готівку.

Поява нових конкурентів в галузі залежить від 2 факторів:

  • бар'єрів на шляху проникнення на ринок;
  • очікувана реакція фірм, які вже діють на ринку, на прихід (появу) нової фірми.

На прикладі нашої галузі можна розглянути такі бар'єри проникнення на ринок.

  • Економія зумовлена ростом масштабів виробництва. Суть полягає у тому, що працюючи фірми, такі як " Союз-Віктан", "Nemirrof", досягають ефекту масштабу, тобто при збільшенні обсягу виробництва затрати виробництва знижуються. А для фірм-новачків це є бар'єром, бо на всі можуть виробляти багато продукції.
  • Необхідний розмір капіталовкладень. Капіталовкладення необхідні для купівлі і будівництва нового підприємства чи заводу, для купівлі устаткування, для фінансування реклами і просування власного товару.
  • Нерівність у витратах, що не залежить від розмірів підприємства. На прикладі нашої галузі, можна простежити рівність у витратах, оскільки постачальник є один і витрати на сировину майже однакові.
  • Доступ до каналів збуту. Канали збуту у всіх виробників горілчаних виробів є однаковими, тільки потрібно вкласти у рекламу і стимулювати попит.
  • Тарифи і нетарифні обмеження. Їх встановлюють для важкості входу в галузь іноземних компаній. Так наприклад, російська торгова марка "Гжелка" по виробництву алкогольних напоїв планує вийти на український ринок, але поки що її зупиняють тарифні обмеження. Аналогічна ситуація з російською торговою маркою "Тінькофф" по виробництву пива, яка хоче відкрити в Україні кілька своїх пивоварень.
  • Дії контролюючих органів. Цей бар'єр є найбільш впливовим, урядові органи можуть дозволити, обмежити чи заборонити доступ на ринок. Піврічне нормативне затишшя в алкогольній галузі перервалося прийняттям депутатами в першому читанні законопроекту "Про основні принципи державної політики запобігання алкоголізму в Україні". Незважаючи на благородну мету боротьби з проблемою суспільства (за останні 10 років рівень смертності українців унаслідок алкоголізму зріс у 2,5 разу), документ є надзвичайно суперечливим і був неоднозначно сприйнятий самими парламентаріями. Утім першими відчують антиалкогольну кампанію підприємці, яким належить стати головними борцями з алкоголізмом. В Україні ж обурення ринкових операторів антиалкогольний законопроект поки що не викликав. Не дали оцінку документа навіть пивовари, хоча, ймовірно, у разі набрання чинності закон найбільше торкнеться саме їхньої позиції, кардинально змінивши стереотип вуличного споживання пінного напою.
  • Заборонено продавати напої з градусом, зокрема слабоалкогольні, в павільйонах, наметах і приміщеннях без касових апаратів.
  • Заборонено торгувати алкоголем на ринках і прилеглих до них територіях, вокзалах, в аеропортах і поблизу станцій метро.
  • Торгівлю напоями з вмістом алкоголю 8,5% дозволено в магазинах загальною площею не менш як 50 кв. м, до того ж лише з 11.00 до 22.00.
  • Продавці зобов’язані вимагати в покупців алкоголю паспорт.
  • Збільшено штрафи за порушення правил обороту і продажу міцних напоїв.
  • У рекламі алкогольної продукції буде заборонено показ процесу розпивання, участь відомих особистостей і моделей віком до 30 років.
  • Не можна рекламувати спиртних напоїв на вітринах, білбордах, обкладинках друкарських видань.
  • Заборонено вживати алкогольні напої у громадському транспорті, в державних та установах культури, таксофонах, ліфтах тощо.
  • Також обов'язковими є тепер сертифікати відповідності на імпортні міцні спиртні напої (лікеро-горілчані вироби) видаватимуть підприємцям лише на підставі атестації їх виробництва органами Держстандарту України із залученням представників Держспецмонополії. Копії таких сертифікатів чинні лише за умови, якщо для їх оформлення використано бланки, захищені від підробки. Постанова набирає чинності в день її опублікування.

Зараз Держстандарт готує лабораторії для атестації виробництва алкогольних напоїв. Залишаються дійсними вже видані атестації виробництва і сертифікати відповідності на лікеро-горілчані вироби. Раніше для отримання сертифікатів відповідності атестація виробництва лікеро-горілчаних виробів була необов'язковою.

Важливою конкурентною силою, що впливає на галузь є постачальники.

На українському ринку спиртних напоїв, найголовнішим і найбільшим постачальником спирту є "Укрспирт". Користуючись своїм монопольним становищем на ринку, ця компанія хотіла різко (на 20-50%) підняти ціни на основну сировину, що зумовило б зростання витрат виробників горілки на 20 млн. дол. в рік.

