Osvita.ua Вища освіта Реферати Історія економічних вчень Економічні погляди М. І. Туган-Барановського. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Економічні погляди М. І. Туган-Барановського. Реферат

У рефераті подано відомості про біографію та сутність економічних поглядів М. І. Туган-Барановського. Це український вчений зі світовим ім'ям

8 січня 2005 року виповнилося 140 років від дня народження українського вченого-економіста світової слави Михайла Івановича Туган-Барановського. Стаття академіка НАН України М. Г. Чумаченка присвячена аналізу творчого доробку М. І. Туган-Барановського. Автор зокрема простежує і дає оцінку процесу вивчення, наукової інтерпретації, розвитку ідей і видання праць цього видатного вченого в Україні.

Сьогодні ім'я цього видатного вченого і громадського діяча широко відоме науковій громадськості України і світу. На визнання його заслуг Національна академія наук України в 1991 році заснувала премію ім. М. І. Туган-Барановського за видатні роботи в галузі економічних наук. Академія економічних наук України з 1997 року нагороджує вчених "Золотою медаллю імені М. І. Туган-Барановського" за значний особистий внесок у розвиток економічних і науково-технічних сфер та активну суспільну діяльність на благо й розвиток України. Його ім'я носить Донецький державний університет економіки і торгівлі. У головному корпусі університету відкрито перший в Україні пам'ятник М. І. Туган-Барановському.

Слід зазначити, що за радянських часів, тобто до кінця 80-х років ХХ століття, у Радянському Союзі праці М. І. Туган-Барановського не видавалися, його теоретичний доробок не вивчався й не досліджувався. Лише в 1936 році у ще не радянському Львові була перевидана його робота з кооперації [18]. Повернувся з небуття учений тільки в 1989 році, коли в Москві була видана його фундаментальна монографія "Соціальні основи кооперації" [24].

Щоб не замовчувати ім'я, широко відоме міжнародному економічному співтовариству, у новому виданні "Економічної енциклопедії" 1980 р. [27] з'явилася стаття про життя й діяльність М. І. Туган-Барановського з аналізом його основних праць. Він був представлений як російський економіст, історик, громадський діяч, публіцист, один із представників "легального марксизму". Наводилися більш-менш об'єктивні дані про життя, наукову і громадську діяльність ученого, відзначався його внесок у теорію промислових криз, теорію цінності, теорію грошей, кооперативну теорію.

Однак у довідкових виданнях загального характеру тих років діяльність і праці М. І. Туган-Барановського оцінювалися негативно. Наприклад, у "Радянському енциклопедичному словнику" видання 1983 року написано: "Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919), російський економіст, історик, один із представників "легального марксизму", згодом відкритий захисник капіталізму. З грудня 1917 по січень 1918 року - міністр фінансів контрреволюційної Центральної ради" [20, с. 693].

В "Українській Радянській Енциклопедії" (1984 р.) М. І. Туган-Барановський був представлений як "…російський і український буржуазний економіст, історик, один із представників "легального марксизму... ". Далі йдеться про те, що "з початку ХХ століття Туган-Барановський відкрито виступав з ревізіоністською критикою марксизму, став апологетом капіталізму... Спотворював і намагався заперечувати марксистську теорію відтворення і криз, теорію класової боротьби, виступаючи проти трудової теорії вартості і додаткової вартості" [26, с. 380].

Виникає питання: чим обумовлюється така "оцінка" теоретичної спадщини М. І. Туган-Барановського? І відповідь може бути тільки одна: це результат ідеологічної діяльності КП рС у ході побудови соціалізму в окремо узятій країні - СРСР. Ортодоксальне походження марксизму-ленінізму виключало критичне ставлення до праць К. Маркса і В. І. Леніна. Порушення цього правила призводило до переслідувань критиків. Конкретний прояв цього переслідування виражався в очищенні лав комуністичної партії від "хибних елементів".

У підготовленому за редакцією комісії ЦК ВКП (б) і схваленому ЦК ВКП (б) у 1938 році "Короткому курсі історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) " зазначалось: "У зв'язку з цим ЦК провів велику роботу в 1921 році. Чистка відбувалася за участю безпартійних, на відкритих зборах. Ленін радив ґрунтовно очистити партію "…від мазуриків, від збюрократілих, від нечесних, від нетвердих комуністів і меншовиків, що перефарбували "фасад", але, що залишилися в душі меншовиками" [Ленін, том XXVII, с. 13]. Усього в результаті чистки з партії було виключено до 170 тисяч осіб, або близько 25 відсотків усього складу партії" [8, с. 352].

