Osvita.ua Вища освіта Реферати Екологія Екологічна оцінка забруднень земель. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Екологічна оцінка забруднень земель. Реферат

Джерела і види забруднень земель. Екологічна оцінка забруднень атомною енергією доцільність її використання: забруднення атомною енергією; доцільність використання атомної енергії

Джерела і види забруднення земель

Забруднення землі відбувається як природним шляхом, так і в результаті антропогенної діяльності. Під впливом природних процесів, які відбуваються в космосі та земній кopі і супроводжуються стихійними лихами (падіння метеоритів, землетруси, буревії, повені та ін.), руйнуються природні ландшафти, господарська будівлі, знищуються сільськогосподарські угіддя тощо. В результаті у величезній кількості гинуть предстaвники флори й фауни, руйнуються господарські об’єкти, що призводить до значних матеріальних втрат.

Відходи, що утворюються внаслідок антропогенної діяльності, умовно поділяють на три категорії: промислові, сільськогосподарські й побутові. Основна маса промислових відходів утворюється на підприємствах таких галузей: гірничої й гірничо-хімічної (відвали порід, шлаки, "хвости" після збагачення та ін.); чорної металургії (шлаки, шлами, колотни. колошниковий пил та ін.); металообробної (стружка, браковані вироби, ливарні відходи та ін.); лісової й деревообробної промисловості (лісозаготівельні відходи, відходи лісопилення та переробки деревини); енергетичного комплексу (шлаки, попіл, ядерні відходи та ін.); хімічної та суміжних галузей (фосфогіпс, галіт, цементний пил, пластмаса та ін.); харчової (шерсть, кістки та ін.), легкої й текстильної промисловості.

Останнім часом високими темпами зростає чисельність населення 3емлі, що призводить і до зростання споживання енергетичних та інших матеріальних природних pесypсів. Швидкість вилучення деяких з них істотно перевищує швидкість їх продукування, а екстенсивний спосіб їх освоєння, що триває, породжує величезні обсяги відходів, які надходять у навколишнього. середовище.

Особливо вражають обсяги видобутку мінеральних pесypсів. Наприкінці 80-х poків з надр планети видобувалося понад 8·10№°т сировини. В усьому світі внаслідок гірничодобувних і земляних робіт на поверхню Землі щороку виноситься близько 5 кмі породи. Це приблизно втричі менше від того, що виносять в океан всі ріки нашої планети. За останні 500 років з надр вилучено близько 50 млрд. т. вуглецю, 2 млрд. т заліза та багато інших мінеральних pесypсів. Нині на кожного жителя Землі припадає 20 т видобутої за piк сировини. При цьому використовується лише 2-6% видобутого, а решта надходить у відвали, захаращуючи землі, які могли б бути використані в сільськогосподарському виробництві.

Так, щорічний об’єм відходів гірничих підприємств країн СНД становить близько 2,5 млрд. мі. Під час видобутку кам'яного вугілля утворюється значна кількість велетенських териконів, у яких накопичено понад 3 млрд. мі пустої породи.

Значні обсяги відходів утворюються в результаті промислової діяльності - виробництва кислот, мінеральних добрив, пігментів, металів тощо. На кожну тонну калійних добрив утворюється 3-4 т галітових відходів, у яких переважно міститься хлорид натрію. У місцях видобутку калійних руд їх накопичилося близько 250 млн. т. Великотоннажним відходом виробництва фосфорних добрив є фосфогіпс. На кожну тонну виробленої екстракційної фосфатної кислоти утворюється 4,3-5,6 т фосфогіпсу.

У виробництві титанового пігменту на кожну тонну вироблюваного продукту утворюється понад 12 т сульфатних відходів у вигляді твердого сульфату феруму та відпрацьованих розчинив сульфатної кислоти. Під час збагачення мідних руд у відходи відправляють флотаційний сірчаний колчедан. Його використовують для виробництва сульфатної кислоти. Прожарювання сірчаного колчедану пов'язане з утворенням відходів колчеданного недогарку в кількості 0,75 т на 1 т піриту. Щороку його накопичується до 5 млн. т. Колчеданні недогарки використовують неповністю, хоча вони містять до 55% оксиду феруму, а також кольорові та дорогоцінні метали і за вмістом заліза наближаються до якісних руд.

