Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Аналіз конкуренції в галузі та його умовні компоненти. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Аналіз конкуренції в галузі та його умовні компоненти. Реферат

Аналіз галузі — це передусім аналіз пропозиції. Він ґрунтується на аналізі кількісних, і якісних факторів виробництва. Варто акцентувати увагу на ролі конкуренції та конкурентів у формуванні пропозиції: ці явища найістотніше впливають на обсяги пропозиції, якість товарів, ціни та витрати на виробництво тощо

Галузь - це сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності (технологічних процесів, складу обладнання), близьким складом і кваліфікацією кадрів.

Конкурент – особа, група осіб, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети володіння тими самими ресурсами, благами сектором ринку тощо.

Одним з найбільше широко використовуваних визначень є наступне: "Конкурентоспроможність виробника (фірми) являє собою відносну характеристику, що відбиває відмінності процесу розвитку даного виробника від виробника - конкурента як по ступені задоволення своїми товарами чи послугами конкретної суспільної потреби, так і по ефективності виробничої діяльності.

Відповідно до іншого підходу конкурентоспроможність підприємства трактується як "рівень його компетентності стосовно інших підприємств - конкурентів по таких параметрах, як технологія, практичні навички й знання персоналу, рівень стратегічного й поточного планування, якість (систем керування, виробництва, продукції), комунікації". Друге трактування носить трохи більше конкретний характер, визначаючи критерії оцінки, однак по суті своєї вони досить близькі й базуються на позиції зіставлення конкуруючих підприємств або по відмінностях процесу розвитку, або за рівнем компетенції.

Дія проведення аналізу загальної ситуації та конкуренції в галузі використовують методику, яка дозволяє адекватно оцінити ситуацію в галузі, визначити характер та рівень конкурентної боротьби. Результати аналізу дозволяють розробити стратегію, відповідну до загальної ситуації в галузі та прийняти рішення щодо доцільності інвестиції на розширення діяльності компанії в даній галузі.

Стратегія конкуренції передбачає позиціонування на ринку для максимального використання ознак, що відрізняють фірму від її конкурентів. Звідси випливає, що центральним аспектом у формулюванні стратегії є ретельний аналіз конкуренції. Мета цього аналізу — зрозуміти природу ймовірних змін у стратегії кожного конкурента та успіх цих змін, ймовірну реакцію кожного конкурента на комплекс здійснених стратегічних ходів інших фірм, на сукупність змін у галузі та ширші зміни в зовнішньому середовищі.

Глибокий аналіз конкуренції є необхідним для відповіді на такі питання: "З ким ми змагатимемося в цій галузі і якою буде послідовність ходів?", "Що криється за стратегічним ходом конкурента і наскільки серйозно слід нам поставитися до нього?" та "Яких сфер нам слід уникати через бурхливу чи відчайдушну реакцію конкурента?"

Незважаючи на чітку потребу в глибокому аналізі конкуренції при формулюванні стратега, подібний аналіз на практиці іноді проводиться нечітко або незрозуміло. У голові менеджера можуть виникати такі небезпечні думки щодо конкурентів: "Діяльність конкурентів не піддається систематичному аналізові", "Ми знаємо все про наших конкурентів, оскільки змагаємося з ними щодня".

Жодна з цих думок загалом не відповідає дійсності. Ще одна складність: поглиблений аналіз конкуренції вимагає значного обсягу інформації, яку неможливо отримати без важкої праці.

Більшість компаній не займається систематичним збором інформації про конкурентів, а діє на основі неофіційних вражень, припущень та інтуїції керуючись випадковими даними, які кожен менеджер отримує про своїх конкурентів. Однак нестача ґрунтовної інформації не дає змоги провести глибокий аналіз конкуренції.

Значно менше уваги приділяється лівій частині, тобто розумінню фактичного стимулятора поведінки конкурента — його майбутніх цілей та його припущень стосовно свого власного становища і характеру галузі. Ці рушійні фактори набагато важче простежити, ніж фактичну поведінку конкурента, хоча вони часто визначають його поведінку в майбутньому.

Хоча загальна схема та питання, подані тут, стосуються конкурентів, вони можуть служити основою і для самоаналізу.

Ці ж концепції забезпечують компанію базою для перевірки власного становища в зовнішньому оточенні. Більше того, таке тестування допоможе компанії зрозуміти, які висновки можуть зробити з цього її конкуренти. Це є частиною глибинного аналізу конкуренції, оскільки такі висновки формують припущення, а звідси й поведінку конкурента, і є вирішальними при здійсненні конкурентних ходів.

Перед обговоренням кожного компонента аналізу конкуренції важливо визначити, яких саме конкурентів ми маємо на увазі. Мабуть, треба аналізувати всіх значних існуючих конкурентів. Однак деколи важливо загадати й потенційних конкурентів, які можуть вийти на сцену. Прогнозування дій потенційних конкурентів є нелегкою справою, проте їх часто можна поділити на такі групи:

  • фірми, які не увійшли до галузі, але можуть досить легко подолати вхідні бар'єри;
  • фірми, для яких перебування в галузі створює очевидну синергію;
  • фірми, для яких конкуренція в галузі є очевидним продовженням корпоративної стратегії;
  • покупці або постачальники, що можуть інтегруватися вертикально чи горизонтально.

Такий методологічний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства є загальноприйнятим і досить зручним з погляду як логічного сприйняття, так і математичного опису.

Разом з тим, на думку автора, він не відбиває всієї глибини досліджуваної категорії й має ряд істотних недоліків:

  • вибір як база порівняння одного або декількох конкурентів дозволяє ранжувати конкурентні позиції аналізованих підприємств, але звужує можливість узагальненої об'єктивної оцінки галузевої кон'юнктури;
  • основний акцент ставиться на зіставлення показників конкурентів, у той час як поза полем зору дослідження залишається проблема оцінки ефективності адаптації підприємства до умов, що змінюються, навколишнього середовища;
  • зіставлення локальних або комплексних показників роботи конкуруючих підприємств відбиває статичну оцінку їхньої порівняльної конкурентоспроможності, тобто не враховує динамічного характеру досліджуваної категорії;
  • широко застосовувана практично всіма підприємствами диверсифікованість виробничо-господарської діяльності приводить до того, що коректне зіставлення показників роботи конкуруючих фірм ставати скрутним, оскільки й види продукції, що випускає ними, і сегменти ринку, на яких вони працюють, істотно розрізняються;
  • відсутня системність оцінки конкурентоспроможності: і локальні і інтегральні параметри роботи підприємств зіставляються без обліку складних внутрішньосистемних зв'язків, їхні динаміки й синергічного ефекту;
  • оцінка порівняльної конкурентоспроможності підприємства прийнятна при наявності видової або предметної конкуренції, але представляється неадекватної у випадку наявності функціональної конкуренції.


30.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!