Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Аналіз фінансової стійкості та валюти бухгалтерського балансу. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Аналіз фінансової стійкості та валюти бухгалтерського балансу. Реферат

Методика аналізу відносних показників фінансової стійкості. Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Методика аналізу відносних показників фінансової стійкості

Однією з ключових задач аналізу фінансового стану підприємства є вивчення показників, що характеризують його фінансову стійкість, яка являється головною умовою життєздатності підприємства. Визначення межі фінансової стійкості підприємств має істотне практичне значення і належить до найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку, тому що, недостатня стійкість суб’єктів господарювання в Україні багато в чому є причиною неплатежів, обсяг яких постійно зростає.

Фінансова стійкість підприємства – це більш узагальнена характеристика фінансового стану підприємства, яка в певній мірі включає показники ліквідності та платоспроможності. Разом із тим, існує своя система критеріїв оцінки фінансової стійкості, яку підприємства використовують для оцінки надійності партнерів в господарських стосунках.

Під фінансовою стійкістю розуміється такий стан фінансових ресурсів підприємства і такий ступінь їх використання, за яких підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне через ефективне їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг, а також здійснювати витрати для його розширення й оновлення.

Фінансова стійкість характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням грошовими коштами та ефективним їх використанням в процесі поточної діяльності.

Аналіз фінансової стійкості на певну дату дозволяє встановити, на скільки раціонально підприємство керує власними та запозиченими коштами на протязі періоду, який передував цій даті.

Важливо, щоб стан джерел власних та запозичених засобів відповідав стратегічним цілям розвитку підприємства, так як недостатня фінансова стійкість може призвести до його неплатоспроможності, тобто відсутності грошових коштів, що необхідні для розрахунків з внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою. Одночасно наявність значних залишків вільних грошових коштів ускладнює діяльність підприємства за рахунок іммобілізації в надлишкові матеріально-виробничі запаси та витрати.

Відповідно, зміст фінансової стійкості характеризується ефективним формуванням та використанням грошових ресурсів, необхідних для нормальної господарської діяльності.

Практична робота щодо аналізу фінансової стійкості підприємства здійснюється саме на основі даних фінансової звітності – головним чином за даними бухгалтерського балансу.

Усі показники, що характеризують фінансову стійкість можна розділити на абсолютні та відносні (рис. 1)

Рис. 1. Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Оцінка фінансової стійкості за відносними показниками.

Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і залучених засобів і оцінюється за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку є статі активу і пасиву бухгалтерського балансу.

Аналіз здійснюється шляхом розрахунку і порівняння окремих показників з базовими, а також вивчення динаміки їх змін за певний період. Базовими показниками можуть бути:

  • значення показників за попередній період;
  • значення показників аналогічних фірм;
  • середньогалузеві значення показників.

Відносні показники можна об’єднати в три основні групи:

  • 1 група – показники рівня використання необоротних активів;
  • 2 група – показники стану оборотних засобів та їх забезпечення джерелами фінансування;
  • 3 група – показники фінансової незалежності.

Методика розрахунку цих груп показників приведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства.

Показники

Що характеризує

Спосіб розрахунку

Інтерпретація показника

Коефіцієнт маневреності Км

Частка власних оборотних коштів у власному капіталу

Км = ВОК/ВК

Значення 0,2-0,5

Чим вище значення показника до верхньої межі, тим більше в підприємства фінансових можливостей для маневру

Коефіцієнт фінансової напруги Кф. напр.

Частка запозичених коштів в валюті балансу

Кф. напр. = ЗК/ВБ

Не більше 0,5

Перевищення верхньої межі свідчить про велику залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел

Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів К м/імм

Скільки необоротних активів приходиться на кожну гривню оборотних активів

Км/імм = ОА/НЕОА,

НЕА – необоротні (іммобілізовані) активи

Є індивідуальним для кожного підприємства. Чим вище значення показника, тим більше коштів авансується в оборотні (мобілізовані) активи

Коефіцієнт майна виробничого призначення Кмвп

Частку майна виробничого призначення в активах підприємства

Кмвп = (НЕОА + З) / А

З – запаси,

А – загальна величина активів

Значення ≥ 0,5. При пониженні показника нижче ніж 0,5 необхідно залучення запозичених коштів для поповнення майна

Коефіцієнт покриття запасів і витрат Кпзів

Співвідношення власних оборотних коштів до величини запасів і витрат підприємства

Кпз = ВОК/ЗіВ,

ЗіВ – запаси і витрати

Індивідуально

Коефіцієнт поточних зобов’язань Кпз

Частку поточних зобов’язань у загальній сумі зобов’язань підприємства

Кпз = ПЗ/З,

ПЗ – поточні зобов’язання,

З – загальна сума зобов’язань

Індивідуально

Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів Кдз

Частку довгострокових зобов’язань в сумі власних джерел фінансування тадовгострокових зобов’язань