На заводах чорної металургії країн СНД щороку утворюється близько 70 млн. т шлаків. Приблизно стільки само шлаків і попелу утворюється на електростанціях. Для розміщення цієї. маси відходів щороку виділяють 2000 га орних земель. Значна кількість твердих відxодів утворюється в нафтопереробному виробництві, коксохімії, органічному та нафтохімічному синтезах, у виробництві гумотехнічних виробів, пластмас та інших полімерних матеріалів, у нафтопереробній і нафтохімічній промисловості як відходи утворюються кислі гудрони - смолоподібні маси, що містять сульфатну кислоту, воду та різні органічні речовини в кількості Від 10 до 93%.

Щороку в країнах СНД їх утворюється помад 300 тис. т, а переробляється не більш як 28%. На нафтопереробних заводах утворюються нафтові шлами (близько0, 007 т на 1 т перероблюваної нафти). Нині таких відходів у країнах СНД накопичилося помад 4 млн. т. У цих шламів міститься 10-56% нафтопродуктів, 30-85% води та 1,3-46% твердих домішок.

На металургійних заводах країн СНД щороку утворюється помад 70 млн. т металургійних шламів і близько 20 млн. т шламів із вмістом заліза до 50%. Загалом на металургійних виробництвах на 1 т сталі утворюється 0,4 т відходів. у кольоровій металургії кількість відxoдів шламів на 1 т металу становить 10-200 т. У відвалах шлаків країн СНД знаходиться помад 27 млн. т заліза, 335 тис. т міді й 2 млн. т цинку. Шламові відвали свинцевих заводів містять помад 3 млн. т заліза, помад 900 тис. т цинку, 150 тис. т свинцю і 70 тис. т міді. Вміст окремих компонентів у відвальних шлаках вищий, ніж у видобувних рудах, тому такі шлаки доцільно переробляти.

У промислових твердих і рідких відxoдax трапляються різні токсичні речовини, що несприятливо впливають на здоров’я людей та розвиток рослин і тварин. Так, у відxoдax металургійної промисловості наявні солі та оксиди феруму, кольорових і важких металів. Відходами машинобудування є металобрухт, вагранкові шлаки, травильні розчини та гальванічні стоки, в яких містяться ціаніди, хром, нікель, залізо, мідь, цинк, арсен, берилій тощо.

Спалювання кам'яного вугілля в теплоенергетиці пов'язане з утворенням значної кількості шлаків, попелу та сажі. На теплових електростанціях у країнах СНД щороку утворюється близько 70 млн. т відходів, які частково переробляють на будівельні матеріали. Відвали потужної електростанції займають 400-800 га родючих земель. У значних кількостях викидаються в атмосферне повітря оксиди сульфуру, нітрогену та радіонукліди, які врешті з атмосферними опадами потрапляють у ґрунти.

Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння містять значну кількість оксидів карбону, нітрогену, а також свинець та вуглеводні, які осідають на поверхні ґрунту. Вони потрапляють у рослини, даль через ланцюги живлення - в організми тварин і людини, викликаючи небажані наслідки. Радіоактивні речовини потрапляють у ґрунти під час видалення рідких і твердих відході з промислових aгpегaтів, а також з опадами після ядерних вибухів та аварій на атомних електростанціях.

Значними забрудниками землі є житлово-комунальне господарство та військово-промисловий комплекс. Житлово-комунальне господарство здійснює інтенсивне будівництво житла, доріг та інших господарських об’єктів, що пов'язано з відчуженням родючих земель та утворенням величезної кількості будівельного сміття. Середовище забруднюють побутове сміття, харчові відходи, непридатні предмети домашнього вжитку тощо.

Кількість побутових відводів невпинно зростає. На кожного міського мешканця щороку утворюється 250-700 кг відводів. За оцінками спеціалістів, у містax світу щороку утворюється 400-500 млн. т побутових відходів. До складу побутових відходів входить 40% паперу й картону, 25 - харчових відходів, 8 - металу, по 5% - скла, шкіри, пластмас та гуми. На частку всіх інших відходів припадає 12%. Тільки в США щороку викидається понад 30 млрд. консервних бляшанок, 60 млрд. різних металевих місткостей.

3начний обсяг забруднень потрапляє в ґрунти з тваринницьких ферм. В районах свино- і птахоферм природне середовище забруднюються продуктами розкладання й гниття експерементів (до 2,5 тис. мі/добу), шкідливими газами (аміак, гідрогенсульфід) та органічними кислотами. Проблему ефективної утилізації гною та стічних вод таких комплексів поки що не вирішено.

