Osvita.ua Вища освіта Реферати Екологія Обробіток ґрунту в умовах створення лісових культур. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Обробіток ґрунту в умовах створення лісових культур. Реферат

Обробіток ґрунту — це дія механічними або ручними знаряддями на ґрунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин

Використовуються різні способи обробітку ґрунту: суцільне або смугове розкорчовування площі чи спилювання пнів рівно з землею в смугах з наступною оранкою, проведення борозен з перевертанням або без перевертання скиби в дно борозни, обробіток ґрунту смугами та ін.

Обробіток ґрунту — це дія механічними або ручними знаряддями на ґрунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин. Обробіток ґрунту є однією з основних умов успішного приживлення, збереження і росту штучних лісових насаджень.

Повне розкорчовування площі з вичісуванням коріння дає змогу без перешкод механізувати весь комплекс лісокультурних робіт, але внаслідок розкорчовування руйнується структура ґрунту, він збіднюється, гальмується або зовсім припиняється розвиток ґрунтової мікрофлори, зростає собівартість 1 га культур.

Залежно від способу обробітку ґрунту категорії лісокультурних площ об'єднуються в наступні групи:

  • Старі зруби і згарища з видаленими пеньками, ділянки з дуже малою кількістю пеньків, пустища, прогалини та землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, де можна проводити суцільний обробіток ґрунту (суцільну оранку).
  • Згарища, рідини і зруби без відновлення головних і супутніх порід з кількістю пеньків до 500 шт. /га на вологих та перезволожених і до 600 шт. /га — на свіжих і сухих ґрунтах, де можливий лише частковий обробіток ґрунту шляхом прокладання смуг або борозен чи влаштування площадок.
  • Зруби з незадовільним природним відновленням головних або з рясним відновленням м'яколистяних порід, а також насадження повнотою 0,4 і менше з густим підліском, де вимагається попереднє розкорчовування і розчистка площ, після чого проводиться частковий обробіток ґрунту смугами або борознами.

Поділ лісокультурних площ на групи є нестабільним і весь час вимагає уточнення. Наприклад, зруби без природного відновлення через 2—3 роки покриваються порослю осики та берези і потребують перед обробітком ґрунту розчистки і розкорчовування. Тому перед складанням проекту лісових культур при натурному огляді лісокультурна площа повинна бути віднесена до тієї чи іншої групи.

Залежно від типу лісорослинних умов і категорій лісокультурних площ обробіток ґрунту під лісові культури проводиться за різними технологічними схемами, куди входять певні способи: оранка, влаштування та прокладання терас, гряд, ямок, борозен, скиб, лунок, а також розпушення, фрезерування, дискування, лущення, культивація, боронування і коткування.

На задернілих ділянках ґрунт обробляють за системою чорного пару (лущення, осіння оранка, весняне боронування, 3—4-разова культивація ґрунту літом, глибока осіння безполицева оранка та весняне боронування), а на ділянках без бур'янів застосовується зяблевий обробіток ґрунту (лущення, осіння оранка, весняне боронування).

Оранка проводиться на глибину гумусового горизонту (25—30 см). Ґрунти з неглибоким гумусовим шаром обробляють на всю потужність, стежачи при цьому, щоб на поверхню не виносився елювіальний горизонт, тому що тоді поверхня ґрунту швидко твердне і його аерація різко погіршується. Весною ґрунт боронується, а перед початком лісокультурних робіт здійснюється передпосадкова культивація на глибину садіння з одночасним боронуванням.

На задернілих ділянках, пустищах, землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, восени проводиться суцільний або смуговий обробіток ґрунту плугами загального або спеціального призначення з наступним обробітком весною дисковими боронами або культиваторами.

Для суцільного обробітку ґрунту використовують плуги загального призначення: ПЛН-5-35, ПН-4-40, ПЛН-4-35, ПКУ-3-35, ПКУ-4-35, ПДН-4-30, ПКС-4-35, плантажні плуги ІШН-40, ППН-50, ППУ-50А та плуг-розпушувач ПРН-40. На невеликих за розміром лісокультурних площах використовуються плуги ПОН-2-30, ПН-3-40, ПН-2-ЗОР, ПН-ЗОР.

