Osvita.ua Вища освіта Реферати Військова справа, ДПЮ Київський танкодром та танки. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Київський танкодром та танки. Реферат

Про київський танкодром годі шукати згадки в популярних довідниках і державних музеях. Лише випадково можна наткнутися на таке повідомлення:" …1932 в районі станції Біличі почали оселятися сім’ї виселені з селища Берковець, у зв’язку з побудовою там танкового полігону." - повідомлялося в журналі Міністерства оборони України

Щоб краще зрозуміти, де проходили межі київського танкодрому, згадаємо реалії відповідного періоду. На півночі природною межею було узлісся Пуща-Водиці та Синє озеро, на заході траса Гостомельського шосе. На сході і півдні природних обмежень не існувало, мабуть танкове поле було обсаджене традиційними київськими тополями.

Після остаточно закриття полігону на його місці з`явилося міське кладовище та нові садово-городні об`єднання, та п`ятиповерхові квартали масиву Нивки. Про все це можуть дізнатися відвідувачі музею ЦПР.

Майже нікому не відомо, що в середині 30-х років ХХ-го століття на цьому полі відбувались унікальні випробування танків Т-28 та БТ-7. Ось, наприклад, що згадує відомий радянський військовий діяч Ілля Дубинський:

"На Сирці 4-та окрема танкова бригада демонструвала... прорив укріпленої смуги.

Оце було видовище! Показували й долання танком смуги надовбів. Танк Т-28 зрушив з місця. Його права гусениця на мить зіткнулась з виступом метрового надовбу – машина дала ризикований крен ліворуч. Але ось уже ліва гусениця налітає на дубовий пеньок – і рівновагу відновлено. І так з одного надовбу на інший, зі звірячим ревінням мотору, брязкотом гусениць танк, керований вмілою рукою, немов хисткий човен на розбурханих хвилях, мчав уперед. Здавалось, що він не рухається по верхівках надовбів, а летить у повітрі.

Ось і останній надовб залишено позаду. Громіздкий танк, який у невмілих руках безперечно врізався би баштою в землю, припинив свій несамовитий політ. Грюкнув люк. З танка, посміхаючись (щоправда, з-під коркового шолома стікала кров) вискочив командир. Його зустріли бурею оплесків".

Характеристика танка Т-28:

  • маса, т – 28.
  • екіпаж, чол. – 6.
  • гармата, мм – 1х76.
  • кулемети, кількість, калібр (мм) – 4х7. 62.
  • максимальна товщина броні, мм – 30.
  • максимальна потужність двигуна, кВт (л. с.) – 368 (500).
  • максимальна швидкість, км/год. – 37.
  • запас ходу по шосе, км – 220.

Про "польоти" танка БТ-7 вже йшлося в першому випуску альманаху ЦПР. Спробуємо уявити собі, як в ті далекі роки, а саме в 1939-40 роках, відбували літню практику курсанти Київського танко-технічного училища. Це був саме той час, коли Головнокомандуючий Жуков в своїй відомій доповіді вимагав: "Маскування та брехня мають пронизувати навчання і виховання військ".

Слід зауважити, що тоді танки ніколи не залишалися на ніч на полігоні. До 1938 року не залишалися там і військові. Вже курсанти почали ставити намети, пізніше навіть казарми збудували. Під час проведення навчань з бойовою стріляниною полігон оточували вартові, не пропускаючи місцевих жителів з ближніх хуторів і сіл, які мали там городи та сінокоси. Щодня, крім вихідного, танкісти відпрацьовували водіння і стрільбу. Як правило, у навчаннях було задіяне 4-5, а то й10 машин.

(М. Ахтирченко, Танкісти 3-ї гвардійської).

