Osvita.ua Вища освіта Реферати Екологія Суспільна екологія: закони Баррі Коммонера. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Суспільна екологія: закони Баррі Коммонера. Реферат

Все зв’язано з усім. Все мусить кудись діватися. Природа знає краще. За все треба платити, або ніщо не дається задарма. Класифікація забруднюючих речовин по класах пріоритетності

На сучасному етапі розвитку природи і суспільства екологія стає дисципліною, що пов’язує інтереси різних напрямів природознавства, соціології і техніки. На повний зріст встали проблеми глобального забруднення навколишнього середовища, що робить виживання людства проблемним. В силах людства з'єднати інтереси людини і природу, жити і еволюціонувати сумісно, або встати на грань загибелі всього живого.

Людству знадобилося приблизно 5 млн. років, щоб його чисельність досягла 1 мільярда. Потім знадобилося всього 50 років (1920-1970 р.), щоб його чисельність подвоїлася, тобто зросла від 1,8 млрд. до 3,5 млрд. людей. В 1987 р. чисельність населення Землі становила 5 млрд. людей. До середини наступного сторіччя вона може скласти 12-14 млрд. людей.

За всю історію існування людства зникло близько 150 видів ссавців, з яких більше 40 видів зникли за останні 50 років. За минулі 30 років зникло більше 40 видів й 40 підвидів птахів. Під впливом людини змінилася й абіота (все неживе на Землі).

Зразкові строки вичерпання деяких абіотичних природних копалин представлені в табл. 1.

Строк вичерпання деяких корисних копалин (зразкова оцінка по даним 90-х років).

Таблиця 1

Вид копалин

Відомі запаси

Споживання в рік

Ріст споживання,% у рік

Строк вичерпання, років

Промислові алмази, млн. карат

680

75

4,23

8

Срібло, тис. т

186,6

11,63

2,33

14

Цинк, млн. т

235,8

5,8

3,05

21

Сірка, млн. т

2032,0

5,0

3,16

41

Вольфрам, тис. т

15781

38,6

3,26

28

Свинець, млн. т

149,6

3,1

3,14

29

Олово, тис. т

10281

132

2,05

31

Мідь, млн. т

408,2

6,6

2,94

35

Фтор, млн. т

34,5

2,1

4,54

15

Нікель, млн. т

54,4

0,71

2,94

44

Залізна руда, млрд. т

90,7

0,52

2,95

68

осфорити, млн. т

16064

111,6

5,17

88

Алюміній у бокситах, млн. т

3482,9

15,4

4,29

94

 

Екологія як наука є теоретичною основою охорони навколишнього середовища й раціонального природокористування. Закони екології були сформульовані в 1974 році американським екологом Б. Коммонером і по своїй суті є законами природи. Вони зводяться до чотирьох основних принципів, що пояснюють стійкий розвиток природи й закликає людство керуватися ними у своєму впливі на навколишнє середовище.

Все зв’язано з усім

Біосфера Землі є рівноважною екосистемою, у якій всі окремі ланки взаємозалежні й доповнюють один одного. Порушення якої-небудь ланки спричиняє зміни в інших ланках. Будь-яка зміна, чинена людиною в природі, викликає ланцюг наслідків, як правило несприятливих. Наслідком втручання людини в природу з'явилося зникнення видів і зменшення видової розмаїтості в біоті.

Наприклад, важким є екологічний стан Світового океану, який в умовах техногенної цивілізації ризикує загинути як глобальна екологічна система. Загальна вага забруднюючих відходів, що скидаються в Світовий океан, дорівнює мільярдам тон на рік. Це нафта і нафтопродукти - 5-10 млн. т., залізо - 320 млн. т., ртуть 5 млн. т. та інші шкідливі для живого речовини. Внаслідок ядерних військових випробувань, затоплення підводних човнів тощо, води Світового океану забруднені радіоактивними відходами. Внаслідок величезного забруднення, океанська та морська флора та фауна гине. За даними дослідників, щорічно знищується 250 тис. дельфінів, а загалом за останні 20 років кількість живих організмів в морях і океанах зменшилась майже в чотири рази.