Для оранки осушених боліт застосовуються плуги ПКБ-75 і ПБН-75, для оранки заболочених площ із чагарниками висотою до 4 м — плуг ПБН-ЮОА. Для наступного обробітку ґрунту використовуються важкі зубові борони ЗБЗТУ-1,0, ЗБЗС-1,0, дискові — БДТ-3,0, БДНТ-3,5, парові культиватори КПН-4Г і КПГ-4.

Однак суцільний обробіток ґрунту вимагає високих трудозатрат, тому застосовується порівняно рідко.

Широкого використання набув частковий обробіток ґрунту — прокладання борозен, смуг, валів або створення ямок, площадок, терас. Із усіх видів часткового механізованого обробітку ґрунту найчастіше застосовується прокладання смуг у двох варіантах: оранка смугами на одному рівні із землею; створення мікропідвищень у вигляді скиб або гребенів.

Обробіток ґрунту на рівні поверхні землі або з незначним його підвищенням проводиться за допомогою фрез, дискових борін або звичайних сільськогосподарських плугів. При цьому розпушуються і перемішуються верхні шари ґрунту та лісової підстилки. Значним недоліком є сильний розвиток трав'яної рослинності на створених смугах.

На категоріях площ, переважно свіжих зрубах, де відсутня злакова коренепаросткова рослинність, ґрунт розпушують смугами на глибину 10—15 см з перемішуванням мінерального шару з підстилкою і ґрунтовим покривом, найкраще весною, безпосередньо перед садінням з використанням фрез ФЛУ-0,8, ФЛШ-1,2.

На старих зрубах та інших площах, де є коренепаросткові злакові бур'яни, проводиться оранка плугами лемішного типу на глибину, яка перевищує глибину проникнення основної маси коренів злакових.

На свіжих зрубах прокладають смуги важкими дисковими боронами БДН-3,0, БДНТ-2,2, БДТ-3,0. Частковий обробіток ґрунту смугами забезпечує розпушування верхнього, найбільш родючого, шару ґрунту та його повне збереження. При цьому створюються майже такі ж умови росту для рослин, як і при суцільному обробітку.

На зрубах з груповим розміщенням природного відновлення, де не можна використовувати плуги, культиватори та борони, широко застосовується обробіток ґрунту площадками, який проводиться по "вікнах" серед природного відновлення деревних порід, у сирих і мокрих, типах лісорослинних умов.

Розмір і кількість площадок на лісокультурній площі визначається розміщенням та кількістю природного відновлення, кількістю пнів, розчисткою лісосік, методом створення культур, різновидом садивного матеріалу.

Залежно від дренованості ґрунту площадки можуть бути пониженими, підвищеними і на рівні поверхні ґрунту. Найбільш доцільна форма площадок — квадратна, яка не так сильно заростає трав'яною рослинністю. Розмір площадок — 0, 5X0, 5—-2, 0X2, 0 м, для влаштування їх використовують площадковлаштовувачі ПН-1-0,8, ОПГН-1, ПНД-1 та ін.

При ручному обробітку ґрунту в сирих типах площадки влаштовують на мікропідвищеннях, у сухих — на мікропониженнях. У місцях з рівним рельєфом і надмірним зволоженням мікропідвищєння створюють плугами ППН-40 і ППН-50. У сирих типах мікропідвищення влаштовують чагарниково-болотними плугами ПБН-3-45 та ПБН-75.

У мокрих типах мікропідвищення влаштовують плугом-канавокопачем ПКЛН-500А, плугом шнековим ПШ-1, плугом лісовим ПЛО-400, канавокопачем ЛКН-600, екскаваторами Е-304В, Е-2515 та ін.

З метою ущільнення ґрунту, поліпшення його фізичних властивостей усі види мікропідвищень улаштовують не пізніше ніж за один рік до садіння культур. Сіянці (саджанці) необхідно висаджувати на 4—5 см глибше кореневої шийки, оскільки ґрунт буде розмиватися й осідати.

На схилах крутістю до 8°, де відсутні ерозійні процеси, ґрунт обробляють плугами загального призначення ПЛН-5-Зо, ПН-4-40, ПН-ЗОР. На схилах крутістю 8—12° прокладають смуги впоперек. схилу плугами ПЛН-3-35 та ПРН-40. Ширина смуг становить 1,5—2,0 м на сильнозадернілих та 0,7—1,0 м — на слабозадерні- ' лих площах. Відстань між центрами смуг залежить від наявності природного відновлення і становить від 2,5 до 10,0 м.