Екологічна оцінка забруднень атомною енергією і доцільність її використання

Забруднення атомною енергією. Техногенні впливи на навколишнє середовище при будівництві й експлуатації атомних електростанцій різноманітні. Звичайно говорять, що маються фізичні, хімічні, радіаційні й інші фактори техногенного впливу експлуатації АЕС на об'єкти навколишнього середовища.

Найбільш істотні фактори:

  • локальний механічний вплив на рельєф - при будівництві,
  • стік поверхневих і ґрунтових вод, що містять хімічні і радіоактивні компоненти,
  • зміна характеру землекористування й обмінних процесів у безпосередній близькості від АЕС,
  • зміна мікрокліматичних характеристик прилеглих районів.

При експлуатації АЕС породжується могутнє джерело тепла, яке забруднює природне середовище, особливо гідросферу. Так, Хмельницька АЕС, розташована у верхів'я р. Горинь, майже повністю "випиває" цю річку, яка колись була основним джерелом водопостачання Рівненської області.

Радіація яка потрапила в організм людини призводить до негативних наслідків. В якості типових прикладів впливу радіації можна навести виникнення таких хвороб як рака бо катаракта.

Особливе значення має поширення радіоактивних речовин у навколишнім просторі. У комплексі складних питань по захисту навколишнього середовища велику суспільну значимість мають проблеми безпеки атомних станцій (АС). Слід додати, що лише невелика кількість тепла, що виділяє працюючий реактор, може бути утилізована й перетворена в електроенергію. Левова частка у вигляді гарячої води й пари викидається у водойми і повітря, внаслідок чого стає можливе таке явище як "Кислотні дощі".

Доцільність використання атомної енергії. Реальний радіаційний вплив АЕС на природне середовище є набагато (у 10 і більше разів) меншим припустимого. Якщо врахувати екологічну дію різноманітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормально працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядерного паливного циклу, так і для населення. З наступної таблиці видно, що АЕС залишають набагато менше відходів ніж енергія здобута вугільною технологією.

Тип електростанції

АЕС

Вугільна*

Об’єм відходів 1000-мегаватної електростанції за рік

20 тонн відпрацьованого палива

900 тонн SO2

4500 тонн NОx **

6,5 млн. тонн СO2

400 тонн важких металів (включаючи ртуть) і небезпечних елементів (включаючи арсен)

 

З наведеної таблиці видно, що АЕС вимагають найменшої площі у порівнянні з іншими електростанціями. Треба також зважати на те, що сонячна та вітрова енергії можуть з максимальною ефективністю використовуватися тільки у місцях із сприятливими природними умовами (в інших місцях потрібні великі вкладення у підтримуючі виробничі потужності). У нашій країні такі умови є лише у південних областях (Миколаївська, Херсонська, Одеська та у Криму).

Використання біомаси для широкомасштабного виробництва енергії можливе тільки у малонаселених країнах із сприятливими кліматичними умовами. Клімат у нас добрий, але, спрямовуючи свою політику землекористування переважно на виробництво продуктів харчування, Україна не може собі дозволити відводити великі площі для вирощування енергопостачальної біомаси.

Тип електростанції

АЕС

Сонячна

Вітрова

З використанням біомаси

Площа відчужуваних земель для 1000-мегаватної станції

1—4 км2

20—50 км2

50—150 км2

4000—6000 км2

 

Із зростання СO2 в атмосфері, пов’язане з людською діяльністю, на 75% викликане спаленням органічного палива, а значна частина решти 25% - масштабним зменшенням площі лісів. На сьогодні лише ядерна та гідроенергетика є серйозними джерелами без вуглецевого та економічного виробництва енергії. В той час, як росте наукове розуміння процесів глобального потепління, треба все більше спиратися на джерела енергії, що не викидають до атмосфери парникових газів – такі як поновлювані джерела[1] та атомна енергія.

Тип електростанції

АЕС

Газ

Нафта

Вугілля

Викиди вуглекислого газу при виробництві 1 млн. кВтґг

1 тонна

360—400 тонн

700—800 тонн

850 тонн

 

Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосується того соціального строю, що її породив, ніж атомної енергетики. Адже ні на одній АЕС у світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

Імовірнісний метод розрахунку безпеки АЕС у цілому свідчить, що при виробленні однієї й тієї самої одиниці електроенергії, імовірність великої аварії на АЕС у 100 разів нижча, ніж у випадку вугільної енергетики. Висновки з такого порівняння очевидні.

Література

1. Кучерявий В. П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.

2. Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.

3. Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Підручник – К.: Вища школа, 2004 – 382с

4. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: Підручник. - К.: Либідь, 1995. – 288с.


29.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!