За підсумком екологів, водне середовище більш ніж половини всіх річок та озер планети непридатне для життя. Екосистеми таких найбільших річок світу, як Амазонка. Міссісіпі, Сена, Дунай, Дністер, Волга, Дніпро знаходяться в катастрофічному стані

Все мусить кудись діватися

Ландшафти Землі, географічна оболонка в цілому - у відомому змісті замкнуті системи. Будь-яке забруднення природи повертається до людини у вигляді "екологічного бумеранга". Планета стала занадто тісною для нас. Вона вже не справляється із силою антропогенного впливу на неї. Будь-яке наше втручання в природу повертається до нас підвищеними проблемами. Побутові й виробничі відходи, потрапляючи в оточуюче середовище, не зникають безслідно. У природних систем залишається все менше сил, щоб справлятися з переробкою речовин, забруднюючих середовище перебування людей. Навколо міст ростуть сміттєзвалища, забруднюючі речовини розносяться далеко від місць викиду повітряними й водними потоками.

На тлі цього народжуються різні "сміливі" проекти утилізації наших відходів, особливо радіоактивних, у космосі, на інших планетах, пропонують навіть відправляти їх на Сонце. На щастя в цих проектів є величезна кількість опонентів. Тому що другий закон Коммонера ніхто не скасовував. Ми поки ще навіть не уявляємо, якими можуть бути конкретні механізми "екологічного бумеранга" у випадку спроби "забруднити Сонце". Але краще навіть не намагатися.

Цей принцип випливає із закону збереження матерії. Ніщо в природі не зникає, а лише переходить із однієї форми існування матерії в іншу.

Природа знає краще

Людство пройшло набагато коротший шлях розвитку, чим біосфера Землі. За багато мільйонів років існування біосфери Землі повністю сформувалися зв'язки, механізми і її окремі ланки. Необдумане й безвідповідальне втручання людей у природу може привести до знищення окремих зв'язків між ланками екосистеми й до неможливості повернення екосистеми в первісний стан. Людина, самовпевнено бажаючи "поліпшити" природу, порушує хід природних процесів.

Життя людей на нашій планеті безпосередньо залежить від стану родючих ґрунтів Наслідки різного роду меліорацій часто роблять середовище перебування людей ще менш сприятливим.

В умовах техногенної цивілізації прогресують процеси ерозії та засолення ґрунтів. Так, втрати продуктивних ґрунтів становлять 6-7 млн. га за рік. В результаті тільки ерозії з сільськогосподарських угідь щорічно вивітрюється 26 млрд. т. ґрунту. За прогнозами ООН, за таких обставин людство на початок ХХ1 ст. втратить третину ґрунтів. Відповідно, засуха і опустелювання сприяють голоду та зубожінню, в наслідок чого гинуть мільйони людей на планеті.

Дійсно, все в природі разюче доцільне й функціональне. І це можна зрозуміти, адже в природи було досить часу, щоб відкинути всі невдалі варіанти й залишити тільки вивірені.

Трагічний егоцентризм в крайньому своєму прояві висловлений відомим селекціонером 30-х років В. І. Мічуріним: "Ми не можемо чекати милості в природи; взяти їх в неї - наше завдання".

Діяльність людини тільки тоді буде виправдана, коли мотивація наших вчинків буде визначатися в першу чергу тією роллю, для виконання якої ми були створені природою, коли потреби природи будуть мати для нас більше значення, чим особисті потреби.

Тому людство повинне навчитися жити в гармонії з природою.

За все треба платити, або ніщо не дається задарма

Б. Коммонер вважає, що це положення поєднує попередні три. Дійсно, нерозумна експлуатація природних ресурсів і природних благ грозить розплатою, що прийде рано чи пізно.

