Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Контроль якості продукції: різновиди та облік. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Контроль якості продукції: різновиди та облік. Реферат

Облік витрат на оцінку і контроль якості продукції. Контроль якості продукції, різновиди контролю

Облік витрат на оцінку і контроль якості продукції

Облік і регулювання витрат на контроль якості продукції, їх періодичне співставлення з результатами діяльності контрольних служб дуже важливі. Це пояснюється, насамперед, необхідністю істотного підвищення ефективності технічного контролю за рахунок оптимізації дуже значної величини витрат на вимір і оцінку якості виробів.

У загальній сукупності витрат на виробництво промислової продукції витрати на виміри складають у середньому 8—10%. У залежності від виду, складності і призначення продукції питома вага витрат на виміри і контроль якості виробів може змінюватися в досить широкому діапазоні. Так, наприклад, частка витрат на виміри в процесі виробництва виробів легкої промисловості складає приблизно 1— 5% її собівартості. В авіаційній промисловості витрати на контроль якості та випробування серійного виробу складають близько 30%, а в електронній промисловості і приладобудуванні витрати на контрольні операції досягають 25—50% собівартості виробів. По окремих видах особливо складної і відповідальної продукції витрати на технічний контроль можуть багаторазово перевищувати загальну собівартість її виробництва.

У діючій системі обліку витрат на виробництво значна частина витрат підприємства по проведенню технічного контролю присутній у розосередженому і знеособленому виді практично але всіх калькуляційних статтях витрат, що не дозволяє здійснювати точний практичний аналіз розподілу і динаміки витрат на контроль якості по конкретних підприємствах.

Для проведення такого аналізу необхідний цільовий облік витрат на контроль якості виробів з відображенням на спеціальному рахунку як загального їхнього розміру, так і основних складових отриманої суми. Наявність необхідної первинної документації (контрольні карти, убрання, прейскуранти, відомості дефектів і т. п.) варто розглядати як одну з істотних передумов правильної організації цільового обліку, витрат на технічний контроль. У той же час відсутня науково обґрунтована класифікація різних видів витрат, зв'язаних з підготовкою і проведенням контролю, що є досить серйозною перешкодою для повсюдного впровадження на підприємствах строгої системи обліку витрат на оцінку і регулювання якості продукції.

Правильний облік витрат на технічний контроль дозволяє одержувати необхідну інформацію про резерви оптимізації витрат по оцінці і регулюванню якості виробів, забезпечує створення необхідної економічної бази для планування і поточного фінансування цих витрат, дає можливість увести діючі матеріальні стимули до зниження витрат на технічний контроль, визначити й економічно обґрунтувати найбільш ефективні заходи, спрямовані на удосконалювання використовуваної системи контролю і підвищення якості продукції.

Повсюдне введення на підприємствах повного і своєчасного обліку витрат на технічний контроль може сприяти надалі розробці автоматизованих методів обліку окремих статей витрат, що, у свою чергу, забезпечить більш точне визначення собівартості виробів, що випускаються, і економічної ефективності заході, спрямованих на удосконалювання системи технічного контролю. Установивши строгий нагляд за загальною величиною, структурою, розподілом і динамікою витрат на контроль якості продукції можна більш раціонально використовувати ресурси, виділювані на ці мети

Для широкого впровадження на підприємствах системи обліку витрат на контроль якості продукції у відповідному стандарті підприємства повинні бути чітко й однозначно визначені основні напрямки витрат по технічному контролі, методи збору необхідної інформації, правила її обробки й аналізу, терміни надання розрахунків і відповідальних виконавців.

Доцільно також розробляти аналогічні стандарти на галузевому і загальнодержавному рівні. Це дозволить внести необхідну однаковість у роботу зі створення системи обліку витрат на технічний контроль, дасть можливість аналізувати виникаючі проблеми з макроекономічних позицій і намічати в результаті цього найбільш ефективні заходи, спрямовані на удосконалювання економічних аспектів діяльності служб технічного контролю.

Показник якості – це кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що складають її якість і розглядається стосовно визначених умов її створення, експлуатації і вживання.

Кожний показник якості визначається у визначених одиницях або балах. Вимоги до якості продукції вводять в розроблювані стандарти за допомогою кількісних показників, що конкретизує їх і забезпечує можливість перевірки відповідності продукції вимогам стандарту. Показники якості продукції по кількості властивостей, що її характеризують можуть бути одиничними і комплексними.

Одиничний показник якості продукції характеризує одну із властивостей продукції. Він відображає окремі поживні, смакові і технологічні властивості продукції (схожість, вологість, засміченість, енергію проростання насіння, вміст сирого протеїну, клітковини в сіні і т. д.).

До одиничних показників відносяться показники призначення, надійності і довговічності, технологічності, ергономічні, естетичні, економічні. Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і визначають область її використання. Так, основні показники призначення ячменю (для одержання борошна і крупи): крупність (по розмірам), вміст ядра, дрібних зерен, а для ячменю, що використовується в пивоварінні і спиртовому виробництві, такими показниками будуть схожість і енергія проростання. Показники надійності і довговічності характеризують збереження сільськогосподарської продукції.