На схилах крутістю понад 12° обробіток ґрунту проводиться площадками, ямками чи терасами вручну або за допомогою терасерів та площадковлаштовувачів.

На схилах балок і ярів крутістю 16—38° здійснюють терасування схилів, нарізуючи тераси завширшки 2,5—4,5 м, де висаджують один або два ряди деревних порід. Відстань між терасами становить в середньому 4—6 м. Для нарізування терас використовуються терасери ТР-2А, ТР-3, ТС-2,5 та ін. Тераси повинні мати протилежний нахил 2—3°.

 

Технологічні схеми обробітку ґрунту на зрубах (за Корнієнком П. П. та ін., 1987):

  • а — плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. ШІШ-1,2, ПЛП-135;
  • б — плугом ПКЛ-70-5; в — фрезами лісовою та машинною (ФЛУ-0,8 і МЛФ-0,8);
  • г — плугом дисковим ПЛД-1,2;
  • д — плугом лісовим ПЛМ-1,3;
  • е — фрезою лісовою шнековою ФЛШ-1,2;
  • є — плугом лісовим ПЛ-2-50;
  • ж — плугами лісовими ПЛО-400 та ПШ-1.

На яружно-балкових схилах, де не можна використовувати терасери, площадки розміром 0,5—0, 8X1. 0— 2,0 м створюють уручну.

У лісах зелених і паркових зон при створенні захисних смуг уздовж автомобільних доріг улаштовують ямки як уручну, так і за допомогою ямокопача ЯК-1.

Залежно від стану зрубів і типу лісорослиниих умов використовуються різні технологічні схеми обробітку ґрунту.

На площах з розвинутим трав'яним покривом нарізають борозни завглибшки 8—10 см лісовими плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. Плуг ПЛП-135 прокладає борозну шириною 135 см з утворенням і коткуванням трактором двох скиб шириною 70—80 см і товщиною 20—30 см.

При обробітку ґрунту плугом ПКЛ-70-5 з однополицевим корпусом утворюється скиба шириною 50 см, товщиною 20—25 см і дренажна борозна.

На зрубах зі свіжими слабозадернілими супіщаними та лег-косуглинковими ґрунтами необхідне розпушування ґрунту смугами на глибину 10—15 см з одночасним перемішуванням підстилки та мінерального шару.

Якщо необхідно створити мікропідвищення, ґрунт обробляють плугом ПЛМ-1,3, який формує мікропідвищення шириною 70 — 80 см та висотою до 25 -см над рівнем необробленої поверхні (рис. 1,5), в процесі роботи шнекової фрези ФЛШ-1,2 формуються мікропідвищення з верхнього шару ґрунту.

Плуг лісовий ПЛ-2-50 нарізає скиби шириною 50 см та товщиною 20 — 25 см.

Для прокладання осушувальних канав з одночасним утворенням скиб під висівання або садіння лісових культур використовують плуг лісовий ПЛО-400 і плуг шнековий ПШ-1. Плуги прокладають канаву глибиною 40 і ЗО см з укладанням по її краях двох скиб і одночасним їх відсуванням від краю канави.

Перед обробітком ґрунту на площах, зарослих чагарниками, останні зрізають кущорізами і збирають граблями-кущозбирачами у вали. Далі ґрунт обробляють чагарниково-болотними плугами ПБН-100А, ПБН-75 і ПКБ-75, а поверхню вирівнюють важкими дисковими боронами типу БДТ-3,0.

При обробітку ґрунту під лісові культури на ділянках, зарослих пирієм та іншими коренепаростковими бур'янами, а також щоб зменшити кількість наступних доглядів за культурами, використовують гербіциди, їх вносять переважно під скиби плужних борозен, рідше ними обробляють ґрунт на площадках.

Гербіциди слід добирати з таким розрахунком, щоб вони знищували трав'яну рослинність, але не завдавали шкоди сіянцям чи саджанцям. Широко використовують симазин, атразин, амінну сіль 2,4-Д, далапон та ін.


01.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!