Значне зростання виділення вуглекислого газу може призвести до порушення енергетичного балансу планети. Протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15 градусам за Цельсієм. Однак впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6 градуса, а до середини ХХІ ст. може зрости на 1,5-2,5 градуси, що приведе до відомого "парникового ефекту" - до підвищення температури поверхні Землі внаслідок затримки вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем земної поверхні.

Це може спричинити багато небажаних для існуючих екосистем, у тому числі й для людини, наслідків. Одне з них - підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди. А це потягне за собою затоплення величезних прибережних територій. За даними спеціалістів, за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 см. Нині цей процес ще й прискорився в декілька разів.

Забруднення навколишнього середовища можна класифікувати по-різному. Деякі з видів класифікацій представлені в табл. 2.

Класифікація забруднюючих речовин по класах пріоритетності

Таблиця 2

Kлас

Забруднююча речовина

Середовище

Тип програми (рівень моніторингу)

1

Діоксид сірки (SO2), зважені частки

Повітря

І, Р, Ф

Радіонукліди

Їжа

І, Р

2

Озон (O3)

Повітря

І (тропосфера), Ф (стратосфера)

Хлорорганічні з'єднання й діоксини

Біота, людина

І, Р

Kадмій

Їжа, вода, людина

І

3

Нітрати, нітрити

Вода, їжа

І

Оксиди азоту (NxOy)

Повітря

І

4

Ртуть

Їжа, вода

І, Р

Свинець

Повітря, їжа

І

Діоксид вуглецю (CO2)

Повітря

Ф

5

Оксид вуглецю (CO)

Повітря

І

Вуглеводи нафти

Морська вода

Р, Ф

6

Фториди

Прісна вода

І

7

Азбест

Повітря

І

Миш'як

Питна вода

І

8

Мікробіологічне забруднення

Їжа

І, Р

 

Р - регіональний (прояв проблем міграції й трансформації забруднюючих речовин, спільного впливу різних факторів, характерних для економіки регіону).

Ф - фоновий (на базі біосферних заповідників, де виключена всяка господарська діяльність).

І - імпактний (вивчення сильних впливів у локальному масштабі).

Всі види взаємодії людини із природою повинні оцінюватися економічно. Людство усе ясніше усвідомлює кінець свого існування. Для виправлення допущених негативів неминучі більші енергетичні й економічні витрати.

Уся екосистема являє собою єдине ціле, у якому немає нічого зайвого. Усе, що людство забирає з екосистем для задоволення своїх потреб, повинне бути повернуте або відшкодовано.

Усвідомлення екологічних проблем як глобальних починається десь із середини ХХ ст. Спочатку усвідомлення екологічних проблем як глобальних здійснювалось на рівні наукової і філософської свідомості. І через них здійснювався відповідний вплив на свідомість людства. Тому повинен змінитися сам підхід до поняття екології і екологічних проблем. Будь-які вкладення коштів в охорону природи повинні вітатися.

Під лежачий камінь вода не тече. Нехай методом проб і помилок, але ми повинні знайти способи гармонійного інтегрування виробництва з біосферою планети. І на перший план у мотивації людини має вийти не отримання найбільшого прибутку з меншими витратами, а гармонійність виробництва. Де визначальну роль буде грати не ріст особистого доходу виробника, а усвідомлення їхньої відповідальності перед природою

Останнє десятиліття характеризується осмисленням глобальності екологічної кризи і на рівні державно-політичного усвідомлення. Це означає, що людство почало усвідомлювати загрозу руйнування природного середовища як середовища свого існування спричиненого власною техногенною діяльністю.

Література

1. Рекус И. Г., Шорина О. С. Основы экологии и рационального природопользования: Учебное пособие / - Москва: Изд-во МГУП, 2001. -146 с.

2. Иметхенов А. Б., Куликов А. И., Атутов А. А. Экология, охрана природы и природопользование: Учеб. для вузов / – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2001. – С. 6-26.


29.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!