Сам В. І. Ленін на початку ХХ століття, працюючи над "Розвитком капіталізму в Росії", широко користувався ранніми працями М. І. Туган-Барановського "Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на народне життя" (1894 р.) і "Російська фабрика в минулому і сьогоденні" (1898). У цих працях була охарактеризована закономірність розвитку капіталізму в Росії. Ця точка зору відрізнялася від поглядів народників, що вважали капіталізм чужорідним явищем для Росії. Тоді В. І. Ленін позитивно відгукувався про ці та інші роботи Михайла Івановича, використовував їх у своїх наукових розробках.

У 1905 році М. І. Туган-Барановський вступає до партії кадетів і від цієї партії висувається депутатом в Установчі збори. У цей же період він ретельно вивчає праці К. Маркса. Слід підкреслити, що М. І. Туган-Барановський дуже шанобливо ставився до цих праць, що підтверджує і присвята на титульному аркуші його фундаментальної праці "Основи політичної економії" (1909 р.): "Пам'яті Франсуа Кене, творця "Економічної таблиці", Германа Госсена, творця теорії граничної корисності, і Карла Маркса, найглибшого критика капіталістичного ладу".

Але вивчаючи й загалом позитивно оцінюючи праці К. Маркса, М. І. Туган-Барановський критично підходив до їх окремих висновків і положень. Наприклад, широко відома його оцінка ІІ й ІІІ тому "Капіталу" як "незакінченого чорнового нарису", а також підкреслення протиріч між ними і першим томом цієї праці. В. І. Ленін вважав, що М. І. Туган-Барановський "…зовсім обійшов А. Сміта" і необґрунтовано стверджував, що "…навчання Сея-Рікардо теоретично цілком вірне" [14, с. 44-52].

Він звинувачував М. І. Туган-Барановського у відступі від К. Маркса в його критиці окремих положень трудової теорії вартості і спробі поєднати її з теорією граничної корисності, докоряв йому за його твердження, що "не людина працює за допомогою машини, а машина за допомогою людини" [13, с. 103], а також за перехід ученого разом з іншими буржуазними демократами до буржуазного лібералізму [17, с. 96] й повторення ідеї розходження "соціалістичних" і "економічних" категорій, "пущених Струве" [16, с. 30].

Пізніше В. І. Ленін, оцінюючи праці М. І. Туган-Барановського застосовував характеристики типу: "кадетський професор" [15, с. 153], "прислужник буржуазії" [12, с. 154], "вульгарний економіст" [13, с. 93].

Варто відзначити, що, критикуючи М. І. Туган-Барановського за відхід від К. Маркса, В. І. Ленін сам відступав від марксизму. Переконливим прикладом служить відомий висновок про можливість побудови соціалізму в окремо взятій країні (Росії).

Проте відступ В. І. Леніна від марксизму одержав позитивну оцінку. У заключній частині "Короткого курсу історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) " цей відступ тлумачиться так: "Що було б з партією, з нашою революцією, з марксизмом, якби Ленін спасував перед буквою марксизму, якби в нього не вистачило мужності відкинути один зі старих висновків марксизму, замінивши його новим висновком про можливість перемоги соціалізму в одній окремій країні, що відповідає новій історичній обстановці. Партія блукала б у пітьмі, пролетарська революція залишилася б без помічників, марксистська теорія почала б хиріти. Програв би пролетаріат, виграли би вороги пролетаріату" [8, с. 341].

Отже, критичний підхід до положень марксизму можливий тільки для В. І. Леніна. Інші дослідники мають залишатися ортодоксами й догматиками. Саме такий підхід до марксизму і призвів до того, що в наукових дослідженнях радянських економістів та інших представників суспільних наук не використовувалися праці багатьох учених, яким наклеювали відповідні ярлики. У їх числі опинився й М. І. Туган-Барановський.

Не заперечуючи можливості й необхідності критичного підходу до будь-якої наукової теорії, необхідно зазначити, що відхід від марксизму В. І. Леніна в частині побудови соціалізму в окремій країні виявився невдалим, а точніше, помилковим. Це підтвердила історія будівництва соціалізму в СРСР, що завершилася провалом. До речі, М. І. Туган-Барановський виступав проти переходу до цього устрою.