Кдз = ДЗ/ (ВК+ДЗ),

ДЗ – довгострокові зобов’язання

Індивідуально

Індекс постійного активу

Частку необоротних активів у сумі власних джерел фінансування

Іпа = НЕОА/ВК

Індивідуально

Коефіцієнт співвідношення запозичених та власних коштів

Частку запозиченого капіталу у сумі власного капіталу

Кзп/вк = ЗК/ВК

Нормативне значення≤1

Коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних активів

Частку оборотних активів у вартості необоротних активів

Коа/неоа = ОА/НЕОА

Нормативне співвідношення

Коб/неа >Кзп/вк

 

На основі такої всебічної і ретельної оцінки за зазначеним комплексом показників можна не тільки здійснити оцінку стану і тенденцій фінансової стійкості, а й визначити вузькі місця, за рахунок яких можливо підвищити ці показники. Тобто результатом такого аналізу має стати виявлення потенційних можливостей поліпшення ліквідності підприємства, підвищення його платоспроможності й конкурентоздатності.

Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Про здоровий фінансовий стан свідчать залишки за такими статтями: "Грошові кошти", "Поточні фінансові інвестиції", "Незавершене будівництво", "Довгострокова дебіторська заборгованість". Таким чином, тільки поглянувши на статті балансу, вже можна дійти певних висновків про фінансовий стан господарства, не вдаючись до розрахунку показників.

Далі проводять оцінку зміни валюти балансу, порівнюючи в абсолютному вираженні зміну підсумків активу і пасиву балансу на початок та кінець звітного періоду.

Позитивним вважається збільшення валюти балансу, що, як правило, свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства, інтенсивності виробництва. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції, факти проведення дооцінки та індексації активів.

Зменшення валюти балансу оцінюється негативно, оскільки скорочуються обсяги господарської діяльності, зменшується попит на продукцію, можлива недостача сировини і матеріалів, згортання будівництва тощо. Доповнюючи аналіз валюти балансу, необхідно зіставити його з плановим балансом, балансами минулих років і даними конкурентів.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану господарства доцільно зіставити зміни валюти балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності: виручкою від реалізації продукції, прибутком підприємства, залучаючи дані ф. № 2 "Звіт про фінансові результати". При цьому коефіцієнт зростання валюти балансу розраховують як відношення абсолютної величини відхилення до середньої величини підсумку балансу за попередній період:

Кб = (Б1 – Б0) / Б0

де Кб — коефіцієнт зростання валюти балансу;

Б1 — середня величина підсумку балансу за звітний період;

Б0 — середня величина підсумку балансу за попередній період.

Коефіцієнт зростання виручки від реалізації продукції роз­раховують таким чином:

Кв = (В1 – В0) / В0

де Кв — коефіцієнт зростання виручки від реалізації;

В1 — виручка від реалізації у звітному періоді;

В0 — виручка від реалізації у базисному періоді. Аналогічно можна розрахувати коефіцієнти зростання прибутку від реалізації та збільшення чистого прибутку господарсько-фінансової діяльності в цілому.

Випереджання темпів зростання виручки від реалізації (прибутку від реалізації, чистого прибутку) свідчить про поліпшення використання засобів підприємства порівняно з попереднім періодом, і, навпаки, відставання характеризує погіршення використання коштів підприємства.

Під час проведення попереднього експрес-аналізу балансу необхідно вивчити і проаналізувати характер змін окремих Його статей і розділів. Такий аналіз проводять у двох напрямах: горизонтальному і вертикальному.

Метою горизонтального аналізу є виявлення абсолютних і відносних змін величини різних статей балансу, його розділів за певний період і критична оцінка виявлених, змін. Горизонтальний аналіз зводиться до побудови аналітичної таблиці, у якій абсолютні балансові показники доповнюються відносними показниками темпів зростання (зниження).

Зрозуміло, що факт збільшення залишків за "позитивними" статтями, названими вище, а також за статтями "Основні засоби", "Нематеріальні активи", окремими статтями розділу "Запаси" свідчить про поліпшення фінансового стану, зростання інтенсивності виробництва і зрештою розширення самого процесу виробництва. Зростання "хворих" статей, навпаки, є негативним явищем у фінансовому плані.

В умовах інфляції не доцільно мати великі залишки грошових коштів |на рахунках у банках. По-перше, це призведе до їхнього знецінення, а по-друге, кошти повинні бути постійно в обороті. З особливою увагою необхідно розглядати причини збільшення залишку готової продукції. Це може, бути пов'язане із завищенням ціни, перевиробництвом, залишком браку, нестандарту тощо.

Варіантом горизонтального аналізу є трендовий аналіз, за якого кожну позицію звітності порівнюють з попередніми періодами і визначають тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, звільнену від випадкових впливів та індивідуальних особливостей періодів.