Виробники цю ношу переклали б на спини покупців і горілка через місяць –півтора зросла б на 0,5-1,1 гривні. Підвищення ціни пояснювалося тим, що до складу концерну входять 80 спиртзаводів і близько половини з них є збитковими і продають сировину за ціною нижчою, ніж її собівартість, тому і вирішили підняти ціну щоб реконструювати і підтримати збиткові заводи. Проте зіштовхнулися з опором з боку виробників горілки, а остаточну крапку поставив Антимонопольний комітет України, тому листом від 5 жовтня "Укрспирт" відмовився від свого рішення.

Будь яке підвищення цін зумовлює розвиток тіньового ринку горілчаних виробів і знижує конкурентоспроможність української горілки на світовому ринку, а в першу чергу, на ринку Росії – ринку горілчаних напоїв номер один в світі.

Також простежувалася тенденція в галузі, що гроші успішних приватних виробників горілки йшли не на розвиток галузі, а на підтримання збиткових заводів. Вони запропонували їх закрити або приватизувати.

Ще одною конкурентною силою в галузі є споживачі. На прикладі нашої галузі, їхній вплив є незначним. Споживачі користуються перевагами тоді, коли споживачі є крупні фірми і купляють значну частку виробів, що випускають в галузі.

Покупці виграють у тому випадку, коли затрати пов'язані з переходом на товари-замінники чи конкуруючі товари є відносно низькими. Це можна взяти до уваги лише в тому випадку, якщо перехід споживачів на товари - замінники буде масовим, що зможе істотно вплинути на випуск продукції. В інших випадках тенденція впливу споживачів на галузь не спостерігається.

Завоювання покупців товарами – субститутами

Українці менше вживають міцного алкоголю – вони переорієнтовуються на пиво. Повідомив Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України, продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів українських підприємств за десять місяців 2000 року скоротився більше ніж на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, натомість виробництво і споживання пива зросли понад 20%.

Згідно з інформацією держдепартаменту, у січні-жовтні цього року виробництво горілки в Україні скоротилося на 10,5% – до 16,331 млн. дал (або декалітрів), тоді як потужності українських підприємств становлять 47,8 млн. дал на рік. Місткість українського ринку алкоголю фахівці оцінюють у 30-35 млн. дал на рік. "Тверезіти" український народ почав ще з 1998 року, коли виробництво алкогольних напоїв скоротилося на 14% порівняно з 1999 роком.

Енергетики, винні та пивні коктейлі мають непогані шанси захопити частку ринку. Філіжанка кави може стати не єдиним засобом підбадьоритися.

Виробники слабоалкогольних коктейлів "підтягнули" доволі перспективний напрям — енергетичні напої. "Союз-Віктан" успішно розливає серію SV ice, де, окрім алкогольної основи, міститься суміш кофеїну з таурином (амінокислота, що активізує нервові імпульси, підвищуючи фізичну та розумову активність). До того ж, напiй у своєму складi має чимало вiтамiнiв.

Група енергетиків, як завжди, орієнтована на молодь. Переважно як "підживлення" для комп’ютерних "геймерів" тих, хто цілу ніч проводить у нічних клубах та дискотеках.

Цікава тенденція щодо появи на вітчизняному ринку напоїв на основі виноматеріалів. Ця група представлена коктейлями Drinkiss (ЗАТ "Юнеф-Енергія") та Crazy (ДП Шабського винконцерну).

Щодо пивних коктейлів, російська "Балтика" представляла їх на українському ринку. Коктейлі компанії готують на основі пива з різними фруктовими смаками, вміст алкоголю в яких — 2,8%. Такі суміші є традиційними у низці європейських країн. Особливо популярні вони в Німеччині, де полюбляють змішувати пиво з лимонадом, колою, соками, сиропом.

Зрозуміло, вітчизняним виробникам пива почати випуск пивних коктейлів неважко. Так само як і згорнути це виробництво в разі невигідності. Щоправда, виникають сумніви, що українські броварі масово підуть у цей сегмент уже найближчим часом. Їм би встигнути покрити сезонне зростання попиту на профільний продукт — пиво.

Офіційну кількість гравців цього ринку визначити дуже складно, адже "слабоалкоголку" випускають у системі "Укрспирту", "Укрпива", "Укрпродспілки" і навіть "Укрвинпрому". Плутанина виникає переважно через "Укрпродспілку", що має сотні консервних заводів і заводиків, які не важко переобладнати під випуск слабоалкогольних напоїв. Однак більшість операторів нараховують 20 підприємств, що працюють із цим сегментом, серед яких лідерами, як уже сказано, залишаються "Оболонь", "Союз-Віктан" і "Росинка".