Відновлення імені й розгляд ідей всесвітньо відомого вченого Михайла Івановича Туган-Барановського вповні почалося з перших років незалежності України. Це проявляється у виданні монографій і наукових статей, у перекладах праць ученого українською мовою, у появі нових довідкових та енциклопедичних видань, підручників і навчальних посібників, де роль і доробок нашого славного земляка оцінюється неупереджено й об'єктивно. На початку 1990-х р. це було тим більш важливо, що новостворена економічна еліта тільки починала розбудову незалежної України на новій соціально-економічній основі.

Необхідно було надати можливість широкому науковому загалу ознайомитися з ідеями розвитку ринкових відносин, зокрема з результатами досліджень М. І. Туган-Барановського, про які практично нічого не було відомо.

З цього приводу професор С. М. Злупко писав: "У ХХ ст. мало хто мав такий могутній вплив на розвиток економічної думки у світі, як видатний український учений Михайло Іванович Туган-Барановський... Можна було б навести чимало захоплюючих оцінок відомих закордонних учених щодо внеску М. І. Туган-Барановського у розробку концепції криз і капіталістичної кон'юнктури, визначенні її практичного значення.

Нагадаю, що М. І. Туган-Барановський передбачив економічні кризи початку ХХ ст., а його концепція, узята на озброєння Дж. М. Кейнсом, допомогла капіталізму в прогнозуванні ринкової кон'юнктури, проведенні ефективної економічної політики. За кордоном цей факт загальновідомий. На жаль, мало хто знає про це на батьківщині М. І. Туган-Барановського, де його спадщина до останнього часу була схована в спецзапасниках, а ім'я згадувалося хіба що під час чергових ідеологічно-лайливих кампаній" [7, с. 3].

Відтак у 1993 р. в Києві виходить навчальний посібник "Історія економічної думки України" [9], у якому значна увага приділена М. І. Туган-Барановському. У тому ж 1993 р. у Львові виходить робота проф. С. М. Злупко "Михайло Туган-Барановський (український економіст світової слави) " [7], у якій автор розкриває основні ідеї наукових праць ученого як засновника нової теорії криз, критика марксизму, теоретика кооперації, а також його внесок у становлення української науки і державності.

У 1994 р. в Інституті економіки НАН України підготовлене видання праці М. І. Туган-Барановського "Політична економія. Курс популярний" (К.: "Наукова думка", 1994) із солідною передмовою Л. П. Горкіної "Михайло Іванович Туган-Барановський - мислитель, вчений, громадянин".

Вагомо доповнила висвітлення наукової спадщини ученого й робота І. С. Коропецького "Внесок Михайла Туган-Барановського в монетарну економіку", опублікована в Україні в 1993 р. [11], а також публікація Л. Горкіної, присвячена аналізу теорії промислових криз М. І. Туган-Барановського [3]. Зазначимо, що ця теорія є особливо цінною зараз, у період глобалізації економічного життя. Особливо переконливо обґрунтована інтерналізація останнього щодо цінності паперових грошей і грошового обігу.

Необхідно визнати, що передбачення Туган-Барановського про перехід на паперову грошову валюту в міжнародних розрахунках здійснилося в 1976 році на основі рішення Кінгстонської наради. Це було здійснення наукового пророцтва геніального українського економіста [11, с. 129].

У книзі декана економічного факультету Національного університету "Києво-Могилянська академія" професора Ю. М. Бажала з економічної теорії технологічних змін зазначається, що "... книгою, що включила М. І. Туган-Барановського до числа класиків економічної теорії, була його монографія "Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на народне життя (1894). Вона була перекладена на німецьку (1901) і французьку (1913) мови, а пізніше - на інші мови, у тому числі і японську. Відомий авторитет Е. Хансен називає її віхою у розвитку економічного аналізу, джерелом нового плину економічної думки" [1, с. 22].

До речі, Е. Хансен писав, що ідеї М. І. Туган-Барановського знаменують собою повний переворот у теорії. "Якщо взяти, наприклад, теорію Сисмонді, то теорія Туган-Барановського є стосовно неї повною протилежністю. Тут рушійною силою є інвестування. І коли вона починає діяти, те охоплює і всі інші галузі економіки, у тому числі й галузі, що використовують споживчі товари. Прибуток, якщо висловитися мовою Кейнса, збільшується з множником, укладеним у чистому збільшенні інвестицій. Така теорія Туган-Барановського" [10, с. 86-87].