Далі в процесі аналізу визначають співвідношення, окремих статей активу і пасиву балансу, їхню частку в загальній сумі балансу, розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу порівняно з попередніми періодами і роблять висновок про характер змін у складі активів, джерела їхнього формування і взаємозумовленості. У цьому полягає суть вертикального аналізу балансу.

У формуванні висновків слід детальніше вивчати причини зростання сум за статтями "Незавершене будівництво", "Довгострокові фінансові вкладення", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Відстрочені податкові активи", оскільки названі активи не беруть участі у виробничому обороті, і за певних умов збільшення їхньої частки не вплине позитивно на результати господарсько-фінансової діяльності. і Крім цього, необхідно відстежити забезпеченість витрат на капітальні вкладення у будівництво відповідними джерелами фінансування, тому що іммобілізація коштів основної діяльності в капітальне будівництво і формування стада негативно вплине на фінансову діяльність підприємства. Горизонтальний аналіз балансу завжди доцільно доповнити вертикальним аналізом.

Позитивної оцінки заслуговує збільшення частки оборотних активів. Це може бути свідченням формування мобільнішої структури активів, яка сприяє прискоренню обігу оборотних засобів і тим самим поліпшує фінансовий стан підприємства за умови, що це не є наслідком згортання виробничої бази. При вивченні структури оборотних активів позитивним моментом може бути збільшення незавершеного виробництва (якщо це не є наслідком інфляційних процесів), готової продукції (за відсутності браку, нестандарту та неконкурентоспроможної продукції). За певних умов позитивним є збільшення виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі. За інших рівних умов скоріше негативним є збільшення дебіторської заборгованості.

Аналізуючи структуру пасиву, відзначають частку власних джерел (власний капітал, резерви) " і залучених. Збільшення чистки власних джерел оцінюють позитивно, а частки кредиторської заборгованості негативно.

Незалежно від перших висновків про якість структурних змін у балансі для підбиття підсумку аналізу необхідно оцінити причини та їхнє обґрунтування.

Аналізуючи структуру пасиву, відзначають частку власних джерел (власний капітал, резерви) " і залучених. Збільшення чистки власних джерел оцінюють позитивно, а частки кредиторської заборгованості негативно.

Незалежно від перших висновків про якість структурних змін у балансі для підбиття підсумку аналізу необхідно оцінити причини та їхнє обґрунтування.

Горизонтальний і вертикальний аналізи балансу взаємодоповнюють один одного. На їхній основі може бути побудований аналітичний баланс, який формується шляхом усунення впливу на валюту балансу і його структуру регулюючих статей. При цьому можливе об'єднання однорідних за складом статей у групи й аналітичні розділи. Приклад аналітичного балансу наведено у таблиці 2. Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна розбити на три групи:

  • структури балансу (гр. 6);
  • динаміки балансу (гр. 7);
  • структурної динаміки (гр. 8).

Порівняння структури змін в активі і пасиві дає підстави дійти висновку про те, за рахунок яких джерел здійснювався приплив нових засобів і в які активи ці засоби в основному були вкладені.

Підсумовуючи попередній аналіз балансу, можна стверджувати, що основними позитивними фінансовими якостями балансу є:

  • відсутність різких змін у значеннях окремих статей балансу;
  • відносна рівновага дебіторської заборгованості з кредиторською;
  • відсутність "критичних" статей у балансі;
  • не перевищення запасами величини робочого капіталу;
  • відсутність іммобілізації коштів основної діяльності в капітальні вкладення;
  • зростання робочого капіталу;
  • переважання частки власного капіталу в авансованому над часткою залученого.

Для деталізації картини зміни фінансового стану аналогічна порівняльна таблиця може бути побудована для кожного з розділів як активу, так і пасиву балансу.

Таблиця 2. Аналітичний баланс

Показники згрупованих статей активу (або пасиву) балансу

Абсолютні величини

Частка

Зміни (+, -)

початок року

кінець року

початок року

кінець року

в абсол. величинах

у част-ці

у% до величини на поч. року

у% до змін підсумку балансу

1

2

3

4

5

6=3-2

7=5-4

8=6/2*100

9=6/6*100

 

Література

  1. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ. – М.: ДИС, 1998. – 120 с.
  2. Грачова Р. Аналіз фінансового стану підприємства. // Дебет-Кредит. Нова бухгалтерія. - С. 212-224.
  3. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. -К.: МАУП, 2000. -152с.
  4. Мец О. В. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств: Навч. посібн.: КНЕУ, 1999. – 53с.
  5. Старовойтенко Л. И., Белозерский Л. С., Бордос С. Н. Экономический анализ хозяйственной деятельности -К.: Урожай, 1986.
  6. Попович П. П. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. – Снятин: Прут Принт, 1998р.
  7. Шкарабан С. І., Солочов М. І. Економічний аналіз діяльності промисловості підприємств та об'єднань. –Тернопіль: ТАНГ, 1995.


02.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!