Власне, лідерство "Оболоні" підтверджується і кількістю підробок її популярних продуктів ("Джин-тонік", "Бренді-кола", "Ром-кола"). Протягом 9 років було сформовано оптимальний "портфель" коктейлів, і на сьогодні, окрім уже згаданих "старожилів", у асортименті "Оболоні" — "Бренді-Лимон", "Оболонь-Черрі", "Техас-Лимон" і "Шарм". Остання розробка, що вийшла на ринок наприкінці минулого року — коктейль на основі томатного соку "Нестримна Мері". Крім того, підприємство налагодило випуск "Ром-коли" у бляшаній банці 0,5 л.

"Союз-Віктан", який 1998 року "випадково" вийшов на ринок слабоалкогольних напоїв, сьогодні встиг "підсадити" чимало споживачів на свій "шалений сік" ("Лонгер"), закривши тим самим до 20% ринку. Цікаво, що "Лонгерами" кримчани прорвали позицію класичних "викруток" (суміш горілки та соку), які до того готували тільки в барах та домашніх кухнях. Крім того, кримчанам довелося стати першопрохідцями й в іншому перспективному сегменті — енергетиках. Випущено першу партію газованих напоїв SV ice, які містили енергетичні компоненти (чотири види: лимон, апельсин, грейпфрут, м’ята).

Хоча обсяги випуску слабоалкогольних напоїв торік суттєво зросли однак до сьогодні більшість аналітиків ринку не можуть відповісти на питання, чи було 2004 року зафіксовано зростання споживання. Головною причиною явної стагнації споживання слабоалкоголки є не так холодне літо минулого року, як завищені очікування гравців щодо потенційної місткості ринку. Вже зараз деякі учасники ринку погоджуються, що високі темпи зростання попиту на слабоалкоголку вже в минулому, а ринок фактично вичерпав себе.

Успішніші виробники пояснюють уповільнення продажу слабоалкогольних напоїв малими, порівняно з іншими видами алкогольної продукції, витратами на виведення нових торгових марок, недоліками маркетингових стратегій і меншими, порівняно з пивом, можливостями рекламувати напої градусом до 8,5%.

Деякі експерти ринку ставлять під сумнів озвучене зростання продажу слабоалкоголки і в попередні роки, оскільки 2004 рік показав, що компанії виробляли слабоалкогольні коктейлі лише на папері, а частину спирту перетворювали на нелегальну горілку.

Утім, виробництво слабо градусних напоїв все ще залишається вельми рентабельним напрямом. Спокушає виробників і той факт, що продукція, яка містить до 8,5% алкоголю, не є підакцизною.

Саме тому, вважають експерти, рівень конкуренції на ринку наразі залишається доволі високим, про що свідчать і витрати деяких гравців на просування нових торгових марок, які подеколи сягають кількох десятків мільйонів гривень. Водночас зміна лідерів підкреслює слабкі позиції останніх.

Наприклад, в останні роки стрімко втрачає ринок лідер виробництва слабоалкогольної продукції ЗАТ "Оболонь". Якщо ще кілька років тому "Оболонь", за даними операторів ринку, виробляла практично половину вітчизняної слабоалкоголки, то за підсумками минулого року частка компанії становила трохи більш ніж 30%.

З другого на третє місце за підсумками минулого року було витіснено "Союз-Віктан" (ТМ "Лонгер"). Хоча влітку минулого року компанія випустила нову ТМ Shamany, яка, на думку експертів, допоможе виробнику зайняти стійкішу позицію на ринку.

Найдинамічніше розвивається Алкотрейд (ТМ Shake), який ставиться до виробництва слабоалкоголки як до одного з пріоритетних напрямів свого бізнесу. За словами бренд-менеджера ТМ Shake Василя Щура, Алкотрейд вважає слабоалкоголку напрямом, де зростання продажу може бути забезпечене за рахунок виведення на ринок принципово нових коктейлів. При цьому в Алкотрейді зазначають, що вільні ніші на ринку ще є.

На порядок меншими є обсяги слабоалкогольних напоїв, що випускаються під ТМ Samba і Fantasy (Олімп), "ё" (Мегаполіс), 220V (Одеський ЛГЗ № 1), SPY (Nemiroff).

Усього в Україні слабоалкогольні напої виробляють 13 підприємств.

Як видно з даних, виробництво слабоалкогольних напоїв знизилося і знижується надалі. Якщо в минулому році, коли вже спостерігалося зниження виробництва слабоалкогольних напоїв, цей показник був ще достатньо високим – 929 тис. дал. Це на 52% більше, ніж в 2005 році. Не дуже втішають Хмельницька і Вінницька області, де випуск коктейлів зріс на 10% і 4% відповідно. В інших регіонах обсяги випуску катастрофічно низькі у порівнянні з минулими роками. Головний виробник слабо алкоголіки – Донецька область – також погіршила свій випуск на 12%. В жовтні нинішнього року там було виготовлено 160 тис. дал. коктейлів, а в попередньому 180 тис. дал. продукції.


30.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!