Osvita.ua Вища освіта Реферати Економіка підприємств Економіка підприємства: нарахування заробітної плати. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економіка підприємства: нарахування заробітної плати. Реферат

Норма тривалості робочого часу. Нарахування оплати праці за середнім заробітком. Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Розрахунково-платіжна відомість. Утримання із заробітної плати

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм і систем оплати праці, а також від організації робіт, що виконувались.

При погодинній оплаті праці основним документом, що служить для нарахування заробітної плати, є табель. Для розрахунку погодинного заробітку працівника необхідно знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду та кількість відпрацьованих годин за табелем.

При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця, якщо відпрацьовано не повну кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

При підрядній оплаті праці зарплата працівника визначається шляхом множення кількості виготовлених виробів, зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи.

В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата і премії нараховуються всій бригаді, а потім нарахована сума розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованого кожним працівником часу з урахуванням його кваліфікації (розряду).

Норма тривалості робочого часу. Норма тривалості робочого часу розраховується за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю та залежно від тривалості робочого тижня становить відповідну кількість годин при 40, 38,5, 36, 33, 30, 24, 18-годинному робочому тижні.

Згідно з Кодексом законів про працю України:

1. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень;

2. Працівникам, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень, тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів скорочується на одну годину;

3. Для деяких категорій працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу;

4. Робота не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях також у наступні святкові і неробочі дні:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня — Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
  • Пасха (Великдень);
  • 9 травня — День Перемоги;
  • Трійця;
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 24 серпня — День незалежності України.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Нарахування оплати праці за середнім заробітком. Оплата праці за середнім заробітком встановлена Порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02. 95 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ).

Зазначений Порядок застосовується при нарахуванні середньої заробітної плати на час чергових щорічних і додаткових відпусток (або компенсації за невикористані відпустки); оплаті часу простоїв; оплаті перерви в роботі матерів, які годують грудних дітей; при переведенні працівників на іншу, нижче оплачувану роботу за станом здоров'я або за виробничою необхідністю; при виплаті вихідної допомоги при звільненні; виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності; оплаті відпусток по вагітності і пологах та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться, виходячи із середнього заробітку.

Середня заробітна плата може розраховуватись, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, 6 календарних місяців роботи.

Прикладом цього є нарахування відпускних, декретних та допомоги з тимчасової непрацездатності.

Нарахування відпускних. Тривалість відпустки згідно із Законом про відпустки розраховується в календарних днях. Згідно зі КЗпП святкові і неробочі дні при цьому не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівнику після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тривалість відпустки становить не менше 24 календарних днів і не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата, виходячи з виплат працівникові за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Якщо працівник працював менше року, то середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час, тобто з 1 -го числа місяця після оформлення на роботу до 1 -го числа місяця, в якому надається відпустка.

Якщо згідно із чинним законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

Нарахування відпускних здійснюється виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплати за час щорічної відпустки можна подати такою формулою:

Sвідп = ((Σрічн. з/пл.) /Крічн. дн.) *Квідп. дн.

де — Sвідп. — сума нарахованих відпускних;

Σрічн. з/пл. — сумарна зарплата за 12 місяців перед місяцем надання відпустки або за менший фактично відпрацьований період;

Крічн. дн— кількість календарних днів у році або кількість фактично відпрацьованих календарних днів (за вирахуванням святкових і неробочих днів, встановлених законодавством);

Квідп. дн — кількість календарних днів відпустки.

Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не входять і не оплачуються.

Нарахування відпускних при визначенні середньої заробітної плати складається з таких виплат:

  • основна заробітна плата;
  • доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час; за суміщення посад; розширення зон обслуговування; за умови праці; інтенсивність праці; вислугу років);
  • виробничі премії;
  • винагорода за підсумками року.

Премії враховуються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з відомістю нарахування зарплати. Якщо премія квартальна або піврічна, вона ділиться на кількість місяців, за які вона виплачується, і входить у частину, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої зарплати для оплати щорічної відпустки у фактичну зарплату враховуються всі виплати за час, коли за працівником зберігався середній заробіток, і допомога з тимчасової непрацездатності.

При розрахунку відпускних при визначенні середньої зарплати не враховуються:

  • виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога при виході на пенсію та ін.);
  • компенсаційні виплати на відрядження; премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будівництва та ін.;
  • соціальні компенсаційні виплати, пенсії, державна допомога;
  • грошові винагороди і вартість речових подарунків за результатами конкурсів, змагань тощо;
  • літературний гонорар за авторським договором штатним працівникам газет і журналів;
  • вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражуючих засобів, спеціального харчування;
  • дотації на обіди, проїзд;
  • виплати до ювілейних дат і за багаторічну бездоганну роботу;
  • доходи від акцій трудового колективу і внесків у майно підприємства.

Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонду), починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період:

  • до відновлення працездатності або
  • до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.

Перші п'ять днів оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. В інших страхових випадках (догляд за хворою дитиною, хворим членом сім'ї, догляд за дитиною-інвалідом до 16 років, карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби, у зв'язку з переведенням застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу) допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з першого дня за рахунок Фонду.

Розмір допомоги. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованих осіб і складає від їх середньої заробітної плати (доходу):

  • 60% - при страховому стажі до 5 років;
  • 80% - при страховому стажі від 5 до 8 років;
  • 100% - при страховому стажі більше 8 років.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

Розрахунок середньої заробітної плати для обчислення допомоги проводиться відповідно до Постанови КМУ "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" № 1266 від 26.09. 2001 р.

Підставою для призначення допомоги є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку лікарем за місцем проживання або роботи хворого з печаткою лікувального закладу.

Для одержання допомоги працівник надає листок непрацездатності (належно оформлений комісією із соціального страхування) до бухгалтерії.

Обчислення середнього заробітку для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності

Періодом, за який проводять розрахунок, є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому трапився страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці або за фактично відпрацьований час.

Базою для обчислення середньої заробітної плати є нарахована заробітна плата (основна і додаткова), що підлягає обкладанню прибутковим податком, з якої сплачувалися страхові внески (в межах максимальної суми, на яку нараховують страхові внески, - 2200 грн.).

Розрахунково-платіжна відомість. Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій — утримання із заробітної плати і суми до видачі (типова форма №П — 49).

Підставою для нарахування заробітної плати в розрахунково-платіжній відомості є:

  • табель використання робочого часу;
  • штатний розпис (для посадових окладів);
  • накази керівника (про надання відпусток, підвищенні розряду, звільненні з роботи та ін.);
  • накопичувальні карточки (для працівників з підрядною оплатою праці);
  • виконавчі листи;
  • заяви працівників на різні види перерахувань із заробітної плати і т. ін.

Розрахунково-платіжні відомості підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером із зазначенням суми і термінів виплати грошових коштів (3-х робочих днів).

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, платіжна відомість закривається двома сумами: видано та депоновано (якщо таке має місце). Депоновані суми касир записує в реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-11), після чого всі документи подаються бухгалтеру для перевірки та виписки видаткового касового ордеру.

Суми депонованої заробітної плати вносяться в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей складаються звіти про працю.

Утримання із заробітної плати. Із заробітної плати працюючих на підприємстві осіб за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, які виконують разові роботи, вираховуються різного роду утримання.

За своїм характером вони діляться на:

  • обов'язкові;
  • утримання за ініціативою підприємства. Обов'язкові утримання — це:
  • податок з доходів фізичних осіб;
  • утримання до Пенсійного фонду;
  • утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття;
  • утримання збору на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;
  • утримання за виконавчими листками (аліменти);
  • профспілкові внески (з членів профспілки).
  • До утримань за ініціативою підприємства відносять суми:
  • утримань з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду;
  • за допущений брак;
  • своєчасно не повернені, одержані у підзвіт;
  • своєчасно не погашені безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за фірмовий одяг.

В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках — 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

Список використаної літератури

  1. Закон України "Про оплату праці" від 24.03. 1995р. № 108/95 – ВР. Зі змінами
  2. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05. 2003 р. № 889- IV. Зі змінами
  3. Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2003 р. № 1058 – IV.
  4. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання" від 23.09. 1999 р. № 1105- XIV. Зі змінами
  5. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03. 2000 р №1533 – III. Зі змінами.
  6. Закон України "Про державний бюджет на 2006 рік" від 20.12. 2005р. № 3235 – IV.
  7. Кодекс законів про працю України від 10.12. 1971р. № 322-VIII. Зі змінами.
  8. Порядок нарахування середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995р №100. Зі змінами.
  9. Всеукраинская бухгалтерская газета "Библиотека ГлавБуха" №№ 5, 6, 7 за 2005 год. Издатель ООО "Универсал – Бизнес".
  10. В. Сопко, З. Гуцайнюк, М. Щирба, М. Бенько. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Астон, 2005. -496с.
  11. Сахарцева І. І. С-27. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами Національних стандартів України: Навчальний посібник, - К.: Кондор. 2003. – 614с.


23.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!