Знову звертаємося до роботи Ю. М. Бажала і його оцінки наукових здобутків М. І Туган-Барановського: "Внутрішні механізми впливу на економічний розвиток докладно описав І. Шумпетер, який нібито завершив лінію пошуків, розпочату М. Туган-Барановським, і сформулював цілісну інноваційну теорію, яка до сьогодні є основою концепцій ендогенного науково-технічного прогресу. Термін "інноваційна" ця теорія одержала завдяки центральному місцю в ній економічної категорії "інновація", що розробив і ввів до широкого вжитку І. Шумпетер". [1, с. 23].

До речі, у "Економічній енциклопедії" спеціальна стаття М. Павловського присвячена "закону Туган-Барановського", який оцінюється ним як "закон, що виражає внутрішньо необхідні, стійкі та істотні зв'язки між виробництвом і споживанням, через які (зв'язки) процес виробництва детермінує процес споживання через механізм накопичення капіталу і його інвестування в нові технології виробництва" [19, с. 570]. Цей закон вперше сформульований Туган-Барановським у роботі "Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на народне життя" (1894). Докладніший його аналіз знаходимо в статті професора С. М. Злупко "Інституціонально-інвестиційна теорія М. І. Туган-Барановського і її вплив на світову інвестологію" [6].

У 2001 році Інститутом економіки НАН України видана монографія доктора економічних наук Л. П. Горкіної "М. І. Туган-Барановський в економічній теорії та історії". У передмові автор пише: "Головна мета дослідження, що пропонується читачу, дати якомога реальніше уявлення про особистість і наукові здобутки М. Туган-Барановського. Насамперед, про його вагомий внесок в історію політичної економії і соціалізму, визнаним фахівцем якої він був, а також у саму економічну теорію. Останнє стосується теорії цінності, теорії грошей і ряду інших проблем, досить детально розглянутих у книзі". [4, с. 5].

Слід також високо оцінити роботу подвижників, які у важких умовах видання робіт з економічної теорії здійснювали переклади й видання українською мовою найважливіших робіт М. І. Туган-Барановського, створюючи умови для їх вивчення сучасними студентами, фахівцями-економістами, та всіма, хто цікавиться економічною теорією.

Першим таким виданням була вже згадувана книга "Політична економія. Курс популярний". У 1998 р. була видана "Українська економічна думка: Хрестоматія", у якій представлені уривки з робіт маловідомих і не публікованих у виданнях радянського періоду українських економістів.

Укладачем, науковим редактором перекладів, автором вступних розділів і біографічних довідок є професор С. М. Злупко. У "Хрестоматії" також представлені уривки з робіт М. І. Туган-Барановського [25 с. 221-273]: "Періодичні промислові кризи", "Історія англійських криз, загальна теорія криз" (1923), "Основи політичної економії" (1911), "Паперові гроші і метал" (1919), "Кооперація, її соціально-економічна природа та визначення" (1918), "Вплив ідей політичної економії на природознавство і філософію" (1923).

У 2003 році українською мовою виданий підручник М. І. Туган-Барановського "Основи політичної економії". Переклад виконаний С. Злупко і Я. Злупко за науковою редакцією С. Злупко. Передмовою є блискуча стаття С. М. Злупко "Наукові новації Михайла Туган-Барановського і його "Основи політичної економії" [22 с. 7-42]. Видання одержало високу оцінку в економічній пресі.

Нещодавно у видавництві Київського національного економічного університету до 100-літнього ювілею видатного вченого видана українською мовою книга М. І. Туган-Барановського "Паперові гроші і метал". Переклад й наукове редагування видання здійснив доктор економічних наук, професор М. І. Савлук. У книзі вміщена також його передмова "Внесок М. І. Туган-Барановського в розвиток світової монетарної теорії" [23 с. 7-34].

Проведена дослідницька робота й відсутність ідеологічного тиску призвели до об'єктивної оцінки наукової спадщини М. І. Туган-Барановського.

У сучасній "Економічній енциклопедії", у статті Л. П. Горкіної М. І. Туган-Барановський представлений як "український учений, педагог, публіцист і громадський діяч.