Ідемо лісом до Гостомельського шосе, минаємо бойові порядки нашої піхоти. …Далі - нічийна земля, за нею ворог…

По шосе у напрямку Святошина ми йшли в колоні. Коли минули протитанковий рів, розвернулися в бойовий порядок. Майже одночасно з нами на шосе вирвалася ще одна колона, танки якої йшли з засвіченими фарами і ввімкненими сиренами. Це-сусідня правофлангова бригада…

На північній околиці Святошина ми з ходу захопили ворожі склади з боєприпасами та військовим майном. Автоматники роззброїли вартових і узяли їх у полон. Командир роти виставив свою охорону.

До 23.00 вийшли до Святошина. На Житомирському шосе наштовхнулися на німецьку колону автомашин, що відходила. Вдарили по ній з гармат. В колоні виникло замішання, машини перекидалися в кювети.

За метушнею ми не помітили, що колону супроводжували три ворожі танки… Вони вже встигли "вліпити" у нашу "тридцятьчетвірку" кілька снарядів. Ледве дотягли машину до прикриття…

В результаті влучного вогню] два ворожих танки було спалено, третій виведено з ладу...

Житомирське шосе було перерізано і шлях до відступу противникові на захід було закрито. Але основної маси наших танків не було... Десь за годину до нашого виходу до Святошина ворог контратакував наші частини силами танків і піхоти з північної околиці Києва. Наші другі ешелони, які змушені були відбивати контратаку, одірвалися від передових підрозділів.

Незабаром основні сили танкової армії... розгромили ворога і на світанку 5 листопада ми повністю зайняли Святошин... На станції Святошин один з екіпажів Т-34 розгромив ворожий залізничний ешелон з бойовою технікою.

(Розповідь колишнього механіка-водія танка 52-ї Гв. ТБ)

Незважаючи на те, що по війні до танкодрому почала наближатися міська забудова, він продовжував своє існування.

Танки їздили групами по 4-5, відпрацьовували переправу по дну Синього озера. Схоже на те, що ця операція завершувала своєрідну смугу перешкод: на південному березі озера танки мусили долати 4-х метровий вал.

Польовий вишкіл танкістів здійснювався приблизно один раз на тиждень. А вже 1949 року на київському полігону навчалися курсанти училища самохідної артилерії. По мішенях стріляли з легкої Су-76, середніх Су-100, Су-122 і важкої Су-152.

Наприкінці 40-х років землі полігону поступово почали передавати радгоспові, відомому сьогодні під назвою агрофірма "Пуща-Водиця".

Але все-таки був у історії цього клаптика київської землі один епізод, пов`язаний з танками. Маю на увазі найбільший у світі танковий парад. Це було у вересні 1967 року, по закінченні військових навчань "Днепр".

Насамкінець трохи про авіацію. Річ у тім, що на місці колишнього танкодрому збудовано злітну смугу київських авіабудівників.

Звідси вперше піднялись у небо відому всьому світові: Ан-12, Ан-22 (Антей), Ан-124 (Руслан), Ан-225 (Мрія).

Всі вони можуть транспортувати танки:

  • Ан-12 – 1 танк ПТ-76Б.
  • Ан-22 "Антей" – 1 танк т-84 і 1 танк ПТ-76Б.
  • Ан-124 "Руслан" – 3 танки Т-80.
  • Ан-225 "Мрія" – 5 танків Т-84.

Маса танків, т:

  • Т-84 – 48.
  • Т-80 – 42.
  • ПТ-76Б – 14.2.

Отже, як видно з мого огляду, цей, порівняно невеликий клаптик київської землі, відчув на собі гусениці бронетанкової техніки. Деякі з них можна побачити і сьогодні, на оглядовому майданчику Музею ВВВ.

Вставка А.

За різними відомостями в цьому параді брало участь більш ніж 2000 танків. Моя ж особиста думка, що на території площею в 2 кв. км 2000 танків поміститися не можуть. Отже ця танкова армада була зосереджена на бічних вулицях, чекаючи своєї черги проїхати перед урядовою трибуною.


11.10.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!