Osvita.ua Вища освіта Реферати Військова справа, ДПЮ Прилади радіометричного контролю. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Прилади радіометричного контролю. Реферат

Радіометричний контроль проводиться з метою встановлення факту і ступеню зараження РР особового складу, бойової техніки, майна, продовольства, води та інших об'єктів, які можуть стати додатковим джерелом ураження особового складу. При цьому вирішуються питання про необхідність проведення санітарної обробки особового складу та дезактивації об'єктів

Радіометричний контроль зараження у військах організують командири підрозділів і частин. Проводиться він вибірковим методом (тобто, із підрозділу перевіряється декілька осіб чи одиниць бойової техніки) хіміками-дозиметристами підрозділів хімічної служби, як правило, поза вогнищем зараження. При проведенні радіометричного контролю у вогнищі, зовнішній гама фон не повинен перевищувати граничнодопустимий ступень зараження об`єкту у три рази.

Після повної санітарної обробки і дезактивації техніки та інших об'єктів застосовується суцільний метод, тобто перевіряється кожен військовослужбовець, кожна одиниця бойової техніки та інше майно.

Контроль проводиться за допомогою радіометричних приладів (вимірювачів потужності доз), а контроль води, продовольства, медикаментів та інших предметів, крім цього - за допомогою вимірювачів активності нуклідів.

При проведенні радіометричного контролю зараження особового складу, спорядження і військової техніки отримані результати співставляють з граничнодопустимим ступенем їх зараження (табл. 1) і визначається доцільність і повнота спеціальної обробки.

Таблиця 1. Безпечні величини зараження поверхні радіоактивними речовинами (продукти ядерного вибуху).

№ п/п

 

Найменування об`єктів

Рівні радіації,

мР/год.

 

 

вік ПЯВ до 12 год

вік ПЯВ від 12 до 24 год.

вік ПЯВ більше 1 доби

1

Відкриті ділянки тіла (обличчя, шия, кісті рук)

при зараженні 10% тіла

при зараженні 100% тіла

 

18

60

 

9

30

 

4,5

15

2

Білизна, внутрішня поверхня протигазу, обмундирування, мед. санітарне знаряддя, кухонний інвентар тощо

 

200

 

 

100

 

50

3

Військова техніка: автотранспорт, літаки, спецмашини, артилерійські установки, міномети, ракетні комплекси, технічне майно

 

800

 

400

 

200

4

Броньовані об`єкти: БТР, БМП, танки, пускові установки

 

1600

 

800

 

400

 

Радіометричний контроль у медичних підрозділах і частинах організується їх командирами (начальниками) і проводиться санітарним інструктором-дозиметристом.

Завданнями медичної служби у проведенні радіометричного контролю є:

  • контроль за особовим складом, транспортом та майном медичної служби, які зазнали радіоактивного зараження;
  • контроль за особовим складом та майном майданчика спеціальної обробки МПП і відділення спеціальної обробки (ВСО) омедб у випадку надходження поранених (уражених), які заражені РР для проведення санітарної обробки;
  • контроль радіоактивного зараження поранених і хворих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження, яке перевищує допустимі величини;
  • контроль радіоактивного зараження після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки;
  • контроль радіоактивного зараження обмундирування, нош та транспорту до та після дезактивації.

В інтересах військ медична служба здійснює радіометричний контроль якості повної санітарної обробки особового складу військ, а також експертизу води та продовольства, які зазнали радіоактивного зараження і контроль якості їх дезактивації.

При проведенні радіометричного контролю води і продовольства отримані результати вимірювань співставляють з граничнодопустимим ступенем їх зараження (табл. 2).

З висновків експертизи продовольства та води можна прийняти такі рішення:

  • придатний для видачі;
  • умовно придатний (підлягає дезактивації знезараженню з наступним контролем).

Без дослідження на вміст ПЯВ можна вживати воду: підземних джерел; воду, що міститься у закритих ємкостях; продовольство, яке знаходиться в неушкодженій тарі, зокрема, у мішках, дерев'яних, картонних та паперових упаковках; воду у відкритих водоймах в зимовий період з льодовим покриттям; воду відкритих водоймищ при вибухах на силікатних ґрунтах через добу після вибуху в зоні А, через добу в зоні Б, через три - в зоні В.

Таблиця 2. Ступені радіоактивного зараження (мР/год.) продуктів харчування і води радіоактивними речовинами в кількостях, що не призводять до променевого ураження

Найменування продуктів

Вимірюванний об`єм (поверхня)

Строки споживання

 

 

1 доба

10 діб

30 діб

більше

30 діб

Вода, продукти харчування, крім м`яса і молока тварин, які вживали ПЯВ з кормом та риби, яка виловлена з водоймищ, що містять ПЯВ

М`ясо

Риба

Молоко

казанець

туша, напівтуша

1 кг (25х25см)

казанець

14

200

200

0,4

4

40

40

0,14

3

20

20

-

1,4

14

14

-

 

 

Прилади радіометричного контролю

Для проведення радіометричного контролю в польових умовах використовуються переносні вимірювачі потужності дози випромінювання ДП-5 В (А, Б), ВПД-1С, ВПД-1Р, за допомогою яких вимірюється ступінь забруднення різних об'єктів у мР/год.

Якщо з деяких причин у польових умовах неможливо провести радіометричний контроль продуктів харчування, води, медикаментів, вимірювання забруднених зразків, взятих з об'єктів, медична служба проводить за допомогою переносного вимірювача потужності доз ВПД-12, який допомагає визначити активність нуклідів.

Вимірювач універсальний ВПД-12 призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні від 10 мкР/год. до 999 Р/год., а також для вимірювання зовнішнього бета-випромінювання з одиниці поверхні в діапазоні 5х103-5х106 бета-частинок на 1 см2 за хвилину та питомої альфа- (10-4-10-1 Кі/кг) і бета- (10-6-10-3 Кі/кг) активностей продовольства, води та фуражу.

Живлення приладу здійснюється:

  • від 6 послідовно увімкнутих елементів типу А343 "Прима" з напругою не більше 9 В і не менше 6 В;
  • від бортової мережі постійного струму від 10,8 В до 30 В за допомогою блоку живлення ВПД-12-7;
  • від мережі перемінного струму 220 В частотою 50 Гц або 400 Гц за допомогою блоків живлення ВПД-12-6 та ВПД-12-7.

Література

  1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
  2. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.
  3. Каракчиев Н. И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.
  4. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В. В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.
  5. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н. В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С. М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.


28.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!