Всесвітнє визнання він одержав за внесок у теорію кон'юнктурних коливань, монетарну теорію, критичний аналіз економічної теорії марксизму, історію і теорію кооперації. Відомими на Заході є його праці з проблем розподілу, історії господарства Росії, історії економічних вчень, історії і теорії соціалізму, філософії, економічної соціології тощо. І. Шумпетер називав Туган-Барановського найкращим слов'янським економістом. У колишньому СРСР наукова спадщина Туган-Барановського не вивчалася, його працям надавалася негативна оцінка, оскільки вчений був віднесений до буржуазних економістів" [5, с. 699].

Проведена за більш ніж десятилітній період науково-дослідна робота з об'єктивного вивчення праць М. І. Туган-Барановського створила передумови для висвітлення його реального внеску в розвиток економічної теорії в підручниках і навчальних посібниках для освіти покоління, що у майбутньому покликано продовжити розбудову незалежної демократичної України.

Література

1. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник. - К.: Заповіт. - 240 c.

2. Горкіна Л. П. Академік Михайло Туган-Барановський // Члени-засновники Національної Академії наук України: Зб. нарисів. - К., 1998. - С. 258-296.

3. Горкіна Л. П. Нова епоха в історії економічної науки. Теорія економічних циклів М. І. Тугана-Барановського // Вісник НАН України. - 1994. - №11-12. - С. 58-67.

4. Горкіна Л. П. М. І. Туган-Барановський в економічній теорії та історії. - К.: ІЕП НАН України, 2001. - 268 с.

5. Горкіна Л. П. Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) // Екон. енциклопедія. 43-х т. т. - Т. 3. - К.: "Академія", 2002. - С. 699-701.

6. Злупко С. М. Інституційно-інвестиційна теорія Михайла Туган-Барановського та її вплив на світову інвестицію // Фінанси України. - 2004. - № 4. - С. 3-16.

7. Злупко С. М. Михайло Туган-Барановський (український економіст світової слави). - Львів: Каменяр, 1993. - 192 с.

8. История Всесоюзной коммунистической партии (большевиков). Краткий курс. Под ред. комиссии ЦК ВКП (б). Одобрен ЦК ВКП (б), 1938. - М.: Госполитиздат, 1938. - 352 с.

9. Історія економічної думки України: Навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська та ін. - К.: Либідь, 1993. - 272 с.

10. Классики кейнсианства в двух томах. Т. 2. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход. Части III-IV. - М.: Экономика, 1997. - 431с.

11. Коропецький І. С. Українські економісти ХІХ століття та західна наука. - К.: Либідь, 1993. - 192 с.

12. Ленин В. И. Аграрный вопрос и "Критики Маркса". ПСС. Т. 5. - С. 95-268.

13. Ленин В. И. Государство и революция. ПСС. Т. 33. - С. 1-120.

14. Ленин В. И. Заметка к вопросу о теории рынков (По поводу полемики гг. Туган-Барановского и Булгакова). ПСС. Т. 4. - С. 44-54.

15. Ленин В. И. Кадетский профессор. ПСС. Т. 22. - С. 153-154.

16. Ленин В. И. Письмо А. Н. Потресову. 27 июня 1899 г. ПСС. Т. 46. - С. 28-33.

17. Ленин В. И. Предисловие к сборнику "За 12 лет". ПСС. Т. 16. - С. 95-113.

18. Мицюк О. К. Наукова діяльність політико-економіста М. Туган-Барановського. - Львів, 1931.

19. Павловський М. Закон Тугана-Барановського / Економічна енциклопедія. У трьох томах. Т. 1. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000. - С. 570-572.

20. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров, 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1983. - 1600 с.

21. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. - СПб. 1909. - 760 с.

22. Туган-Барановський М. І. Основи політичної економії. Автор пер. і вступ. статті С. М. Злупко. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 628 с.

23. Туган-Барановський М. І. Паперові гроші та метал / Пер. з рос. та наук. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2004. - 200 с.

24. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. - М.: Экономика, 1989. - 496 с.

25. Українська економічна думка: Хрестоматія / Упорядник, наук. ред. пер., автор вступ. розд. і біогр. довідка С. М. Злупко. - К.: Знання, 1998. - 448 с.

26. Украинская Советская Энциклопедия. Т. 11, книга первая. Изд. второе. - К.: Главная редакция УСЭ, 1984. - 605 с.

27. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия (в 4 томах) - Гл. ред. А. М. Румянцев. Т. 4. - М.: Советская энциклопедия, 1980, - 672 с.


19.10.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!