Збереження – властивість продукції зберігати свою початкову якість на протязі визначеного проміжку часу. Для деяких продуктів (овочі, фрукти, картопля) стійкість при зберіганні і зв'язаний з цим можливий термін збереження сільськогосподарських продуктів в значній мірі визначається умовами зберігання.

Ергономічні показники характеризують систему "людина – виріб – середовище". Вони охоплюють всю область факторів, що впливають на працюючу людину. Сільськогосподарська продукція повинна задовольняти вимогам, передбаченим санітарними нормами і правилами, на всіх стадіях її виробництва.

Естетичні показники характеризують товарний вид продукції. Економічні показники – відображають витрати на виробництво, зберігання і споживання продукції.

Комплексний показник якості продукції – показник, що характеризує декілька її властивостей. Комплексним показником є сортність продукції. Так, яблука пізніх сортів дозрівання підрозділяють на вищий, перший, другий і третій сорти в залежності від розмірів, зовнішнього вигляду і ступеня ушкодження плодів.

Різновидом комплексного показника якості, що дозволяє з економічної точки зору визначити сукупність властивостей продукції є інтегральний показник.

Інтегральний показник якості продукції – комплексний показник якості, що відображає співвідношення сумарного позитивного ефекту від експлуатації або вживання продукції і сумарних витрат на її створення, експлуатацію і вживання. Він показує, який позитивний ефект приходиться на одиницю витрат.

Комплексним показником є і рівень якості продукції під яким розуміється ступінь відповідності продукції вимогам діючих стандартів. Відображають рівень якості за допомогою умовного коефіцієнта, максимальне значення якого рівняється одиниці або вище одиниці. Значення показника якості продукції може бути базовим, відносним, номінальним, обмежуючим, оптимальним.

Базове значення показника якості продукції – це значення, що прийняте за основу при порівняльній оцінці її якості. В якості базових значень можуть бути прийняті: значення показників якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків або значення (якості), що планується для перспективних зразків знайдених експериментальним чи теоретичним способом; значення показників якості які вказані у вимогах НТД на відповідну продукцію.

Відносне значення показника якості – це відношення значення показника якості продукції, що оцінюється до базового значення цього показника.

Контроль якості продукції, різновиди контролю

Об'єктами контролю в сільськогосподарському виробництві є засоби виробництва, технологічні процеси і готова для реалізації продукція. Для того, щоб управляти якістю продукції, необхідно правильно контролювати її якість. Контроль якості продукції необхідний для визначення її придатності цільовому призначенню.

Контроль якості продукції – це контроль кількісних і (або) якісних характеристик властивостей продукції. В забезпеченні необхідного рівня якості сільськогосподарської продукції велика роль належить вибору видів і засобів контролю. Згідно ДеСТ 16504-81 види контролю систематизують по таким ознакам:

  • стадія створення та існування продукції;
  • стан процесу виробництва;
  • повнота охвату контролем;
  • вплив на об’єкт контролю;
  • застосування засобів контролю.

В залежності від стадії створення та існування продукції розрізняють виробничий контроль і експлуатаційний. Виробничий контроль здійснюється на стадії виробництва. Він охоплює всі допоміжні, підготовчі і технологічні операції.

Експлуатаційний контроль здійснюється на стадії експлуатації продукції. В залежності від стану процесу виробництва розрізняють вхідний, операційний, приймальний та інспекційний контроль.

Для сільськогосподарських підприємств вхідний контроль означає перевірку відповідності технічних і технологічних даних машин, що поставляються промисловими підприємствами, обладнання, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, отрутохімікатів, мінеральних добрив, комбікормів і т. д., вимогам державних стандартів та іншої НТД.

Операційний контроль – це контроль продукції або процесу під час виконання або після завершення технологічної операції. Цей вид контролю використовується найбільше. До нього можна віднести контроль технології виробництва, сушіння продовольчого і насіннєвого зерна, активного вентилювання сільськогосподарської продукції, контроль умов зберігання сільськогосподарської продукції, санітарний контроль.

Для досягнення хорошої якості очищення необхідний контроль за властивостями і станом зерна, що обробляється і регулювання режиму роботи машин.

Найбільш розповсюджений в сільськогосподарському виробництві приймальний контроль – це контроль продукції, по результатам якого приймають рішення про її придатність для постачання і використання. Приймальний контроль сільськогосподарської продукції здійснюється в самому господарстві й на хлібоприймальному, переробному або торгівельному підприємстві При поставці зерна хлібоприймальним підприємствам контроль його здійснює лабораторія в суворій відповідальності із стандартами на методи випробувань.

Література

  1. Варакута С. А. Керування якістю продукції: Навчальний посібник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 207 с. – (Серія "Питання – відповідь").
  2. Фомін В. Н. Кваліметрія. Управління якістю. Сертифікація: Навчальний посібник. – М.: Вісь – 89, 2002. – 384 с.


25.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!